asyan.org
добавить свой файл
1 2 3








.

Розвиток інноваційно активної особистості педагога на основі формування ключових професійних компетентностей
Оновлення суспільства та радикальна модернізація його основних інституцій як ознака національного сьогодення потребує пошуку нових шляхів, засобів здійснення перетворень в усіх сферах життєдіяльності людей. Усе це зумовлює необхідність творчої участі в цьому процесі всіх членів суспільства, тому що недостатня творча активність, відсутність ефективних стимулів її розвитку та реалізації-основні фактори, які заважають втіленню нових ідей, задумів, нових цільових настанов та орієнтацій.

В умовах оновлювальних суспільних зрушень, розбудови освітньої галузі потребує конкретних змін, як найвагоміший чинник забезпечення інноваційного режиму її функціонування, й система методичного супроводу педагогічних працівників.

Методична робота, яка в цілому зорієнтована на всебічне задоволення професійних запитів працівників освітньої галузі, підвищення професійної компетентності освітян у відповідності до сучасних вимог, має на даному етапі галузевих зрушень забезпечувати умови формування професійної готовності вчителя до роботи в інноваційному режимі, що потребує відповідного процесу становлення творчої особистості педагога, формування нової культури професійної педагогічної діяльності, яка зокрема ґрунтується на високому рівні мотивації щодо здійснення діяльності, кінцевим результатом якої є створення якісно іншого науково-методичного чи освітнього продукту, що вирізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю, зокрема й до проектно-впроваджувальної діяльності як оптимальної форми реалізації творчого потенціалу вчителя в інноваційному просторі сучасної освіти.

Виходячи з того, що творча та проектно-впроваджувальна діяльність розуміється науковцями та практиками як така, що передбачає самостійне виявлення вчителем проблеми в педагогічній практиці, обґрунтування шляхів її розв'язання на основі застосування інноваційних технологій, розробку персонал-технології досягнення прогнозованих результатів та безпосереднє впровадження в практику роботи, вона може розглядатися як продуктивна діяльність педагога, що потребує певної професійної готовності до її здійснення.

Постає проблема формування андрагогічного простору, зорієнтованого на компетентнісний зріст та розвиток творчої особистості педагога, за умови чіткого усвідомлення специфіки творчої особистості, діагностування її потреб щодо особистісного та професійного розвитку, застосування науково обґрунтованих та виважених підходів до формування освітнього та самоосвітнього простору розвитку та самореалізації творчого педагога.

Науковці та практики визначають творчу особистість як таку, межі творчості якої охоплюють дії від нестандартного розв'язку простого завдання до нової реалізації унікальних потенцій індивіда в певній галузі, як людину, яка володіє певним переліком якостей, а саме рішучістю, умінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, умінням бачити далі того, що бачать його сучасники і що бачили його попередники. Вона повинна володіти мужністю для того, щоб піти проти течії і зруйнувати те, чому вірить сьогодні більшість.

Серед характерологічних особливостей творчої особистості виділяють відхилення від шаблону, оригінальність, ініціативність, наполегливість, високу самоорганізацію та працездатність.

Організація методичної роботи з формування та розвитку творчої особистості педагога, забезпечення належного рівня професійної компетентності вчителя щодо інноваційної та творчої діяльності має ґрунтуватися на визначенні п'яти провідних підсистем у творчій педагогічний діяльності: дидактичної, виховної, організаційно-управлінської, підсистеми самовдосконалення та громадсько-педагогічної підсистеми.

Дидактична підсистема характеризує ступінь володіння вчителем змістом навчального матеріалу, формами, методами, засобами ефективної організації навчальної творчої діяльності учнів.

Виховна підсистема характеризує творчу педагогічну діяльність учителя із забезпечення психолого-педагогічних умов для формування кожного учня як особистості через активну життєву діяльність вихованців, їх творчий розвиток, самореалізацію своїх потенційних можливостей у різних видах діяльності.

Організаційно-управлінська підсистема характеризує творчу педагогічну діяльність учителя з розвитку здатності до самоуправління і комунікації.

Підсистема самовдосконалення характеризує творчу педагогічну діяльність учителя з підвищення своєї професійної та загальної культури, із самовиховання і саморозвитку професійно-значущих якостей, педагогічної колективності, створення своєї творчої лабораторії.

