asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

  1. Сутність торгівлі як галузевої економічної системи та її функції

Торгівля – форма економічного зв’язку між виробництвом і споживанням, що здійснюється безпосередньо ринком.

Сфера товарного виробництва → Сфера товарного обігу → Сфера споживання

Торгівля здійснює обіг товарів народного споживання. За своїм матеріальним змістом торгівля самостійною галуззю народного господарства.   представляє обмін одного виду праці – товарів на інший еквівалентний праці – гроші.

Вона є однією з могутніших галузей економіки будь-якої держави як за обсягом діяльності, так і за чисельністю зайнятого в ній персоналу, а підприємства цієї галузі є найбільш масовими.

Торгівля, реалізуючи вироблену продукцію, звільняє виробників від цієї функції (або зводить її до мінімуму) і забезпечує процес просування товару від виробника до споживача.

Торгівля є найважливішою сферою формування і стабілізації споживчого ринку, координуючою ланкою в системі міжгалузевих, регіональних та міжрегіональних зв’язків, дієвим механізмом задоволення соціальних потреб.

^ Функції торгівлі

Торгівля як галузь господарської діяльності має розгорнуту мережу оптових і роздрібних підприємств, забезпечує зберігання, транспортування і реалізацію товарної продукції, предметів споживання. Рівень розвитку торгівлі характеризує обсяг і структуру споживання в країні. Торгівля інформує і впроваджує нові товари, виробництво яких тільки починається, які для споживачів є ще невідомими. Таким чином, розвиток торгівлі, будучи обумовлений рівнем і темпами розвитку виробництва товарів, в свою чергу, здійснює вплив на промисловість, сільське господарство з одного боку , і на споживання людей – з іншого. Важливе значення торгівлі в тому, що вона сприяє особистій матеріальній зацікавленості людей у підвищенні продуктивності праці, в збільшенні виробництва, в більш повному задоволені потреб.

 

Під поняттям “функція” слід розуміти коло питань, які відносять до господарської діяльності, що вирішуються тільки цією галуззю народного господарства.

 

^ Торгівля виконує наступні функції:

1) доведення товарів до споживачів;

2) продовження процесу виробництва у сфері товарного обігу (сортування, комплектування, пакування);

3) зміна форм вартості з товарної на грошову;

4) надання торгових послуг населенню в процесі реалізації товарів.

5)приймає активну участь у формуванні бюджету( 14% у структурі ВВП країни, 13% загального обсягу надходжень податків і зборів, 11% іноземних інвестицій)





^ 2.Конкуренція в торгівлі: форми, особливості конкурентної боротьби

Конкуренція-форма економічної боротьби між окремими суб’єктами ринку за кращі умови та результати господарювання

Для торгівлі характерна галузева та міжгалузева конкуренція.

^ Характерні особливості конкуренції:

  • П-ство торгівлі, особливо роздрібної, орієнтовані на територіально обмежений локальний ринок, розміри якого залежать від місця знаходження п-ства.

  • Особливості конкуренції, пов’язані з місцезнаходженнями п-ства, або так званою ринковою перевагою.

  • Особливий характер конкуренції пов’язаніз виконанням торгівлею функцію посередника між виробником і споживачем(з однієї сторони-вивчення можливостей виробників, якісних характеристик та конкурентоспроможності їх товару, з іншої- запитів споживачів обсягів і структури платоспроможного попиту)

  • Результатом конкурентної боротьби визначаються конкурентоспроможністю товарів, що реалізуються, тому особливої актуальності набуває характер взаємодії п-ства з ринком товарних ресурсів.

Монополістична конкуренція, характерно для неї(різнорідний характер товарів, що характеризується;обмеження входження в галузь; обмеження в доступі до інформації; незначний контроль за цінами)

Досконала конкуренція (наявність великої к-сті роздрібних торговців, які реалізовують однаковий асортимент товарів; однорідність елементів ринку; можливість достатньо вільної заміни асортименту; можливість виходу на ринок при незначних обсягаг капіталу, а також відносно низькому рівні витрат при входу з ринку)

^ 3.Державне регулювання д-сті ТП.

