asyan.org
добавить свой файл
1



Дійові особи:

Ворона

Сорока 1

Сорока 2

Пантера

Гриб

Мара

Лисичка (гриб)

Лисиця

Півень

Кощій Безсмертний

Баба Яга

Змій Горинич

Еллі

Вовк

Кіт

Бармалей

Чорт

Їжачок

Кабан

Ведмідь

Заєць

Білка

Білосніжна

Дід Мороз

Снігуронька

Сніжинки

Новий Рік

Ліший

(На сцену виходить Ворона.)

Ворона.

Щось у лісі нині буде.

Поспішайте, добрі люди,

Подивитись на виставу,

І веселу, і цікаву.

Я сама спішу у ліс.

Кажуть, там якийсь сюрприз!

Та ось гриб іде поважно,

Він все зараз і розкаже!

(Вбігають дві Сороки.)

Сорока 1. Почекай, грибочку!

Ми повинні перші.

Вам - газети, вам - журнали,

Лист від ластівки з млина.

А до того, щоб ви знали,

Є цікава новина!

Сорока 2.

Як почули ми цю звістку,

Аж не вірили словам,

І найпершим розповісти

Ми хотіли саме вам.

Ми спішили, ми ле­тіли,

Бігли, мчались напрямки.

Ворона.

Та-та-та! Заторохтіли.

Викладайте свої плітки!

Сорока 2.

Не плітки, а правда чиста,

Що почули, те й кажу.

Як не вам, то в інше місце

Розповісти побіжу.

Сорока 1.

В мене пада енерге­тика,

Як проґавлю де секретика,

А дізнаюсь, то зразу я
Всі секрети порозказую.

Сорока 2.

Знаю все, що в лісі ста­лося,

Як вночі зайчаті спалося,

Знаю, що у ведмедика

Хтось украв велосипедика,

А у вовчика, у братика,

Не виходить математика.

(Вбігає Пантера.)

Пантера.

Я голодна, голодна, голодна!

Усі мрії мої про м'ясне!

І хоч бути товстою не модно,

їсти просить моє черевце.

Чую, що тут м'ясцем пахне.

(На неї нападають Сороки, Воро­на, клюють. Входить Гриб.)

Гриб.

Слухайте всі! Слухайте всі!

Відбудеться конкурс

«Зимова міс».

Прийняти запрошуєм участь всіх тих,

Хто любить і танок, і пісню,

і сміх!

У кого талантів на все виста­чає...

Дивіться, хтось конкурс

уже по­чинає!

Мара. Я - Мара зелена,

Сто талантів є у мене.

Хочу бути теж я «міс»

І найбільший мати приз.

Вмію все, не сумнівайтесь,

На сюрпризи сподівайтесь:

Я співаю, я танцюю,

Кого хочеш заманю я

В ліс зелений, в гущавину

Заведу свою дичину,

Повожу та поморочу,

Зроблю все, що захочу.

Я - Мара зелена,

Ще почуєте про мене,

Я до конкурсу готова,

То візьму я перше слово!

Ой, а в кого ж його брати?

Треба швидко йти шукати.
(Заходить Лисичка, співає,

поза­ду неї з 'являється Лисиця)
Лисичка.

Не дивіться, що ма­ленька,

Не дивуйтесь, що руденька. Вмію я усе, що треба,

Розкажу я вам про себе:

Ніжна я й така тендітна,

В мене - мрія заповітна,

Щоб усі мене любили

І на свято запросили.

Лисиця. Хто ти? Що?

Ти теж лисиця?

Ну, скажу тобі

(обходить Лист­ку, розглядає), сестрице,

Щось не тягнеш ти на «міс»:

Хвіст тонкий, кирпатий ніс.

Та не хнюпся ти одразу,

Не тримай в собі образу.

Виправити все можливо -

Зробимо із тебе диво,

Краще, ніж салон краси

(чепу­рить).

На сніданок що їси?

Лисичка.

Я сьогодні ще не їла.

Лисиця.

То приступимо до діла.

Слухай все, запам'ятай,

Мимо вух не пропускай!

Вчитиму, як всіх дурити,

Щоб сніданок заробити.

Лисичка.

Ой, не можна ж-бо бре­хати!

Так не вчила мене мати!

