asyan.org
добавить свой файл
1 2 3

Реферат


на тему

“Транспортна галузь України:

проблеми і перспективи”



ПЛАН.



  1. Мета роботи

  2. Постановка проблеми

  3. Аналіз проблеми

  4. Пропозиції до розв’язання проблеми

  5. Обґрунтування пропозицій та вибір альтернатив

  6. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями

  7. Необхідні ресурси та умови

  1. Мета роботи


За оцінками експертів коефіцієнт транзитності України є одним з найвищих в світі. Геостратегічне положення між країнами Європи, Азії та Близького Сходу дозволяє їй бути вигідним транзитним мостом для перевезень товарів та пасажирів. Але щоб скористатися з цього ресурсу потрібно мати добре розвинений транспортний комплекс, високий рівень розвитку транспортної мережі, висока якість транспортних послуг, регулярність перевезень, швидкість, збереження товару та провадити відповідну державну політику. Прикладом того, яку вагу можуть мати доходи від транзиту є той факт, що біля ¼ ВВП Латвії становлять саме доходи від транзиту.

Метою моєї роботи був саме аналіз транспортної системи України з точки зору її розвитку та збільшення обсягів транзиту через територію України. Обсяг транзитну я визначила як показник конкурентноздатності галузі у міжнародному масштабі. Я намагалась проаналізувати сучасний стан транспортного комплексу України, проблеми, які існують зараз в галузі та можливі шляхи їх вирішення.

^ Постановка проблеми
Починаючи з 1990 року обсяги перевезень вантажів та пасажирів на всіх видах транспорту (без трубопровідного) зменшились у 3-5 разів. Це пов’язано з глибокою економічною кризою в усіх країнах СНД та безпосередньо в Україні –обсяги відправлення вантажів у 1999 році порівняно з 1991р становили 25,4%1. Темпи скорочення внутрішніх перевезень були значно більшими. Зменшення обсягів перевезень призвело до значного скорочення доходів та відповідного занепаду інфраструктури транспортної галузі.

Розглянемо стан та проблеми, що існують в цій галузі більш детально. Транспортний комплекс України , як і майже будь – якої країни, скрадається з залізничного, автомобільного, морського, річкового, повітряного, космічного та трубопровідного транспорту.
^ Залізничний транспорт

Залізничний транспорт є найрозвинутішим в Україні. Залізницею здійснюється 46% від загальних перевезень, але закордонних перевезень – лише 14%. Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі значно перевищує поточні обсяги руху. Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс'європейські коридори: Схід — Захід, Балтика — Чорне море. Зокрема, транс'європейська залізнична магістраль Е-30, що бере початок в Берліні, перетинає Україну за маршрутом Мостиська — Львів — Київ і йде далі до Москви. Вона ж на території Польщі перетинається з швидкісними магістралями Е-59 та Е-65 і створює можливість швидкісного залізничного сполучення практично між усіма державами Європи.

Проблемами галузі є:

  • застарілість основних засобів

  • невідповідність ширини колії європейським стандартам

  • значна частина колій є не електрифікованою (більше 70%)

  • середня швидкість пересування становить 20 км/год.

  • Неможливість встановлення рентабельних тарифів на перевезення пасажирів через соціальні причини.


^ Автомобільний транспорт

Автомобільний транспорт переважає у перевезенні пасажирів та перевезенні вантажів на короткі дистанції “від дверей до дверей”. Автотранспорт має розвинену інфраструктуру та непогану базу технічного забезпечення. Якщо брати до уваги лише географічне положення України, то обсяги транзитних перевезень мали б постійно зростати, але цього не відбувається. Можна виділити декілька проблем, які перешкоджають розширенню розмірів транзиту:

  • поганий стан доріг України

  • митна інфраструктура

  • тарифна політика

  • транспортні термінали, точніше їх відсутність


Морський транспорт

Морський транспорт займає незначне місце в структурі внутрішніх перевезень але має великий транзитний потенціал. У 1999 році 95% товаропотоку через порти України становили транзитні перевезення. Через морські порти відбувається експорт російської нафти до Європи, а також контейнерні перевезення.

Комплекс морського транспорту складається з кораблів та морських портів.

