asyan.org
добавить свой файл
1
Дорофеєва М.С.

ас., канд.філол.наук

КНУ імені Т.Шевченка
ВНУТРІШНЯ ФОРМА СЛОВА І ПРАГМАТИКА ДИСКУРСУ

(на матеріалі текстів ЗМІ економічного дискурсу Німеччини)
Статтю присвячено проблемам лексичної номінації концепту ГРОШІ у межах економічного дискурсу ФРН. Висвітлені питання структури концептосфери ГРОШІ, досліджено зв`язок між внутрішньою формою і значенням лексичних одиниць на позначення концепту ГРОШІ, встановлено закономірності уживання згаданих номінатем з урахуванням прагматичних факторів дискурсу економіки.

Статья посвящена проблемам лексической номинации концепта ДЕНЬГИ в рамках экономического дискурса ФРГ. Рассмотрены вопросы структуры концептосферы ДЕНЬГИ, исследована взаимосвязь между внутренней формой и значением лексических единиц, обозначающих концепт ДЕНЬГИ, установлены закономерности употребления упомянутых номинатем с учетом прагматических факторов дискурса экономики.

The article is devoted to the lexical nomination of a concept MONEY within German economical discourse. The structure of MONEY concept sphere, an interdependence between the inner form and the meaning of lexical means nominating the concept MONEY, usage of these means based on pragmatic factors in economical discourse is considered.

Ключові слова: лексична номінація, базовий концепт ГРОШІ, внутрішня форма, прагматичні фактори, економічний дискурс ФРН.

Сучасна парадигма лінгвістичного пізнання відзначається відцентровим розвитком мовних напрямів, які традиційно складали фундамент мовознавства: фонології, морфології, синтаксису, стилістики, прагматики. Основним індикатором якісних змін у лінгвістиці сьогодення є принцип інтердисциплінарності, тобто вирішення суто мовних проблем на стику двох або більше наук. Не стала виключенням і теорія номінації (ономасіологія) як один з двох розділів лінгвістичної семантики поряд із теорією значення (семасіологією).

Так, у другій половині ХХ століття до класичних питань ономасіології належали механізми номінації мовних одиниць на базі словотворчих моделей, а також способи вербалізації різних типів понять [див. напр., Кияк 1988; Кубрякова 1997]. Наразі в межах теорії номінації розглядається «функціонально-комунікативний аспект одиниць та категорій усіх рівнів, ролі останніх у номінативній діяльності мовця, їхнього смислового завдання, мети використання у конкретному висловлюванні (тексті)» [Бацевич 2004, 28]. Все більшою мірою враховуються когнітивна природа і прагматичні ознаки номінативного процесу.

Оскільки об`єктом ономасіології є номінативні одиниці різного мовного статусу, розрізняють лексичну номінацію на рівні непохідного слова, складного слова і словосполучення; пропозитивну номінацію на рівні речення; дискурсивну номінацію на рівні тексту [Арутюнова 1990; Колшанский 1990]. За визначенням О.Селіванової, номінація є складним аперцептивним процесом мовного позначення світу дійсності або уявного світу і застосовується не лише до системних мовних одиниць, а й до комунікативної діяльності у зв`язку з теоріями референції та функціоналізму [Селіванова 1999, 27-29]. Ф.Бацевич підкреслює, що ономасіологічний підхід стає міжрівневим щодо аналізу ролі одиниць різних рівнів у єдиному мисленнєво-мовленнєвому процесі ‹та› виходить за межі мовлення на рівень концептуальної організації мислення [Бацевич 1997, 29].

