asyan.org
добавить свой файл
1
Прогноз

розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур

у господарствах Львівської області в липні 2013 р.

Спекотна і достатньо волога погода липня, яка властива для умов Львівщини, сприятиме швидкому розвитку багатьох видів фітофагів сільськогосподарських культур та посиленню їх шкідливості, а також інтенсивному розвитку комплексу хвороб на рослинах.

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

Стебловий кукурудзяний метелик. У посівах кукурудзи, соняшнику, хмелю, проса, інших товстостеблих культур на початку липня розпочнеться літ імаго стеблового кукурудзяного метелика. Масово метелики починають літати і відкладати яйця на рослинах переважно в період викидання волотей. Ембріональний розвиток триває 3-14 діб. Виплодившись, гусінь швидко вгризається в середину стебел, листкових черешків, суцвіть. Оптимальні показники вологості та температури повітря в цей період, сприятимуть нормальній життєдіяльності всіх стадій фітофага та формуванню осередків підвищеної чисельності і шкідливості стеблового метелика. Підвищені температури і низька вологість повітря викликатимуть часткову або повну загибель яйцекладок та гусені молодших віків.

Гусінь стеблового метелика пошкоджує всі органи кукурудзи, крім коренів. Пошкоджуючи рослину, фітофаг перегризає судинно-волокнисті пучки і цим порушує її живлення. В одному стеблі може бути по кілька екземплярів гусені, при сильному пошкодженні стебла надламуються. Все своє подальше життя гусінь перебуває всередині рослини. Проточивши канал всередині стебла або ніжки качана, гусінь вигризає камеру невизначеної форми, яку можуть залишати, пересуваючись або вгору або вниз і вигризати іншу камеру, а зовні є отвори з червоточиною.

На початку і під час масового відкладання яєць проводять випуск вогнівочної форми трихограми. Оскільки період відкладання яєць самицями кукурудзяного метелика залежно

від температури триває 12-20 діб, а тривалість життя трихограми 4-5 діб, то яйцеїда слід випускати не менше трьох разів з інтервалом 5-6 діб. Обробку інсектицидами проводять під час масового виплодження гусені, застосовуючи дозволені у «Переліку» інсектициди.

Чортополохівка, або репійниця. Ймовірну загрозу для посівів просапних та інших сільськогосподарських культур становитиме гусінь репійниці, спалах чисельності можливий в східній зоні області. Крім рослин сої, кукурудзи, кропиви і деяких бур’янів, особливо інтенсивно фітофаг живитиметься на осотах, тому під час моніторингу особливу увагу слід звертати саме на цей вид бур’яну. В період свого розвитку гусінь шкідника живиться надзвичайно інтенсивно у скручених і оплетених павутиною листках, що обумовлює значні пошкодження рослин. В період відродження гусені першого покоління проводять дворазове обприскування з інтервалом 10-12 днів.

