asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
Курсова робота

Апаратні засоби захисту інформації

План

  1. Вступ

  2. TCG: картель безпеки

а) Контроль: без ліцензії і активації ніяк не можна

б) Принцип роботи NGSCB

в) Чи може користувач ухвалювати рішення? Intel наполягає на примусовому контролі

г) Сховище ключів: чи стане TPM для звичайного користувача «чорним ящиком»?

ґ) NGSCB для користувача: віруси – кращий аргумент.

3. DRM: тотальний контроль

а) Без ваших даних тут не обійтися

б) Принцип роботи DRM в Microsoft Media Player 9

4. Усюдисущий чіп

а) На футбол з чистою совістю

б) Антиутопія супермаркетів

в) Принцип роботи RFID

5. Зворотній зв'язок

6. Висновок

7. Зміст
Зміст

1. Вступ……………………………………………………………………………2

2.TCG: картель безпеки…………………………………………………………..3

2.а) Контроль: без ліцензії і активації ніяк не можна…………………………..4

2.б) Принцип роботи NGSCB…………………………………………………….5

2.в) Чи може користувач ухвалювати рішення? Intel наполягає на примусовому контролі……………………………………………………………6

2.г) Сховище ключів: чи стане TPM для звичайного користувача «чорним ящиком»? ………………………………………………………………………….7

2.ґ) NGSCB для користувача: віруси – кращий аргумент……………………...8

3.DRM: тотальний контроль………………………………………………….....10

3.а) Без ваших даних тут не обійтися…………………………………………..11

3.б) Принцип роботи DRM в Microsoft Media Player 9………………………..12

4.Усюдисущий чіп……………………………………………………………….14

4.а) На футбол з чистою совістю……………………………………………….14

4.б) Антиутопія супермаркетів…………………………………………………14

4.в)Принцип роботи RFID………………………………………………………14

5.Зворотній зв'язок………………………………………………………………17

6. Висновок………………………………………………………………………20

Великий Брат, що підкрадається на м'яких лапах... В песимістичних прогнозах Оруелла і Хакслі це був образ усюдисущої держави, яка всюди переслідує своїх громадян. Через 20 років після виходу у світ романа-антиутопії Джорджа Оруелла «1984» сценарії тотального контролю і їх дійові особи виглядають інакше: глобальні промислові і торгові концерни винаходять все більш витончені способи, щоб під гаслом «безпека» контролювати своїх клієнтів, каталогізувати їх інтереси і аналізувати їх вчинки. Ніколи ще не було таких можливостей для явного або таємного стеження, як сьогодні, і це не параноя. Узяти хоча б назви нових методів контролю — вони жахливі: Next Generation Secure Computing Base (NGSCB), Digital Rights Management (DRM) або Radio Frequency Identification (RFID). Що все це значить, для кого це все придумано?

Найвідоміший серед «батьків» цих методів — Microsoft. Концерн так майстерно і непомітно вплітав інтернет-функції в свою операційну систему Windows, що користувачі навряд чи вже помічають, коли їх комп'ютери самі виходять на зв'язок з Редмондом (там розташована штаб-квартира компанії Microsoft). Але це тільки початок. Критики нових концепцій безпеки, таких як Trusted Computing («Довірчі обчислення»), бачать в них настання вирішального етапу на шляху до позбавлення користувачів ПК всякої самостійності. Звичайно, нові методи можуть дати більш високий рівень безпеки. Але все таки задамося питанням: кого обрадує думка про те, що інформація про нього і його комп'ютерній системі знаходиться в руках всемогутніх корпорацій?

^ TCG: картель безпеки

Альянс найбільших комп'ютерних фірм світу хоче за допомогою нової апаратури і нового ПО перетворити персональний комп'ютер у фортецю. Для захисту від хакерів, вірусів і піратського копіювання потрібен постійний контроль. Є лише одна проблема: хто контролюватиме контролерів?