Лисиця. То дурниці, то пусте.

У житті важливо те,

Що для себе хочеш мати.

Зараз підемо до хати

Й почнемо науку там,

Допомогу я надам.

(Виходять. Поважно заходить Півень.)

Півень.

Ко-ко-ко, привіт, панове,

Я вітаю всіх, шановні!

Ви ж мене впізнаєте?

Товариство щось не те!

Не кидаються на шию,

Не тупочуть і не виють.

Про автографи мовчать —

Публіку щось не впізнать!

А недавно так волали,

Зіркою все називали!

Умовляли: заспівай,

Так просили, просто край!

Ну й не буду їм співати,

Як не вміють шанувати!

(З'являються Лисичка і Лисиця.)

Лисичка. Добрий день, шанов­ний друже!

Я чекала на Вас дуже:

Виглядала у віконце,

Як розкрило очі сонце!

Цілий день все видивлялась,

Чи Ви часом не з'явились?

Лисиця.

Вчила ж її цілий день!

От нездара, от же пень!

(Перекривляє.)

Виглядала цілий ранок!

Так не матимеш сніданок!

(Підходить до Півня.)

О, кого ж оце я бачу!

Це ж бо Ви, яка удача!

Наша зірка, наш кумир!

Ваш портрет я вже до дір,

Роздивляючись, протерла,

Не витримують вже нерви

Заспівайте нам хутчіш,

Голос Ваш хай зазвучить!

Солов'ї Вам не до пари,

Серед них - самі нездари.

Ви - маестро! Ви - талант!

(убік) Дурень!

Диво-музикант!

Тож співайте, я благаю!

Пісню Вашу я чекаю!
Півень (гордо).

Ну то добре вже,

Для вас заспіваю пару фраз!

(Готується співати,

залазить на стіп.

^ Тільки починає,

Лисиця хапає його.)

Лисиця.

Ну, мерщій тепер, не­бого!

Хай працюють швидко ноги.

Дурень цей у нас в мішку!

Ось тобі й ку-ку-рі-ку!

(Тікає. З'являється

Кощій Без­смертний.)

Кощій Безсмертний.

Хто, ска­жіть, мене не знає?

Всіх ім'я моє лякає!

Як почують: «Йде Кощій» -

Всі ховаються мерщій!

Я - безсмертний!

Я - могутній!

Я один у лісі путній!

І стрункий я, і спортивний -

Інколи самому дивно!

Краще всіх літаю в світі,

Як повіє сильний вітер!

Я - розумний!

Я - багатий!

В мене з золота палати!

А що гарний -сам я знаю,

Тож ні в кого не питаю.

Розкажу я вам про чудо:

Втрапив я до Голівуду -

І став популярніший там,

Ніж отой Ван Дам!

Повезли мене до Риму

Та й знімали там без гриму

В парі із Софі Лорен!

Тож тепер я - супермен!

Хоч і зараз поклянуся,

Що нічого не боюся!

Хто це там сюди іде,

Ліший Баб Ягу веде?

Ліший.

А, це ти тут розхо­дився,

Бач, кіношок надивився

Та весь ліс перебудив!

Ким себе ти уявив?
Баба Яга.

Та із тебе сама снасть!

То чого ти розходився?

В дзеркало давно дивився?

Хто з тобою зустрічався,

Потім уві сні кидався,

Надивившись на красу:

На рум'янець, на косу

(стукає по лисині),

Як опудало, убогий,

То мовчав би вже, небого!

Кощій Безсмертний.

Ти завжди все зіпсуєш!

Ну чого ти пристаєш?

Он Горинича спиняй,

Як кортить тобі аж край!

А мене залиш в спокої!

Не спілкуюсь я з тобою!

Змій Горинич.

Хто мене вже тут згадав?

Я - найкращий удав!

Ви на мене подивіться,

Та швиденько, не баріться,

Підсувайте, що є там,

То вже я автограф дам.

(Змій Горинич іде до дітей)

Баба Яга (Кощію)

Бачиш, яка сила!

Кощій Безсмертний.

Що ти в цьому розумієш?

Й взагалі, ну що ти вмієш?

На мітлі своїй літати

Та до мене приставати.

Буде конкурс «містер», «міс»

- Вже мені готують приз!

