asyan.org
добавить свой файл
1 2 3


ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристики прибутку, виторгу

та якості прибутку..................................................................................5

РОЗДІЛ 2. Аналіз прибутку на прикладі компанії Samsung..........16

РОЗДІЛ 3. Шляхи максимізація прибутку в Україні......................22

ВИСНОВКИ.............................................................................................30

ЛІТЕРАТУРА..........................................................................................32

ВСТУП

Актуальність теми. Забезпечення динаміки сталого розвитку підприємства визначається його спроможністю здійснювати фінансування відтворювального процесу на розширеній основі. А для цього необхідно, в першу чергу, отримувати прибуток, що забезпечує розширене відтворення підприємства, тобто прибуток певної величини і якості.

Крім цього актуальним є перенос уваги з суто економічної характеристики категорії прибутку на відповідність вимогам окремих процесів.

Дуже актуальною проблемою для всіх підприємств України, є вдосконалення оподаткування прибутку. Відомо, що частка податків у чистому доході підприємства (якщо при цьому врахувати, що частиною чистого доходу є також обов'язкові відрахування, включені у витрати) значно перевищує прийнятий у світі оптимальний рівень вилучень з даного джерела (ЗО—35 %). Але не тільки в цьому — сутність проблеми. Можна було б змиритися з відрахуванням з чистого доходу в розмірі, який перевищує оптимальний рівень (який досягає, скажімо, 50 %). Головна проблема полягає в тому, що всі види відрахувань, які проводяться з доходів підприємства, знеособлюються, втрачають зв'язок з підприємством — хоча деякі з відрахувань, тим часом, повинні його зберігати. Це стосується в першу чергу відрахувань на соціальне та медичне страхування. У всьому цивілізованому світі прийнято порядок, за якого підприємства за рахунок своїх доходів оплачують страхові листи, а створювані на цій основі страхові фонди використовуються для відшкодування відповідних затрат.

Метою курсової роботи є дослідження якості прибутку з позиції визначення його впливу на сталий розвиток підприємства.

Для досягнення мети поставлені та вирішені такі завдання:

1) Розкрити сутність понять прибутку, виторгу та якості прибутку;

2) Проаналізувати прибуток на прикладі компанії Samsung;

3) Обґрунтувати шляхи максимізація прибутку в Україні.

Об'єктом дослідження є прибуток та його вплив на сталий розвиток підприємств.

Предметом дослідження є механізм формування певної якості прибутку торговельних підприємств з позицій їх сталого розвитку.

Інформаційною базою курсової роботи послужили наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів і практиків, законодавчі та нормативні акти України, звітні дані Державного комітету статистики України, міжнародні стандарти серії ISO, також використано широке коло інформації, що зібрана автором шляхом експертного оцінювання і анкетного обстеження сукупності торговельних підприємств і кредитних установ. Дослідження українських вчених Є.В. Мниха, Н.П. Шморгунова, П.Ю. Буряка, М.В. Римара, Б.С. Івасіви.

Методи дослідження. Теоретично-методичну базу дослідження складають загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. При дослідженні економічної сутності якості прибутку використано метод наукової абстракції та історизму; при побудові моделі фінансового забезпечення сталого розвитку підприємства - методи економіко-математичного моделювання; аналіз сучасного стану економіки України та основних показників діяльності торговельних підприємств, в тому числі прибутку, проводився з використанням економіко-статистичних методів, таких, як групування, порівняння, метод фінансових коефіцієнтів; оцінка прибутку торговельних підприємств здійснювалась за допомогою методів кореляційно-регресивного аналізу, трендового аналізу; при розробці моделі кількісного визначення якості прибутку були використані експертний метод та метод переваг.

Структура та обсяг курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. Вона викладена на тридцяти трьох сторінках і містить вісім рисунків та три таблиці.

^ РОЗДІЛ 1. Загальна характеристики прибутку, виторгу

та якості прибутку

Прибуток – найважливіша економічна категорія, основна стратегічна й найголовніша мета підприємства, основна умова його функціонування у ринковій економіці. Прибуток – це основа відтворювального процесу в діяльності підприємства, що в єдності з етапами його руху представлено на рис.

