asyan.org
добавить свой файл
1 2


Моделі аналізу інноваційного потенціалу регіонів України

У рамках розв’язку задач 2.1.1 та 2.1.2 механізму управління ІДР (див. рис. 1.4) для всебічного аналізу стану розвитку інноваційної діяльності регіонів України проведемо їх групування окремо за показниками оцінки інноваційного потенціалу та показниками оцінки результатів інноваційної діяльності, визначених у п. 2.1, та проаналізуємо зміни ситуації у регіонах за декілька періодів.

Для групування використаємо методи кластерного аналізу, що дозволяють класифікувати багатомірні спостереження, кожне з яких описується набором вихідних змінних. Метою кластерного аналізу є утворення груп схожих між собою об'єктів, які прийнято називати кластерами [95-96, 203].

Існують наступні групи методів кластерного аналізу [74, 95-96, 203]: ієрархічні методи; ітеративні методи; факторні методи; методи згущень; методи, що використовують теорію графів. До найпоширеніших в економіці відносять ієрархічні та ітеративні. Множина методів ієрархічного кластерного аналізу розрізняється не тільки використовуваними мірами подібності (розходження), але й алгоритмами класифікації.

Сутність ітеративних методів їх полягає в тому, що процес класифікації починається із завдання деяких початкових умов (кількість утворених кластерів, поріг завершення процесу класифікації й т.д.).

Результати класифікації методом "найближчого сусіда" визначили доцільність розбивки регіонів на три кластери, що і стало початковою умовою для застосування ітераційного алгоритму, а саме методу к-середніх за допомогою ППП Statistica.

Застосування методів кластерного аналізу дозволило об’єднати регіони за показниками інноваційного потенціалу в три кластери за даними 2000-2006 рр.

Основні результати кластеризації регіонів за 2006 рік наведені у табл. 2.4. Аналіз міжгрупової та внутрішньо-групової дисперсії класів об’єктів показав, що за всіма показниками внутрішньогрупова дисперсія між об’єктами кластерів суттєво менша від міжгрупової, що свідчить про достатню щільність об’єктів в кластерах.

^ Таблиця 2.4

Результати кластерного аналізу регіонів України за ІП за 2006 р.

Також значення критерію Фішера, що значно більше від табличного (що дорівнює 3,44) підтверджують якість побудованих кластерів регіонів. Значення похибки кластеризації не перевищує 0,01. За отриманими середніми значеннями показників для кожного кластеру визначаємо, що до першого кластеру ввійшли регіони з високим інноваційним потенціалом, до другого кластеру – регіони з низьким інноваційним потенціалом, до третього – регіони з середнім інноваційним потенціалом.

Застосування методів кластерного аналізу також дозволило виділити класи регіонів за показниками результатів інноваційної діяльності. Внаслідок чого були отримані групи регіонів за 2000-2006 рр. Наведемо основні результати кластеризації регіонів за 2006 р. (табл. 2.5).

^ Таблиця 2.5

Результати кластерного аналізу регіонів України за РІД за 2006 р.


На рис. 2.2 відображені об’єкти, що ввійшли до першого та третього кластерів за показниками ІП та РІД, решта – сформували другий кластер.


а)



б)

Рис. 2.2. Регіони, що ввійшли до 1 та 3 кластерів за показниками ІП (а) та РІД (б) ( 2006 рік)
Аналіз якості розбиття регіонів на кластери дозволив отримати наступні результати: за всіма показниками внутрішньогрупова дисперсія між об’єктами кластерів суттєво менша від міжгрупової, значення критерію Фішера значно більше від табличного (що дорівнює 3,44), значення похибки кластеризації не перевищує 0,01. За отриманими середніми значеннями показників для кластерів визначаємо, що до першого кластеру ввійшли регіони з високими результатами інноваційної діяльності, до другого кластеру – регіони з низькими результатами інноваційної діяльності, до третього – регіони з середніми результатами інноваційної діяльності. Аналогічно було отримано результати кластеризації регіонів за показниками інноваційного потенціалу та результатів ІД за 2000-2005 рр., які наведені у додатку Б.

Як бачимо з табл. Б.1 додатку Б, стан розвитку інноваційних процесів у регіонах України можна охарактеризувати як стабільно песимістичний. Протягом усього досліджуваного періоду лідером за показниками інноваційного потенціалу та результатів ІД є Київська область та м. Київ. Це зумовлено тим, що в даному регіоні існує технологічна база, яка є основою для розвитку інноваційних технологій. Наявність у регіоні значної кількості потужних технологічних комплексів дає можливості розвитку потенційно дуже прибуткових, проте дуже ризикованих на початкових етапах, напрямків діяльності у наукомістких галузях. Однією з найбільш перспективних галузей є машинобудування – саме тут зосереджено науково-технологічний потенціал регіону. Зокрема, перспективні інноваційні розробки здійснюються на підприємствах ВАТ «Марс», «Завод цивільної авіації №410», ДП АНТК ім. Антонова. Також розробки здійснюють ВО «Київ прилад», ВАТ «Більшовик», Київський завод «Авіант» та інші. Потужний інноваційний потенціал має галузь авіабудування в даному регіоні. Також регіон характеризується високо розвиненою інноваційною інфраструктурою – у регіоні функціонує ряд технопарків і технополісів.