Ну а ти на що годяща?

Ти хоча б пройшлась путяще!

А то все вона кульга!

Словом, Баба ти Яга!

Баба Яга.

А ти що, із глузду з’їхав

Ще такого мені лиха не було!

Ану, хутчій! Всі біжіть сюди!

Кощій захворів наш.

І серйозно.

А сьогодні так мо-розно!

Загортай його в кожух.

Та не вишибіть же дух!

(Змій Горинич забирає Кощія Без­смертного.)

Кощій Безсмертний. Відпустіть, бо всіх я знищу!

Змій Горинич.

Куди таких худю­щих базік?

Придавимо, як слід! Бувайте!

Баба Яга (жалісливо).

Бідо­лаху жаль мені, все ж були ми не байдужі,

Зараз, правда, вже не дуже.

От Горинич - молодець!

Ну та це ще не кінець -

Коша в мене - молодець!

Останні 300 років

Почував себе нівроку!

Тож хворобу подолаєм,

Ще й на весіллі погуляєм!

А тепер піду, дізнаюсь,

Що за конкурс в нашім краї.

А якщо причепурюсь,

Може, в «міски» я проб'юсь!

(З 'являється Еллі, збирає ромаш­ки і співає.)

Баба Яга.

Це ж та дівчинка із казки.

Еллі. Добрий день!

Скажіть, будь ласка,

Куди веде цей сніжний путь?

А людоїди тут живуть?

Баба Яга.

Ти теж на конкурс хочеш,

Чи ти мене морочиш?

Ти гарна, не кирпата

І знаєш так багато!

Еллі.

Не треба хвилюватись,

Не буду я змагатись!

От тільки б я на святі

Хотіла б побувати.

Баба Яга.

Цього мені не виста­чало!

У мене й так турбот чимало!

Покличу зараз я вовчиська,

Спровадить хай кудись ді­вчисько.

(Свистить, вбігають Вовк і Кіт.)

Вовк. Ну чого ти тут кричала?

Від мисливства відірвала -

Знов голодний!

От, невдахо!

Баба Яга.

Ти замовч вже, Сіро­махо!

(Манить Вовка, показує на Еллі.)

Бачиш ти оце дівчисько,

Не підходь до нього близько. Знаю я твою вже вдачу:

Надто добрий і ледачий

Став останнім часом ти— З'їли щоб тебе чорти!

(Вовк відмахується).

Та ти лапами не дриґай!

Не крутись ось тут, як дзиґа,

А уважно мене слухай.

Підставляй поближче вуха!

(Щось шепоче.)

Вовк. Я не буду її їсти!

В хащу я не буду лізти!

Досить вже тобі мудрити

Та у лісі всіх дурити!

Кіт. Бач, як він заговорив!

Хто б оце тут всіх дурив?

Гей, Горинич, йди сюди,

Ось дівчисько відведи,

Заховай кудись подалі —

Буде наших знать надалі.

Змій Горинич.

Заховаю, не піклуйся,

в хащі лісовій,

Не знайде навіть буревій!

(З 'являються Барменей і Чорт.)

Бармапей.

Усі Бармалеї підступні та підлі - Медалі за хитрість й зажерливість гідні!

А я ж є найкращий з усіх Бармалеїв.

Чорт.

Я більше за всіх полюб­ляю дітей!

Я заманюю їх в потаємні печери,

І сльози, і зойки

Лиш зміцнюють нерви.

Міцними мотузками

зв'язуєм всіх!

Я просто обожнюю їх!

Нехай верещать,

Кличуть маму і тата,

Отримую викуп за них

я ба­гатий!

Бармапей.

Чекайте, ще прийде

Зірковий наш час!

Почуєте ви про нас

Ще не раз!

Чорт.

Стій, розбещене ді­вчисько,

Не підходь до мене близько,

Не дивись на мене косо

Та не хлюпай зразу носом!

Різні ніжності телячі

не терп­лю - Така вже вдача!

Бармалей.

Я ж страшенний Бармалей,

Всіх лякаю я дітей!

Я.. Чого ж ти не трясешся?

Що? Та ти що, смієшся?

Я страшний! Я кровожерний.

В мене той...

Характер мер­зенний!

Чи мерзотний?!

Чи як там вірно?

