asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 4 5


ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО НАСИЛЬСТВА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ 12

    1. Концептуальні підходи до питання психічного насильства у кримінальному

праві 12

    1. Об’єктивні ознаки психічного насильства у кримінальному праві 31

Висновки до розділу 1 118
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХІЧНОГО НАСИЛЬСТВА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ 122

2.1. Обсяг використання поняття психічного насильства у кримінальному праві України 122

2.2. Психічний примус як форма регулювання психічного насильства у кримінальному праві України 162

Висновки до розділу 2 202
ВИСНОВКИ 205
^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 210
ДОДАТКИ 240
Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

ВСТУП
Актуальність теми. Насильство, у тому числі психічне, є складовою суспільного життя. Воно з огляду на поширеність і, як це не прикро звучить, свою звичайність здавна цікавить уми представників різних наук і світоглядів. Усі вони намагаються з’ясувати глобальні питання щодо причин і видів насильства, його ролі і місця в суспільстві та шляхів його подолання. Звичайно, що кримінальне право не знаходиться осторонь питань психічного насильства.

Актуальності темі додає те, що соціально-економічні та інші складнощі в Україні відіграють роль психотравмуючих чинників і призводять до навантажень на психіку людини, психічної напруги, втоми, виникнення депресій, побутових стресів, впоратися з якими досить важко. Зазначені явища характеризують не тільки окрему особу або групу осіб, а суспільство в цілому і провокують надмірне вивільнення таких проявів людської природи як застосування фізичного і психічного насильства, їх ескалація, що сприяє засвоєнню і передачі індивідуального і колективного досвіду, пов’язаного з людською агресією. І якщо проблематика фізичного насильства дістала належний розвиток в сучасній літературі, то значна кількість аспектів об’єктивації та аналізу психічного насильства залишається поза увагою науковців, не відображується в законодавстві.

Разом із тим проголошення України правовою державою вимагає уваги з боку кримінального законодавства до прав потерпілих від психічного насильства і рівною мірою до прав осіб, які вдалися до застосування психічного насильства. Питання психічного насильства пов’язане з одвічно актуальною темою безпеки і спокою людини. Зміни у кримінальному законодавстві України (пряме закріплення психічного примусу як обставини, що виключає злочинність діяння, зміни у статтях Особливої частини КК України), які сталися у зв’язку з прийняттям чинного КК України, торкнулися й регулювання питань психічного насильства. Між тим, у кримінальному законі є суттєві недоліки, пов’язані з регулюванням психічного насильства, у тому числі термінологічного характеру. Так, у КК України відсутнє визначення психічного насильства, що є наслідком недостатнього і неякісного відображення категорій психології у кримінальному законодавстві.

Проблемам психічного насильства у кримінальному праві в цілому або окремим аспектам цієї теми було присвячено роботи таких видатних науковців як Ю.М. Антонян, Н.А. Бабій, М.І. Бажанов, Р.А. Базаров, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, А.М. Браусов, Є.Г. Вєсєлов, О.С. Вікторов, Є.А. Гамаюнова, Л.Д. Гаухман, Ф.Б. Гребьонкін, Є.Л. Доценко, В.Є. Емінов, М.І. Єнікєєв, А.Ф. Зелинський, Н.В. Іванцова, М.М. Ізотов, В.В. Калугін, В.М. Кандиба, І.І. Карпець, О.І. Коростильов, Р.А. Лєвєртова, В.Г. Лєдяєв, О.А. Мартиненко, Т.С. Оленич, Т.Ю. Орєшкіна, Ю.Є. Пудовочкін, С.В. Расторопов, Л.В. Сердюк, В.В. Сташис, С.Н. Табакова, Н.С. Таганцев, А.П. Тузов, В.О. Туляков, А.Д. Чернявський, Р.Д. Шарапов, А.Ю. Шурдумов, Т.І. Якимець.