Необхідність інтердисциплінарного підходу під час проведення ономасіологічних розвідок в режимах «лексична номінація», «лексична номінація в реченні (котексті)», «лексична номінація в тексті», «лексична номінація в дискурсі» зумовлює актуальність нашого дослідження. Метою пропонованої статті є, по-перше, з`ясування типу мовних одиниць на позначення ключового концепту ГРОШІ та їх ролі у формуванні німецькомовного економічного дискурсу; по-друге, виявлення взаємозв`язку лексичних одиниць первинної і вторинної номінації з прагматичними факторами дискурсу економіки ФРН. Під прагматичними факторами дискурсу ми розуміємо, з одного боку, ілокутивні наміри мовця (автора) тексту, з іншого боку, перлокутивний ефект, який текст здійснює на цільову групу адресатів.

Поставлена мета передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:

  • визначення сукупності лексичних одиниць (ЛО), які слугують для номінації базового концепту ^ GELD (ГРОШІ) в сучасному економічному дискурсі ФРН;

  • з`ясування принципів структуризації концептосфери ГРОШІ на згаданому матеріалі;

  • виокремлення найбільш частотних ЛО на позначення концепту ГРОШІ в текстах ЗМІ економічного дискурсу Німеччини;

  • аналіз взаємозв`язку між внутрішньою формою та значенням ЛО на позначення концепту ГРОШІ;

  • встановлення зв`язку між уживанням певних ЛО на позначення концепту ГРОШІ і прагматичними факторами економічного дискурсу ФРН.

Таким чином, об`єктом нашого розгляду є лексичні одиниці первинної та вторинної номінації на позначення базового концепту ГРОШІ в економічному дискурсі ФРН. Предмет дослідження складають особливості номінації ЛО на позначення базового концепту ГРОШІ, які формують і визначають прагматичні фактори економічного дискурсу.

Матеріалом для вивчення слугували електронні тексти ЗМІ жанрів «новини», «повідомлення», «інтерв`ю», «коментар», об`єднані спільною економічною тематикою. Лейтмотивом згаданих текстів стало обговорення професійними журналістами, економістами і політиками проблеми під назвою: «криза грошової одиниці євро».

Для оптимального вирішення поставлених завдань доцільно звернутись до творчої спадщини визначного українського теоретика лінгвістики, мовознавця, філософа О.Потебні. В плані нашого дослідження на особливу увагу заслуговує концепція внутрішньої форми слова, розроблена і уведена до наукового обігу в середині ХІХ ст. О.Потебнею. За дефініцією онлайн-енциклопедії «Кругосвет», внутрішньою формою слова є мотивованість значення слова, яка усвідомлюється мовцями даної мови через значення складових морфем слова або через його висхідне значення, тобто образ або ідею, покладені в основу номінації [www.krugosvet.ru].

Власне, словосполучення «внутрішня форма» є послівним перекладом-калькою терміну В.фон Гумбольдта innere Sprachform (внутрішня форма мови). Однак у вітчизняній лінгвістичній традиції даний термін отримав новий зміст у дослідженнях О.Потебні. Так, у роботі «Мысль и язык» учений розрізняє три аспекти слова: зовнішню форму, тобто звук; зміст, який об`єктивується шляхом звуку; внутрішню форму або найближче етимологічне значення слова, той спосіб, яким виражається зміст [цит. за www.krugosvet.ru].

Наприклад, внутрішньою формою макроконцепту економічного дискурсу WIRTSCHAFT (ЕКОНОМІКА) є сполучення двох словотворчих елементів, які несуть в собі семантичну інформацію: базова морфема Wirt (господар, хазяїн) та словотворча морфема –schaft, яка містить у собі лексико-понятійну інформацію «абстрактність», «колективність».

Якщо звернутись до етимологічних словників, ми можемо підтвердити факт зв`язку базової морфеми з етимологічним значенням цього слова у давньоверхньонімецькій, середньоверхньонімецькій та нововерхньонімецькій мовах. Згідно до етимологічного словника правової мови Г.Кьоблера, починаючи з Х до ХVІ ст. іменник Wirtschaft мав значення Bewirtung, Gastmahl, Schmaus, Fest, Freude, Gastfreundschaft (частування, званий обід, бенкет, свято, радість, гостинність) [www.koeblergerhard.de].