Гусениці листогризучих і підгризаючих совок скрізь пошкоджуватимуть посіви технічних, овочевих та інших агрокультур, підвищена чисельність і шкідливість яких спостерігатиметься за помірних температур і достатнього зволоження. Заляльковування розпочнеться у другій половині липня, яке за помірного зволоження триватиме до 14 днів. За появи осередків надпорогової чисельності гусені совок у посівах кукурудзи, соняшника, картоплі, інших просапних культур понад 3-8, озимої пшениці 2-3, цукрових буряків 1-2 екз. на кв.м при заселенні совкою 5% рослин використовують альтекс, к.е., 0,10-1,15 л/га; базудин, в.е., 1-2 л/га; дамаск, в.е., 1 л/га; діазинон, к.е., 1 л/га; децис Форте, к.е., 0,05-0,08 л/га; золон, к.е., 1,5-3,0 л/га; сумі-альфа, к.е., 0,2 л/га; ф'юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, інші рекомендовані інсектициди. Ефективним є використання гормональних препаратів у посадках капусти: димілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га; матч, к.е., 0,4 л/га; номолт, к.с., 0,3 л/га, які використовують відповідно до регламентів існуючих технологій.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Личинки і молоді клопи шкідливої черепашки, а також інші види хлібних клопів, харчуватимуться на озимій і ярій пшеницях, житі, ячмені, вівсі, а також на різноманітних злакових травах. Саме протягом липня клопи інтенсивно живляться дозріваючим зерном для нагромадження жирового тіла і вуглеводно-білкових речовин в кишківнику, що спричинятиме погіршення посівних і харчових кондицій зерна. У період жнив черепашки перелітатимуть в місця зимівлі, а ті, що не дохарчувались - на інші злаки, нерідко у посіви кукурудзи, соняшнику, і навіть буряків, хоча ці рослини мало придатні для живлення клопів, після чого відлітатимуть до місць зимівлі. Для збереження якості продовольчого зерна і насіння, скошування і обмолот на полях з сильним та цінним зерном, а також на насіннєвих ділянках проводять в стислі терміни (не більше, ніж за 8-10 днів), урожай з обкосів повинен складуватися окремо.

Для попередження шкідливості клопів і збереження технологічних та посівних якостей зерна, зокрема насіннєвого, за наявності 2 і більше личинок клопа на кв.м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10 личинок на кв.м, проводять захисні обробки актарою, 0,1-0,14 л/га, арриво, 0,2 л/га, бульдоком, 0,25 л/га, данадимом, 1-1,5 л/га, нурелом Д, 0,75-1 л/га, фуфаноном, 1,2 л/га чи аналогами, які є ефективними і проти інших супутніх шкідників. Захист посівів від клопа шкідливої черепашки проводять протягом 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи їх четвертого віку. Оптимальним строком проведення є момент наявності в посівах 15-30% личинок третього віку, що свідчить про відродження переважної більшості личинок.

У посівах зернових культур скрізь продовжуватиметься живлення злакових попелиць, трипсів, цикадок, які харчуватимуться зерном до його огрубіння. При настанні воскової стиглості зерна крилаті особини попелиць перелітатимуть на пізніше достигаючі посіви зернових, дикорослі злаки, згодом - на сходи падалиці. Після закінчення розвитку личинки трипсів опускатимуться в ґрунт на зимівлю. Особливо небезпечними цикадки залишатимуться за сухої і спекотної погоди липня, коли зростає їх активність і чисельність. В посівах вони триматимуться приховано, при занепокоєнні роблять великі стрибки, а за високої чисельності розлітаються у вигляді сріблястої хмаринки.

Повсюдно завершуватиметься розвиток личинок злакових п’явиць, заляльковування яких спостерігатиметься в ґрунті, а через два тижні відродяться молоді жуки. Для обмеження чисельності п'явиць уникають суміжних посівів вівса та ярого ячменю, а також поблизу минулорічних посівів цих культур та сівби у пізні строки. Лущення стерні після збирання зернових колосових різко знижує чисельність зимуючого запасу шкідників.

Літні покоління злакових мух, зокрема шведських, розвиватимуться у злакових бур’янах, колосках ярих зернових культур. Вівсяна муха пошкоджує жито, овес, пшеницю, кукурудзу, ячмінь та злакові трави, а ячмінна - пшеницю, ячмінь, кукурудзу, багаторічні злаки та бур’яни. Виліт шведських мух другого покоління збігається, як правило, з фазою виколошування - цвітіння колосових культур. Розвиток личинок цього покоління відбувається переважно на плівчастих культурах (ячмінь, овес), де пошкоджуються квіти, зав’язі та зернівки. Третє й четверте покоління розвиватимуться на падалиці колосових, сходах озимих, отаві злакових трав. Іноді можливий розвиток личинок п’ятої генерації. Проте слід зазначити, що друге й третє покоління шведських мух розвиваються факультативно (частково), а в посушливі роки вони зовсім не з’являються. Істотних втрат можуть завдавати на зріджених посівах ярих культур пізніх строків сівби за умов постійної нестачі вологи в ґрунті. Значної шкоди циклічно завдають у районах стійкого зволоження (передгір’я Карпат), зокрема на насіннєвих посівах.

