asyan.org
добавить свой файл
  1 2

^ Картка для 4-ї групи «Творчість одного з «титанів» доби Відродження – Мікеланджело Буонарроті»



«Мойсей» Мікеланджело «Давид» Мікеланджело
Мікеланджело Буонарроті (1475-1564)- флорентійський скульптор, художник, архітектор, поет і інженер. Вчився у художника Доменіко Гірландайо, у школі скульптора Бертольдо ді Джованні.

За своє майже 90-річне життя цей неперевершений творець, пристрасний патріот, упертий і свавільний, створив багато шедеврів. Велич Мікеланджело полягала в тому, що основною темою його творчості є ідея боротьби. Для нього скульптура була мистецтвом звільнення фігури, закутої в кам’яному блоці. Деякі з його неперевершених за силою дії творів, які здаються незавершеними, могли бути навмисно залишені такими, тому що саме на цій стадії «звільнення» форма найадекватніше втілювала задум художника.

Найвидатнішими творами Мікеланджело є «Оплакування Христа» («П,єта»), «Давид», «Мойсей», гробниця Медичі, фрески Сікстинської капели.

Мойсей приголомшує своєю величчю та загадковістю. Його зображено тієї миті. Коли він спускається з гори Сінай і несе людям заповіді, але народ за час його відсутності почав уклонятися золотому тельцеві. Мойсей застигає, побачивши це: його здивування змінюється на гнів, усе тіло напружується, роздуваються вени на могутніх руках, і він готовий уже розбити золоті скрижалі із заповідями від відчаю і усвідомлення безплідності своїх старань. Мойсей зображений настільки натурально, що сам Мікеланджело повірив у те, що його скульптура жива, і спересердя вигукнув: «Чого ж ти мовчиш?!» - і, не отримавши відповіді, ударив молотком по коліну скульптури. На «доказ» правдоподібності цієї історії екскурсантам зазвичай показують ледь помітну вм’ятину на коліні Мойсея.

Образ Давида був традиційним у Флоренції. «Давид» - мармурова статуя роботи Мікеланджело, що вперше з,явилася перед очима флорентійської публики на площі Синьйорії 8 вересня 1504 року. Відтоді 5-метрову статую вважають символом Флорентійської республіки й однією із вершин не лише мистецтва Відродження, але й людського генія. Статуя, що призначалася для кругового огляду, зображує оголеного Давида, зосередженого на майбутній сутичці з Голіафом. Мікеланджело працював над «Давидом» упродовж 2 років. Давид став уособленням вільної республіки, готової перемогти будь-якого ворога.



«Оплакування Христа» Фрагмент фрески з Сікстинської капели
^ Підбиття проміжних підсумків

Учні (за потреби) ставлять уточнювальні запитання за прослуханою інформацією учасникам груп, які опрацьовували відповідні картки й виступали із повідомленнями. Члени групи радяться (за потреби) й відповідають на поставлені запитання.

  1. ^ Актуалізація набутих знань.

Вчитель пропанує пересісти учням за принципом: у кожній групі – різні за кольором зірочки.

Класу вчитель оголошує ключові питання уроку:

  • Які відмінності у своєму хронологічному складі, філософському зрозумінні мають антична культура та культура доби Відродження?

  • Що поєднує ці дві культури у такому виді мистецтва, як скульптура?

  • До чого прагнули, на вашу думку, митці-скульптори?

  • Дайте загальну характеристику образів, до яких звертаються скульптори в своїй творчості?

  • Чи можуть ці образи бути ідеалом для сучасного покоління? Дайте розгорнуту відповідь.

  1. Підбиття підсумків уроку, оцінювання

Вчитель:

  • По закінченні цього уроку з античної епохи та епохи Відродження ми дійшли до головної мети: дві різні доби мають багато спільного. З точки зору митця епохи Ренесансу, як і античного митця, нічого не могло зрівнятися із Божих творінь, з людиною. Людина – вінець творіння – був для художника лише досконалим зразком божої гармонії, тому не душа земної людини, не пристрасть, що терзали його, були для митця предметом зображення, а досконале тіло і повне спокою шляхетне та прекрасне обличчя. Це і є естетичний ідеал обох культур.

Я хочу зачитати вірш Володимира Фірсова.
Чтоб с днем грядущим

Быть на высоте,

Преодолев веков и свет, и тьму,

Цените, люди,

Тягу к красоте

Не менее, чем красоту саму.
Что красота!

Пребудет и пройдет,

По сути дела – разная везде,

А тяга к красоте не подведет.

Извечная,

Как тяга к высоте.
Сучасна людина мріє про довголіття, внутрішню та зовнішню красу. Всі ми розуміємо, що наші мрії здійсняться, якщо будемо самі піклуватися про своє здоров,я. Давні греки гармонійно поєднували заняття спортом з будь-якою діяльністю. Прикладом можуть бути олімпійські чемпіони Греції, які за фахом були математиками, філософами тощо. «У здоровому тілі – здоровий дух!» - такий девіз залишили нам предки.

Сучасність нам диктує: «Здоровим бути – престижно.» Нині в усьому світі все більшого поширення набуває рух за здоровий спосіб життя, розповсюджується мода на здоров,я. Усе більше молоді у світі та нашій країні вважають: «Краще бути здоровим і багатим, ніж хворим».

(Вчитель дає оцінку роботи учнів на уроці)
6.Домашнє завдання: прочитати тему 2 у підручнику «Художня культура. 11 клас»


<< предыдущая страница