asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 10 11
Вдосконалення лісового законодавства

в Україні

Автор: Петер Гіршберґер

Зміст

1 Загальні відомості про ліси в Україні 3

2 Законодавство та управління 3

2.1 Лісове законодавство та управління 3

2.2 Законодавство та управління у сфері деревообробки та продажу продукції з деревини 5

3 Ведення лісового господарства 6

3.1 Лісовпорядча діяльність 6

3.2 Річна розрахункова лісосіка 7

3.3 Відведення лісосік 8

3.4 Обчислення запасу деревини 8

3.5 Маркування та вимірювання заготовленої деревини 8

3.6 Внутрішній контроль лісосік 8

3.7 Управління та зовнішній контроль 9

3.8 Продаж круглого лісу 9

4 Деревообробка 10

4.1 Лісопильні 10

4.2 Виробництво деревних плит 11

4.3 Целюлозно-паперова промисловість 11

4.4 Меблі 11

4.5 Столярні вироби 11

4.6 Виробництво паркету 12

5 Експорт 12

5.1 Сертифікат походження 12

6 Незаконна діяльність у лісовому секторі 13

6.1 Порушення правил лісозаготівлі 13

6.2 Правопорушення під час перевезення деревини 14

6.3 Правопорушення під час продажу та обробки деревини 14

7 Пілотний проект з відстежування лісопродукції 15

8 Висновки 16

9 Рекомендації 17


^

1Загальні відомості про ліси в Україні


(опущено при перекладі –для українських читачів інформація доступна на сайті ДАЛР http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/index )
^

2Законодавство та управління

2.1Лісове законодавство та управління


Лісовий кодекс України є законодавчою основою для ведення лісового господарства в Україні. Парламент України (Верховна Рада) 8 лютого 2006 року ухвалив Закон України «Про внесення змін до Лісового Кодексу України» No 3404-ІV, який набув чинності 31 березня 2006 року.

Основні положення Лісового Кодексу є такими:

  • Єдине державне управління лісовим фондом;

  • Переважна державна власність на ліси;

  • Визнання права ведення лісового господарства винятково на умовах постійного лісокористування;

  • Взаємодія функцій лісів як екологічно-стабілізуючого фактору, природного ресурсу та засобу виробництва;

  • Виняткове право постійних лісокористувачів на лісозаготівлю як завершальну фазу ведення лісового господарства, у тому числі на отримання зиску від цієї діяльності.

Відповідно до Лісового Кодексу України Кабінет Міністрів України ухвалив такі документи:

  • Правила лісовідновлення;

  • Процедура спеціального використання лісових ресурсів;

  • Процедура видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів

  • Процедура поділу лісів за породним складом та відведення особливо захищених лісових ділянок;

  • Правила поліпшення якісного складу лісів;

  • Процедура ведення лісового кадастру та обліку лісів;

  • Правила рубок головного користування у гірських лісах Карпат;

  • Затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу;

  • Положення про державну лісову охорону.

Держкомітет лісового господарства України за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів ухвалив додаткові нормативні документи, зокрема:

    1. Правила рубок головного користування (затверджено наказом Держкомлісгоспу від 23 грудня, 2009 р., No 364 за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів і затвердженням у Міністерстві фінансів 26 січня 2010 р. за No 85/17380)

    2. Інструкція з проведення обліку лісів (переглядається після погодження з Міністерством екології та природних ресурсів)

    3. Правила обліку, зберігання, заповнення, видачі бланків лісорубного або лісового квитка (переглядається після погодження з Міністерством екології та природних ресурсів).

    4. Інструкція з відведення та таксації лісосік в лісах України (переглядається після погодження з Міністерством екології та природних ресурсів).

    5. Положення про процедуру реєстрації угод з надання прав довгострокового лісокористування (підготовлений перший проект Положення).

    6. Правила оцінки лісових ділянок для використання лісових ресурсів (підготовлений перший проект Правил).

    7. Порядок державного контролю за додержанням вимог лісового законодавства (переглядається після погодження з Міністерством екології та природних ресурсів).

    8. Інструкція з оформлення (процедурні формальності) державними органами лісового господарства матеріалів про адміністративні правопорушення (переглядається після погодження з Міністерством екології та природних ресурсів).