Імаго хлібних жуків (передусім, жук-красун) і хлібної жужелиці матимуть фітосанітарне значення у східних районах області, зокрема в Буському, Золочівському, Перемишлянському. Жуки пошкоджуватимуть зерно в колосках пшениці, ячменю, жита, що впливатиме на зменшення маси зерна; наприкінці липня вони спарюватимуться та відкладатимуть яйця в ґрунт на парах і просапних культурах. Живлення більшості імаго хлібної жужелиці закінчиться до настання жнив, фітофаги зосереджуватимуться в місцях втрати зерна. За сухого і спекотного липня вони перебуватимуть у стані літньої діапаузи. При чисельності 5 жуків і вище на 1 кв.м необхідними є крайові або суцільні обробки. Зерно з оброблених полів повинно складуватися окремо і витримуватися на току до завершення санітарних термінів очікування пестицидних препаратів.

В умовах теплої і вологої погоди у фази формування - дозрівання зерна можливе середнє та сильне ураження колосків озимих і ярих зернових альтернаріозом, оливковою пліснявою, бактеріозом, значний запас інфекції яких знаходиться в насінні, рослинних рештках і ґрунті. Осередково на рослинах ярого ячменю розвиватимуться сажкові хвороби, зокрема летуча, яка проявлятиметься здебільшого в господарствах, які не дотримуються протисажкових заходів. На рослинах, які уражені кореневими гнилями, матимуть місце білоколосість та щуплозерність.

У районах, де в період цвітіння - наливу зерна пройшли навіть незначні дощі, а в умовах області – це повсюдно, створилися сприятливі умови для ураження фузаріозом колоса, особливо нестійких сортів по попередниках - колосові, кукурудза. Уражується верхня, середня або нижня його частина і рідко весь колос. Згодом на лусках колосків, а іноді на зерні з’являється наліт грибниці рожевого, оранжевого або червоного забарвлення, на якому формуються дрібні чорні перитеції. В теплу і вологу погоду уражені фузаріозом колоски можуть вкриватися також нальотом сапрофітних грибів Alternaria i Cladosporium, від чого колоски стають чорними. Урожай з уражених фузаріозом посівів прибирають тільки прямим комбайнуванням. На токах формують партії зерна з однаковим ступенем ураження фузаріозом. Сире зерно негайно сушать і ретельно очищають, обов'язково проводять лабораторний контроль за вмістом в зерні мікотоксинів. При цьому слід враховувати, що в останні роки істотно змінився патогенний комплекс збудників фузаріозу колоса. Частота ізоляції звичних збудників хвороби – F.graminearum і F. culmorum поступово зменшується, а на домінуючі позиції виходять F. sporotrichioides і F. poae – гриби, які можуть розвиватися в посушливих умовах, не викликають типові симптоми на колосі і синтезують небезпечні трихотеценові мікотоксини.

Захист зернових колосових культур у липні дуже обмежений через строки очікування. Збереженню зерна від шкідників та хвороб сприятиме першочергове оперативне збирання прямим комбайнуванням урожаю сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та заселених і уражених вищевказаними організмами площ, доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ БОБОВИХ КУЛЬТУР

В липні небезпеку для посівів сої становитимуть молоді жуки бульбочкових довгоносиків, трипси, гусінь бобової (акацієвої) вогнівки, совок. За сухої і спекотної погоди посіви культури пошкоджуватимуть, висмоктуючи соки з молодих рослин, клопи-сліпняки, павутинний кліщ, попелиці. Слід зазначити, що деякі сисні шкідники (попелиці, цикадки, лучні клопи, клопи щитники) здатні переносити вірусні і бактеріальні інфекції, що негативно впливає на кількість і якість продукції сої.

