asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
Толерантність - це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних.

Виникла толерантність у західній цивілізації на релігійному рівні. Виникнення цього терміну пов'язують з підписанням Нантського едикту.

Передусім толерантність означає доброзичливе та терпиме ставлення до чогось. Основою толерантності є відкритість думки та спілкування, особиста свобода індивіда та поцінування прав та свобод людини. Толерантність означає активну позицію людини, а не пасивно-терпиме ставлення до навколишніх подій, тобто толерантна людина не повинна бути терпима до всього, наприклад до порушення прав людини чи маніпуляцій та спекуляцій. Те що порушує загальнолюдську мораль не повинно сприйматись толерантно.

Тому потрібно розрізняти толерантну поведінку та рабську терпимість, яка не приводить ні до чого хорошого. Потрібно пильно розрізняти ці поняття, бо маніпулятори (в тому числі більшість політиків) закликають до лже-толерантності, оскільки людьми, які відносяться до всього лояльно легше управляти.

Отже, толерантність є доволі тонкою категорією, якої безумовно потрібно дотримуватись, оскільки вона визначає моральний, суспільний і демократичний розвиток суспільства.

Оскільки людина є істотою суспільною, то і її повноцінне життя поза життям громади просто неможливе. Людина повинна зважати на норми та форму поведінки, які заведені у суспільстві загалом та в конкретних ситуаціях чи в тому чи іншому товаристві. Часто те, що неприйнятно в одному товаристві можна дозволити собі в іншій ситуації. Але все-таки кожна людина повинна сформувати для себе основоположні принципи поводження, які визначатимуть її життєву норму та лінію поведінки і таким чином формуватимуть її відносини з іншими людьми, а звідси і її життєвий успіх.

^ Норми поведінки у товаристві

Норми поведінки людини у товаристві та в поводженні з іншими людьми формувалися протягом століть. Та ці норми не завжди були однакові. Змінювався суспільний лад, соціальний та становий поділ населення, різними були звичаї в товаристві аристократії, міщан, духовенства, робітників, селян, інтелігенції, військових. При цьому відрізнялася поведінка молоді та дорослих, неоднаковими були національні та соціальні традиції, на які ці норми поведінки спиралися. Для представників вищого стану, аристократії були встановлені тверді правила поведінки, незнання або порушення яких вважалося браком виховання.

Також часто норми поведінки відповідного стану суспільства у різні часи оцінювалися по-різному: у часі їх становлення вони були відповідними, а в інший період розвитку суспільства вони вже вважалися невідповідними, свідчили про невисоку культуру людини.

Спілкуючись, люди, як правило, збираються разом. Чи у меншому, чи в більшому товаристві і ці зустрічі більшої кількості людей бувають в основному чимось спричинені. Причиною може бути якась особиста або родинна подія (уродини, день ангела, весілля, ювілейні дати) чи громадська (державні та місцеві свята, відзначення якоїсь історичної події тощо). Учасниками таких зустрічей бувають, як правило, люди, які добре знайомі. Але коли незнайома людина вперше потрапляє у таке товариство, то вона мусить насамперед представитись, щоб присутні дізналися про цю особу. Тому найчастіше таку людину у товариство супроводжує та відрекомендовує господар дому або людина, яка добре знає товариство. Якщо ж такої особи немає, то незнайомець відрекомендовується самостійно: Шановне товариство, дозвольте представитися. Мене звати (слід назвати своє ім'я, по-батькові чи прізвище), я за фахом є (тут можна вказати або професію, або посаду тощо). Перед тим, як зайти у кімнату, зазвичай знімають у гардеробній верхній одяг та головні убори, причому жінки можуть капелюха не знімати. Скидати взуття не вважається обов'язковим, натомість слід його добре повитирати об хідник.

А що ж робити, коли Ви запізнилися на вечірку, де вже зібралося багато знайомих і незнайомих людей? Тоді слід підійти до господарів та привітатися, а решті присутніх ввічливо кивнути.

Коли Вам старша жінка при привітанні подає руку, то слід, виявляючи пошану до неї, злегка нахилитися та поцілувати їй руку. Причому цей символічний поцілунок повинен припадати на тильну частину пальців, поцілунок в долоню чи зап'ясток матиме вже цілком інше значення - це радше свідчення невисокої культури чи відверте прагнення до інтимніших стосунків. Молодим дівчатам руку, як правило, рук не цілують. У великому товаристві обійми та цілування також не прийнятні.

Звичка відрекомендовуватися знайшла все більшого поширення у наш час. Це дає змогу відразу з моменту зустрічі запізнати людину в ракурсі того, що чи кого вона представляє, а також уявити собі спільні теми чи коло інтересів, які могли би вас зблизити чи на основі яких зав'язати розмову.

