asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 10 11
До управління ПФУ у м. _________________________

____________________________________________


___________________________________________________

____________________________________________________

____________________________________________________

____________________________________________________

П.І.П., домашня адреса, телефон
ЗАЯВА

про узгодження Вимоги про сплату боргу №____ від _________________

Мною , приватним підприємцем ,__________________________________________________ , Свідоцтво про державну реєстрацію Серія ________ №______________ від _________________ , та платником єдиного податку у відповідності до Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2010р. Серія _________ №______________________від _________________ отримано Вимогу про сплату боргу №______ від___________________________ , складену начальником управління ПФУ у м._________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________ , якою намагаються мене позбавити моєї приватної власності, коштів отриманих від законної підприємницької діяльності, без моєї на те згоди.

Вважаю ,що проти мене коїться злочин з огляду на наступне.

По-перше, мене ,платника єдиного податку, який сплатив збір на загальнообов’язкове пенсійне страхування у відповідності до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», примушують у незаконний спосіб сплатити пенсійні внески ще й у відповідності до п.8 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в супереч законодавству України , яким передбачено добровільна сплата таких внесків .

^ Відповідно до вимог Конституції України, Господарський кодекс України встановлює правові основи господарської діяльності та має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва та його соціальну спрямованість.

П. 2 ст. 55 ГК України визначено, що суб'єктами господарювання є громадяни України,… які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Пп. 1 та 4 п. 1 ст. 142 ГК України встановлено, що доход суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності та держава може впливати на вибір суб'єктами господарювання напрямів та обсягів використання доходу через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону.

Ст. 52 ГК України підприємництво як вид господарської діяльності визначено як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Пп.8 п.1 ст.10 ГК України визначено, що основним напрямком економічної політики, що визначаються державою, є «податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів».

П. 1 ст. 17 ГК України механізмом державного регулювання господарської діяльності встановлені податки та визначено, що «^ Система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян

Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників. Ст.1 цього закону встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Ст. 4 ЗУ «Про систему оподаткування» встановлено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Ст. 2 цього ж закону визначено поняття податку і збору (обов'язкового платежу) до бюджетів та до державних цільових фондів, системи оподаткування: «Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

^ Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

^ Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.

Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування».

Відповідно до пп.1 п.1 та п.3 ст. 11 ЗУ «Про підтримку малого підприємництва» встановлено, що «Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає:

заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених ЗУ «Про систему оподаткування», сплатою єдиного податку

^ Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва».

Така ж норма передбачена і п.4 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Таким чином, відповідно до законодавства України, встановлено дві системи оподаткування:

^ Перша, загальна система оподаткування доходу у відповідності до ЗУ «Про систему оподаткування», у якій:

– статтями 13 та 14 визначені загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі), до яких належить і збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

– статтею 4 визначені платники податків і зборів (обов'язкових платежів) фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі),

– статтею 6 встановлено, що об'єктом оподаткування для фізичних осіб є дохід.

^ Друга, спрощена система оподаткування доходу, яка передбачає собою заміну сплати встановлених ЗУ «Про систему оподаткування» податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку у відповідності до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі Указ №727), який прийнятий Президентом України на підставі пункту 4 Розділу XV «Перехідних положень» Конституції України та має силу закону.

Пунктом 2 цього Указу встановлено, що суб'єкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

При цьому пп.8 п.2 Указу №727 встановлюється, що доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року платника єдиного податку, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податків, та платник єдиного податку не є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), перелічених у п.6 Указу №727, у тому числі і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Тому я, суб’єкт малого підприємництва, вибрав одну з двох систем оподаткування свого доходу, а саме: спрощену систему оподаткування у відповідності до п.3 ст.11 ЗУ «Про підтримку малого підприємництва» та пп.1 п.2 Указу №727 шляхом сплати єдиного податку. Указом №727 також встановлюється, що наступного дня після сплати мною єдиного податку відділення Державного казначейства України перераховує до Пенсійного фонду України - 42% від суми єдиного податку в рахунок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування .

Таким чином, у відповідності до норм Указу №727 та спрощеної системи оподаткування доходу, я є платником єдиного податку на дохід та у його складі платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який входить до обох систем оподаткування:

– до загальної системи оподаткування доходу відповідно до ст.14 ЗУ «Про систему оподаткування»;

– до спрощеної системи оподаткування доходу відповідно до пп.7 п.2 Указу №727.

В обох системах оподаткування і загальній, і спрощеній, об'єктом оподаткування є доходи підприємця, отримані ним від здійснення підприємницької діяльності (ст.6 ЗУ «Про систему оподаткування» та п.2 Указу №727).

Отже, якщо об’єктом оподаткування є доход, то сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку з доходу, становить систему оподаткування: або загальну – відповідно до ст. 4 ЗУ «Про систему оподаткування», або спрощену – відповідно до п. 4 Указу №727.

Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, як зазначено у преамбулі цього закону.

П.10 ст.1 ЗУ «Про систему оподаткування» встановлено, що «^ Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі», а саме:

1. спрощена система оподаткування, встановлена Указом №727, який має силу Закону відповідно до Розділу XV “Перехідних положень” Конституції України, відповідає принципам, закладеним у ст.1 ЗУ «Про систему оподаткування», а саме: »Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом (тобто Указом №727), сплаті не підлягають. Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону (тобто до Указу №727)» і тому пенсійні внески, щоб вони для підприємців стали обов’язковими відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», необхідно внести до спрощеної системи оподаткування доходу, а саме до Указу №727.

Визначення розміру внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до п.4 ст. 21 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі «Основи»), залежно від його виду, встановлюється з кожного виду страхування у відсотках: для фізичних осіб до сум оподатковуваного доходу (прибутку)». Ця норма ще раз незаперечно доказує, що якщо внески платяться від нашого доходу, то вони обов’язково повинні бути включені до системи оподаткування, у даному випадку до спрощеної, тобто відповідно до Указу №727;

2. спрощена система оподаткування відповідає принципам, закладеним у п.2 ст.16 ЗУ «Про систему оподаткування», а саме: «Державні та інші цільові фонди (до яких відноситься і пенсійне страхування), які не передбачені цим Законом (тобто Указом №727), мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 і 15 цього Закону. Відрахування до цих фондів здійснюються на добровільних засадах

Ст. 4 «Основ» пенсійне страхування визначене як один із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а Пенсійний фонд – у відповідності до п.5 ст.6 «Основ» та у визначенні ст.16 ЗУ «Про систему оподаткування» – як інший цільовий фонд, а не державний.

Тому страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які є цільовими загальнообов'язковими платежами та не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування доходу –



следующая страница >>