asyan.org
добавить свой файл
1 2

ПРОЕКТ "ПАМ"ЯТЬ НЕ ЗНАЄ СИВИНИ"


 1.У день голубого квітучого маю 
До тебе, людино, звертаюсь, волаю. 
Залиш на хвилинку щоденні турботи, 
З собою, побудь у глибокій скорботі. 
Згадай чоловіка, товариша, брата,
 Дружину, сестру чи посивілу матір. 
Усіх, хто кував перемогу й загинув 
За тебе, за мене, за всю Батьківщину.


2. Чимало свят дарує нам весна,
Як в рідний дім повернення з дороги.
Та є найбільш хвилюючим для нас
Величне свято Перемоги.
Це свято не затьмариться в віках,
В цей день нестимуть люди завжди квіти,
Не обміліє пам'яті ріка —
В серцях нащадків буде жити.

 Вчитель. (під музику ) Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати. 

Вчитель. Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

^ (ЗАПИС СЛІВ ВЕТЕРАНА)

Композиція ( на сопках манчжурии, гул літаків, вставай страна огромная) 

6.   Ішли бійці за кроком крок
Шляхами слави й перемог,
Щоб народи для дружби і згоди
На оновлених землях жили. 
Усі були поряд в смертельнім бою,
Бо землю вони захищали свою,
Від лютого ворога всі, як один,
Латиш і вкраїнець, казах і грузин.

Ведуча: Шановні гості! Ми, учні 3 класу, запросили сьогодні вас з нагоди 66-річниці Перемоги, щоб презентувати завершальну частину свого проекту «ПАМ»ЯТЬ НЕ ЗНАЄ СИВИНИ», над яким ми працювали 1 місяць. Ми запросили голову ветеранської організації Сухіну Валентину Олександрівну,  вчителів-пенсіонерів Бойко Людмилу Олександрівну та Чумаченко Раїсу Костянтинівну,  наших ветеранів та односельчан, які під час війни втратили своїх батьків

^ ВИСТУПИ УЧНІВ
3. Давним-давно Закінчилась війна, 
Лишила обеліски та кургани... 
Під кулями ворожими сповна 
За тишу заплатили ветерани
В атаки йшли не ради нагород, 
Скалічені страждали в медсанбатах., 

За право жить завдячує народ 
Полеглим і посивілим солдатам,
 Пекли, як жар, Бинти на голові, 
Та йшли герої сміло на тарани,.. 
Пригадують дороги фронтові 
І вбитих побратимів ветерани.
 Вернулися живі з полків і рот 
І мир подарували рідним хатам... 
За право жить завдячує народ 
Полеглим і посивілим солдатам.

4. З роками їх
Все меншає в строю,
Вкорочують життя їм давні рани...
На вахті миру в рідному краю
Стоять з синами поруч ветерани.
Багато і тепер у них турбот,
Щоб знов не зайнялась
Війна проклята...
За право жить завдячує народ
Полеглим і посивілим солдатам.

 7. Довіку не забути нам атаку, 
Смертельний бій і крик до хрипоти.
Червоний стяг до купола Рейхстагу
Бійці крізь дим зуміли пронести. 
Благословенна й радісна година,
Безсмертна буде в пам'яті віків,
       Як над палаючими мурами Берліна 
          Стяг Перемоги в небі зашумів.

5. Розкидані могили в чистім полі
Десь при дорозі, у розмай-траві...
Могил отих не обминай ніколи,
Поховані у них — для нас живі. 
Схилились над ними в зажурі берізки,
І пам'ять про них бережуть обеліски,
Та стели бетонні, та сиві кургани,
Та в серці своєму старі ветерани.


Ведуча : 
-    А зараз до слова ми запрошуємо голову ветеранської організації с. Очеретня Сухіну Валентину Олександрівну. Вона розповість нам про свого батька Панасюка Олександра Олександровича, який тривалий час працював директором місцевої школи і на своїх плечах переніс всі тяготи Великої Вітчизняної війни.
-    Дякуємо вам за розповідь.

^ ІНСЦЕНІЗАЦІЯ ПІСНІ «В ЗЕМЛЯНКЕ»


Ведуча: 
-    Слово надається нашій гості вчительці-пенсіонерці Бойко Людмилі Олександрівні.
-    Людмила Олександрівна розкажіть, будь ласка, про те як доводилося нелегко жити жителям нашого села під час окупації.

-    Людмила Олександрівна, які були покарання за допомогу партизанам?

-    Дякуємо вам за розповідь.


1-й учень. 