За умов підвищеної вологості рослини сої уражуватимуть пероноспороз, аскохітоз, септоріоз, інші. Захворювання грибної, бактеріальної та вірусної етіології загалом знижують урожайність сої до 15-20%, а за епіфітотійного розвитку - до 50%.

У фазі бутонізації – цвітіння за виявлення перших ознак вищезазначених хвороб на насінницьких посівах проводять обробку рослин розчинами дозволених фунгіцидів. Рослини, уражені вірусними хворобами, з посівів видаляють. При виявленні у насіннєвих посівах порогової чисельності комах проводять обприскування золоном, к.е., 2,5-3,0 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1,0 л/га, або його аналогами - діазол, в.е., 0,50-0,75 л/га, біммер, к.е., 0,5-1,0 л/га, данадим стабільний, к.е., 0,5-1 л/га. Враховуючи вікову належність та вікові фази розвитку шкідника, проти гусені молодших віків, личинок попелиць і трипсів достатньою є нижча норма цих препаратів.

Боби та насінини гороху пошкоджуватимуть личинки горохового зерноїда, гусінь горохової плодожерки, бобової (акацієвої) вогнівки. Імаго та личинки трипсів завдаватимуть шкоди, висмоктуючи сік з тканин рослини. За помірно вологої теплої погоди горохова попелиця утворюватиме численні колонії на рослинах гороху. Закінчиться розвиток личинок горохового комарика та бульбочкових довгоносиків, у другій половині липня виходитимуть імаго.

Під час утворення бобів гороху і відкладання яєць горохової плодожерки, акацієвої вогнівки, листогризучих совок проводять випуск бурої та жовтої трихограм у співвідношенні 1:10. Показники доцільності застосування інсектицидів (енжіо, к.с., 0,18 л/га, карате Зеон, мк.с., 0,125 л/га, інших) визначаються в кожному конкретному випадку: заселено 20% рослин гороховою попелицею та щільність 300 екз./10 помахів сачком; більше 4 екз. горохового зерноїда на 10 помахів сачком; 25 яєць горохової плодожерки на кв.м.; 5% брунькових галів горохової галиці на одну рослину. Для пришвидшення дозрівання насіння гороху та зменшення шкідливої дії комплексу хвороб і шкідників проводять десикацію посівів.

Наявність дощів, рос, температура повітря 17…20°C сприятимуть ураженню рослин гороху аскохітозом, за t° 16…19°C - пероноспорозом, за сухої погоди і t° 18…21°C та відносної вологості повітря 40-60% - борошнистою росою. За появи перших ознак інфікування хворобами проводять захисні обробки дозволеними фунгіцидами.

Скрізь у посівах багаторічних трав продовжуватиметься розвиток шкідливої ентомофауни, насамперед, довгоносиків (бульбочкові, фітономуси), клопів-сліпняків, насіннєїдів, попелиць, трипсів, товстоніжок, гусені совок, інших комах.

Багаторічні трави за надпорогової чисельності фітофагів у фазу бутонізації через 7-10 днів після підкосу обробляють актелліком, к.е., 1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, діазиноном, к.е., 1 л/га, діазолом, в.е., 2-3 л/га, дурсбаном, к.е., 1,5 л/га, золоном, к.е., 1,4-2,8 л/га (насінники), фастаком, к.е., 0,15-0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, іншими. Одночасно з інсектицидами в насінниках застосовують мікроелементи: борна кислота, молібдат амонію 0,3-0,6 кг/га. Під час цвітіння, на початку відкладання яєць совками випускають трихограму (100-150 тис. особин на га), а в період масового відкладання (через 7-8 днів) випуск трихограми повторюють.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

В липні розпочнеться збирання озимого ріпаку. При побурінні 70% стручків і вологої погоди, за 14 днів перед збиранням, для рівномірного фізіологічного дозрівання рослин і з метою зниження ураження альтернаріозом, фомозом, гнилями проводять десикацію гліфоганом, вулканом плюс, домінатором, в.р., 3 л/га, реглоном супер, в.р.к., 2-3 л/га, або аналогами.