Голову схили покірно!

Вчити треба вас усіх!

Вовк.

Грізний - курам ти на сміх!

Теж мені страшний та грізний!

Тут народ блукає різний,

Та не кривдить він дітей!

Начувайся, Бармалей!

(Вовк танцює брейк, погрожу­ючи Бармапею. Чорт і Баба-Яга ви­водять Еллі.)

Бармалей.

Та я й сам все ро­зумію -

Не такий уже й страшний я,

Але імідж зберігаю,

Ну то часом і лякаю!
Вовк.

Дівчинки я щось не бачу,

Відвернувся необачно,

А нечистих скільки хочеш,

Тож шукатиму до ночі.

(Вбігає Мара.)

Мара.

Що, шукаєш, Сіромашне,

Ту, що нюхала ромашки?

То ходімо, покажу,

Та по лісу поводжу.

Вовк.

Бармалей, хапай, тримай!

З рук її не випускай!

Хай признається, де діла

Те дівчатко ніжне, миле (біжить за Марою).

(Входить Баба-Яга.)

Баба Яга.

О, а це що за один?

Звідки цей громадянин?

Це не худющий вам Кощій,

Познайомлюсь я мерщій!

Видний вже який мужчина:

Вуса пишні, рівна спина.

Як співала Пугачова,

Ну полковник, одне слово!

Та й у мене все ажур.

Гей, добродію, бонжур!

Яким вітром в нашім краю?

Щось я вас не пригадаю.

Бармалей.

Пані! Хай мене за­стрелять!

Познайомлюсь я ще з нею!

Я - де Бармалей - маркіз!

Не лякайтесь мене, міс.

Баба Яга.

Що? Без конкурсу я «міс»!

Буде в лісі всім сюрприз! Бармалей.

Дайте ж швидше до­звіл ваш

Взяти вас на абордаж.

Баба Яга.

Все життя чекала мить!

Та звичайно ж вже, беріть!

(Входить Кощій Безсмертний.)
Кощій Безсмертний.

Стій на місті, інтриганко!

Оголошую догану

За підступні твої дії.

Як вона ще тільки сміє

Охмуряти всіх підряд?

Як вліплю я їй заряд

Ось сюди, понижче спини.

(Баба-Яга ховається за Бар-малея.)

Бармалей.

Та ви що? А я при чому?

Випустіть мене додому!

А самі вже розбирайтесь!

(Ледь виривається)

Прощавайте.

Баба Яга.

Ну і звідки ти узявся?

На весь ліс тут розкричався!

За пістолю тут вчепився!

Знов, дивлюся, розходився!

Кощій Безсмертний.

Ти мене того... облиш.

Бо іще як засвистиш,

То вважай, що ти пропала!

Баба Яга.

О-йо-йо-й! Я так зля­калась!

Ось як друзів я покличу!

Гей-гей, рятуйте швидше!

(Вбігають їжачок, Кабан, Вед­мідь, Заєць, Білка.)

Кощій Безсмертний.

Хто ви?

Баба Яга.

Друзі мої! Чуєш, Ко­щію!

Їжачок.

Ого-го, дітей чимало!

А чи всі мене пізнали?

Правда ваша - їжачок,

Повна спина колючок!

Кабан.

Чи пізнали? Я - кабан,

Кличуть ще мене Іклан.

Я - кабан Іклан, хрю-хрю!

Танцювати теж люблю!

Ведмідь.

Я ведмідь-небрідь, чу­вали?

Мишком мене прозвали.

Та не плюшевий я, а живий.

Ох і горя я набрався,

Доки вже сюди добрався!

Позбивав я навіть п'яти,

Поспішаючи на свято!

Заєць.

Ну, а я - відомий зайчик!

Перший в світі побігайчик!

Вмію не лише тікати,

А ще й гарно танцювати!

Білка.

А я - білочка маленька,

І пухнаста, і гарненька,

І танцюю, і співаю

Й на сопілці граю!

(Вбігають Півень і Вовк.)

Півень.

Вже не можу більш ті­кати!

Врятував мене ти, брате,

З лап хитрющої лисиці.

Хай їй півень лише сниться!

Я тобі довіку вдячний,

Буду я тепер обачний,

Не співатиму я всім.