У ХVІІ ст. відбулось розширення значення і слово Wirtschaft стало позначати спочатку Gaststätte (отель із харчуванням), а потім Haushalt (домашнє господарство). Зрештою, в XIX ст. ЛО Wirtschaft набула сучасного значення ‒ Gesamtheit der Einrichtungen und Maßnahmen zur planvollen Deckung des menschlichen Bedarfs an Gütern (сукупність установ і заходів для планового задоволення людських потреб у товарах).

В ракурсі нашого дослідження необхідно зазначити, що базовим концептом для будь-якого економічного дискурсу, в тому числі й німецькомовного, є ГРОШІ (GELD). За словами Р.Пилипенка, даний концепт належить до базової понятійної сфери серед функціональних елементів економіки [Пилипенко 2005, 167]. В результаті семантичного та кількісного аналізу текстів ЗМІ, об`єднаних тематикою «криза грошової одиниці євро», ми встановили декілька концептосфер уживання ЛО на позначення концепту ГРОШІ.

На наш погляд, до таких концептосфер належать:

1) номінація власне грошей в усіх функціях: як засобу оплати; як засобу збереження і перенесення вартості; як засобу обміну; як засобу забезпечення кредиту; як засобу проведення розрахунків і масштабу вартості;

2) номінація спеціалізованих фінансових інститутів і осіб-носіїв фінансових рішень;

3) номінація місця застосування грошей в усіх функціях (у географічному, політичному й метафоричному аспектах);

4) номінація форми існування грошей в усіх функціях;

5) номінація способу застосування грошей;

6) номінація якостей грошей;

7) номінація процесу або результату діяльності з використанням грошей в усіх зазначених функціях. Проілюструємо на схемі уживання ЛО на позначення концепту ГРОШІ в різних концептосферах:
WIRTSCHAFT

(макроконцепт економічного дискурсу ФРН)

GELD

(базовий концепт економічного дискурсу ФРН)

концептосфери

  1. Benennung vom (4) Form der Existenz

Geld in allen des Geldes

Funktionen (2) Benennung (3) Ort des das Euro-System

(вербалізатори) von Finanz- Geldeinsatzes die Garantien

der Euro institutionen der Euroraum die Kosten

die Währung die Europäische die Eurozone die Zinsen

Finanzen Zentralbank das Eurogebiet die Steuern

Finanzmittel die Deutsche der Währungsraum die Abgaben

Die Gemein- Bundesbank Euro-Staaten die Boni

schafswährung die europäische Euro-Länder die Staatsanleihen

Die Einheitswährung Notenbank der Finanzmarkt die Schulden

Der „Teuro“ Spekulanten Finanzplatz Finanzinstrumente das Kapital Geldhändler Einnahmen

scheues Reh Banker Haushalt

Broker

Finanzjongleure

der IWF

Schuldensünder



(5) ^ Form des Geldeinsatzes (6) Eigenschaften (7) Prozeß/Ergebnis

der Rettungsschirm des Geldes der mit dem Geld

das Finanzierungsgeschäft Liquidität verbundenen Tätigkeit

Termingeschäft schwächelnd die Verschuldung

das Hilfspaket Abwertung Inflation

Investments Wertverlust Preissteigerung

Schuldverschreibung fallen Finanzkrise

der Ankauf

der Dammbruch

die Transaktion
Рис. 1. Концептосфери вживання ЛО на позначення концепту ГРОШІ

Як видно зі схеми, заповнення ЛО різних концептосфер є досить неоднорідним, як в кількісному, так і в семантичному плані.