У стручках ярого ріпаку дохарчовуватимуться личинки насіннєвого прихованохоботника, капустяної стручкової галиці, в осередках - капустяна попелиця, клопи, гусінь совок, біланів інших комах. За теплої і вологої погоди на стручках розвиватимуться альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, сіра і біла гнилі.

Протягом вегетації цукрових буряків важливо своєчасно виявляти заселення посівів листковою буряковою попелицею, мінуючими мухами, підгризаючими і листогризучими совками, а за необхідності проводити заходи щодо зниження їх шкідливості. Для цього використовують доступні заходи контролю чисельності фітофагів. Так, знайшовши перші яйцекладки совок і метелики, випускають трихограму в 2-3 терміни (по 25-30 тис. особин на 1 га за один раз). За необхідності посіви обприскують рекомендованими інсектицидами, враховуючи, що хімічні обробки найбільш ефективні проти гусені молодших (до третього) віків. Листова бурякова попелиця і мінуюча муха заселяють спочатку краї плантацій, тому інсектицидами обприскують крайові смуги шириною 45-60 м і тільки за необхідності обробляють усе поле. Якщо 30% шкідників у колоніях уражено ентомофторозом (приблизно друга половина червня - перша половина липня), то застосовувати інсектициди недоцільно. За співвідношення ентомофагів і попелиці 1:30 проводити хімічні обробки не бажано.

Перші крайові обприскування буряків шириною 40-60 м проводять за появи попелиць на 1% рослин з краю поля, суцільні обприскування - при заселенні поодинокими колоніями попелиць більше 1% рослин. За перевищення показників ЕПШ проти листогризучих фітофагів застосовують актару, в.г., 0,08 кг/га, актеллік, к.е., 1-2 л/га, фуфанон, к.е., 1-2,5 л/га, дурсбан, к.е., 1,5-2,5 л/га; проти бурякової листкової попелиці, мінуючих мух, інших сисних шкідників – актеллік, к.е., золон, к.е., 1-2,5 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, інші препарати. Проти совок в період відкладання яєць застосовують трихограму (20-30 тис. особин на гектар).

Короткочасні дощі, наявність ранкових рясних рос і температури повітря в межах +21ºС сприятимуть розвитку церкоспорозу у посівах буряків, насамперед кормових та столових. Надалі церкоспороз розвиватиметься в посівах повсюдно. Також за сприятливих погодних умов набуватимуть поширення пероноспороз, альтернаріоз, рамуляріоз, борошниста роса, фомоз, інші хвороби листків. Вірусні жовтяницю і мозаїку розповсюджуватимуть сисні комахи. Надмірне зволоження або пересушування ґрунту, чи його ущільнення сприятимуть розвитку хвороб коренеплодів.

За появи ознак пероноспорозу рослини буряків оздоровлюють акробатом МЦ, в.г., 2 кг/га, емінентом, в.м.е., 0,8 л/га; за появи окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин проводять обприскування дерозалом, к.с., 0,3-0,4 л/га; за ураження еризифозом 5-10% рослин – альто супер, к.е., 0,5 л/га, фундазолом, з.п., 0,6-0,8 кг/га. За наростання хвороб – повторно через 12-15, після обробки фундазолом через 20-25 днів, не забуваючи про чергування фунгіцидів.

Посівам соняшнику, особливо надміру забур’яненим, крім спеціалізованих видів шкідників (в тому числі геліхризова попелиця, клопи (польові, сліпняки), трипси, цикадки) можуть також завдавати пошкоджень личинки комах, які живляться на бур’янах: гусінь репійниці, жовтушки, бражників, листогризучих совок. Рослини переважно непанцирних сортів пошкоджуватиме гусінь соняшникової вогнівки, вигризаючи спочатку квіти, а згодом молоде насіння, обгризаючи краї обгортки, проточуючи ходи всередині кошика, обплітаючи його павутинням. У дощову погоду пошкоджені кошики загниватимуть.