Звичайно основою поводження в товаристві знайомих чи незнайомих людей має бути ввічливе ставлення до оточуючих. Інтелігентна людина завжди вміє підтримати розмову на будь-яку тему, вислухати і звернутися до когось. Тому у товаристві не слід бути замкнутим, бо саме тут ми знаходимо свої шанси та можливості для самовираження, саморозвитку та самовдосконалення. Товариство, у свою чергу, також допомагає нам у формуванні та реалізації наших ідей та планів. Думка, почута у товаристві, є дуже важливою, оскільки саме так сприйматимуть вашу, вже реалізовану, ідею і інші люди та від цього залежатиме ваш життєвий успіх в цілому.

^ Поведінка молоді з батьками та між собою

Добра традиція старих часів підкреслювала чемність та інтелегентність спілкування у родині, в суспільстві, серед молоді. Хлопці були "кавалери", дівчата - "панянки" чи "панночки". Це не допускало в спілкування між молодими людьми безпардонності та грубощів, підкреслювало відповідну вихованість та статус. Студенти, які закінчували навчання у ВУЗах і шукали відповідно пристойну роботу та посаду, звалися "академіками", першочерговим завданням було для них спочатку міцно "стати на ноги" у цьому житті та знайти собі відповідно до їх стану і статусу пару - кандидатку на дружину, найкраще панночку, що матиме відповідне виховання та відповідний "посаг" (придане) на початок власного господарства та достойно виховуватиме його дітей.

Дівчата ж меншою мірою дбали про вищу освіту, оскільки не мали таких добрих шансів отримати пристойну роботу. Деякою мірою це залишилося і зараз, хоча ознаки емансипації вказують на те, що хлопці, які не є активними, не мають чітко поставленої собі цілі в житті, є інертними та чекають на "подарунок" долі щодо роботи чи особистого життя, дуже швидко відкидаються суспільством на "задній" план і витісняються активними представницями "слабшої" статі, які мають активну життєву позицію, гарні манери поводження, достатні знання і прагнення досягнути мети, що вважається нині не просто модним, а абсолютно реальною життєвою необхідністю. Сучаснйи темп життя не залишає шансів для інертних людей, майбутнє належить сміливим та знаючим, що є в свою чергу також ознакою доброго тону.

Молодь, спілкуючись між собою, зазвичай звертається на "ти", показуючи простоту самого спілкування та дружні відносини. На "ви" зазвичай звертаємося до старших від себе осіб, людей, які нам невідомі або маловідомі, представляють відповідні органи влади чи якісь організації, тощо. У деяких сім'ях залишилася традиція звертатися до батьків на "ви". Це підкреслює особливу повагу до батьків та чемність, стиль виховання. Адже саме батько та мати є для дитини власне найвищий авторитет і найвища влада. Таке звертання створює також такий собі "бар'єр" для "простяцького" спілкування з старшими від себе та не допускає в спілкування з батьками так званого молодіжного сленгу, який не обов'язково є найкращим вибором. Вживання сленгових слів в жодному разі не робить людину "своїм хлопцем" в товаристві, це скороминуще, зате породжує в людині недобру звичку вживання не завжди найприємніших слів, що може за певних умов проявитися у невідповідному товаристві чи вдома і повністю змінити думку про цю людину, як особу чемну та виховану.

Основоположною у відносинах між дітьми й батьками повинна бути четверта Божа Заповідь: "Шануй свого батька і матір свою, щоб було тобі добре та щоб довго прожив ти на землі!"

З почуттям поваги до людини єднається любов. Ми можемо любити того, кого поважаємо. Тому чемна людина завжди буде вдячна батькам за те, що привели її у цей світ, навчили любити життя, дали можливість вивчитися, отримати професію, допомагають і підтримують її завжди правильною порадою. Пам'ятаючи про це, слід подорослішавши, підтримувати вже своїх батьків, які з віком часто дуже потребують цієї підтримки і турботи. Адже для батьків немає в світі нічого дорожчого і ріднішого від своїх дітей.

Поряд із батьками, значне місце у житті людини займає вихователь, вчитель, викладач - люди, які старалися передати знання, виховати справжню людину, сварили і скеровували у житті. Цим людям також слід віддати свою лепту пошани і пам'яті.

^ Правила ділового етикету

В сучасному бізнесі дотримання правил етикету відіграє важливу роль. Їх неприпустимо порушувати, так як і в комерції неприпустимо не звертати уваги на економічні показники і основні положення підприємництва. Дотримання правил ділового етикету відображає ваш професіоналізм і серйозний підхід до справи, а їхнє недотримання свідчить про те, що з вами краще діла не мати. Етикет є однією із складових вашого ділового образу і досвідчені ділові партнери звертають увагу також і на цей аспект вашої поведінки. Розглянемо основні правила ділового етикету:

Перше правило - будьте пунктуальні

Дуже важливо в бізнесі правильно організувати та розрахувати час. Планування та пунктуальне виконання всіх запланованих справ є ключем до успіху. Запізнення є некоректним відносно людини яка вас чекала. І навіть найщиріші вибачення та запевнення про неможливість прийти вчасно не здатні повністю загладити провину, оскільки навіть на рівні підсвідомості залишиться певний неприємний осад, що буде означати дещо негативне ставлення по відношенню до вас.