В руслі виконання дослідницьких завдань статті найбільш репрезентативними для вивчення зв`язку між внутрішньою формою, значенням і уживанням в економічному дискурсі ми вважаємо ЛО концептосфери (1), тобто номінацію власне грошей в усіх функціях. Шляхом проведення кількісного аналізу на мовному матеріалі виявилось, що ЛО на позначення концепту ГРОШІ концептосфери (1) der Euro, die Währung, а також їх деривати die Einheitswährung, die Gemeinschaftswährung є найбільш частотними у дослідженому масиві текстів. На другому місці за частотою уживання опинились ЛО концептосфери (2) на позначення спеціалізованих фінансових інститутів і осіб-носіїв фінансових рішень. Третє місце у проаналізованому матеріалі посіли ЛО концептосфери (3), які іменували місце застосування грошей у географічному, політичному й метафоричному аспектах.

Внутрішня форма частотних ЛО концептосфери (1) виявилась досить прозорою та усвідомлюваною через значення складових морфем номінативної одиниці. Так, ЛО der Euro має мотивовану внутрішню форму базової морфеми, що походить від Europa, europäisch. За даними електронної енциклопедії Вікіпедіа, номінація єдиної європейської грошової одиниці відбулась конвенційним шляхом через скорочення грецької назви «Європа». ЛО der Euro можна вважати ядром лексикону економічного дискурсу ФРН і підпорядкувати до інтернаціоналізмів. А.Д`яков, Т.Кияк, З.Куделько розглядають інтернаціоналізми як слова, що повністю або частково збігаються зовнішньою і внутрішньою формою і мають значення, які відбивають загальновизнані поняття міжнародного характеру [Д`яков, Кияк, Куделько 2000, с. 35].

В якості системної мовної одиниці іменник der Euro демонструє ознаки термінологічності, тенденцію до однозначності, відсутність експресивності та стилістичну нейтральність. Однак у досліджених текстах ЗМІ der Euro виявляє емоційно-експресивну забарвленість та оцінні значення, пов`язані з компонентами словоформи (приклад 1) або лексичною сполучуваністю іменника в межах речення і тексту (приклад 2):

  1. ^ Es besteht die Gefahr, dass der Euro eine Schwachwährung wird“, warnte etwa Ex-Bundesbankchef Karl Otto Pöhl.

Наведений фрагмент демонструє уживання ЛО на позначення концепту ГРОШІ, яка поряд із нейтральним позначальним словом Währung (валюта) містить позначувальний компонент з негативною економічною оцінністю schwach (слабкий) і таким чином отримує негативний семантичний зміст.

  1. Ein 750-Milliarden schweres Hilfspaket soll dem schwächelnden Euro helfen. Was aber ist schlimmer? Der Wertverlust des Euro oder die Gefahr durch das zusätzliche Geld, das nun in das Finanzsystem gelangen könnte?

Зазначене висловлення містить словосполучення «нейтральний Subjekt + Attribut з негативною економічною оцінністю schwächelnd (той, що стає слабшим), який практично формує негативний контекст усього стану справ, що презентується у даному абзаці й тексті.

ЛО die Währung має менш прозору внутрішню форму для не-носіїв мови, однак носії мови можуть «реконструювати» походження базової морфеми Währ- від застарілого дієслова високого стилю währen (тривати, продовжуватись).

Етимологічний словник правової мови дає такі значення ЛО währen, Währung: двн. дієслово IX ст. – bestehen, halten, bleiben, dauern (витримувати, зберігатись, триматись, залишатись, тривати); свн. дієслово ХІІІ-ХV ст. – ausdauern, leisten, gewähren, vollziehen (витримувати, виконувати, надавати; двн. іменник X ст. werungaGewährung (надання ‹позики, знижки, пільги, кредиту›; свн. іменник ХІІІ-ХV ст. werungeBezahlung, Sicherstellung, gewährleisteter Münzwert (оплата, забезпечення, забезпечена монетна вартість). Шляхом метонімічного переносу ми отримали сучасне значення ЛО Währung- валюта, одиниця, що лежить в основі грошової системи.