^ Рис.1 Підходи до оцінювання якості прибутку



Зауважимо, що категорія "якість прибутку" охоплює не тільки етап формування прибутку, а також етапи розподілу і його використання, оскільки характеризує операційний, інвестиційний і фінансовий прибутки. Для визначення рівня якості прибутку потрібно розробити відповідні критеріальні ознаки. Необхідно враховувати, що поняття "висока" і "низька якість" стосуються також фінансового, інвестиційного і загального прибутку підприємства.

Мета оцінки якості прибутку полягає в тому, щоб визначити оптимальне формування та розподіл прибутку підприємства і на цій основі забезпечити:

● раціональність джерел фінансування розвитку виробництва;

● інноватизацію підприємства;

● поточну і стратегічну конкурентоспроможність підприємства.

Якісний розподіл прибутку передбачає оптимальне співвідношення реінвестування прибутку та його використання на споживання. Таке визначення категорії "якість прибутку" з позиції якісної оцінки свідчить, що чим вищий рівень інноватизації виробництва і краща система його організації та управління, тим вищою за інших однакових умов буде якість прибутку.

Якісним критерієм оцінювання якості прибутку на стадії його використання є задоволення інтересів власників і працівників підприємства. Кількісним критерієм такого оцінювання є зростання інтегрального показника економічної ефективності підприємства

Rt.пл > R(t-1) ф. (1,1)

За умови, що:

Пч.t.пл.> Пч.(t-1) ф, (1,2)

ЕЗПt.пл > ЕЗП(t-1)ф, (1,3)

ВКt.пл > ВК(t-1)ф, (1,4)

де: Rt.пл – планова рентабельність підприємства в періоді t; R(t-1)ф – фактична рентабельність підприємства у періоді (t-1); Пч.t.пл – плановий чистий прибуток підприємства в період t; Пч.(t-1)ф – фактичний чистий прибуток підприємства у період (t-1); ЕЗПt.пл – плановий показник ефективного зростання підприємства у періоді t; ЕЗП(t-1)ф – фактичний показник ефективного зростання підприємства у періоді (t-1); ВКt.пл – планова величина власного капіталу підприємства у періоді t; ВК(t-1)ф – фактична величина власного капіталу підприємства у періоді (t-1).

Прибуток, як економічний показник, поєднує інтереси держави, підприємства, суб'єкта господарювання, працівника і власника. Прибуток, як якісний показник, відображає зміни обсягів господарської діяльності, рівня використання ресурсів, поєднує в собі всі аспекти діяльності підприємства.

Під час аналізу використовують такі види прибутку: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг; прибуток від іншої реалізації; фінансові результати від позареалізаційних операцій, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток.

Балансовий прибуток охоплює фінансові результати від реалізації продукції, робіт і послуг, від іншої реалізації, прибуток і витрати від позареалізаційних операцій:

Рб = Рр + Рпр + Рвн, (1,5)

де: Рб – балансовий прибуток або збиток; Рр – результат від реалізації товарної продукції; Рпр – результат від іншої реалізації; Рвн – результат від позареалізаційних операцій.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) – це сума виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг), зменшена на суму нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість (за винятком товарообмінних операцій з нерезидентами), акцизного збирання, ввізного мита, митного збирання та інших обов'язкових зборів і платежів, визначених чинним законодавством, а також на суму витрат, які зараховують до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг):

Пр = ЧВ – Св, (1,6)

де: Пр – прибуток від реалізації продукції; ЧВ – чистий виторг від реалізації продукції (тобто виторг без ПДВ і акцизного збору); Св – собівартість реалізованої продукції.

Оподатковуваний прибуток – це різниця між валовими доходами і валовими витратами та амортизацією.