Пряме державне регулювання здійснюється через механізм:

  • Державної реєстрації створення підприємств

  • Державного контролю за якість продукції

  • Обов’язкового дотримання підприємством законодавства в питаннях: оплати, роботи в святковий час

  • Обов’язкового виконання умов соціального законодавства(соц..страхування)

  • Антимонопольного контролю за д-сті підприємств

  • Державні реєстрації порядку розрахунку споживачів

  • Державні регулювання окремих видів товарів

  • Державний контрольз охорони праці та техніки безпеки

  • Введення бухгалтерського обліку та статистичної звітності

  • Обчислення та оплата податків

Форми непрямого регулювання

  • Розміщення на підприємстві замовлення на виробництво чи реалізацію споживчих товарів з гарантованим фінансовим та матеріальним забезпеченням

  • Введення системи прогресивного оподаткування трудових доходів робітників з метою підтримки соц..незахищених верств населення

  • Диференціація ставок податків за окремими видами д-сті

  • Стимулювання розвитку малих п-ств шляхом надання пільгу податкуванні отриманих державних кредитів створення фондів сприяння розвитку

  • Регулювання експортно-імпортних та бартерних операцій через механізм ліцензування, квотування та митного законодавства з метою захисту або стимулювання попиту продукції вітчизняних робітників

^ 4.Сутність конкурентоспроможності ТП та фактори що на неї впливають

Конкурентоспроможність ТП на повному сегменті товарного чи регіонального ринку виступає узагальнююча оцінка його конкурентна перевага, питання ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту,які впливають на момент чи протягом періоду оцінювання.

Фактори:

  • Якість задоволення споживчого попиту(обсяг та структура товарообороту, ширина, глибина та оновлюваність асортименту, методи торгівлі)

  • Ресурсний потенціал п-ства(ор-я товарозабезпечення, місце розташування торговельного п-ства, обсяг та склад трудових ресурсів)

  • Ефективність функціонування господарськими системами (рентабельність капіталу та обороту, фінансова стійкість)

^ 5.критерії та напрямки оцінки конкурентоспроможності ТП.

-торговельно-виробнича д-сть(обсяг та склад товарообороту, перелік та осяг торгівельних послуг що надаються, виробнича потужність п-ства, обсяг склад витрат оббігу та їх рівень, товари забезпечення обороту, прогресивність методів обслуговування та характер організації торгівельно-технологічних процесів)

- фінансова діяльність(обсяг та структура капіталу його ціна. Рентабельність д-сті та використання капіталу. Фінансове становище та платоспроможність п-ства. Обсяг та склад оборотного капіталу. Структура та напрямки використання фінансових ресурсів. Обсяг та склад інвестицій вкладень)

-кадрова робота( забезпеченість робочою силою та ефективність праці. Рівень заробітної плати та соціальних виплат.)

-комерційна д-сть( асортиментна політика. цінова політика. рекламна д-сть. Організація господарських зв’язків. політика формування торговельних надбавок. Конкурентноспроможність реалізованої продукції)

- організація та управлінська діяльність( система планування, раціональність оргструктури. Професійний рівень керівників та спеціалістів. Інформаційне забезпечення)

6.методи оцінки конкурентоспроможності ТП

Методи:

  • Метод різниць-полягає у визначення переваг та недоліків за окремими показниками

  • Метод рангів_грунтується на визначення місця, п-ства за кожним об’єктом оцінки

  • Метод балів-пердбачає складання матриці, оціночних показників

  • Метод еталону-застосовується для графічного відображення: визначає напрямки оцінки; визначає к-сть балів набраних п-ством;встановити «максимальну» к-сть балів оцінювання;здійснити побудову графічних ілюстрацій

^ 7.сутність, класифікація та характеристика окремих видів роздрібного товарообороту

Під товарооборотом розуміють продаж товарів масового споживання та надання платних послуг населення для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи або іншим п-ствам для подальшої переробки чи продажу.

На державному рівні показник обсяг, та структура товарообороту є:

  • Показником соц.-екон.розвитку країни

  • Характеризує обсяг залучення купівельних фондів споживачів у вигляді грошових доходів

  • Індикатор рівня життя доходу.