Ви можете уявити собі абсолютно безпечний ПК? Наприклад, такий, до якого не мають доступу ні хакери, ні віруси, і вже тим більше той, який буде на корінню присікати всі спроби встановлювати дефектні драйвери. Чудово. Саме цього прагне група Trusted Computing Group (TCG). Більш того, метою TCG є розробка стандартів безпеки для ПК, ноутбуків, КПК, мобільних телефонів і будь-яких різновидів спеціальних комп'ютерів, наприклад банкоматів. В правління групи входять «кити» комп'ютерної галузі: AMD, HP, Intel, Microsoft, Sony і Sun - вони утворюють найвпливовіше коло «засновників» і платять за це задоволення порівняно скромну суму - $50 000 в рік. Одним ступенем нижче перебувають «постійні члени». Витративши трохи менше, всього $15 000 в рік, вони мають право впливати на розробку технічних специфікацій. Такий статус мають фірми ATI, Fujitsu-Siemens, Nokia, NVIDIA, Philips і Samsung. Нижче за всі перебувають «кандидати», такі фірми, як AMI, Gateway і Toshiba, які за $7500 в рік можуть випробовувати розробки групи TCG в бета-версіях своїх програм. Внески, на перший погляд, невеликі, але все таки для приватних кузень програмного забезпечення або невеликих проектів Open-Source навіть $7500 - це солідна сума. Наслідком чого є те, що вони залишаються не біля справ. Ядро концепції TCG - це чіп на материнській платі, так званий Trusted Platform Module (TPM), в побуті -«фріц-чип». Так він названий на ім'я американського сенатора Фріца, який відомий як активний прихильник кодування інформації. Цей чіп починає працювати вже при завантаженні комп'ютера, проте для здійснення всіх його функцій контролю потрібна спеціальна програмна підтримка. І ось Microsoft вже стоїть на старті з своєю Next Generation Secure Computing Base (NGSCB). Захищена комп'ютерна система наступного покоління - це звучить чудово, адже навряд чи знайдуться ті, кому можуть не подобатися безпечні з усіх боків комп'ютери. Особливо такі ПК, які працюватимуть в офісах крупних підприємств. Керівництво ж цих фірм, нарешті, здійснить свою давню мрію по створенню абсолютно «чистої» локальної мережі. Група TCG хоче створити фірмовий знак, логотип, який кожний виробник апаратури, відповідної вимогам TCG, може надрукувати на упаковці свого товару. Чи відповідає продукт цим вимогам, повинні перевіряти нейтральні установи. Вважається, що адміністратори не використовуватимуть програми і устаткування, що не мають сертифікату, виданого такою інстанцією.


Серце системи: чіп ТРМ постійно

контролює компоненти комп'ютера
^ Контроль: без ліцензії і активації ніяк не можна



«NGSCB — єдиний технічно виправданий шлях, за допомогою якого можна гарантувати цілісність кожної системи»

Герольд Хюбнер, керівник відділу безпеки Microsoft. Німеччина

Сертифікація на рівні держави вибила б грунт з-під ніг тих критиків, які побоюються, що група TCG перетвориться на інстанцію, вирішуючу абсолютно все. Передбачається, що безпосередній сертифікації піддасться лише фріц-чіп, що є головною частиною нової системи. Працювати ця технологія буде за наступним принципом: користувач включає цей чіп (за замовчуванням він відключений), і він перевіряє в процесі завантаження, які апаратні компоненти ПК встановлені «неправильно». В чіпі наперед збережені необхідні дані про апаратуру різних виробників. За допомогою цих даних ТРМ розпізнає, чи не була змінена BIOS материнської плати. Важлива подробиця: чіп пасивний і не може блокувати залізо або програми. Він лише зберігає коди компонентів, використані в системі ключі або сертифікати безпеки. За твердженням голови відділу концерну Infineon Томаса Ростека (під його керівництвом і розробляється чіп ТРМ), користувач або адміністратор і надалі контролюватимуть всі процеси і ухвалюватимуть критичні рішення. Якщо фріц-чіп під час перевірки визначить, що якийсь компонент апаратури не сертифікований, тобто не гідний довіри, то повідомить про це користувача. Томас Ростек стверджує: якщо користувач упевнений, що компонент «чистий», він зможе продовжити роботу. Тоді ТРМ збереже конфігурацію ПК як «гідну довіри». Фріц-чіп не лише перевіряє конфігурацію системи на предмет небажаних втручань ззовні. В процесі роботи він спостерігає також за тим, чи працюють на ПК несертифіковані програми, наприклад віруси. Для цього потрібна операційна система, яка може використовувати всі «здібності» ТРМ. Тут в гру знов вступає Microsoft: NGSCB буде інтегрований в нову операційну систему Longhorn, поява якої запланована на 2006 рік. Герольд Хюбнер, один з керівників відділу безпеки Microsoft, запевняє, що в стандартній конфігурації NGSCB буде відключена. Більше того, те ж саме гарантують і партнери Microsoft.

