asyan.org
добавить свой файл
1
Печерський районний суд м. Києва

вул. Хрещатик, 42-А, м. Київ, 01001
судді: Кірєєву Р.В.

у справі № 1-657/11
Тимошенко Юлія Володимирівна вул. Турівська, 15, м. Київ, 04080

Заява

про відвід судді
Дана кримінальна справа була безпідставно порушена та незаконно розглядається у Печерському районному суді м. Києва, що підтверджується документально та зазначені доводи ґрунтуються на нормах чинного законодавства, про що неодноразово зазначалось стороною захисту.

Не беручи до уваги той факт, що відсутні будь-які підстави щодо мого кримінального переслідування, до мене, з метою відсторонення від участі у політичному житті країни, як опозиційного політика, було застосовано за політичним замовленням запобіжний захід - підписка про невиїзд.

У даному випадку, за відсутності законодавчо визначених підстав застосування такого заходу, про, що неодноразово наголошувалось захистом, змушена була втрутитись Європейська спільнота, у зв’язку з чим ми на сьогодні маємо Резолюцію Європарламенту.

Так, відповідно до тексту Резолюції Європейського Парламенту по Україні від 09.06.11: справи Юлії Тимошенко та інших членів колишнього уряду, яка є обов’язковою до виконання з урахуванням взятих Україною зобов’язань, що випливають з її членства в Раді Європи, а також з урахуванням положень Указу Президента України від 12.01.11 N 24/2011, наголошено, що поточні розслідування проти провідних політичних лідерів України не повинні заважати їхній активній участі у політичному житті країни, зустрічам із виборцями та поїздкам за кордон на міжнародні зустрічі, і тому закликає українську владу скасувати підписку про невиїзд, яка стосується поїздок всередині та за межі країни, взяту з Юлії Тимошенко та інших ключових політичних фігур.

Навіть, не зважаючи на безпідставність порушення кримінальної справи, суд продовжуючи ігнорування імперативних норм кримінально-процесуального законодавства, продовжив розгляд надуманого звинувачення щодо мене.

При цьому, не дивлячись на те, що до справи прикута увага широкого кола суспільства як на території України, так і за її межами, суддя Кірєєв постійно дозволяє собі ігнорувати основоположні права на захист закріплені національним та міжнародним законодавством.

Зокрема, відповідно до пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, як мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд.

Крім того, відповідно до пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення як мінімум на такі гарантії на основі цілковитої рівності, як мати достатньо часу та можливостей для підготовки свого захисту і мати зносини з вибраним ним самим захисником; бути судимим у його присутності та захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним самим захисника.

Зазначені вище норми міжнародного законодавства, як і національного були суттєво порушені, як при проведенні досудового слідства, так і при розгляді справи у суді, проте жодної уваги на це головуючим не звертається, а продовжуються систематичне порушення моїх прав Кірєєвим.

Мій захист, у даній справі, за моїм вибором на стадії досудового слідства, та під час розгляду справи судом забезпечував Власенко С.В., що був допущений до участі у справі на підставі постанови від 10.05.11.

По відношенню до даного захисника, під час розгляду справи у Печерському суді м. Києва, суддею вчинялись дії, що протирічать чинному законодавству, та в брутальний спосіб перешкоджали виконанню Власенком С.В. функцій захисту, передбаченого нормами національного та міжнародного законодавства.

Так, оскільки сторона обвинувачення та суд не змогли протиставити свої висновки та заперечення доводам та аргументам Власенка С.В., головуючий Кірєєв, застосував до Власенка С.В. норми ст. 611 КПК України, а саме було усунуто захисника від участі у справі, обґрунтовуючи свої дії нібито порушенням та невиконанням розпоряджень головуючого з боку захисника.

При цьому в постанові щодо усунення захисника, викладеній на одній сторінці тексту, не міститься жодного конкретного посилання суду на випадки коли захисник зловживав своїми правами, а також порушував порядок судового засідання чи не виконував розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи, в наслідок чого судом застосовано положення ст. 611 КПК України.

Також, функції захисника здійснювались адвокатом Титаренко М.М., який був допущений до участі у справі 25.06.11.

У даному випадку по відношенню до Титаренка М.М. головуючим також було незаконно застосовано аналогічні заходи та механізми щодо ненадання адвокату можливості повноцінно здійснювати свої обов’язки захисту.

Мова йде про те, що захиснику Титаренку М.М., ігноруючи норми ст.ст. 161, 289 КПК України, судом було надано строк на ознайомлення з матеріалами справи, що не підпадає під жодну логіку та здоровий глузд, не кажучи вже про норми законодавства.

Титаренку М.М. було надано 2,5 дні на ознайомлення з матеріалами 16 томів кримінальної справи, що нараховують близько 5 тисяч сторінок!

По відношенню до Титаренка, судом, окрім того, що було порушено його права, як захисника, з надання мені правової допомоги у тому розмірі та у спосіб, що я потребувала, було встановлено неймовірний темп розгляду даної справи, та виконуючи це політичне замовлення, Кірєєвим навмисно було заподіяно шкоду здоров’ю моєму захиснику, оскільки останній за весь час перебування у справі у якості захисника не мав законного часу на відпочинок, що було очевидним, оскільки відбувалось під час прямої трансляції судового розгляду.

В результаті чого, з метою уникнення негативних наслідків, я змушена була відмовитись від послуг Титаренка, оскільки його подальша участь у процесі відбувалася б всупереч Правилам адвокатської етики, що схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року, Закону України "Про адвокатуру", Основних положень про роль адвокатів, що прийняті 1 серпня 1990 року VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам.

