asyan.org
добавить свой файл
1

Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”




Тема: Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”.

Мета: Повторити відомості про складне речення, його види, типи складнопідрядних речень; закріпити вміння знаходити в тексті складні речення, посилювати пунктограми речення, впізнавати орфограми та обґрунтовувати правила їх написання; удосконалювати навички синтаксичного розбору речень.

Ознайомити учнів з творчим шляхом видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського та уривками його творів, поглядами на основні проблеми виховання.

Продовжувати працювати над збагаченням словникового запасу і творчим розвитком зв’язного мовлення учнів.

Обладнання: Портрет В.О.Сухомлинського, картки-завдання, книги педагога, опорні таблиці.

^ Епіграф уроку. Гідність – це мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро і тонко ти зумів визначити, що гідне, що негідне. Гідне повинне стати самою суттю твоєї духовної культури, негідне нехай викликає в тебе презирство й огиду.
В.О.Сухомлинський

^ Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда

Яке речення називається складним?

Які ви знаєте складні речення?

Чим відрізняється складносурядне від складнопідрядного?

Назвіть сполучники сурядності і підрядності.

Чи можна поставити запитання до речень, зв’язаних сурядним зв’язком?

Чи рівноправні частини у складнопідрядному реченні?

2. Прочитайте епіграф уроку.

Визначте види речень та поясніть пунктограми.

IV. Робота над завданнями уроку.

1. Повідомлення вчителя.

Зверніть увагу чиї це слова. А ось перед вами його портрет. Василь Олександрович Сухомлинський – видатний український педагог, кандидат педагогічних наук, талановитий вихователь і добра людина.

Становлення В.Сухомлинського як науковця, педагога і методиста відбувалося протягом усього життя, у складних умовах тоталітарної системи. Він пройшов шлях від учителя української мови, літератури, директора середньої школи, який створив експериментальну школу-лабораторію у Павлиші Кіровоградської області, до видатного вченого. Вся педагогічна діяльність його спрямовувалася на те, щоб “життєдайне джерело – багатство рідної мови, було відкрите для дітей з перших кроків їхнього життя”. У багатьох працях Василя Олександровича: “Слово рідної мови”, “На трьох китах”, “Сто порад вчителеві”, знаходимо відповіді на актуальні питання: як навчитися сприймати, розуміти і вдало використовувати слово в усному і писемному мовленні. Бо хто серцем відчуває слово, той піднімається на сходинку вище людської культури і навпаки низька мовна культура збіднює духовний світ людини.

По закінченні школи В.О.Сухомлинський навчається в Полтавському педінституті і одержує кваліфікацію вчителя української мови і літератури.

Та ось почалася Велика Вітчизняна війна і молодий вчитель пішов на фронт. Воював з фашистами під Москвою і Смоленськом, був тяжко поранений під Ржевом. Довго лікувався в госпіталях, але все життя носив у тілі осколки ворожого снаряда.

Після війни колишній політрук гвардійської роти став директором Павлишської середньої школи, це він разом з дітьми і вчителями насадив чудовий сад, створив у ньому своєрідні лабораторії, куточки Мрії, Казки, Живої природи, заклав виноградники і дослідні ділянки.

За сміливість вільних суджень, за новаторство у впровадженні сучасних наукових методів педагогічної практики молодому вченому Василеві Олександровичу Сухомлинському було присвоєно звання кандидата педагогічних наук. Його творча спадщина “Духовний світ школяра”, “На нашій совісті – людина”, “Моя педагогічна віра”, “Серце віддаю дітям” звучить актуально до сьогодення і має велике значення для долі відродження України, підвищення національної свідомості народу, для розвитку науки і культури. Якщо я змогла когось із вас зацікавити цією талановитою людиною, то читайте, вчіться і беріть за приклад самовіддане служіння рідному народу.

А зараз ми прослухаємо уривки з його творів і ви висловите своєї судження.

2. Усні відповіді учнів за картками-завданнями. (Кожна картка з індивідуальним завданням. )
3. Виписати з тексту складне речення, розібрати його синтаксично, побудувати схему. Вміти пояснити пунктограму. (Учні самостійно працюють з картками, а два учні – біля дошки).

Питання для індивідуального опитування:

Чим відрізняється складне речення від простого?

Що таке граматична основа речення?

Яке речення називається складносурядним?

Які речення називаються складнопідрядними?

На які три основні види поділяються складнопідрядні речення? і т.п.

4. Вибірковий диктант.

Знайти кожному у своїй карточці слова на орфограми “Вживання м’якого знаку і апострофа”, “Написання ЙО, ЬО”. Зачитати ці слова і записати в зошит.

(Після написання диктанту троє учнів дають визначення цим орфограмам).

5. Фонетичний розбір.

Вибрати з тексту слово, у якому було б більше букв ніж звуків і навпаки.

6. Словотвірний розбір.

Розібрати за будовою слова: тисячолітнє, прикарпатський.

Назвати їх спосіб творення.

V. Закріплення знань. Підсумок уроку.

На які три основні види поділяються складнопідрядні реченні речення?

Якими ознаками характеризуються складнопідрядні рчення з підрядними означальними?

На які питання відповідають підрядні з’ясувальні?

Як в тексті розпізнати підрядні обставинні?

Про кого сьогодні ми вели мову?

Що ви можете сказати про педагога, що запам’ятали на уроці?

А чи знаєте ви, що означає в перекладі слово “педагог”?

Так у Давній Греції називали людину, яка водила дітей до школи – дослівний переклад: “вести дитину”.

І я сподіваюсь, що серед вас знайдуться бажаючі обрати цю творчу і шляхетну професію. А коли станете педагогами, бажаю вам вести дітей до світла знань, до пошуків і відкриттів, до найвищих висот людських досягнень.

VI. Домашнє завдання. За опорними словосполученнями (додаються) написати твір-мініатюру про В.О.Сухомлинського, дати заголовок твору. В тексті обов’язково повинні бути складні речення.