asyan.org
добавить свой файл
1

«ORION-INTOUR»

04116, Киев, ул.Старокиевская 9

Тел: (38-044) 489-22-99; 489-22-98 Факс

Моб. 067 231-00-35

Ведущий менеджер:

Коноваленко Станислав ICQ#393555784

e-mail: konovalenko@orion-intour.com



Замки княжого Галича
Дводенна автобусна екскурсія. Від’їзд з Києва в суботу о 7:00, повернення в неділю о 23:00.

Давній Галич - столиця могутнього Галицько-Волинського князівства. Місто, що дало назву цілому регіону України - Галичині. Під час цієї поїздки ми оглянемо лише частину фортець і давніх пам'яток Галичини. Їдемо автобусом з екскурсіями і зупинками в історичних місцях: Любар, Тихомель, Збараж, Тернопіль, Бережани, Підгайці, Галич, Крилос, Шевченкове, Рогатин.

Любар - районний центр Житомирщини. Він знаходиться на території літописної Болохівської землі. Назва пов'язана з іменем князя Любарта, який у 14 ст. побудував тут укріплення та розбудував містечко. Зі старих часів у місті зберігся храм та школа Геогіївського єзуїтського монастиря, відкрита у 1752 р. Приміщення школи добре збереглись до нашого часу, в них і зараз, як і в давні часи, знаходиться учбовий заклад. В свій час в місті був районний музей декабристів, адже саме в Любарі готувли повстання Сергій Муравйов-Апостол та Михайло Бестужев-Рюмін. У місті також діяла органна майстерня.

Нині село, а колись місто удільних руських князів, Тихомель був заснований в 10 ст., в період приєднання Волині до Київської Русі (981 р.). До нашого часу збереглися земляні укріплення тихомельського городища. Неподалік городища розташувалася ще одна унікальна історична пам’ятка вже 17 ст. – аріанська каплиця, єдина на території України. Каплиця побудована на місці поховання Павла Сенюти, шляхтича, який розповсюджував вчення аріан на території України.

Збараж - старовинне місто, перша писемна згадка про яке зустрічається у Галицько-Волинському літописі у 1211 р., хоча перші сліди проживання тут сягають доби пізнього палеоліту. В народі ходять легенди, ніби в цьому місці збирались хоробрі дружини для захисту рідного краю, звідси і пішла назва місцевості - Збараж (Збираж). Літописний Збараж проіснував до 40-х років 13 ст., коли він був зруйнований монголо-татарами. Лише у 1393 р. місто знов згадується у літописах у зв'язку зі спорудженням феодального замку Дмитром Корибутом. У 1434 р. Збаражем заволодів князь Федько Несвіцький, а у 1463 р. дідичем міста Збаража і навколишніх сіл став Василь Васильович Несвіцький, який першим почав величати себе князем Збаразьким. Через деякий час князі Збаразькі вже належали до числа найбільших землевласників на Волині. Після знищення міста у 14 ст. князі вирішили його не відбудовувати, а збудувати нове місто - Новий Збараж. Документальна згадка про нове місто датується 1583 р. Будівництво нового замку здійснили брати Христофор та Юрій Збаразькі у першій половині 17 ст. Після їх смерті замок перейшов у володіння князів Вишневецьких. Князі збаразькі стали фундаторами костелу і монастиря бернардинців (1627-1637), щоправда до наших днів зберігся вже реконструйований у 1755 р. костел. У 1600 р. біля Свято-Онуфріївського монастиря було зведено Спасо-Преображенський храм, що зберігся до нашого часу. В 1649 р. замок намагався взяти Богдан хмельницький, у 1707 р. в замку побували український гетьман Іван Мазепа та російський цар Петро I. У 18 ст. збудовано Малу Успенську та Велику Воскресенську церкви, які милують око і сьогодні, а також відновлено синагогу. Під час екскурсії ми також відвідаємо музей, облаштований в приміщеннях Замкового палацу 17 ст.

Серед древніх галицьких міст Тернопіль виділяється своєю красою і молодістю. Свій писемний вік вн відраховує з 1540 р., однак археологічні знахідки підтверджують проживання тут людини з 6-7 ст. до н.е. Розпочав своє існування Тернопіль як фортеця, що мала боронити Поділля, тож король не шкодував привілеїв і дбав про розвиток міста. У 1548 р. Тернопіль отримав Магдебурзьке право. Тернопільський замок - ровесник міста, він не раз руйнувався під час воєн та набігів, а на початку 19 ст. граф Францішек Коритовський перебудував замок у палац і зніс оборонні споруди. В сучасному Тернополі збереглось не так і багато пам'яток старовини, але ми їх оглянемо. Це замчище, кафедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (колишній Домініканський костел), збудований у 1749-1779 рр., церква Воздвиження Чесного Хреста 16 ст., церква Різдва Христового (1602-1608). Ознайомимось із центральною частиною міста.

