asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
СКРИНЬКА ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ

УДК: 340.115

ПРАВО ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

(ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПІДХІД)

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових вчень

АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук


Київ – 2004
Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі порівняльного правознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

^ Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор

Забігайло Володимир Костянтинович

Міністерство закордонних справ України
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Калюжний Ростислав Андрійович,

начальник кафедри теорії держави і

права

Національної академії внутрішніх

справ України
кандидат юридичних наук, старший науковий

співробітник

^ Богініч Олег Леонідович,

старший науковий співробітник Інституту

держави і права

ім. В. М. Корецького НАН України
Провідна установа Національна юридична академія

України Імені Ярослава Мудрого

Міністерства освіти і науки України, м. Харків
^ Захист відбудеться "15" березня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради 26.001.10 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10.

Автореферат розіслано " І2" лютого 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бурлай Є.В.
^

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дисертаційного дослідження. Одним з найважливіших завдань юридичної науки на сучасному етапі розвитку України є вироблення обґрунтованих наукових рекомендацій щодо ефективного правового впливу на економічні відносини. Це може бути досягнуто за умови всебічного аналізу тенденцій суспільного розвитку, правильного визначення характеру суспільних відносин, що піддаються регулюванню, передбачення соціальних результатів, що мають настати в результаті спроб регулювати їх засобами права. В цьому зв'язку особливої актуальності набувають дослідження функцій права, оскільки саме через функції права здійснюється його різносторонній, багатоаспектний вплив на суспільні відносини. У функціях права виявляється його сутність і соціальне призначення.

Суттєвим аспектом проблеми функцій права є особливості їх реалізації в залежності від сфери, яка піддається регулюванню. Саме в цьому контексті на особливу увагу заслуговує реалізація функцій права в регулюванні економічних відносин.

Історія свідчить, що взаємодія права, економіки та держави здобуває особливого значення у періоди інтенсивних соціально-економічних та суспільно-політичних перетворень. Досвід так званих "нових індустріальних країн" показує, що перехід до ринкової економіки та її стрімкий розвиток відбуваються за активної ролі права та участі держави. Є достатньо історичних і логічних підстав стверджувати, що серйозні економічні перетворення, успішний економічний розвиток значною мірою залежать від місця і ролі права в організації економічних процесів. Все це пояснює постійну актуальність наукових досліджень, пов'язаних із з'ясуванням ролі права як фактора економічного розвитку, аналізом механізму правового впливу на економічні відносини, вивченням взаємозалежності окремих економічних і правових інститутів. Такого роду дослідження є необхідною передумовою вирішення цілого ряду практичних проблем правотворчосгі, правозастосування та правореалізації.

Проблема співвідношення економіки та права як в економічній, так і правовій науках є певною мірою традиційною, але сучасний момент характеризується новими особливостями функціонування економічних систем та новими можливостями і завданнями формально-правового регулювання, наявністю нових тенденцій, які неможливо було врахувати раніше. Постійно розвиваються і методологічні основи дослідження взаємодії економіки і права. Всі ці моменти враховувалися автором при визначенні актуальності обраної теми дослідження, вони відбилися його характері та висновках.

Одним з факторів актуальності є рівень висвітлення теми у вітчизняній науковій літературі. Теоретичних робіт, присвячених проблемам взаємодії права та економіки, досить мало. Існуючі наукові дослідження в основному носять галузевий характер. До того ж у вітчизняній науці дуже мало використовується досвід інших країн та інших наукових шкіл. Між тим, існує відчутна потреба в комплексних, загальнотеоретичних дослідженнях проблеми » права як фактора економічного розвитку. Це зумовлено не тільки причинами аналітичного плану, але й реаліями сучасної України, проблемами економічного реформування та розвитку, складністю та суперечливістю законодавства України.

Запропонована дисертація є першою спробою дослідження, в якому на основі інституційного підходу зроблено висновки про роль і місце права в системі факторів економічного розвитку.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукового проекту Комплексної державної програми науково-дослідницької роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Розбудова державності України 1996-2005 pp.", планової наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Розробка міжнародних правових, політичних та економічних основ розбудови Української Держави" № 97128, а також наукової теми відділення міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Міжнародно-правові основи зміцнення державності України" № 97132.

^ Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз теоретичних і практичних проблем права як фактора економічного розвитку, з'ясування ролі права як чинника економічного життя суспільства на основі використання сучасних наукових підходів до проблем взаємозв'язку економіки і права.

