asyan.org
добавить свой файл
1 2 3






П Л А Н-КОНСПЕКТ

Проведення заняття


по дисципліні: Тактична підготовка зі студентами
Тема: 6. Управління підрозділами в бою.


Навчальна та виховна мета:

1. Дати поняття про управління підрозділами в бою

2. Ознайомити студентів з порядком та змістом роботи командира відділення (взводу) по організації бою та управління вогнем.

3. Підготувати студентів до самостійної організації бою підрозділів під час групових вправ.

4. Виховати впевненість у роботі по організації бою

Час:

2 години

Місце:

аудиторія

Матеріальне забезпечення:

Дошка класна, указка, крейда кольорова, схеми.

Література і навчальні посібники:

  1. БССВ-ІІ ст.25-40

  2. БССВ-ПІ ст. 16-24

  3. "Тактика мср, тр и батальона", книга II. военизд. 1986 Москва стр.76-107

  4. ''Тактика отделения, танка, мсв и тв" книга І. военизд. 1985 Москва стр.65-91

  5. "Тактика загальновійськових підрозділів" Академія ЗСУвид. 1998 р. стр.49-62

  6. "Тактика" (библиотека офицера) военизд. 1987 Москва стр.91-128


Навчальні питання і розрахунок часу



Питання

Час, хв.

І

Організація заняття.

5

ІІ
1.

2.
3.

Основна частина.

Вступ

Сутність управління і вимоги до нього.

Порядок та зміст роботи командира відділення і взводу по
організації бою. Зміст бойового наказу.

Орієнтири, їх призначення і нумерація, способи цілевказання. Управління вогнем та його зміст.

80

5

20

30
25

ІІІ

Заключна частина.

5


Вступ

Успіх в сучасному бою залежить від якості управління. Уміле управління підрозділами сприяє розгрому противника з найменшими втратами і досягненню перемоги в короткі строки.

В сучасних умовах управління підрозділами являє собою складний процес. Різке скорочення часу на організацію бою, збільшення обсягу і змісту роботи командира, а також поява нових родів військ, спеціальних військ і засобів ураження вимагають від командира підвищеної обгрунтованості рішень, які він приймає, уміння передбачати хід розвитку подій, творчого застосування своїх знань і вимог бойових статутів.

Високоманеврений характер загальновійськового бою, безперервне підвищення технічної оснащеності військ веде за собою збільшення обсягу завдань, які необхідно вирішувати командиру як під час організації бою, так і в ході бою, суттєво впливає на умови, зміст і методи управління підрозділами.

^ Управління військами -- мистецтво застосування сил і засобів збройної боротьби на полі бою.

В даній лекції ми розглянемо сутність управління і його зміст, вимоги до управління, а також послідовність роботи командира взводу і відділення після отримання бойового завдання; сутність управління вогнем та його зміст, способи цілевказання.

І. Сутність управління і вимоги до нього

Сутність управління підрозділами полягає в цілеспрямованій роботі командира щодо підтримки бойової готовності підрозділу, підготовки його до бою і керівництва ним під час виконання поставлених завдань. Основою управління є рішення командира.

Основним змістом управління є:

- підтримка постійної бойової готовності підрозділу;

  • безперервне добування і вивчення даних обстановки, своєчасне прийняття рішень на бій і уточнення його в ході бою; постановка бойових завдань підлеглим, організація і підтримка безперервної взаємодії;

  • організація і здійснення заходів по бойовому забезпеченню;

  • постійне керівництво підготовкою підрозділів до бою;

  • організацію управління і зв'язку;

  • постійний контроль за виконанням підрозділами поставлених завдань і надання їм допомоги;

  • відновлення боєздатності підрозділів, що понесли втрати.

Командир підрозділу несе повну відповідальність за бойову готовність, підготовку підрозділу, озброєння і техніки до бою та успішне виконання бойового завдання в установлені терміни, а також за виховання, військову дисципліну та морально-психологічний стан особового складу. Він повинен завжди знати, де знаходяться, яке завдання виконують, в чому мають потребу підпорядковані йому підрозділи і який їх морально-психологічний стан.