При заселенні рослин соняшнику до початку цвітіння: попелицями - понад 20% рослин і наявності на кожній 40-50 екз. та за відсутності ентомофагів, клопами - за чисельності 2 екз. на кошик фітофагів знешкоджують децисом ф-Люкс, к.е., 0,3 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, іншими. Під час масового відкладання яєць совками другого покоління випускають трихограму.

За високої вологості, рясних опадів і помірної температури повітря рослини соняшнику інфікуватимуть гнилі, фомоз, несправжня борошниста роса, інші. Перед цвітінням за появи ознак гнилей рослини захищають дерозалом, к.с., 1,5 л/га, тайтлом, таносом, в.г., 0,4-0,6 кг/га, проти пероноспорозу – колфуго супер, в.с., 2 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га тощо. За необхідності через два тижні проводять повторні обробки.

У плантаціях хмелю спостерігатиметься шкідливість хмельової попелиці, павутинного кліща, довгоносиків, гусені совок, стеблового метелика. За несвоєчасного проведення хімічних обробок та настання теплої вологої погоди рослини культури уражуватиме пероноспороз.

Для попередження шкідливості комах до цвітіння рослини хмелю захищають за наявності 7-8 екз. кліща на листок (демітан, к.с., 0,6-0,8 л/га, ортус, к.с., 1,7-2,1 л/га, антикліщ, к.с., 0,8-3,0 л/га, аполло, к.с., 3,0 л/га), за чисельності 20-25 екз. на листок попелиці (актара, в.г., 0,06-0,08 кг/га, сумі-альфа, к.е., 0,5 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га). Проти пероноспорозу перше обприскування проводять за появи на листках, друге - в період бутонізації, третє – в період формування шишок, наступні – за потреби, обробляючи альєттом, з.п., купроксатом, к.с., 3-5 кг, л/га, ридомілом Голд, в.г., 2,5 кг/га, іншими дозволеними до використання препаратами.

Посіви льону пошкоджуватимуть клопи, трипси, гусінь совки-гамма. За теплої погоди з періодичними опадами рослини хворітимуть на антракноз, фузаріоз, інші.

Під час бутонізації при заселенні льоновим трипсом 8-10% рослин або 2-5 екз. на рослину проводять обприскування дозволеними до використання препаратами. За появи ознак ураження хворобами рослини оздоровлюють фундазолом, з.п., 1 кг/га (за призначенням олії на технічні цілі).

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ КАРТОПЛІ ТА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

Протягом липня у посівах картоплі шкодитимуть жуки та личинки колорадського жука першого покоління, які після закінчення живлення заляльковуватимуться, наприкінці місяця вийдуть жуки літньої генерації. За посушливих умов (температури повітря понад 26ºС та вологості 58-75%) зросте інтенсивність заселення рослин середньо- та пізньостиглих сортів картоплі, а також пришвидшиться розвиток всіх стадій фітофага. Захищають посіви картоплі актарою, в.г., 0,06-0,08 кг/га, банколом, з.п., 0,2-0,3 кг/га, бульдоком, к.е., 0,25 л/га, моспіланом, р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідором, р.к., 0,2-0,25 л/га, іншими, з біопрепаратів – актофітом, к.е., 0,3-0,4 л/га.

І надалі картоплю інфікуватимуть фітофтороз, альтернаріоз (макроспоріоз), які за умов теплої, вологої погоди, рясних рос і тривалих туманів матимуть інтенсивний ступінь розвитку. Повсюдно рослини оздоровлюють акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, ридомілом Голд МЦ, з.п., 2,5 кг/га, інфініто, к.с., 1,2-1,6 л/га, планризом, в.с., 2 л/га, іншими фунгіцидами, чергуючи препарати системної і контактної дії.

