asyan.org
добавить свой файл
  1 2

^ 34 МИТНА СПРАВА №1(73)’2011, частина 2

остаточне відновлення надмогильних реквізитів); могилу, відновлену після ексгумації.

Отримані фотознімки оформляються у вигляді фототаблиці. Знімки у ній повинні нак%

леюватися на бланк в послідовності, що відповідає ходу слідчої дії; за необхідності може

бути виконана розмітка стрілками, літерами, цифрами. Такі ж фотознімки, але без розмітки,

а також всі негативи, отримані в ході зйомки, додаються до фототаблиці в приклеєному

конверті. У пояснювальних написах під знімками вказується зміст зображення, з якого боку

воно знято, що позначено стрілками [14, с. 49].

^ Написи повинні відповідати записам, зробленим у протоколі ексгумації. Всі знімки, а

також конверт із негативами, скріплюються відбитком печатки та підписом слідчого. Фото%

таблиця підписується особою, яка її склала [15, с. 50].

^ Крім фотографування, бажано застосовувати відеозйомку або ж поєднувати ці два

факультативні види фіксації. Слід зазначити, що зйомка на відеокамеру не передбачає без%

перервного процесу фіксації. Закарбовуватись повинні тільки процесуально і криміналістично

важливі моменти. Кожній перерві в записі передує відповідний пояснювальний текст із заз%

наченням часу. При поновленні запису знову вказується час і продовжується запис. Це необхідно

для контролю подій, які відбуваються в процесі ексгумації [14, с. 42].

^ У ряді випадків, коли можливості фотозйомки чи відеозапису не можуть передати місця

проведення ексгумації, особливостей оточуючої місцевості тощо, можуть бути складені схеми,

плани, креслення чи замальовки як додаткові до протоколу способи фіксації.

^ Таким чином, питання, що виникають в процесі фіксації ходу та результатів ексгумації трупа,

в практичній діяльності з розслідування злочинів вирішуються неоднозначно. Тож, на нашу

думку, нагальною є потреба унормування в КПК України порядку проведення і протоколювання

цієї складної і самобутньої процесуальної дії. Як зазначалося раніше, у чинному КПК не

передбачено норми по визначенню змісту та врегулюванню порядку складання протоколу

ексгумації. Питання про те, якими процесуальним нормами слід керуватися у цій ситуації,

досліджувалося при анкетуванні 318 слідчих органів внутрішніх справ МВС України. Отримані

відповіді свідчать про неоднозначне розуміння практичними працівниками цього питання, що

зайвий раз підкреслює необхідність його вирішення на законодавчому рівні.

^ Зокрема, на думку найбільшої кількості опитаних • 114 слідчих (35,85%), в таких випадках

слід користуватися загальними нормами статті 85 КПК – “Протокол слідчої дії”.

^ Як вважають 95 опитаних (29,87%), питання складання протоколу слід унормувати в

окремій статті “Протокол ексгумації трупа”, яка нині у чинному КПК відсутня.

^ Ще 69 осіб (21,69%) пропонують розповсюдити положення статті 195 КПК “Протокол

огляду, освідування і відтворення обстановки та обставин події” і на складання протоколу

ексгумації, оскільки всі ці дії визначені у одній главі 17 КПК.

37 слідчих (11,64%) визнали, що їм важко відповісти на дане питання.

^ На нашу думку, варто погодитися з тією частиною практичних працівників, які вважають, що

в такій ситуації слід керуватися положеннями статті 195 КПК в силу наступних причин. По%перше,

ця норма КПК дійсно визначає процесуальний порядок складання протоколу процесуальних дій,

визначених у главі 17 КПК. Саме тут знаходиться і норма частини другої статті 192 КПК, де йдеться

про проведення ексгумації. По%друге, у статті 195 КПК передбачено відсилку до статті 85 КПК, у

зв’язку з чим при складанні протоколу ексгумації трупа керуватися лише останньою наведеною

загальною нормою, за наявності спеціальної, недоречно. По%третє, законодавець, визначивши у

частині другій статті 192 КПК процесуальний порядок проведення ексгумації трупа, у подальшому

з невідомих причин не розповсюдив положення статті 195 КПК щодо складання протоколу на

ексгумацію трупа як процесуальну дію, врегульовану саме у главі 17 КПК.