Зараз морський флот України нараховує близько 240 суден, але всі вони є морально та фізично застарілими, потребують значних капіталовкладень.

Морських портів в Україні налічується 18, але прибутково з них діють не більше п’яти. Інші змушені майже щорічно скорочувати обсяги основних засобів виробництва. Проблеми цієї галузі:

  • відсутність в Україні портів третього покоління

  • не використання або погане використання в роботі останніх досягнень логістики

  • порти є державними підприємствами, тому до них до сих пір застосовується практика “навішування” соціальних об’єктів (дитсадок, лікарні), що звичайно збільшує видатки підприємств та зменшує їх рентабельність.

  • скорочення обсягів контейнерних перевезень.

  • відсутність молодого менеджментського складу.


^ Річковий транспорт

Річковий транспорт, як це не дивно є найприбутковішим та постійно нарощує обсяги перевезень. Зараз компанія “Укрічфлот” здійснює перевезення по басейнах річок Дніпро та Дунай а також вздовж берегів Чорного моря. Серед транзитних вантажів переважають вугілля та руда.

До проблем річкового виду транспорту належать:

  • застарілість флоту

  • застарілі навантажувально- розвантажувальне обланання

  • сезонність перевезень

  • недостатість гарантованих проектованих глибин на ділянці Дніпродзержинськ – Запоріжжя через відпрацьованість Запорізького водосховища

  • обміління каналу Прірва, через що виникають проблеми з перевезенням вантажів з гирла Дніпра до Дунаю по території України.

  • недостатні обсяги перевезень з використанням системи «буксир-штовхач/баржа».



Авіатранспорт

Сьогодні в Україні налічується понад 1,5 тис повітряних суден, які об’єднано в 67 авіакомпаній. Літаки українських авіакомпаній виконують польоти до 35 країн світу за 105 маршрутами. 28 іноземних компаній здійснюють регулярні перевезення до 9 міст України. На території України функціонують 36 аеропортів в 17 з яких відкрито міжнародні пункти перепуску.

Перевагою авіатранспорту

Проблемами галузі зараз є

  • в останні роки експлуатаційна діяльність була збитковою

  • парк літаків морально та фізично застарів

  • погіршення стану аеродромної сітки

  • світова криза авіатранспорту

  • вартість перевезення літаками є дорожчою порівняно з іншими видами транспорту


Трубопровідний транспорт

Трубопровідний транспорт в Україні є одним з найрозвинутішим і складається з двох частин – газопроводу та нафтопроводу. Зараз потужності мережі газопроводів становлять 170 млрд. метрів кубічних газу на рік. Україна є найбільшим постачальником російського газу в Європу, але з іншого боку – вся трубопровідна система України є залежною від одного замовника.

Зараз можливості системи на вході перевищують можливості на виході, тому планується розширення сітки трубопроводів, побудова нових ниток, побудова нових компресорних станцій на вже існуючих нитках. Таке розширення має повністю задовольнити потреби Росії у збільшенні обсягів експорту газу. Нафтопровідна система України представлена нафтопроводом “Дружба”, довжина якого становить 4 тис км. Він дозволяє не лише перекачувати російську нафту до Європи, а й створює унікальну систему подачі нафти до Кременчуцького, Одеського. Херсонського та Аксичанського нафтопереробних заводів.

Зараз в цій галузі існують певні проблеми:

  • фізичне старіння трубопроводів та великі фіксовані витрати, зокрема на підтримку системи в належному стані. Саме через фіксовані витрати загроза зменшення обсягів експорту майже рівнозначна загрозі припинення транзиту.

  • плани Росії щодо скорочення обсягів транзиту газу через територію України. Причиною таких планів є постійні крадіжки газу на території України. Зараз Росією розглядаються два альтернативні маршрути транзиту – через Прибалтику і далі по дну Балтійського моря та до Туреччини по дну Чорного моря.



^ Аналіз проблеми
Залізничний транспорт

Застарілість основних засобів, значна частина колій є не електрифікованою (більше 70%), середня швидкість пересування становить 20 км/год.