Щоб почати роботу з системою, у якій NGSCB активна, користувач повинен реєструватися. Це можна зробити лише за допомогою клавіатури, сумісної з NGSCB, оскільки входи і виходи комп'ютера теж знаходяться під контролем. В колишніх версіях Windows всі без виключення програми і апаратура «спілкувалися» з операційною системою і мали безперешкодний доступ до оперативної пам'яті і жорсткого диска. Інакше йде справа з NGSCB. Комп'ютер розділений на дві області: незахищену, в якій все функціонує як раніше, і захищену, де вся комунікація йде через систему контролю Nexus. При установці будь-якої нової програми чіп ТРМ передає серійний номер програми і ідентифікаційний код ПК спеціальному серверу в Інтернеті. Сервер дає команду на активацію програми і зберігає в Мережі дані комп'ютера. Наслідок: тепер програма жорстко «прив'язана» до комп'ютера, і якщо вона встановлюється як піратська копія на іншому ПК, то це можна відстежити. Вірусам вхід заборонений, адже пройти процедуру активації повинна кожна програма, що працює під NGSCB.

Так працює Next generation secure computing base (NGSCB)

^ Модель безпеки Microsoft для окремо взятого ПК

Програмне забезпечення: операційна система Longhorn розділяє систему на дві незалежних один від одного частини: незахищену і захищену. Остання керується NGSCB. В ній можуть працювати тільки програми, сумісні з NGSCB. Ці програми не мають, як раніше, прямого доступу до оперативної пам'яті комп'ютера, але спілкуються з апаратурою виключно через NGSCB. Зв'язок захищений 2048-бітним кодуванням.

Nexus: серцем NGSCB є файл NexusMgr.sys. Він служить шлюзом всієї внутрішньої комунікації комп'ютера. В його задачі входить, серед іншого, роздача зарезервованих областей пам'яті окремим програмам. Якщо програмі потрібен доступ до пам'яті, вона

посилає в Nexus закодований запит. Файли-агенти передають необхідні для цього сертифікат і ключ. Nexus порівнює ключ з ТРМ 2048-бітним зразком, що зберігається в чіпі, і виділяє програмі певну область пам'яті.
Апаратура: на материнській платі знаходиться чіп ТРМ. Він служить сервером всіх ключів, що використовуються в системі. Навіть периферійні пристрої, миша або монітор, можуть спілкуватися з комп'ютером тільки за допомогою безпечного кодування. Чіпсет і процесор постійно переключаються між NGSCB і «нормальним» режимом. Результат: два комп'ютери в одному корпусі, де незахищена область може працювати також і зі звичними пристроями.
При установці невідомих драйверів Windows XP просто «скаржиться».NGSCB буде все це блокувати
Nexus перевіряє кожний запит: чи гідний він довіри. Необхідні відомості зберігаються у фріц-чіпі — під кодом. Якщо, наприклад, Media Player просить доступ до оперативної пам'яті, Nexus перевіряє, чи і далі цей компонент від Microsoft є «чистим». Для зв'язку між Nexus і встановленими програмами служать файли-посередники, «агенти»; вони переносять ключі і сертифікати, одержані від чіпа ТРМ. На апаратному рівні чіп ТРМ спостерігає, чи гідні довіри монітор, миша, відеокарта або USB-сканер — це можливо лише для тих пристроїв, які розуміють його кодування. Якщо хтось схоче працювати на комп'ютері з NGSCB, йому знадобиться нове залізо, оскільки захисні програми ставлять нові вимоги до апаратури. Концепція Microsoft «Secure I/O» передбачає, що вся інформація від пристроїв введення або інформація від відеокарти до монітора посилається в закодованому вигляді. ТРМ є при цьому сервером ключів, ступінь криптостійкості яких неймовірно великий — 2048 біт.