Що це із хвостом твоїм?

Вовк.

Голова вже не тямуща -

Це ж лисиця проклятуща!

Хвіст дверима причинила,

Що ж це капосна зробила?

Як же без хвоста з'являтись?

З мене ж будуть всі сміятись!

Розірву дрібну шахрайку,

Хай почує мою лайку!

Що ж за вовк я без хвоста?

Слава буде вже не та!

Хто ж мене боятись буде?

Що робити, добрі люди?

Білка.

Побратиме, не журися, за порадою звернися

До хитрющої Яги.

Он вона іде сюди!

Баба Яга.

І хто це тут мене зга­дав?

О, хвоста хтось відірвав!

Так тобі, вовчисько, й треба!

Будеш слухатись, далебі,

Як тобі щось накажу.

Зараз що тобі скажу:

Є, звичайно, ноу-хау

(Маю я відьмарську славу)

Про відрощення хвостів,

Та тобі не дам, а втім.,.

Ще подумаю...

Вовк.

Ніколи не діждешся

ти по­кори!

Краще у норі я, брате,

Буду вік свій доживати

Без хвоста, як без води,

Аніж рейтинг втратить наза­вжди!

(Входить Білосніжка.)

Білосніжна.

Що тут сталось?

Хто сумує?

Може, чимсь допоможу я?

Вовк.

Дякую, дівчатко миле,

Та наука тут безсила!

Залишатись так мені

Й рахувать останні дні

Білосніжка.

Не журися, я це вмію,

Хвостик я тобі пришию!

Поспішаймо зі мною,

Швидко тебе заспокою!

(Йдуть. З'являється Лисиця.)

Лисиця.

Ой, ну й славно ж

посмі­ялась!

Бач, як Вовка налякала!

Буде довго пам'ятати,

Як у мене відбирати

Мій улюблений обід.

Це не все ще, дармоїд!

Я тебе іще зустріну,

Кілька капотів підкину!

Ну, а зараз в мене справа

І, здається, прецікава.

Там про конкурс щось казали

Та бажаючих всіх звали,

А на що, не розумію.

Я й без конкурсу зумію

Всі отримати звання -

Навіть зараз, навмання.

Я зроблю все, що завгодно!

Із усіх я сама модна!

І розумна, і кмітлива!

Заєць.

І підступна, і спесива!

Кабан.

Та без конкурсу, небого,

не отримаєш нічого.

Півень.

Не треба хвилюватись!

Не треба сподіватись!

Всі конкурси можливі

Вже звик я вигравати,

Тож про призи не мрійте,

Від страху не потійте.

Всі призи шалені

У мене вже в кишені!

Ведмідь.

Цей недоскубаний

ар­тист тремтить,

Як той осінній лист.

А теж туди, до слави пнеться,

Ще й йому що заманеться?!

Кабан.

Маестро! Я дорогу знаю

Й бажаючим допомагаю

Отримати найшвидше приз -

Скоріше, шлях веде у ліс!

(Тягне Півня за собою.)

Півень.

Але ж, здається, там

ли­сиця!

Їжачок.

Та ні, чекає там се­стриця!

Зустріне нас за дубом тим,

Тож як найшвидше поспішим!

(Вбігає Лисичка.)

Лисичка.

Не йди туди, у синій ліс,

Чекає там на тебе лис

Й голодна вся його сім'я.

Ну ось, тепер пропала я!

(З 'являється Білосніжка.)
Білосніжна.

Не бійтеся нікого, любі:

Лисичко у яскравій шубі

І півнику, мій милий брате,

Вас не дозволю ображати!

Заєць.

Нікого в цьому лісі я не скривджу,

Адже ми всі - одна сім'я!

(Входять усі)

Білка.

Ну що ж зібрались

всі на­решті,

Почнемо конкурс –

хто в нас перший?!

Баба Яга.

Хто це усі? Ти що, сліпа?

Адже найперша роль моя!

Мара.

Е, ні, подружко, то вже зась!

Ти з лісу навіть не вилазь!

Не конкурентка ти мені -

В минулому щасливі дні!

Колись тремтів від страху ліс,

А зараз...

(Баба-Яга хапає Мару

за ніс.)

Відпусти мій ніс!

Ведмідь.