Проаналізувавши масив текстів ЗМІ з переважним використанням ЛО концептосфери (1) ‒ позначення власне грошей (а) der Euro, (б) die Währung, ‒ ми встановили певні особливості уживання обох ЛО. Так, іменник der Euro відзначається переважним уживанням у негативному контексті в режимі речення, абзацу і цілого тексту. Даний факт підтверджується навіть заголовками досліджених текстових жанрів мови ЗМІ:

(3)Wie kam es zur Euro-Krise?(як трапилось, що ми дійшли до кризи євро?

В даному випадку композит із позначальним словом Euro отримує негативну оцінну конотацію, оскільки позначувальний іменник Krise містить загальновідомий негативний лексико-понятійний зміст (криза).

(4)^ Rezepte für den Patienten Euro (рецепти для пацієнта євро)

Наведений приклад ілюструє метафоричне уживання нейтрального іменника на позначення єдиної грошової одиниці Євросоюзу, який шляхом персоніфікації перетворюється на живу істоту, що потребує допомоги (пацієнт євро).

Окремі абзаци коментарів та повідомлень також підтверджують негативний семантичний контекст використання ЛО der Euro:

(5) Bloß raus aus dem Euro. Wenn sich dann ‹ alle Marktteilnehmer überzeugt sind, der Euro werde an Wert verlieren, dann sind alle Zentralbanken machtlos. Soziale Überzeugungen schaffen soziale Realitäten, der Euro fällt.

(6) Der Euro kränkelt. Ist er leicht verschnupft oder leidet er an einer unheilbaren Krankheit? Soll man ihm Sterbehilfe leisten oder sind brauchbare Rezepte auf dem Markt? Die Diskussionen darüber sind in vollem Gange.

(7) "Der Euro ist nach meiner festen Überzeugung inzwischen gescheitert."

Загальний негативний контекст уживання ЛО der Euro у наведених прикладах базується, по-перше, на лексичній сполучуваності з дієсловами із негативною процесуальною конотацією scheitern (зазнавати поразки), fallen (падати по відношенню до курсу валюти); по-друге, на уживанні словосполучення з негативною економічною оцінністю an Wert verlieren (знецінюватись); по-третє, на метафоричному поєднанні нейтрального іменника-неістоти der Euro з дієсловом, що має лексичну сполучуваність лише з іменниками-істотами kränkeln (хворіти); по-четверте, на використанні еліптичного речення-метонімії raus aus dem Euro (приблизний переклад за змістом: геть із єдиної грошової системи євро).

Що стосується ЛО die Währung, можна констатувати переважне використання даної номінатеми у позитивному контексті в межах речення, абзацу та у широкому контексті (в межах повідомлення загалом). Наприклад:

(8) Ich möchte dazu sagen: Wenn man eine Währung wie den Euro hat, bei dem jedes Land für seinen Beitrag zu einer stabilen Währung die Verantwortung trägt, dann braucht man vielleicht strengere Regeln als andere, die das als einzelne Regierung entscheiden können.

(9) Ermutigend ist, dass trotz der dramatischen Wendungen in den letzten Tagen immer noch neue Länder in die Eurozone wollen. So unattraktiv kann die Einheitswährung also nicht sein.

(10) ‹…› wir halten zusammen, weil diese gemeinsame Währung für uns von großer Bedeutung ist, für jedes einzelne Mitgliedsland von vielen Vorteilen geprägt ist und auch die Grundvoraussetzung für den weiteren Zusammenhalt der Europäischen Union als Ganzes sowie für das Funktionieren des Binnenmarktes ist, sodass wir bereit sind, dafür die notwendigen politischen Aktionen zu unternehmen.

Загальний позитивний контекст уживання ЛО die Währung ґрунтується у наведених фрагментах на лексичній сполучуваності з прикметником з позитивною оцінною конотацією stabil (приклад 8); на загальному позитивному семантичному змісті усього речення, побудованому на протиставленні (приклад 9); на референційних елементах речення з позитивною оцінною конотацією, які відсилають до ЛО die Währung (приклад 10).