^ Чи може користувач ухвалювати рішення? Intel наполягає на примусовому контролі




«Користувач повинен мати повний контроль над всією інформацією»

Бригіта Цюпріс, міністр юстиції Німеччини


У користувача повинен бути вибір: чи потрібна йому система, захищена фріц-чіпом і NGSCB, або він використовуватиме Longhorn так само, як колишні версії Windows. Ясне одне: якщо програма безпеки від Microsoft залишається деактивованою, то і ТРМ не можна використовувати під Windows. В цьому пункті плани членів групи TCG Intel і Microsoft вступають в суперечність. Виробник чіпів наполягає на тому, щоб NGSCB завжди була активна. Це недивно, адже сталося б таке, Intel змогла б непогано заробити на примусовому технічному переозброєнні власників комп'ютерів. Тому Intel планує в майбутньому вбудовувати в материнські плати свій власний варіант NGSCB з назвою La Grande.

До найновішої ОС від Microsoft інтегрована система NGSCB – в стандартному стані вона відключена.
І Microsoft форсує розвиток своєї NGSCB не з любові до ближнього: імідж концерну з Редмонда страждає від нових дір, що постійно відкриваються, в захисті Windows; за допомогою NGSCB концерн міг би, нарешті, заявити про перемогу над хакерами, вірусами і небезпечними драйверами. Просто для того, щоб користувач був упевнений: його комп'ютер володіє імунітетом проти будь-яких нападів.

Керівник відділу безпеки Хюбнер характеризує архітектуру захисту як «магічний трикутник», що складається з ідентифікації користувача, чітко визначених прав доступу до вмісту і цілісності окремого комп'ютера. Остання повинна гарантувати, що в систему можуть бути встановлені тільки «чисті» драйвери. Вже зараз ОС Windows XP скаржиться, якщо ваші драйвери не перевірені в Microsoft, проте достатньо одного натиснення миші, щоб таке повідомлення зникло. Скоро буде по-інакшому. Адже окрім безпеки йдеться про улюблені всіма гроші. Це особливо важливо для виробників програмного забезпечення. Вони тріумфують, оскільки використовування піратських копій стане незабаром практично неможливим. NGSCB передбачає, що кожну програму необхідно буде активувати в Мережі за допомогою закодованих ключів — і зломщикам не залишиться жодного шансу. Для незалежних розробників програм ця форма контролю може стати справді убивчою. Щонайменше, з NGSCB їх програми працювати не зможуть. Представник Microsoft Хюбнер говорить, про те що його концерн надасть вільним програмістам безкоштовний пакет для розробки програмного забезпечення, за допомогою якого кожний зможе створювати свій софтвер заздалегідь сумісним з NGSCB. З Hewlett-Packard теж чутні примирливі тони: Дірк Кулман, представник HP, запросив в жовтні минулого року співтовариство Open-Source до участі в розвитку Trusted Computing. Про яке-небудь зниження платні за вхід в групу TCG розміром в $7500, зрозуміло, немає і мови. Вирішенням проблеми, що виникає для програм Open-Source або Freeware, міг би бути той самий поділ системи на дві частини, який NGSCB пропонує користувачу. Такі програми, як Office, працюють в захищеній області Nexus, Freeware — паралель, в незахищеній області. Дуже принадна обіцянка, щоб йому можна було довіряти, чи не так? Припустимо, що воно все-таки правдиве, і програма, розроблена за допомогою безкоштовного пакету від Microsoft, дійсно повністю сумісна з NGSCB. Але не вистачає ще одної дрібниці: вона не має сертифікату. А він знадобиться, коли сертифікований вміст захоче сертифіковане програмне забезпечення. І тоді прощай, Freeware. Тому що сертифікат, цю відпускну грамоту, програміст може одержати у урядовців з BSI тільки за гроші. При цьому в BSI ще самі не знають, як виглядатиме процедура видачі сертифікатів. За словами прес-секретаря Міхаеля Дікопфа: «Все це поки дуже туманно». Ще одна проблема: хто розпоряджатиметься ключами і сертифікатами, інформація про які міститься у фріц-чіпі? Хто дає дозвіл на активацію програми? Її виробник? Сам користувач? Або якась вища інстанція, яка спостерігає за тим, щоб жоден ключ не був використаний двічі, і тому цій інстанції, як і користувачу, повинні бути відомі всі ключі?



следующая страница >>