^ З метою усунення такої невідповідності та дотримуючись черговості унормування

проведення процесуальних дій у зазначеній главі КПК, пропонуємо внести доповнення до

^ МИТНА СПРАВА №1(73)’2011, частина 2 35

статті 195 КПК і викласти її в наступній редакції:

Стаття 195. Протокол огляду, ексгумації трупа, освідування і відтворення обстановки

та обставин події

Протокол огляду, ексгумації трупа, освідування або відтворення обстановки та обставин

події складається з додержанням правил статті 85 цього Кодексу. В протоколі зазначають

підстави для проведення цих дій, описують все, що було виявлено, в тій послідовності, в якій

це відбувалося, і в тому саме вигляді, в якому спостерігалось під час проведення дії.

Якщо під час ексгумації трупа для дослідження вилучалися об’єкти, що мають значення

для справи, у протоколі зазначається, яким способом, із застосуванням яких науково%

технічних засобів вони одержані і куди спрямовані після проведення ексгумації.

^ До протоколу додають відповідні матеріали вимірювання, фотографування,

відеозапису, плани, схеми, графічні зображення, відбитки, зліпки, документи та інші

матеріали, що пояснюють його зміст”.

Висновки. На наш погляд, у процесуальній нормі КПК України мають бути зафіксовані

загальні положення проведення ексгумації трупа, що разом з тим відображають специфіку

проведення цієї процесуальної дії. Її особливості, визначені нами у даній науковій статті,

можуть бути зафіксовані у методичних рекомендаціях для органів і посадових осіб, уповно%

важених її проводити у ході розслідування та судового розгляду кримінальних справ.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Рожнова В.В. Уголовно%процессуальный документ как обязательный атрибут процессу%

альной формы / В.В. Рожнова // Эволюция уголовного судопроизводства на постсоветском про%

странстве: Материалы международной научно%практической конференции в 3%х книгах 22%23 июня

2006 года. % Книга 1. – Киев. – С. 206%210.

^ 2. Черненко А.П. Кримінально%процесуальна регламентація слідчих дій. Дис... канд. юрид. наук:

12.00.09 / А.П. Черненко / Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2004. – 194 с.

^ 3. Татиев К. И. Судебная медицина: учебник / К.И. Татиев. % Москва: Государственное изда%

тельство юридической литературы, 1958. – 224 с.

4. Кузів О.М. Організація і тактика проведення виїмки. Дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 /

О.М. Кузів / КНУВС, Київ. – 2009. – 191 с.

^ 5. Поркшеян О.X. Судебно%медицинская экспертиза эксгумированного трупа: лекция для вра%

чей%курсантов / О.X. Поркшеян. % Выпуск первый: эксгумация трупов, поводы к ним. Краткая исто%

рическая справка. организация и проведение эксгумации. изменения трупа и одежды на нем в

могиле. – Ленинград, 1971. – 53 с.

^ 6. Рубежанский А.Ф. Судебно%медицинская експертиза / А.Ф. Рубежанский. – Киев: Здо%

ров’я, 1976. – 199 с.

7. Аленин Ю.П. Процессуальные особенности производства следственных действий / Але%

нин Ю.П. – Одесса: Центрально%Украинское издательство, 2002. % 264 с.

^ 8. Виноградов И.В. Судебная медицина: Учебник для средних специальных учебных заведений

/ И.В. Виноградов, Н.А. Сингур, А.К. Туманов. – М.: Юридическая литература, 1967 – 247 с.

^ 9. Смольянинов В. М. Судебная медицина / В.М. Смольянинов, К.И. Татиев, В.Ф. Черваков. %

Издание третье, исправленное и дополненное. – М.: Государственное издательство медицинской

литературы, 1963. – 458 с.