Чистий прибуток – це прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій і відрахувань у добродійні фонди, який визначають за формулою:

ЧП = ПЗД – ПП + (НД – ПП) – НВ, (1,7)

де: ЧП – чистий прибуток (+), збиток (-); ПЗД – прибуток (+), збиток (-) від звичайної діяльності; ПП – податок на прибуток підприємства; НД – надзвичайні доходи; НВ – надзвичайні витрати.

У процесі аналізу необхідно вивчити склад балансового прибутку, його структуру, динаміку і виконання його плану за звітний рік. Вивчення структури балансового прибутку означає розрахунок питомої ваги кожної його складової (прибутку від реалізації продукції, прибутку від іншої реалізації, позареалізаційних фінансових результатів) у загальній сумі. Під час вивчення динаміки прибутку варто враховувати інфляційні чинники зміни його суми. Для цього виторг від реалізації коригують на середньозважений індекс зростання цін на продукцію підприємства в середньому за галуззю, а витрати на реалізовану продукцію зменшують на їхній приріст унаслідок підвищення цін на спожиті ресурси за аналізований період.

Далі в ході аналізу доцільно вивчати кожну складову балансового прибутку окремо. Основну частину прибутку підприємства отримують від реалізації продукції та послуг. У процесі аналізу вивчають динаміку і виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначають чинники зміни його суми. Прибуток від реалізації продукції загалом на підприємстві залежить від чотирьох чинників: обсягу реалізації продукції, її структури, собівартості і рівня середньо реалізаційних цін.

Обсяг реалізації продукції може позитивно і негативно впливати на суму прибутку. Збільшення обсягу продажу рентабельної продукції призводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то зі збільшенням обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукції так само може мати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, за збільшенням питомої ваги низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться. [3], [5], [6], [8].

^ Виторг, його планування і використання

Підприємство як суб'єкт господарювання для здійснення господарської діяльності повинно мати відповідні обсяги основних виробничих фондів і оборотних активів, а в їх складі — грошові кошти.

Вони формуються за рахунок різних джерел. Згідно із Господарським кодексом України джерелами формування майна і коштів підприємств є грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції та інших видів діяльності; доходи від випуску і продажу цінних паперів; доходи від здачі майна в оренду; надходження від роздержавлення та приватизації власності; безкоштовні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; кредити банків та ін.

Основним видом доходів підприємств, одержаних у процесі їх виробничої діяльності, є виторг (дохід) від продажу продукції, товарів, надання послуг та інших видів діяльності. Виторг (дохід) — це сума коштів, отриманих підприємством від продажу продукції, товарів, надання послуг в оцінці за діючими цінами (тарифами).

Продаж продукції та надходження виторгу є останньою завершальною стадією кругообігу коштів підприємства.

Виторг використовується підприємствами для придбання потрібних для здійснення нового циклу виробництва сировини, матеріалів тощо, утворення амортизаційного фонду, який відображає знос основних засобів, що використовуються у процесі виробництва, оплату праці працівників, сплату податків та платежів у бюджет і централізовані позабюджетні фонди, погашення кредитів банку та відсотків за ними, сплату пені, штрафів тощо.

Отже, виторг є основним джерелом відшкодування витрат на виробництво і продаж продукції, оплати рахунків постачальників за матеріальні цінності, сплати податків у бюджет, пені й штрафів, погашення довгострокових кредитів банку і відсотків за ними.

Ураховуючи важливість виторгу у складі грошових надходжень, необхідно звертати увагу на фактори його збільшення. На розмір виторгу від реалізації товарної продукції впливають її обсяг, асортимент, якість, рівень цін. Так, збільшення обсягу випуску товарної продукції підвищеної якості сприяє збільшенню обсягу виторгу, оскільки продукція вищої якості продається за вищими цінами.

Суттєвим фактором впливу на обсяг виторгу від продажу товарної продукції є ціна. Вищі ціни сприяють збільшенню виторгу, і навпаки. Ціни на товари мають бути економічно обґрунтованими, забезпечувати суб'єктів господарювання прибутком, що дає змогу вносити в бюджет податки і формувати внутрішні фонди коштів. Крім того, вони мають стимулювати виробництво необхідної суспільству продукції, забезпечувати зацікавленість підприємств у випуску технічно прогресивних виробів. Разом з тим ціни не повинні знижувати інтерес споживачів у купівлі новіших, досконаліших виробів. У процесі ціноутворення необхідно враховувати попит та пропозицію на товари.

