asyan.org
добавить свой файл
1

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів


Реферат на тему:

Уява. Можливості розвитку на уроці

Уява, за твердженням А.Г.Рузьської, становить «процес перероб­лення і комбінування уявлень, що віддзеркалюють реальну дійсність, й утворення на цій основі нових образів, які не мали раніше місця в безпосередньому сприйнятті».

Завдяки уяві людина передба­чає свої дії та їх результати. У цьому виявляється її зворотний вплив на дійсність: результатом діяльності є продукт, який уже на початку цього процесу був готовий в уяві людини, у формі образу, системи думок чи кон­цепцій. А процеси уяви треба розгля­дати як репетицію майбутнього.

Уява — інструмент руйнування стереотипів, який відкриває шлях до відкриття, винаходу, створення художнього образу.

Враховуючи ступінь осмислен­ня нових образів, розрізняють:

• мимовільну уяву (наприклад, під час хвороби);

• довільну, підпорядковану сві­домо поставленій меті.

Виділяють також захисну уяву, завдяки якій учень на уроці здат­ний абстрагуватися від навчання, таким чином зберігаючи свою мі­зерну енергію від спалювання нега­тивними почуттями (цей психічний феномен відомий усім учителям: учень сидить у класі, але його немає, бо думки поза уроком).

Відповідно до характеру діяль­ності уява буває репродуктивною і творчою. Репродуктивна допома­гає відтворити відоме, творча пе­редбачає створення оригінальних образів предметів, думок, почуттів у взаєминах тощо.

Особливим видом уяви є мрія як витвір образів бажаного майбут­нього. Мрія випереджає реальний хід подій, вона, як правило, не від­разу реалізується. Практична реа­лізація мрій передбачає певні дії та діяльність.

Уява та її процеси тісно пов'язані зі сприйняттям, емоціями, пам'ят­тю, мисленням, мовою. КД.Ушинський зауважував: «Добре розвине­на уява є приналежністю велико­го розуму».

Уява — це здібність фантазу­вати, будувати гіпотези. Вона дає можливість бачити сутність пред­метів, їх природну логіку. Уява комбінує образи того, чого не іс­нує, керуючись пам'яттю та по­чуттями.

У роботі уяви бере участь і мис­лення. Якщо у процесі уявлення людина ще й оцінює предмети та явища, тоді в роботу вступає мис­лення, яке здійснює такі процеси:

• перетворення невідомого на відоме;

• попередження або подолання аморального;

• перетворення дисгармонійно­го на досконалу форму.

Мислення іноді, стикаючись із невідомим, аморальним, руйнівним у житті чи діяльності, буває безси­лим у розв'язанні нелегких завдань. На допомогу приходить уява. Вона створює образ невідомого як образ відомого. Механізм уяви синтезує почуття в думку, внаслідок чого утворюється образ чи судження про невідоме.

Тому уява має практичне, а не споглядальне значення. Вона — ін­струмент практичного застосування цілей, перетворення предметів, про­дукт синтезу багатьох образів в один. Образи, створені спільною роботою уяви та почуттів, здатні прокладати шляхи із сучасного в майбутнє, буду­вати те, чого ще ніколи не існувало в певному місці й часі, але можли­вість його існування передбачалась.

Здорова уява, не затьмарена плівкою фантазії, поза діяльністю людини просто не існує. Вона за­вжди, працює: з її допомогою люди­на прокладає шлях до бажаного.

Тому уява закладає підґрунтя здатності робити відкриття, знахо­дити нові шляхи розвитку техніки та технологій, способи розв'язання задач і проблем.

Серед молодших школярів є діти, які випереджають своїх ро­весників у розвитку почуттів, під­силених уявою. Такі діти:

• відчувають межу між невідо­мим і відомим;

здогадуються, що десь там, за «межею», є щось загадкове, ди­вовижне;

• уявляють картину майбут­нього, прагнуть визначити, оволо­діти ним;

• намагаються зробити щось дивне для людей, користуючись почуттям гармонії;

• стверджують діями свою зна­чущість, самоцінність.