Ну досить, слухайте мене:

Є тут запрошення одне

На новорічний бал у ліс,

Й піде на нього ваша «міс».

Всі не галасуйте враз,

А слухайте мій наказ.

Не сумніваюсь я нітрішки,

З усіх найкраща—Білосніжка!

Тож хай на свято поспішає!

Баба Яга.

А я? Мара. А я?

Кабан.

Та цитьте, Дід Мороз іде

Й Снігуроньку до нас веде!

Їжачок.

Уважно! Всім! Всім! Всім!

Як ми чекали цієї миті,

цілий рік!
(Входять Дід Мороз і Снігу­ронька.)

Дід Мороз. Ось і я.

Усім день добрий!

Ну, підходьте, хто хоробрий

Й не боїться за свій ніс.

Я ось тут для вас приніс...

Снігуронька.

Почекай, залиш па­кунки,

Зачекають подарунки.

Ти спочатку роздивися,

Всім присутнім поклонися

Й запроси до нас на свято -

Буде там всього багато.

Хай звірята починають -

Гості всі давно чекають.

Баба Яга.

Підождіть, в нас є про­блема!

Мара.

Сподіваєшся даремно -

Все одно я тут найкраща!

Баба Яга. Та замовкни!

Мара. Я? Нізащо!

Дід Мороз. Що за чвари

в час святковий?

За своє взялися знову? Доберуся я до вас,

То забудете ви враз, як робить свої підступи.

Гей, сюди, морозні вітри!

Снігуронька.

Ой, дідусю, пі­дожди,

Так не довго до біди!

Повинитись вони згодні,

Адже свято в нас сьогодні!

Гнів на милість ти зміни,

Вже не будуть більш вони!

Дід Мороз.

Вибачаю цього разу.

Та дивіться, бо одразу

На бурульки поморожу -

Я багато чого можу!

Та й пора нам починати

Новий рік вже зустрічати!

(Танцюють 5 сніжинок.)

Снігуронька. Дякую вам всім за танці і пісні!

А тепер - новорічні побажання!

З Новим роком, діти, гості всі!

Хай щастить усім нівроку

В кожен день нового року.

Хай збуваються всі мрії:

Хто старий - хай молодіє!

Хто малий - хай підростає!

Еллі.

Та жар-птицю хай спіймає

Ту, що мріють мати люди.

Дід Мороз.

Добре. Так воно і буде!

Гриб.

Хай завжди в скрутну

хви­лину

Допомога швидко лине.

Друзі будуть хай найкращі

Й не підводять вас нізащо!

Лисичка.

Я бажаю всім, хто в залі,

Бути від «лисиць» подалі

Щиро вам добра бажаю

І зі святом всіх вітаю!

Бармалей.

Вам бажаю я до­бра -

Веселися, дітвора!

Вже не буду вас лякати,

Тож давайте святкувати!

Ворона.

3 святом вас поздоров­ляю,

Жити чесно всім бажаю

Та не кривдити маленьких - Наших друзів і стареньких, Білка.

Хай здійсняться ваші мрії, Зміниться життя на краще. Заєць.

Казки завжди будуть

з вами

Й все, що хочете ви самі.

Баба Яга.

Хай щастить вам цілий рік

Конкурс виграти щоб міг

Кожен, хто цього бажає,

Й хай мітла завжди літає!

Мара.

Всім бажаю я навчатись, Чаклувати, ворожити

Та відводити всім очі -

Йдіть на курси всі, хто хоче!

Кощій Безсмертний.

Всім стрункими будь бажаю,

Я секрет фігури знаю!

Довгих років усім вам

Зараз я пораду дам.

Снігуронька.

Годі, час вже свят­кувати

Й Новий рік зустрічати!

(Входить Новий Рік.)

Новий Рік.

Я іду бадьорим кро­ком.

З Новим роком!

З Новим роком!

Всіх здоровлю і вітаю!

Всім я радості бажаю!

Дід Мороз.

Залишайтеся здорові!

Далі нам рушати час,

Через рік обов'язково

В гості ми прийдем до вас!

(Лунає новорічна пісня

«Пока часи 12 б’ють»

Сценарій

новорічного свята
«Зимова міс.

Новорічне

свято в лісі»


6 клас
2009 – 2010 н.р.