На рівні п-ства товарооборот є економічною передумовою отримання необхідного обсягу доходу та прибутку фактором формування потенціалу п-ства.

Класифікація товарообороту

  1. Залежно від специфіки операцій з купівлі-продажу:

  • Роздрібний товарооборот, характеризує обсяги продажу споживчих товарів безпосередньо населенню для особистого користування

  • Оптовий товарооборот, характеризує виручку від продажу активних товарів, що пройшли визначену технологічну обробку виробника або торговельного п-ства для подальшого продажу або переробки.

  • Торгово-посерднецький товарооборот, який визначається обсягом посередницьких операцій, купівлі-продажу споживчих товарів без будь якої технологічної обробки(оборот на біржовому ринку та позабіржовому ринку).

  1. За організаційними формами

  • Продаж товарів в роздрібній торговій мережі( товарооборот роздрібної торгівлі. Товарооборот ресторанного господарства. Товарооборот поза роздрібної торгової мережі)

  1. За строками розрахунків (з негайною оплатою, продаж в кредит)

  2. За формами грошових розрахунків( продаж за готівку. Продаж за безготівковий рахунок)

  3. За характером товарів, що надається ( продаж нових товарів. Продаж товарів що використовуються)

8.основні фактори що впливають на товарооборот ТП.

Фактори зовнішнього середовища:

  • Обсяги та структура споживчого ринку(попит)

  • Обсяги пропозиції споживчих товарів

  • Стан конкуренції на даному регіональному ринку

  • Державне регулювання

  • Загальна макроекономічна ситуація в країні

Фактори внутрішнього середовища:

  • Загальна стратегія д-сті п-ства(орієнтація на прибуток, на обсяг товарообороту, на задоволення потреб споживачів)

  • Ресурсне забезпечення товарооб.

  • Метод обслуговування, місце знаходження, режим роботи

  • Пропускна спроможність магазину, рівень культури торговельного обслуговування

  • Цінова та маркетингова політика п-ства

9.суть та склад товарних запасів ТП

Товарний запас-маса товарів призначеного для наступного продажу та здійснення безперебійної торгівлі, що знаходяться в сфері обігу в процесі приміщення від виробництва до споживання.

Товарні запаси з переобігу бувають різних форм:

  • Запаси готової продукції на складах п-ств виробників

  • Товари в дорозі від виробника до оптової ланки

  • Товарні запаси на складах оптовика

  • Товари в дорозі від оптовика до роздрібної ланки

  • Запаси п-ств роздрібної торгівлі

Необхідність утворення товарних запасів:

  • Невідповідність часу споживання та виробництва товарів

  • Сезонність виробництва та споживання окремих видів товарів

  • Нерівномірнісю розміщення виробництва і регіонів споживання товарів

  • Необхідністю перетворення виробничого асортименту в торгівлі

  • Необхіднісю утворення резервів для згладжування непередбачених коливань і попиті та пропозиції

Цілі формування торгових запасів:

  • Забезпечення стійкості асортименту

  • Накопичення товарів сезонного попиту, сезонного виробництва, дострокового завозу та цільового призначення

  • Здійснення операцій з оптовими партіями і партіями в періоди вигідної торгової кон’юктури на ринку

  • Запобігання здійсненню вільних грошових коштів в умовах інформаційної економіки

Товарні запаси класифікують:

  1. За призначенням( запаси поточного, сезонного, дострокового, цільового призначення)

  2. Залежно від місця формування( запаси роздрібної, оптової торгівлі, запаси товарів в дорозі)

  3. Залежно від асортиментної структури запасів(за товарними групами)

  4. Залежно від моменту та характеру оцінки( початкові або вхідні, вихідні, середні(розрахунок по середній арифметичній або сердній хронологічній)

  5. За відношенням до зміни обсягу товарообороту(умовно-змінна частина запасів, умовно-постійна)

  6. Залежно від попиту на споживчі товари(запаси, що відповідають параметрам попиту, запаси що не відповідають параметрам попиту)

  7. Залежно до нормативу( запаси у межах нормативу, запаси менше нормативу, понад нормові запаси)




следующая страница >>