asyan.org
добавить свой файл
1
Учитель: Нікішина Л.М.



Свято починається з пісні «Песенка мамонтенка»

Вед.Добрий день, дорогі гості! Сьогодні в нас велика радість! Ми зібрались на родинне свято. Розпочати наше свято я хочу словами вірша М. Луківа «У дитячому будинку»

Від гніву і сорому світ шаленів

Життя вивергала приховану драму:

Покинуті діти живих матерів

Співали про сонце, про небо і маму.

І лунко і дзвінко розносився спів,

І сумно і гірко було відчувати,

Що жоден з маленьких отих співаків

Не знав і не знатиме, що таке-мати.

Так,дійсно велике горе стати сиротою, а ще гірше бути нею при живих батьках.

Наші дути не обділені батьківською увагою і любов’ю,також майже в усіх є бабусі та дідусі. Отож, сьогодні ми зібралися для того, щоб подякувати всім вам за вашу любов та ласку, за тепло ваших сердець, за недоспані ночі, за все,що можна скласти в одне слово: турбота.

Добрі діти! Сьогодні до нас прийшли ваші батьки, бабусі та дідусі, гості. Тож запрошуйте їх та щиро вітайте.

Діти:

1-й:

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

2-й:

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забила

3-й:

Хліб ясниться в хаті,

Сіяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Вед. Ми з вами всі – український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і школа, і весь народ український. Родина до родини - народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, треба берегти його, шанувати. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. І де б ми не були, крізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово…

Шановні наші батьки, діти, гості, ще раз запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру – на свято родинне.

Діти:

1-й:

Добрий день!

Здоровеньки були,

Наші любі глядачі.

Вітальне слово «Здравствуйте»

Нам хочеться сказати

Всього, всього найкращого

Вам , друзі, побажати.

2-й:

Даруємо хліб і сіль, щоб добро пливло до вас (вручається хліб і сіль)

3-й:

Принесли ми вам мішечок гречки ,

Щоб між вами не було суперечки .

4-й:

А ми принесли у подарунок мішечок вівса,

Щоб родина була здорова уся.

5-й:

Даруємо вам підкову на щастя і долю.

6-й:

Даруємо вам ці квіти,

Щоб весело було жити.

7-й:

Додаю ще й цукор, щоб солодко жилося.

8-й:

Подарую бурячок – щоб любили ви діточок.

9-й:

Даруємо вам мед оцей .

Щоб завжди щиро приймали гостей.

Гість: Щиро дякую за ваші вітання та гарні побажання, ще й до того ж щедрі подарунки.

Вед: Запрошуємо всіх вас на теплу і щиру розмову про родину та гарну українську пісню(пісня)

Вед: Головною берегинею родини завжди була мати. Її називали святою. Тож давайте ставитися до мами , як до святої . Мати народжує дитину, вчить її добра і любові. Мати всьому початок. Перше слово, яке вимовляє дитина – мама. Його найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Матерів мільйони, і кожна несе в серці любов.

Діти:

1-й:

Чи є в світі щось світліше,

Як мамині очі,

Що все зорять за дітками

Вдень і серед ночі?

2-й:

Чи є в світі, що миліше,

Як мамині руки,

Що працюють для дитини

Щиро,принуки?

3-й:

Чи є в світі,що щиріше,як серденько мами,

Яке Б’ється для дитини

До ночі від рання?

4-й:

Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і щирі. Чудові слова.

Тими словами усяк без вагання Маму найкращу свою називає.

Мамо. Матусенька,мамочка,ненько,

Матінко,усміх твій ніжний ловлю,

Мамонька рідна,моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

(пісня про маму)

Вед:Батько,тато…Суворий,вимогливий,справедливий,а любов його до

Дітей стримана і врівноважена. Недарма кажуть,що дитину треба любити

Так,щоб вона цього не знала. Саме такою і повинна бути батьківська любов.

5-й:

Я і до тата умію звертатися,

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхнутися.

Тату. Татусенька,таточку,тату.

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку,хочу тебе я обняти –

Ти мій порадник,заступник і друг!

(пісня про тата)

Вед: Дідусь… Чи є хто мудріший,чи є хто добріший у нашій родині? До

Нього йдемо за порадою зі своїми бідами і жалями. І ніхто з нас не цінує так

Прожиті дні,як ви. Ніхто,крім вашої вірної супутниці. І вона,як ви – така

рідна і необхідна дітям і онукам,наш бабуся…

6-й:

Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь

Бабусю,бабусю,бабусю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

Та відчуваю в них лагідність я.