Уява може не тільки забезпе­чити процес учіння, але й розви­ватися при відповідній організації навчальної діяльності. Прийоми тренування уяви, а разом з нею — мислення, уваги, пам'яті й ін­ших пов'язаних з уявою психічних функцій, ґрунтуються на викорис­танні задач «відкритого типу», тоб­то таких, що мають не одну від­повідь.

Пропонуємо ігрові завдання, які дають змогу тренувати в дітей уяву безпосередньо на уроці.

КОНСТРУЮВАННЯ

Зазвичай діти дошкільного та молодшого шкільного віку люблять конструювати. З різнокольорових геометричних фігур вони будують силуети тварин, рослин, людей, різні предмети, геометричні фігу­ри більшого розміру. Але констру­ювати можна і з інших предметів. Наприклад, із паличок однакової довжини. Першокласникам буде цікаво спробувати побудувати гео­метричні фігури з набору із 20 па­личок.

Розв'язання цих завдань допо­магає дітям наочно уявити зміст та­кого поняття в математиці, як пе­риметр (уявляють периметр як кіль­кість паличок, з яких складаються сторони многокутника). Виконання таких завдань дає змогу поглибити й закріпити знання дітей і сприяє подальшому легкому засвоєнню матеріалу з математики.

Діти навчаються співвідносити периметр із типом многокутника. Вони відповідають про можливість або неможливість побудови много­кутників заданого типу із заданим периметром. Діти приходять до ви­сновків шляхом експериментів.

Завдання.

Побудуйте трикутник із трьох паличок. Поміркуйте, чи можливо побудувати трикутник із меншої кількості паличок? Обґрунтуйте свою відповідь.

Діти досить легко будують три­кутник із трьох паличок. Найваж­ливіше в цьому завданні — знайти відповідь на запитання про можли­вість побудови трикутника з мен­шої кількості паличок і обґрунту­вати відповідь.



З якої ж кількості паличок про­понується побудувати трикутник? Яка кількість менша, ніж три? Дві палички або одна паличка. Спробу­ємо побудувати трикутник із двох, а потім — із однієї палички.

Побудувати трикутник із та­кої кількості паличок не виходить. Чому? Спробуємо обґрунтувати свою відповідь.

Кожний трикутник має три кути й три сторони. Уважно поди­віться на трикутник, який ми по­будували із трьох паличок.



З паличок побудовані три сто­рони трикутника: кожна паличка утворює одну сторону. З паличок також побудовані куги трикутника: кожний кут трикутника складаєть­ся з двох паличок. (Діти показують кожний елемент трикутника та па­лички, які його утворюють.) Вони помічають, що кожна паличка до­помагає утворити два кути трикут­ника — кожна паличка є спільною для двох кутів трикутника.



Ще раз спробуємо побудувати трикутник із двох паличок. Нам не вистачило паличок для побу­дови трикутника. Ми змогли по­будувати тільки дві сторони три­кутника. Ми побудували фігуру, яка складається лише з двох сто­рін і одного кута. Отож, трикут­ник не можна побудувати із двох паличок. Таким чином, трикутник можна побудувати щонайменше з трьох паличок.

Після такого пояснення розв'я­зання завдання діти вже досить лег­ко підраховують найменшу кількість паличок, необхідну для побудови ін­ших геометричних фігур: квадрата, п'ятикутника, шестикутника тощо.

^ СКЛАДАННЯ СЛІВ ІЗ БУКВ

Мета: тренувати уяву, розвива­ти словниковий запас.

Обладнання: набір букв україн­ського алфавіту.

Завдання: скласти й записати якомога більше слів із певних букв.

Наприклад:

А Л Й І А Р К А Р О К Л

Кількість складених дитиною слів може бути показником її роз­витку, рівня уяви і словникового запасу.

Наприклад: Іра, Лара, Ока, кар, рій, рак, лак, раллі, рай, рок, Кіра, Карл, Клара, Алла, кілок, рік тощо.

