asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4
n=Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, що містять шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел (235 найменувань). Повний обсяг дисертації складає 202 сторінки. 8 Висновки 9 список використаних джерел 18~sz=402941;pg=4;te=Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, що містять шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел (235 найменувань). Повний обсяг дисертації складає 202 сторінки. 8~cat=~t=~!~

ЗМІСТ

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, що містять шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел (235 найменувань). Повний обсяг дисертації складає 202 сторінки. 8

Висновки 9

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 18

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html
ВСТУП
Актуальність. Становлення України як сучасної європейської, правової, незалежної та демократичної держави характеризується глибокими, принциповими змінами практично в усіх сферах суспільного життя. Це, в свою чергу, викликає необхідність звернути увагу на підвищення ролі та авторитету наукового знання в цілому та окремих його галузей у сприянні економічним, політичним та державно-правовим перетворенням. Одним з впливових негативних факторів, що заважає більш ефективному становленню нових демократичних інститутів є якісні зміни та зростання рівня злочинності. На сучасному етапі з`являються нові види злочинної діяльності, пов’язані з економікою, банківською діяльністю, із використанням широкого спектру передових технологій. Спостерігається зростання міжнародної та організованої злочинності. Розповсюджується таке антигуманне явище як тероризм. Подолання цих негативних проявів сьогодні практично неможливо уявити без усвідомлення та сприяння з боку громадськості та науковців росту значимості юридичної науки в цілому та криміналістики зокрема.

Нині не виникає сумнівів в тому, що ефективне вдосконалення пошуків прикладного характеру в будь-якій науковій галузі навряд чи можливе без поглиблення рівня методологічних досліджень. Проблема призначення криміналістики є одною з головних, поряд з визначенням предмета та об`єкта, системи, принципів та джерел наукової дисципліни. Виходячи з сучасних наукознавчих підходів, вирішення цього питання потребує переосмислення, уточнення, розширення змісту таких понять і категорій, як функції та завдання, що притаманні галузі.

Висвітленню різних аспектів призначення криміналістики протягом її розвитку та існування присвячені праці таких відомих вчених як: В.П. Бахін, Р.С. Белкін, Т.В. Варфоломеева, О.М. Васильєв, А.І. Вінберг, А.Я. Гінзбург, В.Г. Гончаренко, О.О. Ейсман, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, М.Я. Колдін, В.О. Коновалова, В.С. Кузмічов, Г.А. Матусовський, С.П. Митрічев, В.О. Образцов, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, І.Я. Фрідман, В.Ю. Шепітько. Але при цьому слід констатувати, що в цілому питання функцій криміналістичної науки в літературі висвітлено дещо фрагментарно та поверхнево, без глибокої теоретичної проробки. В основному призначення галузі висвітлюється фахівцями через перелік досить вузького кола прикладних завдань, які практично не дають уявлення про суто наукові напрямки її діяльності. Таким чином, напрацювання криміналістів є підґрунтям для подальшого поглиблення досліджень проблем функціонування галузі та не вичерпують усіх можливостей.

Аналіз дисертаційних досліджень, що проводились за останні двадцять років як в Україні, так і в країнах близького зарубіжжя показує дуже малий відсоток праць, присвячених загальнотеоретичним проблемам криміналістики. Що стосується питання вивчення функцій галузі, то на монографічному рівні воно взагалі не висвітлювалось. Таким чином, необхідність заповнення прогалин у методологічних дослідженнях на сучасному етапі стала досить актуальною.

Сьогодні спостерігається значний ріст наукового потенціалу криміналістики. Якісно нового рівня набула науково-дослідна діяльність. Суттєво змінився рівень взаємозв`язків криміналістики з природничими та технічними науками. Здобутки галузі стали застосовуватися в сприянні адвокатській практиці, адміністративному та цивільному процесу, що значно розширює її загальноправову роль. Вченими-криміналістами вивчаються можливості криміналістики по забезпеченню конституційних прав та свобод людини. У таких умовах недостатня розробленість системи функцій та конкретизуючих завдань, безумовно, заважає плідному взаємному обміну криміналістики з іншими галузями знання та практикою. Невизначеність конкретних напрямків роботи криміналістів негативно впливає на планування науково-дослідної діяльності. Погляди на призначення криміналістики, які в більшості сформувалися ще за часів колишнього СРСР, таким чином, на сьогодні не повно відображають реальне суспільне та наукове призначення цієї науки.