Протягом 2000-2006 рр. середнім рівнем інноваційного потенціалу та результатів ІД характеризувались наступні регіони – Дніпропетровська, Донецька та Харківська області. Дніпропетровський регіон має значний природно-ресурсний потенціал, промисловість регіону характеризується високою часткою важкої індустрії. Паливно-енергетичний комплекс суттєво впливає на рівень, структуру та розміщення промисловості, транспорту та підприємств інших галузей. Високий рівень розвитку чорної металургії забезпечується багатими покладами залізних та марганцевих руд, величезним виробничим та науково-технічним потенціалом, наявністю кваліфікованих кадрів. Машинобудівний комплекс регіону забезпечує найбільший обсяг виготовлення машин та устаткування серед регіонів України. Однак перспективні промислові комплекси регіону потребують технологічного оновлення, реалізації інноваційних проектів. Провідними галузями у Донецькому регіоні є металургія, паливна промисловість, машинобудування, електроенергетика. Регіон має багаті природні ресурси та потужний виробничий потенціал. Машинобудування регіону характеризується високим рівнем спеціалізації. Більшість підприємств регіону випускають унікальну продукцію, вони спеціалізуються на виробництві важкого машинобудування для базових галузей промисловості. Хімічна та нафтохімічна промисловість випускає понад 30% усієї хімічної продукції України. Але поруч з розвиненою промисловою базою існує і багато проблем. Недостатньо розвинене виробництво наукомісткої продукції, необхідний розвиток безвідходних технологій, що дозволить вирішити низку екологічних проблем. Потребує розвитку сільське господарство, шляхом впровадження біотехнологій та застосування найновішої агротехніки.

Харківський регіон має потужний індустріальний комплекс. Зручне економіко-географічне положення регіону зумовлює його близькість до джерел палива і сировини. Основою виробничого комплексу є машинобудівна і металообробна, хімічна та легка промисловість. У структурі промислового комплексу значне місце посідають підприємства військово-промислового комплексу, що потребують перепрофілювання. Однак повільне технологічне оновлення машинобудівного комплексу стримує виробництво якісної конкурентоспроможної продукції. У регіоні не набула поширення мережа технопарків, за допомогою яких реалізується інноваційний потенціал. Наявний науково-технологічний потенціал великих промислових підприємств та наукових установ (ВАТ НПО ім. Фрунзе, ВАТ «Турбоатом», ВАТ «ХТЗ», ДП «Завод ім. В. Малишева», ВАТ «Хартрон» та інші) використовується не повністю.

Запорізька область за даними 2004 та 2006 року характеризується збільшенням рівня інноваційних результатів, що пояснюється наявністю у регіоні потужних промислових підприємств: ВАТ «Мотор-Січ», ВАТ «Авто-ЗАЗ», Запорізький титаномагнієвий комбінат, ВАТ «Запоріжтрансформатор» та ін.

У 2001-2002 рр. збільшення результатів ІД спостерігається й у Львівській та Одеській обл. Львівський регіон характеризується високорозвиненою хімічною, а також харчовою та легкою промисловістю, має можливості розвитку прикордонного співробітництва з сусідніми державами. У Одеському регіоні розвинені машинобудування, харчова промисловість. Значним є вклад регіону у виробництво морських та річкових суден, комбайнів, верстатів, двигунів. Прискореного інноваційного розвитку потребує машинобудування, суднобудування, електротехнічна промисловість (Одеський припортовий завод, ВАТ «Одесакабель»та ін.).

Решта регіонів за увесь досліджуваний період ввійшли до кластеру «Низький ІП – Незначні результати ІД».

Отримані результати загалом дають уявлення про стан розвитку інноваційної діяльності в Україні, але залишається відкритим питання про ситуацію, що склалася за досліджуваний період у тих регіонах, які ввійшли до кластеру з низьким розвитком інноваційних процесів.

Для порівняння регіонів за тими ж групами показників використаємо алгоритм, запропонований у п. 2.2., заснований на застосуванні методу таксономії, який дає змогу упорядковувати об’єкти за рівнем розвитку досліджуваних процесів, і таким чином порівнювати їх між собою [170].

Результати розрахунків інтегральних показників результатів інноваційної діяльності наведені у табл. 2.6. За отриманими значеннями інтегральних показників можна прослідкувати динаміку розвитку інноваційних процесів у регіонах. Отримані значення інтегральних показників інноваційного потенціалу регіонів підтверджують результати кластеризації: найвищий інноваційний потенціал мають Київська обл., Харківська обл., Дніпропетровська та Донецька області. Виділяються також протягом усіх років Львівська, Одеська та Запорізька області. Найнижчими показниками інноваційного потенціалу характеризуються Волинська, Закарпатська, Тернопільська та Хмельницька області, що можна пояснити існуючою низкою проблем інноваційного розвитку: значна міграція трудових ресурсів в інші регіони та за кордон, невисока частка високотехнологічних галузей промисловості, застаріла промислова база, складна екологічна ситуація.