На підставі проведеного аналізу вживання ЛО на позначення концепту ГРОШІ в публіцистичних текстах економічного дискурсу ФРН можна зробити такі висновки:

  1. Базовими одиницями лексичної номінації концепту ГРОШІ в текстах ЗМІ, об`єднаних темою «криза грошової одиниці євро», є der Euro та die Währung;

  2. ЛО на позначення концепту ГРОШІ der Euro, die Währung є найбільш частотними у дослідженому масиві текстів;

  3. Номінативні одиниці на позначення концепту ГРОШІ функціонують в семи концептосферах економічного дискурсу ФРН: 1) номінація власне грошей в усіх функціях; 2) номінація спеціалізованих фінансових інститутів і осіб-носіїв фінансових рішень; 3) номінація місця застосування грошей у географічному, політичному й метафоричному аспектах; 4) номінація форми існування грошей; 5) номінація способу застосування грошей; 6) номінація якостей грошей; 7) номінація процесу або результату діяльності з використанням грошей;

  4. Репрезентативні ЛО на позначення концепту ГРОШІ der Euro, die Währung демонструють різний ступінь прозорості внутрішньої форми (ВФ): прозору ВФ у першому випадку (скорочення від іменника Європа), та менш усвідомлювану ВФ у другому випадку (währen ‒ витримувати, тривати), яку для не-носіїв мови необхідно реконструювати за допомогою етимологічних словників;

  5. Уживання ЛО der Euro в досліджених текстах пов`язується насамперед з негативними контекстами у межах словосполучення, речення, абзацу й тексту; на противагу цьому ЛО die Währung використовується насамперед у позитивних або нейтральних контекстах, що може пояснюватись упливом внутрішньої форми слова währen з позитивною загальною оцінністю.

Враховуючи безпосередній зв`язок між механізмами номінації і когнітивними процесами мисленнєвої діяльності мовця, перспективним уявляється вивчення процесів первинної і вторинної номінації мовних одиниць на позначення базових концептів, що здійснюватиметься у межах певного фахового дискурсу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Арутюнова Н.Д. Теория метафоры.‒ М.: Прогресс, 1990.‒ 511 с. 2. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник.‒ К.: Академія, 2004.‒ 344 с. 3. Д`яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – К.: КМ Academia, 2000. – 218 c. 4. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц (количественные и качественные характеристики). – Львов: ВШ, 1988. – 162 с. 5. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании языка. – М.: Наука, 1990. – 108 с.

6. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. – М.: Ин-т языкознания РАН, Тамбовск. гос. ун-т, 1997. – 327 с. 7. Пилипенко Р.Є. Німецький економічний дискурс: методологія, жанри, моделі: Монографія. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. – 316 с. 8. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К.: Фітоцентр, 1999. – 147 с.

^ ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Rolf Wenkel. Muss der Euro überhaupt gerettet werden? ‒ 11.05.2010 // www.dw-world.de 2. Christof Hasselbach. Wie kam es zur Euro-Krise? ‒ 19.05.2010 // www.dw-world.de 3. Milliarden-Schutzschirm für klamme Euro-Länder. ‒ 10.05.2010 // www.dw-world.de 4. Erleichterung bei den EU-Sorgenkindern. ‒ 10.05.2010 // www.dw-world.de 5. Finanzmarktreförmchen in Deutschland. ‒ 12.07.2010 // www.dw-world.de 6.Lernen aus der Euro-Krise. ‒ 25.05.2010 // www.dw-world.de 7. Rezepte für den Patienten Euro. ‒ 29.06.2010 // www.dw-world.de 8. Rede von Bundeskanzlerin Angela Merkel anlässlich „20 Jahre Währungs-, Wirtschafts- und Sozialunion“ vom 29.06.2010 // www.bundeskanzlerin.de 9.www.krugosvet.ru 10. www.koeblergerhard.de