asyan.org
добавить свой файл
1 2
1.Суть екомічного аналізу.Аналіз-розчленовування, розкладання досліджуваного об'єкта на частини, елементи, на внутрішньо властиві цьому об'єкту складові. Економічний аналіз, на відміну від інших, відноситься до абстрактно-логічного методу дослідження економічних явищ.

Економічним аналізом діяльність системи аналітичних установ, щодо збору обробки даних які характериз соц.-ек процеси що відбуваються на п-стві; це сукупність специфіч прийомів і методів формування і обробки ек інформації які дозвол здійснити достовірну оцінку обєкта дослідження і виявити тенденції його розвитку.Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу як на макрорівні так і на мікрорівні Предметом ЕА є кількісна сторона ек явищ і процесів які відбув на п-стві в нерозривному зв’язку з їх якісним змістом.Об'єктами економічного аналізу є економічні результати госпо-дарської діяльності. Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Разом з тим, наука знаходиться в стані розвитку. Ведуться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення.

Метод економічного аналізу –– це наукове дослідження або підхід до вивчення аналізу, тобто те основне, що властиво йому як науці. Метою економічного аналізу є виявлення резервів подальшого підвищення ефективності виробництва в результаті детального аналізу техніко-економічних і фінансових показників господарської діяльності підприємства і його підрозділів, вивчення і аналіз факторів зовнішнього середовища. ЕА як наука склад з 3 частин:теорія ЕА, аналіз господ д-сті, галузевий аналіз. ЕА як процедура здійсн в 3 етапи: підготовчий, основний, заключний.
^ 2.Роль та місце економічного аналізу. Економічний аналіз нині набуває дедалі більшого значення для поліпшення економічної роботи на різних рівнях управління виробництвом. У системі методів управління виробництвом аналіз діяльності підприємств дає можливість здійснювати контроль за виробництвом, економічно обґрунтовувати управлінські рішення, виявляти і більш повно використовувати резерви виробництва. Вирішенню цих завдань сприяє отримана у результаті аналізу економічна інформація.

У наш час економічний аналіз перетворився на одну із важливих функцій управління виробництвом. Він відіграє провідну роль при виробленні та обґрунтуванні управлінських рішень.

Для з’ясування ролі економічного аналізу в управлінні виробництвом важливо враховувати так званий аспектний підхід при виробленні та прийнятті управлінських рішень. Суть його полягає у тому, що при опрацюванні управлінських рішень ураховуються різні аспекти: політичний, соціальний, психологічний, правовий, організаційний, економічний, ринковий та ін. Економічний аналіз є джерелом інформації переважно економічного аспекту, який є провідним.

Потреба у проведенні економічного аналізу виникає на таких стадіях прийняття рішень, як попереднє вивчення господарських явищ і процесів, аналіз реального стану діяльності господарства, вибір варіантів господарських процесів, оцінювання відповідності економічного аспекту в опрацьованих варіантах рішень іншим аспектам управління, узагальнення результатів аналізу, обґрунтування управлінських рішень .

При економічному аналізі вирішуються такі завдання: проведення всебічної оцінки досягнутого рівня і виконання планів господарської діяльності підприємством в цілому та його структурними підрозділами; виявлення і вимірювання впливу різних факторів на показники господарської діяльності підприємства, що аналізується, вивчення причин відхилень; виявлення додаткових резервів господарської діяльності, не врахованих у планових завданнях та не використаних під час їх виконання; прогнозування результатів господарської діяльності усіх структурних підрозділів і підприємства в цілому; підготовка аналітичних матеріалів для опрацювання і прийняття управлінських рішень; Вирішення зазначених завдань сприяє удосконаленню управління виробництвом, виконанню планів і підвищенню ефективності діяльності підприємства.
^ 3. Основні етапи розвитку та становлення ЕА.

3.1.Первісна доба і стародавні цивілізації (3 найдавніших часів до кінця Уст. н. е.)

Функції економічного аналізу:– контролююча;– управлінська. Сфера використання: – тільки сільське господарство (IV тис. до н. е.); – сільське господарство, ремесла з галузевою структурою (торгівля, будівництво й архітектура) – І тис. до н. е. – V ст. н. е. Методи і прийоми економічного аналізу: – найпростіші натуральні, абсолютні, умовні, середні показники; – порівняння (кінець IV тис. до н. е.); – деталізація та синтез. Об'єкт економічного аналізу – окремі, поодинокі, відособлені факти, явища суспільного життя, що мають локальний характер. Предмет аналізу – предмети обміну та побуту, майно, населення, робоча сила, затрати робочого часу, кошти. Періодичність економічного аналізу: нерегулярний, епізодичний. Інформаційні джерела: – усні повідомлення (кінець IV тис. до н. е.); – документальні носії інформації (III тис. до н. е.).