7-й:

І до дідуся іду по науку:

Діду,дідуню навчи в світі жити!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос сріблястим струмочком біжить

8-й:

Слово чарівне! Яка в ньому сила!

Скажеш з любов’ю – і радість росте!

Слово ласкаве народжує крила –

Ви не забудьте ніколи проте!

9-й:

Донечку,синку,сестрице,братусю –

Дружина велика,весела сім’я!

Таточку,мамочку,Бабусю,дідусю –

Мій оберег і родина моя!

Вед: Коли зміцніють крила. Щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигне добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

(пісня «Мамина вигиня»)

Знову наснилось дитинство,

Тепле,як гарна весна.

Вишня вдягалася в намисто,

Мама щаслива й сумна.

Там,за селом,проводжала

Долю мою молоду…

Щедро мені щебетала

Мамина вишня в саду.

Пісня любові й дитинства

В серці бринить як струна.

Наче священна молитва.

З рідного краю луна.

Та не порадує літо

Душу мою молоду…

Плаче тепер білим цвітом

Мамина вишня в саду.

Вед: Шановні глядачі!

Здорова ваша вся рідня?

Дозвольте:хочеться вам,бачу,

Получить від мене цього дня,

Що,власне означає рідні,

Тут справи зовсім очевидні.

Нам треба рідних зігрівати,

І,як ведеться у народі,

Під час Різдва у них бувають

Або листом поздоровлять,

Щоб на весь рік сказати:годі!

Що я їм,що вони мені!

То ж дай їм,Боже,довгі дні!

Сьогодні в нас присутні сім’ї. давайте познайомимось з ними.

За першим столиком ми раді вітати сім’ю Палагута:

Батько: Олексій Іванович

Донька : Тетяна Олексіївна

Онук : Іван

За другим столиком розташувалась,сім’я Архіпових :

Батько : Сергій Михайлович

Мати : Галина Володимирівна

Син : Іван

За третім столиком приємно бачити сім’ю Забугіних

Мати : Людмила Анатоліївна

Син : Василь Олександрович

Ми дуже вдячні, що до нас завітала сім’я Сєрік

Бабуся : Валентина Володимирівна

Онука : Валєрія

Дякуємо всім цим родинам, що завітали до нас на свято, прийшли розказати про свої сімейні традиції, поділитися секретами своєї майстерності,своїх захоплень, показати все те, чим славетна їх родина.

Знайомимося ближче з сім’єю Палагута.

Дивлячись на ці чарівні вироби з лози, милуючись йми, хочемо почути -

звідки ж ця майстерність у вас, цей хист, від кого це повилось і яку роль в

вашому житті відіграє це ремесло ( захоплення? )

Надаю слово голові родини : До речі, Тетяна Олексіївна не тільки вміє плести з лози, цьому навчив її батько, але й виготовляє такі вироби з бісеру – справжні художні витвори. Ви ж все це бачили, але й навчила плести своїх дітей Павла та Івана та вчить цьому всіх дітей нашого селища. Роботи родини Палагутів виставлялися на районних, обласних та республіканських виставках де займали призові місця. Подарунком для сім’ї Палагута – пісня «Колискова» яку виконує Поливода Маша.

Дуже хочеться ближче познайомитись з родиною Архіпових.

Гадаю не помилюсь, коли припущу що в цій сім’ї люблять і захоплюються музикою і навіть грають на баяні, тому що цей інструмент поряд з ними. Хто ж у вас грає, хто навчив вас цьому, від кого передавався цей дар, любов до музики.

Розкажіть нам, будь ласка про це.

Хочу додати, що цей маленький хлопчик зайняв призове перше місце на

обласному музичному конкурсі і готується до Всеукраїнського конкурсу, це наш майбутній видатний музикант.

Ми даруємо цій сім’ї танець «Самбо»

Раді привітати сім’ю Забугіних.

Скажу по секрету в цій родині, а вона тут зібралась далеко не вся, малюють майже всі : мати і два молодших сини захоплюються малюванням надто серйозно, а батько та старший син вміють малювати, але приховують, так Людмила Анатоліївна?