Друге правило - не говоріть зайвого іншим

У кожного мільйонера є певні секрети для досягнення успіху, але ні один не розкаже їх вам. Не варто казати про справи у власному бізнесі, оскільки іноді навіть найменший натяк може вплинути на діяльність конкурента.

Третє правило - не будьте егоїстом

Не можна успішно вести справи, не зважаючи на думки й інтереси партнерів, клієнтів, покупців. Часто саме егоїзм стає на заваді до досягнення успіху. Дуже важливо терпимо відноситись до свого опонента чи партнера, навчитися вислухати та пояснити свою точку зору.

Четверте правило - одягайтеся так, як заведено у товаристві

Одяг є демонстрацією вашого смаку та статусу в суспільстві. Не варто легковажити цим правилом. Зовнішній вигляд є першою річчю на яку звертає увагу людина і це відразу настроює її на відповідний лад.

П'яте правило - слідкуйте за чистотою мови

Усе, що ви говорите й пишете, повинне бути викладене гарною мовою, правильно. Вміння спілкуватись, грамотно вести дискусію і переконувати опонента є дуже важливим для ведення переговорів. Слідкуйте за своєю вимовою, дикцією та інтонацією. Ніколи не вживайте нецензурної лексики і образливих виразів. Однак не забувайте, що вміння слухати співрозмовника є не менш важливим аспектом спілкування.

^ Культура подружніх стосунків

Подружні стосунки можуть бути наповнені як щастям так і суцільними труднощами, розчаруваннями та образами.

Часто вдома ми дозволяємо собі бути похмурими, чимось незадоволеними і це негативно відбивається на атмосфері в стосунках. Як це змінити?

В першу чергу необхідно дотримуватись всім відомого правила: " поводься так, як хочеш щоб поводилися з тобою ".

Якщо перенести це правило на стосунки між подружжям, то воно буде означати що обов'язково потрібно поважати інтереси своєї половини, а також цікавитись її справами. Порозуміння в сім'ї є дуже важливим. Не потрібно доводити свою правоту аж до сварки - потрібно іти на поступки один одному.

Не варто постійно прискіпливо випитувати що ваша пара робила в кожну секунду часу без вас. Це призводить тільки до взаємних дорікань і взаємних образ.

Також не варто обговорювати всі деталі вашого життя з подругою, другом чи іншими людьми. Така поведінка може поставити в незручне становище вашу половину. Недарма ж існує приказка: " Не винось сміття з хати ". Якщо ж є необхідність щось обговорити - то це варто робити на "сімейній раді".

Не чекайте кризи в ваших стосунках. Почніть змінювати ваше сімейне життя з сірого і буденного на щасливе.

Пам'ятайте: гармонійно побудовані стосунки є основним ключем до успішного сімейного життя. ^ Привітання при зустрічі

У всьому світі при зустрічі люди вітають один одного, таким чином висловлюючи симпатію. Часто після привітань слідує бесіда. Зустрічаючись з будь-ким ми вітаємось, однак навряд чи задумуємося чи робимо ми це правильно. В першу чергу потрібно сказати що не привітатися з знайомою людиною неприпустимо - це буде сприйнято як образу.

Крім того варто дотримуватись черговості привітань.

Першим повинен вітатись чоловік з жінкою. Крім того першим повинен вітатись молодший зі старшим так як і підлеглий з керівником. У рукостисканні ж все навпаки: старший або керівник подає руку молодшому або підлеглому.

Вітаючись ми говоримо відповідні слова: „Доброго ранку/дня/вечора”, „здрастуйте”, „вітаю”. Далі при офіційному звертанні слідує ім’я людини, наприклад: „Доброго дня, Іван Петрович”.

Також при вітанні прийнято дивитися в очі. Вітання говориться доброзичливим тоном та з посмішкою.

Однак якщо при зустрічі хтось уникає вашого погляду або не помічає вас, тоді вітатися не варто. Аналогічно у випадку якщо ви помітили кого-небудь занадто пізно.

Якщо ви ідете не сам і ваш подорожній з кимсь вітається, тоді вам теж варто це зробити, навіть якщо людина є вам незнайомою.

Привітатись з людиною - означає виявити повагу до неї. А дотримання простих правил привітання дозволить вам уникнути багатьох непорозумінь.



следующая страница >>