^ 10. Томилин В.В. Судебная медицина: Учебник для специальных средних учебных заведении

МВД СССР / И.В. Виноградов, В.В. Томилин. – М.: Юридическая Литература, 1978. – 223 с.

^ 11. Натура Д.А. Эксгумация на предварительном следствии и особенности тактики следст%

венных действий, связанных с эксгумированным трупом. Дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 /

Д.А. Натура / Краснодарский юридический институт, Краснодар. – 2002. – 221 с.

^ 12. Стахівський С.М. Слідчі дії як основні засоби збирання доказів: Науково%практичний по%

36 МИТНА СПРАВА №1(73)’2011, частина 2

сібник / С.М. Стахівський.% К.: Атіка, 2009. – 64 с.

^ 13. Житков В.С. Основы техники судебно%медицинского исследования трупов: Практическое

пособие / В.С. Житков. % Южно%Сахалинск: Дальневосточное книжное издательство, Сахалинское

отделение, 1969. – 175 с.

^ 14. Натура А.И. Эксгумация и особенности тактики следственных действий, связанных с экс%

гумированным трупом / А.И. Натура, Д.А. Натура. – М.: Юрлитинформ, 2003. – 104 с.

^ 15. Криминалистика: Учебное пособие в схемах / Под ред. проф. А.Г. Филиппова. % 2%е изд.,

перераб. и доп. % М.: Юриспруденция, 1999. – 240 с.

УДК 343

С.І. Марко, к.ю.н., доцент кафедри кримінального

процесу та криміналістики ЛьвДУВС;

Ю.А. Коміссарчук, к.ю.н., доцент кафедри

кримінального процесу та криміналістики ЛьвДУВС

^ СУДОВІ ДЕБАТИ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ІНСТИТУТУ

КРИМІНАЛЬНО9ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

Розглянуто зміст та сутність судових дебатів як частини судового розгляду справи; здійснено

аналіз різних точок зору та різних підходів у дослідженні цієї процесуальної діяльності.

Ключові слова: судові дебати, судовий розгляд, судові промови, принцип змагальності,

репліка.

Рассмотрены содержание и суть судебных дебатов как части судебного рассмотрения дела;

осуществлен анализ различных точек зрения и разных подходов в исследовании этой про%

цессуальной деятельности.

^ Ключевые слова: судебные дебаты, судебное рассмотрение, судебные выступления,

принцип состязательности, реплика.

Maintenance and essence of judicial debates is considered as parts of judicial trial of business;

the analysis of different points of view and different approaches is carried out in research of this

judicial activity.

Key words: judicial debates, judicial trial, judicial speeches, principle of competitions, remark.

Постановка проблеми. Судова реформа, яка відбувається в Україні, потребує удос%

коналення діяльності не тільки суду, а й учасників змагального судового процесу, зокрема дер%

жавного обвинувача (прокурора) та захисника. Змагальність сторін, як необхідна умова цивілізації

судового процесу, є однією з основних конституційних засад судочинства. Для успішного

здійснення правосуддя в кримінальному судочинстві потрібні сильне обвинувачення та не менш

сильний захист. Тільки за таких умов у повному обсязі можуть реалізовуватися можливості,

закладені у змагальному процесі, яким зараз поступово стає кримінальний процес України.

Кримінальне судочинство України ґрунтується на засаді змагальності сторін, коли сторо%

ни захисту та обвинувачення наділені рівними можливостями щодо заявлення відводів, кло%

потань, подання доказів, участі в їх дослідженні та доведеності їх переконливості. Зазначені

принципи кримінального судочинства найбільш повно проявляються під час розгляду

кримінальної справи в суді, і, зокрема, під час судових дебатів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У роботах В.П. Божьева, А.І. Галагана,

М.М. Гродзинського, Ю.М. Грошевого, А.П. Гуляєва, Т.Н. Добровольської, А.Я. Дубинського,

С.П. Єфимичева, B.C. Зеленецького, Л.М. Карнєєвої, П.А. Лупинської, М.М. Михеєнко, Н.І.__


<< предыдущая страница