Ніхто не забутий; 
На попіл ніхто не згорів: 
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть. 
І доки є пам'ять в людей і живуть матері, 
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть. 

2-й учень 
Їх прийняла війна, лишивши списки 
загиблих у праведнім бою, 
застигли в тузі обеліски, 
в гранітнім каміннім строю. 

1-й учень 
Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку, 
Тих, хто повернувся і поліг в боях. 
І вклонімось всі ми низько до землі їм, 
Квітами устелим їх тернистий шлях. 
Ведуча:
-    Шановні гості , зараз ми хочемо надати слово колишній вчительці Чумаченко Раїсі Костянтинівні.
-    Раїсо Костянтинівно, розкажіть, будь ласка про ті факти, які нещодавно стали вам відомі стосовно могили невідомого солдата. 

^ ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

1. В  тиші урочій по Пам»яті йдем,
Що в серці відлунює грізно.
В святому мовчанні над Вічним вогнем
Схиляється мати-Вітчизна.
Нашу пам»ять обпалює Вічний вогонь,
Де граніти і зелені повінь…
До священного чистого світла його
В день весни ми приходим на сповідь.

2. Хвилина мовчання, хвилина мовчання
Пекуча й терпка, як сльоза.
Хвилина мовчання, хвилина мовчання
В ній наша любов і гроза.
Як подвиг полеглих священна
Хвилина мовчання. 


На честь полеглих, на честь всіх тих, хто не повернувся, на честь рядових бійців, командирів, жінок, дітей давайте запалимо свічечки і хвилиною мовчання вшануємо героїв
^ ЗВУЧИТЬ ГРАМЗАПИС
ЗАПАЛЮЮТЬ СВІЧКИ І КЛАДУТЬ БІЛЯ ВІЧНОГО ВОГНЮ

Ведуча: 
-    Шановні присутні! Після кропіткої роботи протягом 1 місяця, після проведення всіх досліджень, зустрічей з очевидцями, ми створили проект, який носить назву «ПАМ»ЯТЬ НЕ ЗНАЄ СИВИНИ».
-    Під час підготовки  цього проекту наш клас  поділявся на 4 групи: СПОГАД, ПАТРІОТ, ВОЛОНТЕР, НАЩАДОК 

1. СПОГАД
Коли верстаю в завтрашнє дорогу,
Нового дня виважую мотив.
Я думаю про нашу перемогу
І стяг, що над рейхстагом лопотів.

 Наша група «СПОГАД». Протягом тривалого часу ми зустрічалися з жителями нашого села та досліджували вплив Великої Вітчизняної війни на долі людей. Для цього ми записували спогади жителів села, які пережили окупацію і свої дослідження надали для створення загального проекту.

2. ВОЛОНТЕР
Прикріпивши свої ордени,
І медалі, й нашивки за рани,
Повернулись солдати з війни,
Що для кожного з нас – ветерани.
Ми група «ВОЛОНТЕР». Протягом 1 місяця ми зустрічалися з ветеранами Великої Вітчизняної війни, надавали посильну допомогу, дослідили їх біографії та дізналися багато цікавих фактів з  їхнього життя.

3. ПАТРІОТ
Не спиться ще  вдовам, бо туга лишилась,
Для них і сьогодні війна не скінчилась.
Серця в них назавжди тривогою скуті.
Ніхто не забутий, ніщо не забуто.
Наша група називається  «ПАТРІОТ». Під час підготовки проекту ми відвідали та дослідили долі вдів учасників Великої Вітчизняної війни. Проаналізувавши всі матеріали, ми надали їх для створення проекту.

4. НАЩАДОК
 Обеліски в безсмертя відносить земля,
А над ними вогонь вічним сяйвом горить, 
І його не згасить, не згасить, не згасить. 
Горіти вогню, не згасати,
Трояндам довкола цвісти —
Тут сплять наші мужні солдати,
Вклонись їм зі мною і ти. 
Поклали на могильні плити
Свої букетики малі...