На сучасному етапі на теренах пострадянського простору психічне насильство у кримінальному праві досліджувалось зокрема у наступних кандидатських дисертаціях: Є.Г. Вєсєлов. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння (м. Краснодар, 2002 р.), Ф.Б. Гребьонкін. Кримінально-правове значення психічного насильства у злочинах проти власності (м. Москва, 2004 р.), В.В. Калугін. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння (м. Москва, 2001 р.), О.І. Коростильов. Кримінально-правова характеристика погрози (м.Ставрополь, 2001р.), Ю.Є. Пудовочкін. Втягнення неповнолітнього у вчинення антигромадських дій: кримінально-правовий і кримінологічний аспекти (м.Краснодар, 1999 р.), А.Д. Чернявський. Психічне насильство при вчиненні корисних злочинів: кримінально-правові і кримінологічні проблеми (м. Москва, 1991 р.). Фізичного і психічного примусу як обставини, що виключає злочинність діяння, стосується докторська дисертація Ю.В. Бауліна „Кримінально-правові проблеми вчення про обставини, що виключають злочинність (суспільну небезпечність і протиправність) діяння” (м. Харків, 1991 р.).
Наголошуючи на значущості кожного дослідження кримінального психічного насильства, слід зазначити, що його комплексне вивчення на підставі чинного КК України досі не здійснювалось. Сьогодні в теорії кримінального права залишається чимало важливих невирішених питань стосовно психічного насильства. Зокрема поняття психічного впливу і психічної шкоди, які є ознаками психічного насильства, досі не отримали профільного ґрунтовного аналізу в кримінальному праві. Не надано класифікацію видів психічного насильства, яка враховувала би положення сучасної кримінально-правової доктрини. В теорії кримінального права існують різні визначення поняття „психічне насильство”. Поняття, суміжні з поняттям психічного насильства, вживаються у кримінальному законодавстві України досить безсистемно, що потребує їх узагальнюючого осмислення. Обставина, що виключає злочинність діяння при психічному примусі, з урахуванням її самостійного закріплення у КК України детально не аналізувалась.

Наведені обставини зумовили вибір теми дослідження, її актуальність і науково-практичне значення.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах плану наукових досліджень кафедри кримінального права Одеської національної юридичної академії за темою „Тенденції та перспективи розвитку кримінального права України” на 2006-2010 роки, який є складовою частиною наукового дослідження Одеської національної юридичної академії відповідно до теми „Традиції та новації в сучасній українській державності і правовому житті” (державний реєстраційний номер 0106U004970).

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є висвітлення кримінально-правової сутності психічного насильства і примусу, визначення цих понять, визначення видів і структури психічного насильства у кримінальному праві України, вироблення на підставі отриманих висновків пропозицій щодо вдосконалення законодавства і практики його застосування. Для втілення в життя зазначених цілей було поставлено такі завдання:

сформулювати поняття психічного впливу;

надати класифікацію видів психічного впливу;

сформулювати поняття психічної шкоди;

надати класифікацію видів психічної шкоди;

сформулювати поняття психічного насильства;

надати класифікацію видів психічного насильства;

сформулювати поняття переборного психічного примусу;

розкрити питання меж правомірної шкоди при психічному примусі та їх

перевищення;

сформулювати поняття обставини, що виключає злочинність діяння при

переборному психічному примусі.

Об’єктом дослідження є закономірності нормативно-правового регулювання і доктринального висвітлення питань насильства у кримінальному праві України.

Предметом дослідження є психічне насильство у кримінальному праві України.

^ Методи дослідження. Роботу виконано з використанням методів загальної теорії пізнання (які стали загальнометодологічним підґрунтям дослідження), загальнофілософських методів, загальнонаукових методів, загальнонаукових методів юриспруденції, спеціально-наукових методів кримінального права.

Так, за допомогою закону єдності і боротьби протилежностей у роботі розкривається сутність психічного насильства. Закон заперечення заперечення виступає філософським підмурком при аналізі відповідальності за перевищення меж правомірної шкоди при переборному психічному примусі. Категорії причини і наслідку покладено в основу описання об’єктивної сторони психічного насильства.

