asyan.org
добавить свой файл
1 2
При експлуатації захисних споруд у мирний час повинна бути забезпечена цілісність:

• захисних властивостей як споруди в цілому, так і її окремих елементів (входів, аварійних виходів, захисних герметичних і герметич­них дверей, пристроїв проти вибухів);

• герметизація і гідроізоляція всієї захисної споруди;

• інженерно-технічне обладнання і можливість переводу його в будь який час на експлуатацію за призначенням.

Підприємства, установи і організації, що експлуатують захисні споруди, повинні призначити відповідальних осіб, які мають виконувати систематичний контроль за правильним утриманням захисних споруд, цілісністю їх захисних властивостей, пристроїв та інженерно-технічного обладнання.

У захисній споруді, що експлуатується, повинна бути наступна документація:

• правила утримання і табель оснащення;

• плани зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж з вказівкою устроїв, що відключають їх;

• паспорт сховища (протирадіаційного укриття), журнал перевірки стану захисної споруди;

• план захисної споруди з вказівкою місць розміщення для укриття людей і шляхів евакуації;

• інструкції з експлуатації фільтровентиляційного та іншого обладнання, правила користування приладами.

Зберігання конструкцій і внутрішнього обладнання підтриму­ється шляхом провітрювання приміщень захисних споруд за спеціальним режимом, що встановлюється залежно від місцевих метеорологічних умов і характеру захисної споруди в мирний час.

Якщо захисна споруда використовується для потреб суб'єкта господарської діяльності, то параметри температури і вологості підтримуються згідно з проектом.

Захисні споруди та їх інженерно-технічне обладнання повинне утримуватися у повній справності і постійній готовності до використання за призначенням. Утримання і експлуатація окремих агрегатів обладнання виконується за інструкцією заводів-виготовлювачів.

Системи і елементи інженерно-технічного обладнання захисних споруд, крім фільтрів-поглиначів і регенеративних установок, допускається експлуатувати при використанні цих споруд в мирний час.

Контроль за станом захисних споруд, перевіркою справності інженерних систем, проведення профілактичних і ремонтних робіт виконується у відповідні терміни.

Заходи щодо приведення в готовність захисних споруд (сховищ і ПРУ) для використання за призначенням повинні включати:

• розчистку підходів до захисних споруд, установлення надписів вказівок і світлових сигналів "Вхід";

• звільнення приміщень споруд від майна і матеріалів, які не використовуються при експлуатації приміщень у режимі сховищ;

• обладнання приміщень нарами і лавами;

• розконсервацію інженерно-технічного обладнання;

зняття звичайних дверей, пандусів і легких екранів із захисних герметичних і герметичних дверей;

• перевірку справності захисних герметичних і герметичних дверей та пройм;

• закриття і герметизацію заборів повітря і витяжних отворів та повітроводів системи вентиляції мирного часу, що не використо­вується для вентиляції сховища (ПРУ);

• перевірку стану і очистку аварійного виходу, закриття захисних герметичних дверей і ставень;

• перевірку справності систем життєзабезпечення (вентиляції, опалення, водозабезпечення, каналізації, зв'язку, електрозабезпечення і устроїв відключення);

• перевірку сховища на герметичність і тиск в кисневих балонах;

• відкриття санвузлів, що не використовувалися в мирний час;

• перевірку наявності аварійних запасів води для питних і техніч­них потреб, підключення мереж сховища до зовнішнього водопроводу і поповнення аварійних запасів води; розставлення бачків з питною водою;

• переключення систем освітлення приміщень на режим сховища (укриття);

• встановлення і доукомплектування захисних споруд інструментом, інвентарем, приладами, засобами індивідуального захисту; провітрювання приміщень захисної споруди (сховища або ПРУ).

Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні

Високий ступінь техногенної, природної екологічної заванта­женості території України, складність внутрішньо- та зовнішньополітичної обстановки у Східній Європі значно підвищує не­безпеку населення та території держави від наслідків великих виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та використання засобів озброєної боротьби під час міждержавних, міжнаціона­льних, міжрегіональних та соціально-політичних конфліктів.

У свою чергу вірогідність виникнення вищезгаданих подій, своєчасне та ефективне реагування при ліквідації їх наслідків безпосередньо залежить від рівня розвідки та стійкості функціо­нування економіки країни.

Стійкість функціонування економіки (галузей промисловості, об'єктів господарювання) повинна забезпечуватись шляхом завчасної розробки та проведення інженерно-технічних заходів цивільної оборони (надалі - ІТЗ ЦО).

Обсяги та зміст ІТЗ ЦО визначаються залежно від груп міст та категорій об'єктів господарювання з ЦО з урахуванням зонування територій за ознаками характеру та масштабів можливих катастроф і стихійних лих, а також можливих наслідків застосування засобів масового ураження.

Основним керівним документом, відповідно до якого повинні плануватися та здійснюватися ІТЗ ЦО, є "Будівельні норми і правила (Строительные нормы и правила, СНиП 2.01.51-90*)", затверджені спільною постановою Держбуд у СРСР, Держплану СРСР, Міністерства оборони СРСР 26 квітня 1990 р. №1с та введені в дію 1 вересня 1990 р.

Будівельні норми і правила ІТЗ ЦО (надалі - норми ІT3 ЦО) зберігають свою чинність на всій території України.

Інженерно-технічні заходи ЦО - це комплекс заходів, спря­мованих на:

• захист населення і зниження можливих втрат та збитків від наслідків великих виробничих аварій, катастроф та стихійних лих, а також застосування засобів озброєної боротьби під час конфліктних ситуацій;

• підготовку галузей промисловості та об'єктів господарювання до стабільної роботи при загрозі і виникненні великих виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та під час розгортання конфліктних ситуацій;

створення умов для проведення рятувальних, невідкладних робіт (надалі - P i HP) та ліквідації наслідків виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та застосування засобів озброєної боротьби.

При проектуванні та здійсненні ІТЗ ЦО використовується диференційований метод.

Великі адміністративні та промислові центри (міста) відносять до груп з ЦО за такою класифікацією: міста "особової групи", I-ї, ІІ-ї та ІІІ-Ї групи з ЦО.

Великі промислові та інші господарські об'єкти належать до об'єктів "особливої важливості", І-ї та ІІ-Ї категорії з ЦО, при цьому об'єкти атомної енергетики виділяють в окрему групу.

Надалі міста та об'єкти господарювання, що належать до груп та категорій з ЦО, будуть існувати як “категоровані міста та об'єкти”.

Відповідно до вимог проектування ІТЗ ЦО здійснюється зонування території, на якій розташовані категоровані міста та об'єкти господарювання.

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГЛІТЕРАТУРИ

1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.

5. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

6. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.

9. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.


23. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні

| Надрукувати |



следующая страница >>