^ 3.2. Доба Середньовіччя (V-XV ст.) Функції економічного аналізу: контролююча; – інформаційна; – планова; – управлінська. Сфера використання: багатогалузевий. Методи і прийоми економічного аналізу: – абсолютні, відносні, середні показники; – порівняння (кінець IV тис. до н. е.); – факторний аналіз (XV ст.); – деталізація та синтез. Об'єкт економічного аналізу – господарські процеси та явища, що мають індивідуальний і загальний характер. Предмет аналізу – природні (у т. ч. земельні, водні та ін.) виробничі, трудові, фінансові ресурси. Періодичність економічного аналізу: регулярний. Інформаційні джерела: документальні носії інформації.

^ 3.3.Індустріальна та постіндустріальна епохи (XVI ст. – до наших днів). Функції економічного аналізу – багатофункціональний: – наукова; контролююча; – планова; – пошукова (резерви виробництва); – інформаційна; – управлінська; – дослідницька. Сфера використання: – багатогалузевий; – комплексний. Методи і прийоми економічного аналізу: – сукупність методів і способів аналізу; – багатофакторний, комплексний, системний аналіз. Об'єкт економічного аналізу – господарська діяльність, що має як індивідуальний, так і загальний, суцільний характер. Предмет аналізу – причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів, що виникають у процесі господарської діяльності та пов'язані із формуванням і використанням господарських ресурсів та продуктивних сил суспільства в цілому. Періодичність економічного аналізу: регулярний; – оперативний. Інформаційні джерела: – документальні носії інформації; – електронні носії інформації.

^ 3.4.Принципи ЕА. Основними принципами економічного аналізу є: державний підхід, науковість, об’єктивність, системність та комплексність, оперативність, дієвість, ефективність.

1. Оцінюючи економічні явища, процеси та результати господарювання, необхідно забезпечити державний підхід, тобто оцінити деякі прояви економічного життя на відповідність законодавству та соціально-економічній політиці.

2. Принцип науковості означає, що методологія економічного аналізу повинна базуватися на положеннях діалектики та економічної теорії. Аналіз повинен проводитися з урахуванням вимог об’єктивних економічних законів. Цей принцип реалізується шляхом удосконалення теорії аналізу і галузевих методик, широкого впровадження сучасних економіко-математичних методів та ЕОМ.

3. Принцип об’єктивності передбачає дослідження реальних економічних явищ і процесів, причинно-наслідкових зв’язків, використовуючи достовірну перевірену інформацію. Дані аналізу повинні бути документально підтвердженими, точно відображати майновий стан, результати діяльності та резерви. Усі висновки повинні обгрунтовуватися аналітичними розрахунками.

4. Принцип системності та комплексності вимагає вивчати кожен об’єкт як сукупність взаємопов’язаних та взаємопідпорядкованих елементів, з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Усі сторони господарської діяльності повинні розглядатися не ізольовано, а у взаємозв’язку. Економіка підприємства повинна аналізуватися як цілісна система. Це забезпечує глибину пізнання. Системно мають розглядатися всі стадії, явища, показники діяльності аналізо-ваного об’єкта в їх взаємозалежності.

5. Принцип оперативності означає швидкість і чіткість проведення аналізу, прийняття управлінських рішень та їх виконання. Оперативність аналізу полягає у своєчасному виявленні та попередженні причин негативних явищ, закріпленні та посиленні дії позитивних. Таким чином досягається можливість покращення роботи підприємства.

6. Дієвість аналізу проявляється в активному впливі на хід виробництва та його результати. Шляхом аналізу повинні своєчасно виявлятися недоліки та прорахунки. Інформація про це повинна надаватися керівництву підприємства для використання матеріалів аналізу при розробці конкретних заходів, обгрунтуванні та коригуванні програм або планів розвитку.

7. Принцип ефективності аналізу означає, що затрати на виконання аналітичних робіт повинні давати у багато разів більший ефект.
^ 3.5. Місце економічного аналізу в системі наук. Економічний аналіз тісно пов’язаний з філософією та економічною теорією. Філософія для аналізу, як і для інших наук, є методологічною основою, що забезпечує діалектичний підхід у дослідженнях.