Відповідно, формально-логічні правила поділу використовуються при класифікації видів психічного впливу, психічної шкоди, психічного насильства, а формально-логічні правила формулювання – при визначенні понять „кримінальний насильницький психічний вплив”, „кримінальна насильницька психічна шкода”, „кримінальне психічне насильство”, „переборний психічний примус” і „обставина, що виключає злочинність діяння при переборному психічному примусі”. Метод історизму використовується при аналізі поглядів науковців, а також генезису нормативно-правових актів. Метод системно-функціонального аналізу застосовується при встановленні природи об’єктивної сторони злочинів, які характеризуються застосуванням психічного насильства. Метод порівняння вживається при зіставленні психічного насильства і психічного примусу, а метод контент-аналізу – при дослідженні емпіричної бази цієї роботи. Метод етимологічного аналізу застосовується при розкритті змісту таких понять як „насильство” і „примус”. Застосування методу міждисциплінарного аналізу полягає у зверненні до цивільного права, кримінально-процесуального права, кримінології, віктимології, психології, психіатрії, медицини та ін.

При дослідженні понять „кримінальний насильницький психічний вплив”, „кримінальна насильницька психічна шкода”, „кримінальне психічне насильство”, „переборний психічний примус” і „обставина, що виключає злочинність діяння при переборному психічному примусі” застосовуються такі загальнонаукові методи юриспруденції як методи загальної теорії права, формально-юридичний метод і такі спеціально-наукові методи кримінального права як методи вчення про склад злочину і методи теорії криміналізації.

Теоретичну базу дослідження складають роботи з філософії, кримінального права, кримінології, віктимології, психології, психіатрії, медицини тощо.

Нормативну основу дослідження складають міжнародні нормативно-правові акти, нормативно-правові акти України і УРСР, деякі нормативно-правові акти інших держав. Емпіричну основу дослідження становлять оброблені за відповідною програмою рішення Європейського суду з прав людини, матеріали правозастосовної практики вищих судових інстанцій України, рішення судів України і Російської Федерації у кримінальних справах, матеріали контент-аналізу засобів масової інформації та мережі Інтернет. В роботі методом монографічного аналізу оброблено 25 вироків й ухвал українських судів у кримінальних справах, пов’язаних із застосуванням психічного насильства.

^ Наукова новизна одержаних результатів. Робота є одним із перших у вітчизняній кримінально-правовій теорії дослідженням основних закономірностей конструювання, виокремлення та структурування психічного насильства та суміжних із ним понять у доктрині кримінального права та особливостей регулювання питань психічного насильства у чинному законодавстві України. До найістотніших результатів дослідження слід віднести таке:

уперше:

встановлено, що об’єктивна сторона повноцінного акту психічного насильства у завершеному вигляді включає такі конститутивні ознаки як психічний вплив, психічна шкода і необхідний причинний зв’язок між ними;

здійснено класифікацію видів кримінального насильницького психічного впливу за елементами структури особистості потерпілого, класифікацію видів кримінальної психічної шкоди за особливостями її психічної природи, класифікацію видів кримінального психічного насильства за видами психічного впливу і за видами психічної шкоди;

запропоновано визначення понять „кримінальний насильницький психічний вплив”, „кримінальна насильницька психічна шкода”, „кримінальне психічне насильство”, „переборний психічний примус” і „обставина, що виключає злочинність діяння при переборному психічному примусі”;

удосконалено обґрунтування положення про розмежування допустимої шкоди і достатньої шкоди при психічному примусі. На підставі цього запропоновано доповнити ст. 40 КК України частиною 3, в якій передбачити визначення понять правомірної, допустимої, достатньої шкоди, перевищення меж правомірної шкоди при психічному примусі;

набули подальшого розвитку:

висвітлення закономірностей використання категорій психології у кримінальному праві України;

загальнотеоретичний аналіз природи й аналіз регулювання в кримінальному законодавстві та кримінально-правовій доктрині питань кримінального насильницького психічного впливу, кримінальної насильницької психічної шкоди, кримінального психічного насильства, обставини, що виключає злочинність діяння при психічному примусі;

позиція, відповідно до якої обставина, що виключає злочинність діяння при переборному психічному примусі, є видом крайньої необхідності;

позиція, відповідно до якої у КК України термін „примушування” варто замінити на термін „примус”;

характеристика структури обставини, що виключає злочинність діяння при переборному психічному примусі;

пропозиції щодо застосування на практиці окремих інститутів та норм КК України, пов’язаних з регулюванням психічного насильства.



следующая страница >>