asyan.org
добавить свой файл
1
Психологічні особливості сприймання категорії щастя у підлітковому віці

Руринкевич Т.Ю.

Львівський національний університет ім.. Івана Франка
Поняття «щастя» є досить новим, як в зарубіжній так і вітчизняній психології. На сьогодні не існує єдиного підходу щодо його визначення. Люди по-різному розуміють і оцінюють щастя, в залежності від статі, віку, статусу, індивідуальних особливостей тощо.

Досліджень, щодо психологічних особливостей уявлень про щастя серед підлітків-вихованців шкіл-інтернатів з затримкою психічного розвитку, нами не знайдено.

Мета нашого дослідження – вивчити і порівняти психологічні особливості розуміння і сприйняття поняття щастя підлітками з затримкою психічного розвитку, які є учнями школи-інтернату і «здоровими» підлітками. Об’єкт дослідження – щастя як психологічне поняття. Предмет – психологічні особливості оцінки і розуміння категорії щастя підлітками з затримкою психічного розвитку і «здоровими» підлітками.

Нами було опитано 50 підлітків (27 хлопців і 23 дівчини). З них 25 осіб – учні школи-інтернату для дітей з затримкою психічного розвитку (Група ЗПР-І), інші 25 – учні звичайної загальноосвітньої середньої школи (Група ШК).

Вік досліджуваних: 12-14 років.

В основу дослідження покладено гіпотезу про те, що існують відмінності, щодо сприймання та оцінки категорії «щастя» у Групах ЗПР­-І і ШК.

Для визначення особливостей відчуття та розуміння власного щастя було запропоновано письмово відповісти на запитання: «Що таке щастя?», а також оцінити «реальний» і «бажаний» рівень наступних категорій: щастя, здоров’я, характер, матеріальний стан, доброта, розум (на основі методики Дембо-Рубінштей).

Статистичне опрацювання здійснювалось з використанням комп’ютерної програми Statistica 6.0. Аналіз отриманих результатів здійснювався за допомогою контент-аналізу, а також кластерного, порівняльного, кореляційного аналізів.

Для визначення розуміння, що таке щастя учні використовували наступні дескриптори (у дужках подані деякі з відповідей досліджуваних, що відображають основну суть виділеної категорії):

  • Позитивна емоція (радість, піднесення, хороший настрій, щось добре тощо);

  • Відчути себе потрібним (коли тебе люблять; сприймають таким, який ти є; тобі довіряють; щось доручають);

  • Близькі люди (багато друзів, є хлопець/дівчина, підтримка сім’ї, щаслива родина і т.д.);

  • Здоров’я;

  • Соціальне поняття (хороше навчання, високооплачувана робота і т.д.);

  • Духовне багатство (гармонія, жити з Богом, кохання, духовне збагачення тощо);

  • Випадок (примха долі, біла смуга в житті);

  • Гроші;

  • Життя.

Отож, у Групі ЗПР-І, домінуючими у розумінні щастя виступають категорії «духовне багатство» (48%) та «позитивна емоція» (32%), найменш значимими – «випадок», «гроші», «життя» - 4%. У Групі ШК, пріоритетними дескрипторами у трактуванні щастя є «здоров’я» (36%), «близькі люди» (32%), найменш вагомі – «відчути себе потрібним» (4%), «гроші» (8%).

Для виявлення особливостей оцінки «реального» і «бажаного» щастя у групах, на основі кластерного аналізу було виділено наступні кластери:

1. Кластер 1 – група осіб із високим рівнем оцінки «реального» і «бажаного» щастя;

2. Кластер 2 – група осіб із низьким рівнем оцінки «реального» щастя і високим рівнем «бажаного».

Загалом, отримані результати, вказують на те, що немає істотних відмінностей щодо оцінки «реального» і «бажаного» щастя у ^ Групі ЗПР-І і Групі ШК. Більша частина досліджуваних, характеризується високим рівнем оцінки «реального» і «бажаного» щастя (у Групі ЗПР-І – 76%, у Групі ШК – 80%).

На основі кореляційного аналізу виявлено наступні взаємозв’язки:

^ У Групі ЗПР-І

Встановлено, що оцінка рівня «реального» щастя прямо корелює з оцінкою «реального» рівня доброти (r=0,59), характеру (r=0,68), розуму (r=0,63). Тобто, чим вище підліток оцінює власну доброту, характер та розум, тим він щасливіший.

Щодо рівня «бажаного» щастя (рис.4), то виявлено його істотні взаємозв’язки з «реальним» рівнем сприйняття власного характеру (r=0,41), матеріального стану(r=0,42), а також «бажаним» рівнем здоров’я (r=0,60), характеру (r=0,81), розуму (r=0,56), матеріального стану (r=0,44). Отже, «бажаний» рівень щастя, зростає із високою оцінки власного характеру і матеріального стану, а також залежить від «бажаного» рівня здоров’я, характеру, розуму, матеріального становища: чим вищі домагання у перелічених категоріях, тим щасливіший підліток.

У Групі ШК

Виявлено, що чим вище підліток оцінює рівень власного щастя, тим вище він оцінює наявний рівень свого здоров’я (r=0,41), доброти (r=0,53), характеру (r=0,52) і розуму (r=0,53).

В обох групах не виявлено взаємозв’язку між сприйняттям «реального» рівня щастя та матеріальним становищем. Цікавим виявився той факт, що серед «здорових» підлітків, в оцінці власного щастя з’являється категорія «здоров’я», яка відсутня у підлітків з затримкою психічного розвитку. Можна припустити, що таким чином, вони намагаються сприймати власне щастя, за допомогою тих факторів, в яких не відчувають обмежень.

На основі порівняльного аналізу Груп ЗПР-І і ШК, встановлено, що «здорові» підлітки вище оцінюють рівень власного «реального» здоров’я (t= -2,84; p=0,007), доброти (t= -4,26; p=0,0001), розуму (t= -3,18; p=0,003) і матеріального стану (t= -4,09; p=0,0002). Також не виявлено відмінностей у оцінці «бажаного» щастя серед груп.

У ^ Групі ЗПР-І, встановлено, що дівчата, порівняно з хлопцями, більш схильні трактувати поняття щастя як «позитивна емоція» (t= 2,62; p=0,002).

У Групі ШК, не виявлено гендерних відмінностей у трактуванні щастя, за те простежуються відмінності щодо його оцінки. Так, хлопці-підлітки схильні вище оцінювати своє «реальне» здоров’я (t= -2,79; p=0,01), щастя (t= -2,17; p=0,004), характер (t= -2,75; p=0,01), розум (t= -3,86; p=0,0008), матеріальний стан (t= -3,7; p=0,001), ніж дівчата. Щодо оцінки рівня «бажаного» здоров’я (t= -2,66; p=0,01), розуму (t= -2,33; p=0,003), матеріального стану (t= -2,09; p=0,005), то хлопці також проявляють вищі домагання.

Отже, нами було виявлено, відмінності у сприйнятті та розумінні категорії щастя підлітками, які є учнями школи-інтернату для дітей з ЗПР та «здоровими» підлітками. Зокрема, виявлено, що при оцінці власного щастя підлітком вагоме значення має його оцінка власної доброти, розуму і характеру. Встановлено, що більша частина досліджуваних, характеризується високим рівнем домагань «реального» і «бажаного» щастя.