asyan.org
добавить свой файл
1 2 3

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів
ТЕМА 1. Введення в дисципліну «Операційний менеджмент»


1.1. Операційний менеджмент як складова менеджменту організації
З’ясування сутності поняття операційний менеджмент необхідно розпочинати з розгляду того, що являє собою менеджмент взагалі та чим менеджмент відрізняється від управління.

Управління – функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), яка забезпечує збереження їхньої структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію їхніх програм та цілей. З цього визначення видно, що поняття “управління” має узагальнений характер, оскільки воно поширюється на велике коло різноманітних об’єктів, явищ і процесів, наприклад на:

  • технічні системи;

  • господарські системи;

  • суспільні системи;

  • державні системи тощо.

Менеджмент – це термін, що використовується переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами), тобто поняття “менеджмент” має конкретно-прикладний характер. У широкому розумінні менеджмент – це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду, що втілені у діяльності професійних керівників для досягнення мети організації шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей. У вузькому розумінні менеджмент – це процес планування, організації, мотивації та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації.

Оскільки при розкритті сутності поняття та сфер застосування терміну “менеджмент” було використано слова “організації” та “підприємства” логічно виникає необхідність розкрити їх сенс та визначити їх співвідношення.
За визначенням, наданим Честером Барнардом, якого вважають одним з фундаторів теорії сучасного менеджменту, “організація - це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільної мети або спільних цілей”. Ч.Барнард визначав організацію як систему, що узгоджено функціонує і дає змогу індивідам, які входять до її складу, завдяки їх взаємодіям досягати таких результатів, яких вони ніколи б не набули працюючи поодинці. Слід звернути увагу на те, що у наданому Ч.Барнардом поясненні до питання “А що ж то є організація?” – відсутні будь-які уточнення та конкретизації стосовно виду діяльності (економічної чи будь-якої іншої), відношення до отримання прибутку, розмірів, форми власності організації, мети її існування тощо.

Натомість підприємство, за визначенням, введеним у вітчизняну економічну лексику Господарським кодексом України, це - “самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності”. Достатньо часто для позначення будь-якого комерційного підприємства, тобто підприємства, створеного з метою отримання прибутку, використовують також термін “фірма”.

При тому, що існують певні тонкощі та розбіжності у трактуванні понять “організація”, “підприємство”, “фірма” (як по їх сутності, так і по сферах застосування) надалі при викладі теоретичних положень дисципліни “Операційний менеджмент” вони будуть застосовуватися як синонімічні.

З точки зору сучасного менеджменту будь-яку економічну організацію можна розглядати як систему, тобто сукупність взаємозв’язаних у єдине ціле окремих елементів. Будь-яка організація одночасно є і відкритою системою. Це означає, що вона може існувати лише за умови обміну речовиною, енергією та інформацією з її зовнішнім середовищем. Зовнішнє середовище прямого впливу включає постачальників, споживачів, конкурентів та інших економічних партнерів (наприклад - банки). Зовнішнє середовище опосередкованого впливу включає: економічну, соціальну, політико-правову, технологічну, екологічну, міжнародну складові тощо. До основних компонентів внутрішнього середовища організації відносяться: виробництво, дослідження та розробки, стратегія, технологія, сировина, матеріали, фінанси, робітники, культура тощо.

У відповідності до цього розрізняють наступні сфери менеджменту організації (див. рис. 1.1):

  1. управління науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами (НДДКР);

  2. маркетинговий менеджмент;

  3. виробничий або ж операційний менеджмент;

  4. фінансовий менеджмент;

  5. управління персоналом;

  6. інші сфери, у тому числі - загальна адміністрація.

Таким чином, операційний менеджмент є складовою менеджменту організації.

Як видно зі схеми, наведеної на рис. 1.1, будь-яка бізнесова організація (підприємство, фірма), що функціонує у ринковому середовищі і зорієнтована на отримання прибутку, здійснює принаймні три ключові функції і має у своєму складі три ключові системи – маркетингову, фінансову та виробничу / операційну. Цей факт не потребує жодних доказів. Але і будь-яка небізнесова організація (така, що не здійснює комерційної діяльності і не зорієнтована на отримання прибутку) завжди реалізує принаймні одну з трьох зазначених функцій і має у своєму складі принаймні одну з трьох названих ключових систем, а саме – виробничу / операційну. Це можна стверджувати однозначно зі стовідсотковою впевненістю, оскільки діяльність з виробництва товарів, надання послуг або виконання будь-яких інших операцій, що в кінцевому підсумку мають на меті сприяти досягненню цілей тієї чи іншої організації, установи, закладу тощо, здійснюється усіма без винятку організаціями.

У зв’язку з цим виникає необхідність з’ясувати сутність та співвідношення понять “виробництво” та “операції”.







Вищий





Рівні

менеджменту

Середній






Нижчій










НДДКР

Вироб-

ництво

Фінанси

Маркетинг

Персонал

Інші сфери



следующая страница >>