asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4
Лекція № 4. Філософія Середньовіччя



План


1. Християнство і філософія. Релігійний характер філософської думки

2. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Августин як християнський неоплатоник.

3. Схоластика і містика, дискусій між «номіналізмом» і «реалізмом».

4. Томізм як вершина середньовічної філософії

Християнство і філософія. Релігійний характер філософської думки

Основною причиною радикальних змін, що відбулися у світо­гляді під час переходу від античності до європейського Середньо­віччя, було руйнування античного полісу (основної форми держав­ного та громадського життя) як реального грунту всієї античної цивілізації, а разом із ним — руйнування і всього укладу життя.

Римська імперія ввела до свого складу величезну територію з різноманітними етносами, культурами, віруваннями, підпорядку­вавши все єдиному центру. Величезна державна машина імперії, яка майже весь час перебувала у воєнному стані, перемішувала та перемелювала і людей, і культури, і релігії, зробивши врешті-решт окрему людину безпорадною та беззахисною. Ні влада, ні за­можність, ні високі посади не були надійною основою для людсь­кого життя.

Зневірившись у всьому матеріальному, люди звертали свої по­гляди та надії до духовного. Тут дуже корисним було відкриття античною філософією автономії людського духу, оскільки воно допомагало людині знайти в самій собі опору задля протистоян­ня життєвим негараздам.

Проте філософія була не дуже доступною для широкого людсь­кого загалу, тому у Римській імперії були поширені ^ містицизм (віра у втручання у людське життя таємних сил), ^ культи різних богів, величезна кількість яких, до речі, більше заплутувала лю­дей, ніж їм допомагала.

^ Поява християнства добре вписувалась у загальний духовний настрій епохи, а тому воно досить швидко поширилося в імперії. Бо саме хрис­тиянство не просто визнало автономію людського духу, а дало їй своє пояснення: в людській душі є частка божественного, тобто абсолют­ного духу. Це значить, що людина прилучена своїм духовним єством до найбільшої світової всемогутності, адже Бог творить світ, і прито­му - із нічого. Тобто він перевершує світ своєю силою, і ця могутність була наочно продемонстрована Ісусом Христом, який, саме тому, що ніс в собі цей дух, пройшов крізь смерть та здолав її. У наслідку, вся епоха Середньовіччя жила в умовах домінування християнської релігії в усіх сферах суспільного життя.

Поява та утвердження християнства в Європі призвели до ра­дикальної духовної революції у розвитку європейської цивілізації^ . Відбулося суттєве просування філософської думки цього часу в таких галузях, як онтологія, логіка і теорія пізнання, антропологія. Це можна побачити досить виразно через порівняння антич­ного та середньовічного світоглядів за їх основними характеристиками.

^ Античний світогляд:

• політеїзм (багатобожжя)

• боги є частиною природи, або уособленням природних стихій.

• вихідні якості богів: сила, могутність

• боги впорядковують та оздоблюють світ

• космос, природа—загальні умови існування богів і людей

• людина спирається у своїх вчинках на знання

• головне життєве завдання людини — здійснення подвигу

• у сприйнятті дійсності акцент падає на зовнішнє; внутрішнє проявляє себе лише через зовнішнє.

• люди поділяються за етнічни­ми та родовими ознаками

• панування натуралістичного світосприйняття



следующая страница >>