Ми хочемо без воєн жити!
Хай буде мир на всій землі. 
Та ніхто і ніде не забутий,
Пам'ять люди про вас бережуть,
Тож навіки в граніті могутнім
             Ваші подвиги й слава живуть.
Наша група «НАЩАДОК». При підготовці матеріалів для створення проекту «Пам»ять не знає сивини» ми дослідили історію відновлення ім.»я загиблого невідомого солдата та дізнались про місце поховання нашого односельця, який вважався пропавшим безвісті.
Ведуча:
-    Шановні присутні. А зараз ми пропонуємо вам переглянути проект «Пам»ять не знає сивини»

^ ПЕРЕГЛЯД ПРОЕКТУ
ПІДСУМОК

-    Діти, після всієї роботи дайте відповідь на таке запитання:
1. Як ви вважаєте, чи вплинула ВВвійна на долі наших односельчан? 
( так, вплинула. Дуже багато людей не повернулися з війни, матері втратили синів, багато людей під час війни просто розгубилися)

2. Війна – це лихо чи добро? 
(Звичайно лихо. Війна принесла дуже багато горя всім людям, дуже багато мрій не збулося, тому що їх порушила війна)

3. Чим сьогодні ми можемо допомогти вдовам, ветеранам, яких залишилось дуже мало на даний час? 
(Я вважаю. Що ми можемо допомогти посильною допомогою і звичайним людським теплом, спілкуванням)
4. Чи ми можемо всі разом зарадити війні?
 (Я думаю, що можемо. Ми повинні не допустити її, а щоб більше її не було, потрібно завжди пам»ятати, яке горе вона несе за собою)

5. Чи потрібно пам»ятати про людей, які не повернулися з ВВвійни? 
(Так, ми повинні пам»ятати про них і передавати цю пам»ять з покоління в покоління . Бо завдяки їм ми народилися на цій землі і живемо. Ціною власного життя вони здобули мир для нас.)
 ВЧИТЕЛЬ. Минають роки, відлітають у вічність. Виповнилося вже багато років з часу визволення нашої країни від німецько-фашистських  окупантів,   з тієї травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгожданий, вистражда¬ний, оплачений найвищою ціною — ціною життя, ціною крові, ціною сліз.
День сьогоднішній нерозривно пов'яза¬ний з учорашнім.
І нинішня радість, і небо безхмаре, і на¬ше життя, і наше сьогоднішнє свято — то твій слід на землі, Перемого!
Одразу по війні, у визволених селах во¬гонь обережно несли від хати до хати, щоб зігрітися самим, зігріти інших. Щоб ним освітити хату, а радістю — душі. Отак і вогонь життя. Він іде з покоління в по¬коління, в майбутнє.
І дай Боже, щоб цей вогонь ніколи не згас у наших серцях,  адже в людини, у якої немає в душі минулого, не може бути й майбутнього.
Пам'ятаймо    цю    народну    мудрість, пам'ятаймо завжди, що 
Ріка вмирає без джерел, 
Дерева сохнуть без коріння. 
У ріднім краї ти — орел,
 Твій родовід тут, покоління. 
Все далі відходять грізні і важкі роки Великої   Вітчизняної,   але   не   згасає пам'ять про тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс на вівтар свободи най¬дорожче — життя.
Кожен з нас поділяє думку, втілену в словах: «Ніхто не забутий, ніщо не забу¬те!». 

8. Слава тих років не вмерла
 Живе вона у бронзі і у граніті,    
Живе у кожнім чеснім серці, 
 Лунає скрізь на білім світі. 
Ми пам'ятаємо всіх,
Хто віддав життя за те,
Щоб не було війни нової, 
Шоб сонце сяяло золоте.                                                       Пісня «Перемога»


^ ПРОЕКТ "ПАМ"ЯТЬ НЕ ЗНАЄ СИВИНИ"

1.    3 клас Очеретнянського навчально-виховного комплексу презентує проект

2.    ПАМ»ЯТЬ НЕ ЗНАЄ СИВИНИ

3.    Мета проекту: Розширити уявлення учнів про Велику Вітчизняну війну , 
про історію села в той час , долі людей,стимулювати прояв
 інтересу до історії , до життя ветеранів .
Виховувати почуття єдності поколінь , повагу до людей похилого віку ,
бажання берегти історію.

4.Тип проекту: творчий, груповий

5.Об»єкт пізнання: вплив війни на долі жителів села, пам»ятні місця села Очеретня.

6. Провідна проблема: Дослідити 
Дослідити біографію ветеранів
Великої Вітчизняної війни; 
Розширити знання учнів 
про Велику Вітчизняну війну.

7. Спосіб розв»язання проблеми: збір інформації, спостереження, дослідження.

8. 50-річниця Перемоги

9. 65-річниця Перемоги. Швидко спливає час. Наших героїв з кожним роком стає все менше і менше.

10. Під час Великої Вітчизняної війни на фронтах загинуло
 148 жителів села Очеретня Нині проживає в селі 3 ветерани
 Великої Вітчизняної війни  та 2 вдови ветеранів Великої



следующая страница >>