^ СКЛАДАННЯ ОБ'ЄКТІВ З ГЕОМЕТРИЧНИХ ФІГУР

Діти малюють об'єкти, корис­туючись набором фігур:



Об'єкти для малювання: облич­чя, клоун, будиночок, кішка, дощ, радість тощо. Кожну з фігур можна використовувати багаторазово, змі­нюючи її розмір, але не можна до­бавляти інші фігури чи лінії.

Оцінка результатів за крите­ріями:

• чи всі об'єкти зображені;

• реальність зображеного (сту­пінь схожості на заданий об'єкт);

• унікальність зображення;

• використання в зображенні всіх запланованих фігур.

^ ТРИ СЛОВА

Мета: оцінити репродуктивну і творчу уяву, збагачувати слов­никовий запас, розвивати логічне мислення.

Пропонуємо дітям три слова й просимо якнайскоріше написати найбільшу кількість осмислених фраз, так, щоб до них входили всі три слова, а разом складали зв'яз­ну розповідь.

^ Слова для роботи:

осел хліб хлопчик

сім'я м'ята солов'ї

торт озеро ліжко

дзеркало розбійник цуценя

Чим більше фраз запропонує дитина, тим краще розвинена в неї уява.

Оцінювання.

Високий рівень: дотепність, ори­гінальність фрази.

Середній рівень: правильне логічне звучання слів, але не в кожній фразі використовуються всі три слова.

^ Достатній рівень: банальність фрази.

КОЛА НА ВОДІ

(Автор ідеї гри Дж. Родарі.)

Мета: розвивати творчу уяву й лінгвістичні здібності дитини, її словниковий запас.

Коли у воду кинеш камінь, від нього по воді розходяться кола — чим далі кинеш, тим більше їх буде й тим більшого вони будуть діаме­тру. Так і слово, запавши в голову, може викликати багато асоціацій, різні порівняння, спогади, уявлен­ня, образи.

Запропонуємо учням слово, г-приклад, «мак». Які асоціації bohv. викликає? В які сполучення всту­пає? (Наприклад, воно зв'язується зі словами на букву «м»: мама, мі­сяць, машина.)

• Підібрати за 1 хвилину якнай­більше слів на початкову букву.

• Підібрати за 1 хвилину яко­мога більше слів, що починаються, на склад «ма».

• За 1 хвилину — найбільше рим до слова «мак»: мак-рак-сак-бак-знак-смак.

• Написати у стовпчик букви та придумати швидко слова на кож­ну букву:

М — морозиво; А — акваріум; К — крокодил.

• Написати у стовпчик слова і скласти швидко речення:

М — мама; майорять;

А — Андрія; айстри;

К — купує; кругом.

Чим більше смішних речень, тим краще. Можна скласти оповідання з придуманих слів чи речень.

^ ФАНТАСТИЧНІ ГІПОТЕЗИ

Мета: розвивати творчу уяву й абстрактне мислення.

Техніка «Фантастичні гіпотези» дуже проста. Вона виражена у фор­мі запитання: «Що було б, якби?» Виготовляємо 40 однакових карток, на яких пишемо 20 іменників і 20 дієслів. Для постановки запитання беремо будь-які дві картки: одну з іменником, другу — з дієсловом. їх сполучення і дає гіпотезу, на основі якої можна працювати. Наприклад, витягли картки зі словами:



Формується гіпотеза: «Що було б, якби м'яч став живою істотою?» Далі можна будувати розповідь, розвиваючи цей сюжет. Але мож­на витягати по черзі інші картки й допомагати сюжету, вводячи нові гіпотези та персонажі.

Першим випробував цю техні­ку Дж.Родарі. Він стверджував, що запропоновані дітьми гіпотези та їх розвиток лежать в основі сюжету цілої низки його оповідань і казок. Використовуючи цю форму роботи, дитина формує чіткий зв'язок своєї думки з дійсністю. Можна про­вести конкурс на кращу гіпотезу й краще оповідання.

^ ВІДНОВЛЕННЯ ОБРАЗІВ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

Мета: розвивати уяву, спосте­режливість, оперативну пам'ять, образне мислення.