Результати розрахунків інтегральних показників результатів інноваційної діяльності (табл. 2.6) також підтверджують результати кластерного аналізу: найбільшою результативністю ІД характеризуються Київська обл., Харківська, Дніпропетровська та Донецька області. Середній рівень результатів інноваційної діяльності у Запорізькій, Львівській, Одеській областях. Найнижчі результати інноваційної діяльності у Волинській, Закарпатській, Миколаївській, Рівненській та Херсонській областях.

За даними табл. 2.6 можна зробити висновок, що протягом 2000-2002рр. для більшості регіонів інноваційний потенціал перевищував результати, виняток у 2000 р. склали Донецька, Дніпропетровська та Запорізька області. Це свідчить про неефективність використання наявного ІП більшістю регіонів.

Таблиця 2.6

Інтегральні показники інноваційного потенціалу та результатів інноваційної діяльності регіонів України

Регіон

Інтегральний показник оцінки інноваційного потенціалу регіону

Інтегральний показник оцінки результатів інноваційної діяльності регіону

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Вінницький

0,195

0,256

0,255

0,175

0,196

0,197

0,197

0,180

0,192

0,219

0,196

0,155

0,176

0,177

Волинський

0,175

0,234

0,234

0,141

0,173

0,168

0,168

0,146

0,154

0,178

0,146

0,137

0,160

0,161

Дніпропетровський

0,327

0,410

0,406

0,294

0,305

0,302

0,300

0,341

0,354

0,307

0,292

0,297

0,348

0,345

Донецький

0,328

0,408

0,403

0,315

0,328

0,338

0,337

0,397

0,384

0,403

0,402

0,353

0,416

0,415

Житомирський

0,184

0,237

0,237

0,157

0,181

0,179

0,180

0,181

0,183

0,180

0,150

0,161

0,192

0,192

Закарпатський

0,189

0,237

0,237

0,142

0,179

0,170

0,171

0,185

0,133

0,133

0,184

0,192

0,199

0,200

Запорізький

0,244

0,305

0,307

0,216

0,249

0,221

0,221

0,287

0,275

0,272

0,214

0,275

0,321

0,321

Івано-Франківський

0,187

0,250

0,254

0,157

0,194

0,188

0,189

0,171

0,208

0,183

0,174

0,185

0,204

0,204

Кіровоградський

0,180

0,236

0,236

0,169

0,187

0,180

0,180

0,149

0,186

0,194

0,191

0,162

0,190

0,190

Луганський

0,218

0,290

0,287

0,203

0,228

0,211

0,212

0,211

0,208

0,205

0,194

0,204

0,223

0,224

Львівський

0,290

0,377

0,376

0,258

0,269

0,262

0,262

0,289

0,216

0,198

0,283

0,239

0,264

0,263

Миколаївський

0,196

0,261

0,263

0,202

0,220

0,202

0,202

0,169

0,130

0,146

0,178

0,170

0,193

0,194

Одеський

0,276

0,363

0,361

0,225

0,259

0,254

0,254

0,227

0,197

0,217

0,235

0,212

0,286

0,286

Полтавський

0,209

0,265

0,266

0,176

0,211

0,207

0,207

0,207

0,234

0,235

0,191

0,198

0,241

0,241

Рівненський

0,178

0,242

0,242

0,159

0,181

0,167

0,168

0,156

0,137

0,142

0,135

0,158

0,159

0,160

Сумський

0,202

0,254

0,255

0,168

0,204

0,194

0,194

0,214

0,186

0,184

0,186

0,188

0,214

0,215

Тернопільський

0,205

0,263

0,264

0,153

0,189

0,174

0,175

0,165

0,147

0,159

0,168

0,160

0,182

0,182

Харківський

0,455

0,598

0,606

0,398

0,424

0,430

0,431

0,432

0,353

0,380

0,400

0,430

0,473

0,475

Херсонський

0,196

0,245

0,246

0,155

0,189

0,185

0,185

0,176

0,144

0,129

0,159

0,160

0,179

0,180

Хмельницький

0,182

0,250

0,249

0,146

0,189

0,176

0,176

0,153

0,199

0,170

0,164

0,158

0,178

0,179

Черкаський

0,192

0,250

0,254

0,163

0,196

0,194

0,194

0,189

0,116

0,128

0,147

0,157

0,190

0,191

Чернівецький

0,193

0,246

0,245

0,160

0,203

0,187

0,187

0,174

0,121

0,130

0,173

0,169

0,187

0,188

Чернігівський

0,182

0,241

0,239

0,159

0,189

0,178

0,178

0,152

0,155

0,157

0,159

0,156

0,179

0,180

АР Крим

0,250

0,322

0,329

0,217

0,256

0,245

0,246

0,251

0,217

0,221

0,217

0,245

0,250

0,250

Київський

0,768

1,000

1,000

0,646

0,786

0,740

0,742

0,677

0,624

0,634

0,657

0,656

0,744

0,747



следующая страница >>