У дисертації досліджуються межі і сфери правового регулювання економічних відносин, розглядається процес взаємозв'язку і взаємодії різних форм і методів реалізації економічної функції права на прикладі класичних зразків становлення і розвитку ринкових відносин в індустріально розвитих країнах Заходу і на досвіді формування і становлення нових ринкових відносин в Україні. Автор прагнув розглянути в теоретичному плані і по можливості максимально актуалізувати в практичному плані проблеми, пов'язані з місцем і роллю права серед факторів економічного розвитку. У дослідженні визначені основні напрями і пріоритети цілісного механізму правового впливу на економічні відносини.

Поставлена мета досягається шляхом рішення наступних задач:

- з'ясування можливостей сучасного методологічного апарату вивчення взаємодії права та економіки;

- теоретичний аналіз системних якостей права як нормативного фактора, здатного суттєво впливати на темпи економічного розвитку суспільства;

- характеристика форм, методів та засобів, через які реалізуються можливості впливу права на економічний розвиток;

- з'ясування основних чинників впливу економічної сфери на характер, механізм та ефективність правового регулювання.

^ Об'єктом дослідження є особливості права як регулятивного чинника в суспільства, зокрема його можливості в регулюванні економічної сфери.

Предметом дослідження є конкретні форми, способи і механізми впливу права на економіку, а також методологічні засади сучасних економіко-правових досліджень.

^ Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дисертаційному дослідженні використано систему принципів, прийомів та підходів в рамках відомих філософських, загальнонаукових та спеціальних методів.

Виходячи з логічного методу, основними прийомами якого є аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія та ін., проведено аналіз підходів до вивчення закономірностей взаємодії права та економіки. Історичний метод застосовувався для аналізу формування та розвитку інституційного підходу до ролі права в економіці. Загально-діалектичний метод пізнання застосовано для аналізу проблем взаємодії в рамках ринків та організацій. Порівняльно-правовий метод використовувався для аналізу напрямів розвитку поняття і форм власності в різних правових системах.

Джерельну базу дослідження склали: нормативні документи, офіційні аналітичні документи, рішення судових органів, літературні джерела. Зокрема, аналізу піддаш наукові праці в сфері теорії права і держави, історії права, конституційного, адміністративного, цивільного права, історії політичних і правових вчень, соціології та філософії права. Опрацьовано сучасну вітчизняну та зарубіжну літературу з проблем поняття і системи функцій права, сутності економічної функції права, механізму правового регулювання економічних відносин, закономірностей функціонування і розвитку права і держави в цілому. Проведено аналіз поглядів сучасних вітчизняних та зарубіжних юристів, економістів та соціологів, зокрема Алексеева С. С., Вороніної М. А., Забігайло В. К., Кайназарова Е. К., Бурлая Є.В., Лукашевої Е.А., Матузова М.І., Алчіана А.А. (Alchian А. А.), Бьюкенена Дж.М. (Buchanan J.M.), Калабрезі Г. (Calabresi G.), Меламеда Д. К. (Melamed D. С.), Коуза Р. X. (Coase R. H.), Дейвіса Д. Г. (Davis D. G.), Брукато П. Ф. (Brucato P. F.), Оноре А. М. (Honore А. М.), Дженсена M. K. (Jensen М. С), Норта Д. К. (North D. С.), Пежовічі С. (Pejovich S.), Туманоффа П. Дж. (Toumanoff P. G.), Уолліса Дж. Дж. (Wallis J. J.), Уільямсона О. Е. (Williamson О. Е.).

^ Наукова новизна. В роботі вперше у вітчизняній юридичній науці здійснено спробу осмислення теоретичних і практичних проблем ролі права як фактора економічного розвитку на основі понятійного апарату сучасної економічної і правової теорії, як вітчизняної, так і іноземної.

Наукова новизна знаходить суттєве відображення в наступних положеннях:

1. Процес суспільної взаємодії суб'єктів економічних відносин тягне за собою два види витрат ресурсів: трансформаційних, пов'язаних із зміною фізичних властивостей матеріальних об'єктів, та трансакційних, пов'язаних із отриманням інформації, пошуком покупців або продавців, веденням переговорів, формулюванням положень угоди, забезпеченням її виконання та інших витрат, обумовлених потребами організації суспільної взаємодії. Головним напрямом позитивного впливу права на економіку є зменшення трансакційних витрат,

2. Дії суб'єкта господарювання можуть зменшувати або збільшувати рівень добробуту інших суб'єктів, причому таке збільшення або зменшення може не входити до кола його намірів. Збільшення рівня добробуту становить "позитивні зовнішні ефекти", зменшення - "негативні зовнішні ефекти". До поняття зовнішніх ефектів не входять зміни рівня добробуту через механізм цін. Існує три способи подолання негативних зовнішніх ефектів: 1) суб'єкта, що спричинив негативні ефекти, і суб'єкта, що потерпів від них, можна об'єднати в рамках однієї юридичної особи, в результаті чого ринковий механізм їх взаємодії поступиться організаційному; 2) цим суб'єктам можна дозволити домовитися про способи подолання негативних зовнішніх ефектів; 3) способи подолання таких зовнішніх ефектів можна передбачити в законодавстві. Рівень ефективності права як фактора економічного розвитку великою мірою залежить від правильного обрання способу подолання зовнішніх ефектів, який найчастіше обумовлений економічними чинниками.