Виходячи із зазначеного вище, здобувач здійснив спробу провести цілісний, комплексний та системний аналіз функцій та завдань криміналістики їх змісту та сфер реалізації в сучасних умовах.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Обраний напрямок дослідження базується на основних положеннях концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр., схваленої рішенням Колегії МВС України від 18.12.2000 р. № 9 км/1, пріоритетних напрямках фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ, а також планах наукових досліджень Запорізького юридичного інституту МВС України та кафедри криміналістики цього закладу.

^ Мета і задачі дослідження. Автор бере за мету переосмислення існуючих уявлень про призначення криміналістики, уточнення поняття функцій і завдань криміналістики, формулювання цих категорій, конкретизацію їх змісту, структури та значимості для теорії та практики. Відповідно до мети дослідження поставлені такі завдання:

– з`ясувати сутність категорії “функція” та поняття “функції науки”, а також загальний зміст головних функцій, які притаманні науковому знанню на сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу;

– встановити характерні особливості та специфіку функціонального навантаження юридичної науки в цілому та її галузей зокрема;

– висвітлити еволюцію та сутність, існуючих сьогодні концепцій та поглядів щодо функцій та завдань криміналістики;

– розкрити генезис та зміст головних напрямків діяльності криміналістики, на основі чого розробити систему притаманних їй на сучасному етапі функцій;

– визначити напрямки та сфери практичної діяльності, на які розповсюджуються наукові інтереси криміналістики, та для підвищення віддачи яких доцільне використання здобутків криміналістичної науки;
– розробити ієрархічну систему завдань, за допомогою яких конкретизується кожна з функцій криміналістики.

Обєктом дисертаційного дослідження обрані теоретичні засади призначення криміналістики. Предметом дослідження є функціональне навантаження науки криміналістики в сучасних умовах.

^ Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає комплексний діалектичний підхід, що полягає у використанні таких загальнонаукових методів, як аналіз, синтез, дедукція, узагальнення та обумовлений багатоаспектністтю предмета та об`єкта дослідження.

Використовуючи метод дедукції, дисертант здійснив дослідження від загальних положень функціонування усього наукового знання, далі до особливостей функціонального навантаження юридичної науки в цілому, та врешті-решт до конкретизації функцій окремої наукової галузі - криміналістики.

В роботі широко застосовані конкретно-наукові методи. Для вивчення змісту та генезису окремих функцій науки в різні періоди розвитку людства, а також передумов виникнення криміналістики та ретроспективу поглядів на її призначення, широко застосований історичний метод. Відтворення системи функцій криміналістики та конкретизуючих кожну з функцій завдань здійснювалось з використанням системного підходу, формально-логічного та структурно-функціонального методів.

Емпіричну базу дослідження становлять результати інтерв`ювання понад 70 викладачів, слідчих та експертів, опитування 150 студентів та слухачів, які закінчили вивчати курс криміналістики, а також власний досвід роботи в слідчих та оперативно-розшукових підрозділах МВС.

Загальнотеоретичне підгрунття даного наукового дослідження забезпечили здобутки представників філософії, соціології, загальної теорії держави та права, праці вчених-криміналістів.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в конкретизації та систематизації положень науки криміналістики, які пов’язані з її функціями і завданнями, питаннями взаємозв’язку та взаємодії теорії з практикою. У працях криміналістів проблематика функціонального навантаження галузі висвітлена дещо епізодично. Автор провів дослідження функцій та завдань криміналістики більш детально, що є першою монографічною працею цього плану.