Зараз значна частина залізничних колій та залізничних терміналів не відповідає європейським стандартам. Якщо розглядати пасажирські перевезення, то проблемою є відсутність належного рівня сервісу на залізничних вокзалах та в самих поїздах, поганий санітарний стан вагонів, відсутність розваг протягом тривалої дороги (відеозал, дитячі вагони). Все це робить подорож залізницею малоприємною для пасажирів. Щодо вантажоперевезень, то тут проблемою є неефективні схеми навантаження та розвантаження потягів, занепад гілок. Що рідко використовуються. Вирішення цих проблем потребує значних капіталовкладень, але основною проблемою є пошук необхідних коштів.

Для залізниці перевезення пасажирів є збитковою діяльністю, яка має фінансуватись за рахунок вантажоперевезень, але рентабельності вантажоперевезень донедавна заважав високий рівень бартеру у розрахунках, тому залізниця весь час відчувала брак “живих” коштів. За останній рік було зроблено багато для вирішення цієї проблеми. Так обсяг бартерних розрахунків скоротився з 85% до 8,7%2, що дозволило погасити заборгованість перед бюджетом та працівниками та розпочати оновлення основних засобів.

Хоча є ділянки залізниці, де швидкість пересування потягів становить 160 км/год. Але середня швидкість пересування становить 20 км/год. Причинами цього є низький ступінь електифікованості шляхів; великий відсоток двоколійних шляхів, що робить вимушеними довгі стояння на станціях та пропускання більш термінових потягів; часом причиною є незахищеність колій від впливу природних катаклізмів.

^ Невідповідність ширини українських колій ширині європейських колій

Від Радянського Союзу Україні у спадок серед всього іншого залишилась система залізничних колій, ширина яких не відповідає ширині європейських. Це наносить відчутний удар по транзитним перевезенням, оскільки на кордоні вагони потрібно або перевантажувати, або міняти колеса. Це створює додаткові труднощі та затримку в часі.

^ Автомобільний транспорт

Поганий стан доріг України

Зараз стан шляхового покриття доріг України залишає бажати багато кращого. Досить часто воно не відповідає не лише міжнародним вимогам (їм воно не відповідає завжди), але й внутрішнім стандартам держави. Такий стан шляхового покриття спричиняє потрійний ефект: по-перше, це збільшує час проходження транспорту по території країни, по-друге, призводить до більшого зносу автотранспорту, і по-третє, збільшує використання пального на провезення вантажу. Все це збільшує собівартість транзитних перевезень по території України та робить українські автошляхи нерентабельними порівняно з європейськими.

Крім того, скорочують швидкість пересування шляхами України такі фактори як відкритість шляхів для місцевого населення, проходження автомагістралей через населені пункти, недостатня пропускна спроможність вузлових споруд.

^ Митна інфраструктура, тарифна політика, транспортні термінали, точніше їх відсутність.

Але, беручи до уваги спільне минуле усіх країн колишнього Радянського Союзу, такі проблеми мають спостерігатись і в інших країнах пострадянського світу. Тим не менш, транзит територіями Бєларусі та країн Балтії зростає, тобто відбувається перерозподіл транзитних потоків не на користь України. Тут значну роль відіграють вже інші чинники – політичні. Справа в тому, що структура тарифів цих країн побудована таким чином, щоб сприяти залученню транзитних перевезень. В Україні цього немає. Негативним фактором також є недостатньо розвинена митна інфраструктура.
^ Морський транспорт

Відсутність в Україні портів третього покоління, не використання або погане використання в роботі останніх досягнень логістики.

Значною проблемою портів в Україні є невикористання нових логістичних схем, що робить завантаження та розвантаження кораблів більш тривалим та складним процесом, зменшує обсяги товарів, які може пропустити порт за одиницю часу, знижує якість та швидкість доставки вантажу з місця на місце.

Іншою проблемою є те, що порти є державними підприємствами, тому до них до сих пір застосовується практика “навішування” соціальних об’єктів (дитсадок, лікарні), що звичайно збільшує видатки підприємств та зменшує їх рентабельність.

^ Скорочення обсягів контейнерних перевезень.

Це пояснюється найбільшою складовою фіскальних зборів у цій групі вантажів, що призводить до втрати контейнерних потоків, тоді як середньорічні темпи приросту світових контейнерних перевезень становлять 5-11%.


следующая страница >>