3. Зміст економічних явищ може визначати межі і зміст значення юридичних понять. Сучасний розвиток економічних відносин, посилення міжнародних економічних зв'язків, спричинили, наприклад, поступові зміни у підходах до поняття власності (зокрема, в рамках типових договорів) в країнах романо-германської правової сім'ї. Концепція єдності та неподільності права власності поступається місцем підходу, за яким права власності розглядаються як ряд правомочностей, принциповою ознакою яких є не стільки їхня неподільність, скільки їх виключний характер.

4. Головною проблемою економічної ефективності фірми (підприємства) є поведінка її учасників, спрямована на підвищення добробуту без адекватної витрати ресурсів (наприклад, без відповідної витрати робочої сили). Право може мати принципове значення в мінімізації такої поведінки, там де вона порушує принципи еквівалентності та ефективності.

5. З підвищенням обсягу та інтенсивності обміну матеріальними благами зменшується роль родинних та інших неформальних зв'язків в забезпеченні належного функціонування виробництва та обміну. Зростає потреба в формальних гарантіях виконання зобов'язань, які не залежать від суспільного статусу особи. Право як специфічний регулятор суспільних відносин здатне забезпечити ці гарантії лише тією мірою, яка обумовлена станом ринкових та організаційних відносин в суспільстві.

6. Головною причиною негативного впливу права на економіку є некоректне визначення підстав державного втручання в ринкові відносини. Наявність зовнішніх ефектів не обов'язково означає необхідність централізованого законодавчого втручання.

^ Теоретичне і практичне значення роботи полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та теоретичні положення здатні сприяти подальшому розвитку науки загальної теорії держави і права, насамперед, тих її розділів, які вивчають закономірності взаємодії права та економіки. Зібраний у дисертації науковий, нормативний матеріал і висновки можуть бути використані в подальших дослідженнях із загальної теорії права та держави, а також у галузевих наукових працях, пов'язаних із вивченням механізму правового впливу на економіку

Значення даного дослідження для правотворчої практики України полягає в тому, що його висновки можуть сприяти вдосконаленню правотворчого процесу, підвищенню ефективності законодавчих актів та економічної виправданості правозастосовчої практики. Висновки, викладені в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані в процесі практичного реформування економічних відносин в Україні.

Положення дисертації можуть знайти застосування в навчальному процесі при розробці навчальних курсів з проблем взаємодії права та економіки (як загальнотеоретичних, так і галузевих).

Деякі дисертаційні матеріали використовувалися здобувачем при проведенні семінарських занять з теорії держави та права в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

^ Апробацію результатів дослідження було проведено в ході: міжнародної конференції Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (13 квітня 2000 p.), міжнародної конференції „Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)" (25-26 жовтня 2001 p.), ряду засідань кафедри порівняльного правознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Основні положення дисертації використовувались автором і опрацьовані в ході засідань Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти, Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, присвячених питанням приведення законодавства України у відповідність до вимог Світової організації торгівлі, Міжнародного симпозіуму з питань Угоди СОТ про аспекти прав інтелектуальної власності, що мають відношення до торгівлі ("Торгові аспекти прав інтелектуальної власності", Київ, 23-24 квітня 1999 p.), Всеукраїнській конференції "Комерційне право в Україні: стан і перспективи" (організовані Центром комерційного права (грудень 2001 p.), Семінару з питань приєднання України до COT, організованому Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі та Українською академією зовнішньої торгівлі (Київ, 19-21 жовтня 1999 року), практичного тренінгу для працівників Державної митної служби "Методи митної оцінки" (Київ, 16-20 грудня 2002 року). Результати дисертаційного дослідження використовувалися автором в ході його роботи в експертній комісії Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, створеної для опрацювання проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності" (нині - чинний Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності" №850, від 22 травня 2003 року), а також в його роботі в якості консультанта Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції при підготовці експертних висновків по ряду законопроектів.

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення в трьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та інших публікаціях, в тому числі в іноземній періодиці.

^ Структура дисертації зумовлена предметом, метою, завданнями та логікою дослідження обраної теми. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (7 підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 161 сторінку, бібліографія викладена на
11 сторінках (обсяг - 176 джерел).




следующая страница >>