Для забезпечення розвитку лісового сектору Кабінет Міністрів України затвердив Постанову від 18 квітня 2006 року No 208-р. «Концепція реформування та розвитку лісового сектору». Концепція спрямована на комплексне забезпечення сталого розвитку та ефективного ведення лісового господарства.
      1. ^

        Органи, відповідні за моніторинг та контроль


Згідно із статтею 28 Лісового Кодексу України Держкомітет лісового господарства є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства. Його функції включають державне управління, координацію виконання заходів у галузі ведення лісового господарства, а також державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства.

В той же час Лісовий Кодекс України делегує функції виконання вимог природоохоронного законодавства у лісовому господарстві Міністерству екології та природних ресурсів, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київської та Севастопольської міським адміністраціям. Чинне лісове законодавство не визначає обсягу повноважень цих органів у здійсненні державного контролю.

Згідно з Положенням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. No 1524, Міністерство екології та природних ресурсів здійснює  відповідно  до законодавства державний контроль за додержанням  правил,  нормативів,  норм,  лімітів,  квот,  умов дозволів  та  ліцензійних  умов  у  сфері  використання та охорони природних ресурсів, у тому числі лісів.
      1. ^

        Прогалини лісового законодавства


  1. Законодавство у сфері ведення лісового господарства здебільшого зосереджується на виробництві деревини ніж на збереженні лісу.

  2. Відповідальність за лісоуправління покладено на два державних органи - Міністерство екології та природних ресурсів та Державна аґенція лісових ресурсів, а також на місцеві виконавчі органи. Це суперечить статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка одним з основних принципів визначає неприпустимість дублювання повноважень органів державного нагляду (контрою).

  3. Підрозділи Держагенції лісових ресурсів виконують функції ведення лісового господарства разом з функціями контролю. Таким чином, лісові підприємства планують та здійснюють господарську діяльність, а також контролюють цю діяльність.

  4. Необхідно якомога скоріше розробити нові Санітарні правила та затвердити їх у Кабінеті Міністрів, оскільки старі вже не відповідають окремим положенням нової редакції Лісового Кодексу України.

  5. Інструкція з таксації та відведення лісосік не відповідає сучасним вимогам (все ще діють положення Інструкції з таксації та відведення лісосік в лісах СРСР, затвердженої наказом Міністерства лісового господарства СРСР 27 грудня 1968 № 334). Відповідно до пункту 40 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, Державний комітет лісового господарства України затверджує Інструкцію з таксації та відведення лісосік. Ця Інструкція повинна чітко встановити критерії, за якими здійснюється відведення лісосік для рубок реформування, лісовідновлення, реконструкції та ландшафтних рубок, а також критерії відбору дерев для заготівлі.

  6. Необхідно прискорити підготовку документів для здійснення державними лісовпорядчими організаціями та обласними лісоуправліннями розподілу лісів за категоріями захисту і подання їх на розгляд у Державну аґенцію лісових ресурсів та затвердження у Міністерство екології та природних ресурсів. Під час розгляду розподілу лісів на чотири захисні категорії необхідно особливу увагу приділити їх екологічній значущості. Окремим лісовим територіям необхідно надати найвищій природоохоронний статус із забороною рубок головного користування та інших суцільних рубок на цих ділянках.

  7. Закон повинен підтримувати заборону на вилучення земель лісового призначення із лісового фонду крім випадків її вилучення для державних потреб будівництва доріг, трубопроводів та промислових споруд.

  8. Лісовпорядчим підприємствам та підприємствам лісозахисту необхідно надати повноваження для здійснення інспекції, тобто перевірки всіх видів господарської діяльності, яку здійснюють лісгоспи та лісництва, видачі адміністративних протоколів та адміністративних наказів, які зобов’язують припиняти або забороняти рубки із порушеннями положень Інструкції відведення та таксації лісосік або правил про проведення лісозаготівельних операцій.

  9. Звітування та контроль за здійсненням господарської діяльності мають бути багаторівневі: лісничий – лісництво – лісгосп – обласне управління лісового господарства – Державна аґенція лісових ресурсів.





следующая страница >>