Читаємо один раз уривок тек­сту. Потім даємо завдання: уявити й намалювати ті предмети, про які йдеться. Обов'язково треба пере­дати їх колір, розмір, форму, роз­ташування. Після виконання за­вдання дитина може уважно пе­речитати текст і зробити другий малюнок.

Цю роботу слід повторити че­рез два тижні, текст потрібно взя­ти інший.

^ МАЛЮНОК КІЛЬКОМА РУКАМИ

Групова гра

Мета: розвивати вміння пов'я­зувати уяву та емоції.

Всім учасникам пропонуємо уявити який-небудь образ. По­тім один учасник на аркуші (чи на дошці) малює окремий елемент задуманого образу. Другий учас­ник, обов'язково враховуючи цей елемент, продовжує зображення, малюючи елемент зі свого образу. Так роблять й інші учасники. Кін­цевий результат найчастіше буває дещо абстрактним, оскільки жод­на з форм замислу не завершена. Але, як правило, результат мало цікавить дітей. Задоволення при­носить процес виконання завдан­ня, а також неочікуваність і від­криття нового змісту на кожному етапі роботи.

Чудовими для розвитку уяви є ігри «Танець», «Стежинка», «Пан­томіма», «Оживлені картини», «Ви­нахідник», «Перетворення».

Уява допомагає розвивати па­м'ять. У наш час дітям доводиться запам'ятовувати велику кількість інформації. Тому розвиток пам'яті одночасно з розвитком уяви є за­порукою успішного навчання мо­лодших школярів.

Головні принципи, які допомага­ють досконало володіти пам'яттю:

по-перше, спробуйте нічого не запам'ятовувати, лише уявляти ін­формацію і фарбувати її, перема­льовуючи, вигадуючи незвичайні ситуації, події, колір;

по-друге, не промовляйте інфор­мацію, навіть подумки;

по-третє, довіряйте собі, не сумнівайтеся щодо своїх можли­востей.

Головне — уява та її відтво­рення. Мова — лише засіб кому­нікації.

Для зразка пропонуємо гру в «запам'ятовування» за методом Ціперона, викладену Є.Антощуком.

ЗАПАМ'ЯТАЙ

Дітям пропонується незвичайно та яскраво.«розташувати» в кімнаті образи слів, уявно пересуваючись по кімнаті в одному напрямку.

ПОРОСЯ

(Уявіть, що воно лежить на поро­зі вашої оселі, заважає проходити.)

КАШКЕТ

(Чомусь висить на ручці ваших дверей і не знімається, бо прикле­ївся.)

КНИЖКА

(Величезна, висить на вішалці.)

КЛЮЧІ

(Чомусь пришиті до ваших кап­ців.)

ГАМАНЕЦЬ

(Підвішений до вимикача і по­вний грошей.)

М'ЯЧ

(Розташований замість лам­почки.)

МЕТЕЛИК

(Уявіть його величезним і розта­шуйте у своїй оселі незвичним і не­властивим для нього способом.)

А зараз подумки пройдіть тим самим маршрутом і зніміть образи цих слів. (Не все може вийти з пер­шого разу!)

Зробіть цю гру щоденною заба­вою і побачите, що стіни вашої до­мівки дійсно допомагають.

Діти з задоволенням сприймуть умови цієї гри. І на стінах класу ви разом можете розмістити будь-яку інформацію.

А коли діти втягнуться в цю гру, вони дуже легко уявлятимуть те, що ви запишете їм на дошці, або те, що прочитаєте в підручнику чи самі напишете в зошиті.

Отже, через значимість та важ­ливість уяви для дитини необхідно всіляко допомагати її розвивати й одночасно використовувати для оптимізації навчальної діяльнос­ті. Цьому значною мірою допома­гають подані вище ігри та вправи. Вони досить прості й посильні для дітей і дорослих.

Отже, фантазуйте, уявляйте, жартуйте — і ваша робота стане сто­відсотково ефективною, творчою.