asyan.org
добавить свой файл
1

3.1. Управління показом презентації


Презентація спланована і підготовлена, настає найвідповідальнішій момент – демонстрація перед публікою, як правило, слухачами і глядачами одночасно. Хто ж визначає коли який слайд демонструвати? Звичайно, порядок появи слайдів зафіксовано при творенні презентації і стрибати через кілька слайдів вперед-назад неможливо, проте час демонстрації кожного слайду можно обирати динамічно, можна повертатися до попереднього слайду. Усіми цими діями хтось, наприклад виступаючий, або щось, наприклад, компьютер, керує. Можливі 4 варіанти управління:

  • автоматичний, демонстрацією керує комп’ютер відповідно до закладених в презентацію параметрів;

  • керований доповідачем, коли він динамічно відповідно з поточною ситуацією змінює слайди;

  • керований асистентом, коли слайди відповідно до ситуації і інструкцій змінює асистент;

  • комбінований, коли слайди змінюються і комп’ютером, і людиною, пріоритет, звичайно, зберігається за людиною.

Розглянемо специфіку кожного з варіантів окремо.

Автоматичний – використовується для автономного показу презентацій. Такий показ найчастіше застосовується на виставках, коли відвідувачам треба дати можливість одержати загальну інформацію про компанію, продукт, послугу. Такі презентації демонструють в кільцьовому режимі – після останнього слайду знову демонструється перший. Автоматичний показ дозволяє не сінхронізовувати появу глядачів, а переглядати презентацію з будь-якого місця. В умовах великого напливу відвідувачів це дуже важливо.

При плануванні таких презентацій міні-сюжети не повинні бути довшими за 2-3-4 слайди, тривалістю 1-2 хвилини. Саме стільки часу може тримати перед очима екран людина, що проходить поруч. Через 2-3 міні-сюжети слід повторювати головний слайд з назвою компанії, проекту або продукту та контактними відомостями. Замість цього ще краще винести слоган презентації (назву компанії, назву продукту) у колонтитул кожного слайду.

Більшість інстументальних систем підготовки презентацій дозволяє встановлювати тривалість окремих слайдів у широких межах, хоча в автоматичному режимі доцільна тривалість від 10 до 30 секунд. Інструментальні системи дозволяють записувати також голосове супроводження слайдів і визначати фактичну тривалість їх демонстрації відповідно до тривалості коментаря.

^ Керований виступаючим – такий режим є найпоширенішим, оскільки дозволяє змінювати тривалість показу слайдів відповідно до ситуації. Це дозволяє розширювати коментар або повторювати певні місця залежно від контингенту слухачів, а також не обмежувати час на запитання. Сучасні системи демонстрації дозволяють „гортати” слайди знаходячись на значній відстані від комп’ютера і проектора за допомогою дистанційного пульта аналогічного дистанційному пульту телевізора.

Слід зауважити, що при проведенні презентацій часто виникає потреба „гортати” слайди назад. Тому якщо дистанційний пульт не дозволяє швидко це робити, то варто мати біля комп’ютера (проектора) асистента, який здійснюватиме повторення слайдів. Ситуація з поверненням слайду може також виникнути через необережне подвійне натискання на відповідну кнопку пульта.

^ Керований асистентом – цей режим використовується, як правило, у випадках, коли комп’ютер і проектор знаходяться далеко від доповідача і немає технічної можливості дистанційно „гортати” слайди, або коли доповідач технічно не може використовувати дистанційне керування презентацією (руки зайняті, наприклад паперами і указкою, через далекозорість важко попасти на потрібну кнопку пульта, доповідач захоплюється і забуває „гортати” слайди).

У випадку, коли асистент не дуже добре знає зміст презентації або доповідач може імпровізувати під час виступу, варто домовитись про умовний знак переходу до наступного або попереднього слайду. Адже зовсім не цікаво після кожного слайду чути слова „наступний слайд, будь-ласка”. Таким знаком може бути тикання указкою у певну незмістовну ділянку екрану (найкраще верхні кути), піднімання, опускання чи покладання на певне місце руки, поворот голови тощо. Звичайно така система вимагає від доповідача і асистента уважності, проте в разі збою завжди можна буде подати команду голосом.

У будь-якому випадку асистентові треба мати перед очима не лише роздрук слайдів, а й текст (тези) виступу з позначеними місцями демонстрації кожного слайду.

Комбінований – як і автоматичний використовується при несинхронному надходженні відвідувачів, як правило на виставках. При не дуже великій кількості відвідувачів біля екрану може стояти компетентний співробітник для коментарів та відповідей на запитання. Така людина в разі потреби, може натискаючи на певні кнопки пульта, миші, клавіатури затримувати слайд на екрані або прискорювати його зміну.

Важливим елементом керування презентацією є указка. Звичайно, при застосуванні поступового відкриття інформації і анімаційних ефектів потреба у фіксуванні певних фрагментів слайду майже не виникає, однак використання указки створює враження, що презентація робиться саме для цієї аудиторії, а не є записаним на „магнітофон” (дискету, CD) стандартним текстом. Крім того без указки не обійтися відповідаючи на запитання чи коли треба позначити певний важливий елемент слайду.

Звичайно, при проведенні презентації можна користуватися традиційною твердою (дерев’яною, металевою, пластмасовою) указкою. Однак це вимагає від доповідача знаходитись у безпосередній близькості до екрана, а довжина указки повинна приблизно дорівнювати діагоналі екрану, на сьогодні це близько двох метрів. Найкращим виходом з цієї ситуації є використання лазерної указки, яка дозволяє фіксувати довільне потрібне місце екрану з відстані кількох десятків метрів. Єдиним суттєвим недоліком лазерної указки є те, що вона вимагає „твердої” руки і при збільшенні відстані до екрану буде все сильніше показувати тремтіння рук доповідача. Оскільки всі лазерні указки працюють від батарейок, перед презентацією варто пересвідчитись у їх достатній ємності, а у найвідповідальніших випадках краще взагалі поставити нові елементи живлення. Не слід також забувати, що включену лазерну указку ні в якому разі не можна повертати у бік аудиторії, оскільки промінь лазера може пошкодити сітківку ока людини.