Фітосанітарне значення на плантаціях капусти матиме гусінь біланів, молі, совок, високий рівень шкідливості яких ймовірний за умов помірної вологості повітря та оптимальних температур протягом місяця. Насадження капусти ранньо- та середньостиглих сортів потребуватимуть захисту від капустяної попелиці, блішок, личинок капустяної мухи, інтенсивному розвитку яких сприяють високі температурні показники. Захист доцільно проводити за чисельності гусені совок 5 екз. і більше на рослину пізньої капусти за 5% і більше заселених рослин, молі, біланів 2-5 екз. на 10% заселених рослин промислові плантації культури захищають діазиноном, к.е., діазолом, в.е., 1 л/га, диміліном, з.п., 0,08-0,12 кг/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га.

Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдаватимуть личинки цибулевої мухи, прихованохоботник. За підвищеної вологості повітря понад 87% та оптимальної температури 20…25°С повсюди розвиватиметься пероноспороз. Захищають цибулю від пероноспорозу альєттом, з.п., 1,2-2 кг/га, ридомілом Голд, в.г., 2,5 кг/га, іншими.

Кабачки, огірки, інші гарбузові культури пошкоджуватимуть баштанна попелиця, тютюновий трипс, павутинний кліщ. Повсюдно за умови теплої і спекотної погоди, високої вологості, опадів, рос рослини хворітимуть на пероноспороз, бактеріози, антракноз, борошнисту росу. Від сисних комах гарбузові культури захищають актелліком, к.е., 0,3-1,5 л/га, карате зеоном, к.е., 0,1 л/га, від хвороб огірків – луна експіріенс, КС, 0,35-0,75 л/га, медян екстра, к.с., 2-2,5 л/га, інші.

^ ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

На яблуні, груші, деревах кісточкових культур посилиться шкідливість гусені яблуневої та інших видів плодожерок першого покоління, листовійок, шовкопрядів, сисних шкідників (попелиць, кліщів, медяниць, щитівок), інших комах. Скрізь призупиниться шкідливість листогризучих шкідників (розанової листокрутки, яблуневої молі), вони літатимуть і відкладатимуть зимуючі яйця. Гусінь молодших віків білана жилкуватого і золотогуза скелетуватимуть листки. Повсюдно личинки яблуневої плодожерки дохарчовуватимуться, частина їх відійде у зимову діапаузу, інша частина заляльковуватиметься. Наприкінці місяця можлива поява другої генерації фітофага, личинки якого пошкоджуватимуть плоди яблуні осінніх і зимових сортів. Значної шкоди гусінь яблуневої плодожерки завдаватиме передусім незахищеним садам. У плодах вишні і черешні пізніх сортів дохарчовуватимуться личинки вишневої мухи, які наприкінці липня залялькуються і зимуватимуть у ґрунті.

Суха і спекотна погода сприятиме розвитку борошнистої роси, передусім на сприйнятливих сортах. За теплої, з частими дощами і росами погоди відбуватиметься масовий розвиток парші, моніліозу, кучерявості листків персика, плямистостей листя.

При відлові феромонною пасткою за 7 днів спостережень 3 і більше метеликів яблуневої плодожерки, або одного східної, а також проти рухомих личинок щитівок і несправжніх щитівок, мінуючих молей, кліщів, червиці в’їдливої зерняткові сади обробляють диміліном, з.п., 0,6 кг/га, інгавітом, в.р.к., 0,2 л/га, матчем, к.е., 1 л/га, нурелом Д, к.е., 1-1,5 л/га з додаванням проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси, інших хвороб еупарену, з.п., 2-2,5 кг/га, скали, к.с., 0,75 л/га, терселу, в.г., 2-2,5 кг/га. Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу хорусом, в.г., 0,25-0,3 л/га, або фіталом, в.р.к., 2 л/га.

Начальник інспекції О.Ф. Стасів

Данілкова Т.В.

097 3384637