Бережани - це справжнє місто-музей. Перша писемна згадка про місто датується 1375 р., хоча перші поселення відносять до епохи палеоліту. Спочатку Бережани були звичайним селом, але у 1530 р. були подаровані польському магнату Сенявському, одержали Магдебурзьке право і перетворились на місто. Впродовж століть в ньому разом проживали українці, поляки, євреї, вірмени. І кожна община залишила непересічні пам'ятки архітектури: кляштор і монастир Бернардинців 17-19 ст., вірменський костел 17 ст., церква Святої Трійці 17 ст., синагога початку 18 ст., церква св. Миколая 15 ст. та багато інших. Але перлиною міста звичайно є Бережанський замок, збудований родиною Сенявських в 16-18 ст. з костелом Святої Трійці 1554 р., який став родовою усипальницею Сенявських.

На відміну від інших твердинь, бережанський замок постав не на високій горі, а в глибокій заболоченій річковій долині на острові, утвореному двома рукавами річки Золота Липа. Цей замок створено не як військово-оборонну, а як оборонно-житлову споруду. У 17 ст. у східній частині замку вибудовано палац, який за пишне оздоблення порівнювали з краківським Вавелем. По периметру замку йшли не оборонні мури, а житлові будинки, однак були і бойові вежі, три з яких збереглися до наших днів. До замку вела оздоблена кам'яною різьбою в'їздна брама з перекидним ланцюговим мостом.
Цікава історія і у містечка Підгайці. Найдавніша згадка про Підгайці відноситься до 1539 р. Місто здавна було важливим торговим та адміністративним центром. Розташоване на правому березі річки Коропець, воно мало також важливе стратегічне значення і часто опинялося в епіцентрі воєнних дій, тому багато будівель міста не збереглося до нашого часу. Колись місто було оточене рядами валів та ровів з водою, мало свій замок. З давнього замку князів Чарторийських збереглися лише залишки фундаментів. Найстарішою будівлею в місті є синагога 16 ст. Має місто й старий єврейський цвинтар. Збереглися руїни колись величного костелу, вибудованого в 1634 р. Дзвіниця, зведена в 1643 р. в ренесансному стилі, має виразний оборонний характер. У 1650-1653 рр. була споруджена Успенська церква з бійницями навколо фасаду, що свідчить про оборонний характер цього храму.

На території величезного давнього Галича тепер розміщується декілька населених пунктів: місто Галич та села Крилос і Шевченкове. Сучасний Галич виник у 13-14 ст. після зруйнування татаро-монголами стародавнього міста. Він займає територію, на якій у Княжу добу містилося торгово-ремісниче поселення, що утворилося в місці впадіння річки Лукви у Дністер. Головна пам’ятка міста – Старостинський замок на Замковій горі. Його будівництво розпочалося у 1367 р. на місці більш давніх укріплень, що існували ще з 12 ст. для охорони пристані на Дністрі. Інші пам’ятки міста - церква Різдва 14 ст. та міст 1912 р.

Село Крилос знаходиться на території княжого укріплення давнього Галича. Стародавній Галич розкинувся на Крилоській горі, у межиріччі Лукви та Мозолевого потоку аж до Дністра. Вдале географічне розташування міста у поєднанні з штучними укріпленнями полегшувало його захист. Ще й досі збереглися залишки п’яти рядів могутніх валів, що досягають висоти близько 25 м.

Інші пам’ятки давнього Галича – Галчина могила (поховання воїна у човні 10 ст.), Княжа криниця, церква Успення Богородиці (16 ст.), Василіанська каплиця, Митрополичі палати (18 ст.).

На жаль, не зберігся Успенський собор, найбільша святиня та окраса Галича. Збудований в 1157 р. Ярославом Осмомислом, за розмірами цей храм був третім храмом Київської Русі після Київської Софії та Десятинної церкви. Собор був зруйнований монголо-татарами у 1241 р. Лише у 1936 р. видатний дослідник княжого Галича Ярослав Пастернак відкрив рештки літописного храму – його фундамент і саркофаг з похованням Ярослава Осмомисла, що стало великою науковою подією. Зараз ми можемо побачити лише фундаменти собору.

Нинішнє село Шевченкове (колись село Станіслав) знаходиться за 7 км на північ від дитинця стародавнього Галича на високому правому березі Дністра, при впадінні в нього річки Лімниці. Рештки земляних укріплень, вигідне географічне розміщення, контроль над давньою дорогою через Дністер до дитинця вказують, що тут був укріплений форпост княжого Галича – княжий двір. З того часу збереглася церква Св.Пантелеймона – унікальна пам’ятка 12 ст., чи не єдиний вцілілий твір галицької архітектурної школи.

Місто Рогатин відоме перш за все як батьківщина легендарної Роксолани (Насті Лісовської 1505-1561) – дружини турецького султана Сулеймана. Розкинулось воно у мальовничій долині річки Гнилої Липи. Докладної дати про виникнення міста нема, але воно вже згадується у щоденниках польського хроніста М.Кроммера під 1200 роком. Перше ж письмове повідомлення про Рогатин відноситься до 1415 р., коли йому було надане Магдебурзьке право і статус міста. Під час екскурсії ми походимо старими вулицями міста, оглянемо костел св. Анни (1666 р.), церкву Різдва Пресвятої Богородиці (12-14 ст.) і звичайно ж знамениту своїм іконостасом Святодухівську церкву 16 ст. та пам'ятник Роксолані на центральній площі міста.
Ціна туру на группу 15 чол. – 425 грн