В бою командир зобов'язаний стежити за ходом бою, вести розвідку противника, своєчасно ставити завдання підлеглим, уміло використовувати всі вогневі засоби, а також результати вогневого ураження противника.

Високоманеврений характер сучасного загальновійськового бою, швидкі і різкі зміни бойової обстановки вимагають, щоб управління підрозділами було стійким, безперервним, оперативним і потайним (прихованим).

Стійкість і безперервність управління полягає в постійному впливі командира на дії підрозділів (підлеглих) в інтересах успішного виконання поставленого завдання в будь-яких умовах обстановки. Стійкість і безперервність досягаються:

  • знанням реальної обстановки, що склалася;

  • правильним з'ясуванням завдання, яке поставив старший командир;

  • своєчасним прийняттям рішення і чіткою постановкою завдань підлеглим;

  • наявністю зв'язку з підлеглими, сусідами, взаємодіючими підрозділами з старшим командиром, забезпеченням надійної роботи засобів зв'язку;

- комплексним використанням всіх технічних засобів управління і зв'язку, а також засобів автоматизації управління військами; проведення заходів по захисту своїх радіоелектронних засобів і систем управління і протидії технічним засобам розвідки противника;

- умілим розташуванням пунктів управління і своєчасним переміщенням їх під час бою;

швидкою передачею управління з одного пункту управління на інший і відновленням порушеного управління.

^ Оперативність управління полягає в здатності командирів виконувати поставлені завдання в обмежені строки. При цьому повинно забезпечуватися випередження противника в діях. Для цього вони повинні постійно знати обстановку, швидко реагувати на її зміни в інтересах виконання поставлених завдань. Досягнення цієї вимоги передбачає застосування найбільш доцільних методів роботи по підготовці бою, особливо по добуванню, збору і обробці даних обстановки, прийняттю рішення, доведенню завдань, організації взаємодії, всебічного забезпечення і управління.

Потайне (приховане) управління полягає в збереженні в таємниці від противника усіх заходів, що проводяться командиром при підготовці до бою і під час бою. Це досягається:

  • обмеженням кола посадових осіб, що ознайомлені з замислом бою;

  • потайним розміщенням і пересуванням пунктів управління;

  • виконанням правил і порядку ведення переговорів по технічних засобах зв'язку;

  • застосуванням засекречувальної апаратури зв'язку;

  • шифруванням і кодуванням документів, використанням (застосуванням) таблиць позивних посадових осіб, сигналів, переговорних таблиць, а також проведенням заходів по маскуванню і дезінформації противника згідно плану старшого командира.

Висновки:

  1. Управління - це мистецтво застосування сил і засобів збройної боротьби на полі бою.

  2. Уміле управління підрозділами сприяє розгрому противника з найменшими втратами і досягненню перемоги в короткі строки.

  3. Управління повинно бути стійким, безперервним, оперативним і потайним (прихованим).

  4. Успішне виконання поставлених завдань в значній степені залежить
    від підготовленості і організаторських здібностей командира.


ІІ. Порядок та зміст роботи командира відділення і взводу

по організації бою. Зміст бойового наказу

Порядок і послідовність роботи командира відділення і взводу при організації бою залежить: від конкретної обстановки, отриманого завдання, наявності часу на організацію бою, а також від підготовленості командира, його організаторських здібностей і досвіду.

бій командир підрозділу, як правило, організує на місцевості, а якщо це неможливо — по карті (схемі, на макеті місцевості). В цьому випадку бойові завдання підлеглим і приданим підрозділам (засобам) командир підрозділу уточнює на місцевості в період зайняття ними позицій (висування їх до РПА).

а)^ Послідовність роботи командира відділення після отримання бойового завдання. (БССВ-ІІІ ст.18')

Отримавши бойове завдання, командир відділення повинен: зрозуміти, завдання взводу, відділення, а також завдання сусідів, час готовності до виконання завдання, порядок і терміни його виконання; з'ясувати, де противник і що він робить, а також місця розташування його вогневих засобів;

- вивчити місцевість, її захисні і маскуючі властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню;

  • визначає завдання особовому складу і віддає бойовий наказ.