Аналогічні дії, що застосовувались Кірєєвим до захисника Титаренка М.М., були використані до залучених 18.07.11 адвокатів Плахотнюка О.А. та Сірого М.І.

Головуючим, безпідставно, без урахування норм законодавства та здорового глузду був встановлений надзвичайно малий (лише три дні) час на ознайомлення з матеріалами справи, тим самим вкотре нівелюючи імперативною нормою ст. 289 КПК України.

Крім того, Кірєєвим відверто ігноровано вимоги кримінально-процесуального закону, відмовляючи захисникам, в праві на ознайомлення з матеріалами справи, проводячи судові засідання по 12 годин на добу, в неробочий час, в надмірному темпі призначаючи щоденні слухання так, щоб до них не було можливості підготуватись. В самому судовому засіданні суддя систематично порушує такі фундаментальні принципи судового процесу, як змагальність, рівність сторін, забезпечення права на захист, законність та гласність.

В результаті цих цілеспрямованих дій суддею було створено неприпустимі умови в проваджені справи, при цьому суспільству демонструється зовнішня видимість начебто «належної процедури» при її повній відсутності.

В силу штучно створеної суддею Кірєєвим ситуації, я змушена була у судовому засіданні 26.07.11 зробити заяву про відмову відповідно до ст. 46 КПК України від правової допомоги з боку адвокатів Плахотнюка О.А. та Сірого М.І., оскільки судом, на виконання злочинної вказівки політичних опонентів, було унеможливлено виконання обов’язків захисту закріплених нормами національного та міжнародного законодавства, та просила дотриматись положення ч. 4 ст. 46 КПК України щодо надання триденного строку на пошуки іншого захисника.

Фактично, зазначеним клопотанням я відмовилась від захисту, та відмовилась захищатись самостійно, оскільки зазначила про необхідність пошуку іншого захисника.

Проте, суддею Кірєєвим, піддаючись зовнішньому впливу з боку керівництва держави, клопотання було задоволено частково, а саме прийнято відмову від захисту, та в супереч вимогам КПК України продовжено судове засідання, на якому розпочато процес допиту свідків.

Відповідно до ст. 161 розгляд справи відбувається на засадах змагальності. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов’язків і здійснення надання їм прав.

Вкотре, підтверджуючи необ’єктивність, упередженість та залежність головуючого від провладних сил, Кірєєвим порушено принцип змагальності, оскільки фактично судове засідання було проведене за участю сторони обвинувачення, та без участі сторони захисту.

З урахуванням вищезазначеного, за відсутності сторони захисту по справі, неможливо забезпечити принцип змагальності при розгляді справи, а отже не можливо було проводити допит свідків по справі.

Окремо слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 289 КПК України, якщо в судове засідання не з’явиться прокурор або захисник і якщо неможливо замінити їх іншими особами, слухання справи належить відкласти. Заміна захисника, що не з’явився, допускається тільки за згодою підсудного.

З урахуванням зазначеного, суддя Кірєєв мав винести постанову про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відсутністю захисника підсудної.

Проте, грубо порушуючи моє право на захист, визначене нормами національного на міжнародного законодавства, суддя Кірєєв продовжив розгляд справи, та провів допит чотирьох свідків по справі, порушуючи вимоги ст. 161 КПК України, оскільки головуючим не забезпечено умов, які свідчили б про змагальність учасників судового процесу під час проведення допиту свідків.

Вказаними діями, нехтуючи моїми правами на захист, головуючим грубо порушено положення ст. 21 КПК України, якими гарантовано підсудному забезпечення судом права обвинуваченого на захист, всебічне, повне і об’єктивне дослідження обставин справи.

Нормами прямої дії забезпечується підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист. Відповідно до ч. 2 ст. 63 Конституції України підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право на захист, а забезпечення цього права зазначеним особам є однією з основних засад судочинства в Україні (п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції).

Кірєєвим також порушено, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства і відповідно до якої кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 54 КПК України я маю право заявити клопотання про відвід судді, якщо мені стало відомо про обставини, які викликають сумніви в об’єктивності судді під час судового розгляду.

Кожна людина для визначення своїх прав і обов'язків та для встановлення обґрунтованості пред'явленого їй кримінального обвинувачення має право на те, щоб її справа була розглянута гласно з дотриманням всіх вимог справедливості незалежним і неупередженим судом (ст. 10 Конвенції з прав людини). Перелік обставин, які виключають участь судді в розгляді справи, не є вичерпним.

Наведені вище факти свідчать, що дії судді Кірєєва щодо проведення судового засідання за відсутності захисту, порушують положення Конституції України, законодавства України та міжнародних норм, направлені на перешкоджання реалізації мого права на захист, об’єктивному та всебічному розгляду справи.

Вважаю, що вищезазначене є беззаперечними доказами упередженості та необ’єктивності судді Кірєєва Р.В., доказами залежності судді від вказівок влади, які він неухильно виконує, що відповідно до ст.ст. 54, 56 КПК України є підставою для його відводу.

Вважаю, що вказані обставини підпадають під поняття «інших обставин», які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді, у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 54 КПК України та є обставинами, що виключають участь судді у розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 48, 54-56, 263, 289 КПК України, заявляю відвід судді Кірєєву Р.В. на підставі наведених фактів, які мали місце під час судового розгляду.


Ю.В. Тимошенко