Наукова новизна дослідження відображена в наступних основних положеннях:

– зроблено висновок про те, що на сучасному етапі визначення системи та конкретизація функцій є важливим елементом в усвідомленні призначення будь-якої наукової галузі. Враховуючи значну кількість наукових галузей та різний рівень їх розвитку кожна з них повинна вирішувати власні методологічні проблеми самостійно з використанням здобутків фундаментальних галузей;

– обґрунтовується необхідність усвідомлення призначення криміналістики в контексті функціонування юридичної науки в цілому, що необхідно враховувати при формулюванні та визначенні змісту функцій притаманних криміналістичній науці;

– визначається, що криміналістика відіграє свою прикладну роль у забезпеченні практики боротьби зі злочинністю, як будь-яка інша наука кримінального циклу, тому прикладне значення криміналістики не принижує її наукового статусу, що відображено в системі функцій і завдань, що вона виконує;

– аргументується висновок про те, що сформульовані на різних етапах існування завдання криміналістики відображали лише службову роль галузі по забезпеченню практики боротьби зі злочинністю та практично не розкривали суто наукового її призначення;

– доводиться положення, що на кожному етапі свого розвитку окрім забезпечення практики боротьби зі злочинністю криміналістика виконувала функції притаманні будь-якій науковій галузі, які обумовлені специфікою предмета та об`єкта дослідження;

– обстоюється необхідність розширення уявлень про сфери правової та не правової практики, де використовується криміналістичне знання, що спрямовано на підвищення загально-правового, наукового та суспільного значення криміналістики;

– сформульована пропозиція виділити поряд із практикою протиправної поведінки, практику правомірної поведінки громадян, вивчення та криміналістичне забезпечення якої може стати додатковим позитивним фактором у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів;

– конкретизовано суспільне призначення криміналістики у забезпеченні більш ефективної реалізації функцій права, що спрямовано по новому усвідомити правову сутність галузі;

– сформульована система функцій науки криміналістики, які притаманні їй на сучасному етапі та розроблена система конкретизуючих завдань по реалізації кожної з функцій;

– конкретизовані зміст, генезис і сфери реалізації функцій криміналістики.

^ Практичне значення одержаних результаті. Викладені в дисертації теоретичні положення, узагальнення, висновки і пропозиції, можуть бути використані для підвищення ефективності взаємозв`язку криміналістики з практикою та відповідною навчальною дисципліною. Результати дослідження можуть бути використані:
– вченими радами вищих навчальних закладів, керівництвом та колективами науково-дослідних установ для організації та планування наукових пошуків;

– викладацько-педагогічним складом навчальних закладів різного рівня для розробки навчальних програм, планів, методик, уточнення обсягів вивчення криміналістики;

– практичними співробітниками правоохоронних органів з метою більш ефективного використання наукових рекомендацій, техніко-криміналістичних засобів у розкритті, розслідуванні та попередженні порушень закону;

– при написанні відповідних розділів і підрозділів підручників і навчальних посібників з криміналістики;

– у науково-дослідній роботі студентів, слухачів і курсантів навчальних закладів;

– для підвищення правових знань серед населення.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичній конференції “Народне волевиявлення в Україні: історія і сучасність” (Запоріжжя 5 квітня 2000 р.), на звітній річній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу, курсантів, студентів та слухачів “Актуальні проблеми попередження, розкриття та розслідування злочинів органами внутрішніх справ” (Запоріжжя 8-9 червня 2000 р.). Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались і доповідались на засіданнях кафедри кримінального процесу та криміналістики Запорізького юридичного інституту МВС України та кафедри криміналістики Національної академії внутрішніх справ України. Окремі матеріали дисертаційного дослідження використовувались в навчальному процесі, під час проведення семінарських і практичних занять з курсу криміналістики.

Публікації. Основні положення та висновки, що сформульовані в дисертаційному дослідженні, опубліковані автором у трьох одноособових наукових статтях у фахових виданнях і тезах доповідей на двох науково-практичних конференціях.




следующая страница >>