Бойовий наказ командир відділення віддає усно, в якому вказує:

  1. Орієнтири;

  2. Склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

  3. Завдання взводу і відділення;

  4. Завдання сусідів;

  5. Завдання особовому складу:

- навіднику-оператору (навіднику кулемета БТР);

  • гранатометнику;

  • механіку-водію (водію);

  • приданим засобам (якщо вони придані для посилення);
    -. при необхідності і решті особового складу.

Примітка: під час постановки особовому складу завдань командир відділення повинен вказати місце кожного підлеглого в бойовому порядку (на позиції) і визначити порядок спостереження і ведення вогню.

  1. Сигнали оповіщення, управління, взаємодії порядок дій за ними;

  2. Час готовності до виконання завдання і заступника.

Після віддання бойового наказу командир відділення організує:

- підготовку особового складу, озброєння і бойової техніки для виконання завдання (поповнення ракет, боєприпасів, технічне обслуговування БМП (БТР);

  • виконання встановлених робіт щодо інженерного забезпечення.

Після цього перевіряє знання завдань особовим складом, його забезпеченість усім необхідним для бою і доповідає командиру взводу про готовність відділення до бою.

б) Послідовність роботи командира взводу після отримання бойового

завдання. (БССВ-Ш ст. 18)

Пісня отримання бойового завдання командир взводу:

- приймає рішення;

- доповідає рішення командиру роти і після його затвердження доводить рішення до підлеглих командирів;

  • проводить рекогносцировку;

  • віддає бойовий наказ, організує взаємодію, бойове забезпечення і управління;

  • організує підготовку особового складу, озброєння І техніки до бою;

  • перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання;

  • в установлений час доповідає командиру роти про готовність взводу до виконання бойового завдання.

Примітки:

  1. При наявності часу командир взводу після з'ясування отриманого завдання може ознайомити підлеглих командирів з отриманим завданням, віддати розпорядження на підготовку до виконання завдання, скласти розрахунок часу.

  2. Віддача бойового наказу, організація: взаємодії, бойового забезпечення і управління проводиться, як правило, під час рекогносцировки.

  3. Послідовність роботи командира взводу в конкретних умовах обстановки: при організації оборони (в умовах відсутності зіткнення з противником і в умовах безпосереднього зіткнення з противником), наступу (із положення безпосереднього зіткнення з противником і з ходу) і маршу буде розглянуто при вивченні тем "Мв в обороні", "Мв в наступі".

З’ясування (усвідомлення) отриманого завдання

1. Завдання роти і взводу:

  • зрозуміти замисел командира роти (батальйону), а також місце і роль взводу в здійсненні цього замислу;

  • напрямок зосередження основних зусиль роти;

  • побудову бойового порядку роти;

  • зміст бойового завдання взводу, в якому ешелоні буде діяти взвод і на якому напрямку;

  1. Які об'єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів;

  2. Завдання сусідів і порядок взаємодії;

  3. Час готовності до виконання поставленого завдання.

Висновки із з’ясування отриманого завдання.

На основі з’ясування отриманого завдання командир взводу визначає:

- місце і роль взводу в виконанні завдання,, що виконує рота (батальйон); які об’єкти (цілі) необхідно уразити засобами взводу;

- на якому етапі бою і з ким із сусідніх підрозділів необхідно підтримувати найбільш тісну взаємодію;

- як вишикувати бойовий порядок;

- скільки часу є на організацію бою і як його краще розподілити.

^ Результати з'ясування завдання повинні лягти в основу рішення на бій. Перед оцінкою обстановки з метою своєчасної і повної підготовки до бою, командир визначає заходи, які треба провести негайно (організація розвідки, віддача попередніх розпоряджень, організація рекогносцировки і інші).



следующая страница >>