Нині при продажу продукції та товарів застосовуються фіксовані, регульовані та вільні договірні ціни.

Фіксовані ціни встановлюються державними органами на окремі види продукції, послуг, які мають важливе соціальне значення (ціни на проїзд у залізничному і міському пасажирському транспорті, тарифи на електроенергію для населення тощо).

Регульованими називаються ціни, підвищення яких обмежене державою за допомогою введення їх граничного рівня або встановлення граничного рівня рентабельності.

Вільні (договірні) ціни встановлюються з урахуванням попиту і пропозиції або за домовленістю покупця з продавцем. У цьому разі розмір прибутку, що закладений у ціну, не обмежується.

Складовими будь-якої ціни є собівартість, прибуток, акцизний збір, податок на додану вартість, націнки і надбавки торговельно-постачальницьких організацій. Нижньою межею будь-якої ціни є собівартість.

Застосування економічно обґрунтованих цін на продукцію, що продається, безпосередньо впливає на обсяг виторгу від продажу продукції, виконання робіт і надання послуг.

Виторг від продажу продукції на наступний період (квартал, рік) планується виходячи з обсягу реалізованої продукції та діючих цін без урахування акцизів, податку на додану вартість. Запланована сума виторгу від продажу продукції господарювання обчислюється, як правило, методом прямого рахунку. Він полягає в тому, що сума виторгу від продажу товарної продукції розраховується перемноженням кількості виробів, які підлягають продажу в запланованому періоді за кожною номенклатурною позицією, на прийняті до розрахунку ціни реалізації.

У розрахунку обсягу продажу продукції необхідно враховувати, що обсяг продажу в запланованому році, як правило, не збігається з обсягом випуску товарної продукції за цей самий період. Це пов'язано з тим, що частина виробленої товарної продукції в запланованому періоді залишається нереалізованою у вигляді залишків на складі та відвантаженою на кінець року, а частина продукції, випущеної у звітному році, залишається нереалізованою на початок запланованого року і входить в обсяг реалізації запланованого року. При цьому вхідні залишки включають залишки готової продукції на складі; залишки відвантажених товарів, строк сплати яких не настав; залишки відвантажених товарів, не оплачених покупцями у строк; залишки товарів на відповідальному зберіганні у покупців. Залишки на кінець запланованого року складаються із залишків готової продукції на складі та залишків відвантажених товарів, строк сплати яких не настав.

Усі складові обсягу продажу продукції для обчислення виручки оцінюються в певних цінах: залишки на початок запланованого року — у діючих цінах періоду, що передує запланованому; товарна продукція запланованого періоду і залишки нереалізованої продукції— у цінах планового періоду.

З урахуванням викладеного обсяг виторгу від продажу продукції в запланованому періоді у грошовому вираженні можна розрахувати за формулою

(1,8)

де Oі2 — вартість залишків готової товарної продукції відповідно на початок і кінець запланованого періоду; Tі — товарна продукція запланованого періоду.

Наприклад, вартість залишків готової продукції на початок планового року (вхідні залишки) становить 160,0 тис. грн, а вартість залишків, що переходять на кінець запланованого року (вихідні залишки), — 140,0 тис. грн, вартість товарного випуску продукції в запланованому році — 66822,8 тис. грн. Тоді обсяг виторгу від продажу продукції в запланованому році становитиме (160,0 + + 66822,8 - 140,0) = 66842,8 тис. грн. Крім виручки від реалізації продукції основного виробництва методом прямого рахунку обчислюється виручка від продажу іншої продукції (виконання робіт і надання послуг) підсобних та допоміжних господарств, автотранспорту, продажу майна, що вибуває, тощо. [1], [2], [10], [12].



следующая страница >>