^ Економічна теорія, вивчаючи економічні закони та механізм їх дії, створює теоретичну основу для розвитку всіх економічних дисциплін, у тому числі й аналізу. У свою чергу, економічний аналіз сприяє розвитку економічної теорії. Численні аналітичні дослідження накопичують відомості щодо прояву економічних законів, вивчення яких дозволяє формулювати нові, раніше невідомі закони, робити глобальні прогнози розвитку економіки.

Тісним є зв’язок економічного аналізу з менеджментом. Останній дозволяє визначити місце, роль завдання та організацію аналізу в його підсистемі управління, вимоги до вдосконалення функцій аналізу.

Аналіз також тісно пов’язаний з економічним прогнозуванням. Передбачення ходу економічних процесів, складання планів та програм розвитку неможливе без широкого використання результатів економічного аналізу. Він створює інформаційну базу для вибору найбільш доцільних рішень.

Двостороннім є зв’язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком. Дані обліку є головним джерелом інформації для аналізу. Таку інформацію аналітики не можуть підбирати та перевіряти без грунтовних знань методики обліку. Разом з тим, аналіз дає інформацію щодо недоліків обліку та напрямів його вдосконалення.

Економічний аналіз також пов’язаний з фінансуванням і кредитуванням підприємств. Без знання діючого порядку фінансування і кредитування, взаємовідносин з фінансовими та кредитними органами неможливо кваліфіковано проводити аналіз. З іншого боку сторони, здійснення процесів фінансування і кредитування вимагає обов’язкового попереднього аналізу об’єкта.

Тісний також зв’язок економічного аналізу з математикою та статистикою. З їхньою допомогою кількісно вимірюються причинно-наслідкові зв’язки.
^ 3.6. Традиційні прийоми економічного аналізу. До традиційних відносять прийоми та методи економічного аналізу абсолютних, відносних і середніх величин; методи порівняння, групування, індексний, ланцюгових підстановок, балансовий і ін.

^ Метод аналізу абсолютних, відносних і середніх величин. Аналіз показників, економічних явищ, процесів, ситуацій починається з абсолютних величин. Абсолютний означає безвідносний, узятий поза зв'язком, поза порівнянням із чим-небудь.

Відносний означає встановлений в порівнянні, у зіставленні із чим-небудь іншим, оцінюваний залежно від будь-яких умов і т. п. Економічний аналіз починається з розрахунку відносної величини.

Відносні величини використовуються при аналізі динаміки явищ. Вони характеризують зміну показника, явища в часі.

Середні величини узагальнюють відповідні сукупності типових однорідних показників, явищ, процесів. У розрахунках застосовуються середня арифметична, середня зважена, мода і т. п.

^ Метод порівняння. Порівняння означає розгляд одного явища у зв'язку з іншим для встановлення схожості або відмінностей між ними, переваг або недоліків. Як вид аналізу, порівняння починається із зіставлення явищ, виділення я них спільного і різного. Порівняння проводиться з існуючими плановими показниками, з використанням кращих або середніх даних.

^ Метод угрупувань. Угрупування — це поділ на групи за будь-якими ознаками. Він дозволяє виявити і вивчити взаємозв'язки і взаємозалежності різних економічних явищ, найбільш суттєві чинники, закономірності і тенденції, властиві цим явищам.

У теорії економічного аналізу розглядаються структурні і аналітичні угрупування.

Індексний метод. Індекс - цифровий показник, що виражає у відсотках послідовні зміни будь-якого економічного явища, наприклад індекс цін, індекс продуктивності праці.

Метод, заснований на відносних показниках, шо виражають відношення рівня даного явища до рівня його у минулому або до рівня аналогічного явища, що прийняте як базове.

^ Метод ланцюгових підстановок. Метод дозволяє отримати низку проміжних значень узагальнюючого показника послідовною заміною базисних значень факторів на фактичні. Різниця двох проміжних значень узагальнюючого показника в ланцюгу підстановок рівна зміні узагальнюючого показника, яка викликана зміною відповідного фактору.

Він застосовується при установленій функціональній залежності між явищами, що вивчаються.

^ Балансовий метод. Баланс — співвідношення взаємопов'язаних показників будь-якої діяльності, процесу. Балансовий метод широко використовується у бухгалтерському обліку, статистиці і плануванні, а також в аналізі економічної діяльності

^ Графічні методи. Це геометричне зображення функціональної залежності за допомогою ліній на площині, що показує суттєві зв'язки і відносини в економічному аналізі.. Графічний метод використовується для дослідження виробничих процесів, організаційних структур і т. п.


следующая страница >>