Громадсько-педагогічна підсистема характеризує професійний, громадський та особистісний рейтинг учителя.

У цих підсистемах різні вчителі можуть перебувати на різних творчих рівнях:

  • репродуктивний - передбачає, що вчитель працюючи на основі вироблених до нього методик, рекомендацій, досвіду, відбирає ті, які найбільше відповідають конкретним умовам його праці, індивідуально-психологічним особливостям учнів.

  • раціоналізаторський - передбачає, що вчитель на основі аналізу свого досвіду, конкретних умов своєї педагогічної діяльності вносить корективи у свою роботу, удосконалює, модернізує її;

  • конструкторський - передбачає таку діяльність учителя, у якій на основі свого досвіду, знань психолого-педагогічних особливостей учнівського колективу, використовуючи існуючі методики, учитель конструює свій варіант вирішення педагогічної проблеми;

  • новаторський - передбачає вирішення педагогічної проблеми на принципово нових засадах, відрізняється новизною, оригінальністю, високою результативністю.

Отже, творчий учитель, інноваційно активна особистість - це професіонал, що характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності) та сукупністю взаємопов´язаних компетенцій , таких як:

- предметно-методологічна

- психолого-педагогічна

- комунікативна

- дослідницька,

- акмеологічна;

- компетентність щодо трансляції власного досвіду.

Ефективним засобом формування означених компетентностей як складових творчої особистості вчителя-професіонала та сприяння саморозвитку педагога в засвоєнні інновацій на сьогодні виступають плани-програми «Індивідуальна траєкторія розвитку професійної компетентності вчителя».Результативність означеної форми методичного супроводу становлення інноваційної особистості вчителя зумовлюється тим, що ІТПРВ (індивідуальна траєкторія розвитку професійної компетентності вчителя) включає усі форми педагогічного навчання та спілкування та визначає зміст самоосвітньої діяльності педагога з урахуванням досягнутих педагогом етапів професійного зросту. Умовно їх можна визначити як «стажер», «практик», «технолог» та «майстер». І відповідно до визначених рівнів може бути представленою умовна траєкторія індивідуальногопрофесійного розвитку педагогів:


Наведена схема надає можливість порівняння рівнів професійної компетентності та готовності до фахових новоутворень визначених вище категорій педагогічних працівників:


Параметри

порівняння

Учитель-«стажер»

Учитель-«практик»

Учитель-

«технолог»

Учитель

«майстер»

Мотивація

«Розумію та хочу»

«Знаю та можу»

«Знаю, хочу та можу»

«Знаю, хочу та вмію»

Знання

Уявлення про інноваційні освітні технології та методологічні підходи до їх застосування

Знання способів та прийомів реалізації інноваційних освітніх технологій


Уміния

^ Досвід реалізації технологічних підходів до моделювання освітнього процесу (на базовому рівні)

Досвід реалізації технологічних підходів до моделювання освітнього процесу на технологічному або системно-технологічному рівні


При плануванні методичного супроводу професійного становлення та самовдосконалення вчителя-початківця за траєкторією індивідуального професійного розвитку слід виходити з розуміння того, що основу його професійної діяльності становить засвоєння вмінь, і саме тому вона має включати усі джерела методичної допомоги та підтримки.


^ Організація методичного супроводу
професійного зросту учителя



Засоби навчання в міжкурсовий період

Форми методичної роботи

Практична діяльність

Самостійне конструювання уроків

Проведення відкритих уроків.

Самоаналіз відкритих уроків

Узагальнення власного досвіду

^ Професійне спілкування

Групове конструювання уроків

Аналіз відвіданих відкритих уроків

Участь у груповому аналізі уроків.

Участь у конструюванні та підготовці методичних заходів.

Активна позиція при проведенні заходів:

участь у роботі групи, керівництво групою

Обмін практичним досвідом з колегами.

Консультування колег.

Самоосвіта

Вивчення літератури.

Підготовка повідомлення, співдоповіді, доповіді

Знайомство з досвідом колег.

Розробка дидактичного, наочного та роздаткового матеріалу для методичної роботи.



следующая страница >>