asyan.org
добавить свой файл
1 2 3



ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень……………………………………………………………3

Вступ…………………………………………………………………………………….4

Розділ 1. Загальнотеоретичні проблеми здійснення права на медичну допомогу…10

1.1. Право на медичну допомогу як особисте немайнове право фізичної особи…..10

1.2. Реалізація права на медичну допомогу…………………………………………...20

Висновки до першого розділу………………………………………………………….32

Розділ 2. Договір про надання медичних послуг……………………….......................35

2.1. Поняття договору про надання медичних послуг……………………………….. 35

2.2. Зміст договору про надання медичних послуг……………………………………51

2.3. Права та обов’язки сторін за договором про надання медичних послуг………..74

Висновки до другого розділу……………………………………………………………98

Розділ 3. Договір страхування медичних витрат в сфері здійснення права на медичну допомогу………………………………………………………………………………...102

3.1. Види та форми медичного страхування………………………………………….102

3.2. Елементи страхового правовідношення в сфері медичного страхування……..117

3.3. Договір страхування медичних витрат…………………………………………..138

Висновки до третього розділу………………………………………………………....156

Висновки………………………………………………………………………………..160

Список використаних джерел…………………………………………………………162
Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


^ ВСТУП

 

Актуальність теми. У ст. 3 Конституції України життя людини визнано однією з найвищих соціальних цінностей Української держави. Тому цілком логічним та послідовним є проголошення у ст. 49 Конституції України права людини на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Проблема особистих немайнових прав особи, громадянина на даний час є однією з найважливіших у цивілістиці, а реальне забезпечення таких прав є ознакою правової держави, результатом побудови демократичних відносин. Зміни, що сталися останніми роками в Україні, дали можливість нам побачити й оцінити себе в загальноєвропейському, загальносвітовому контексті й одночасно спричинилися до ламання стереотипів як щодо кількісного складу особистих немайнових прав, так і щодо їх якісного цивілістичного наповнення та способів захисту.

В системі особистих немайнових прав важливе місце посідає право на медичну допомогу як особисте немайнове право, що забезпечує природне існування особи. Слід зазначити, що саме цивільне законодавство (ст. 284 ЦКУ) розкриває зміст та засоби здійснення права на медичну допомогу. Право на медичну допомогу у сучасному світі відіграє виняткову роль у житті людини і суспільства.

У ст. 284 ЦКУ визначено загальний зміст права на медичну допомогу, особливості його здійснення малолітніми та неповнолітніми особами. Потребують доповнення норми стосовно змісту права на медичну допомогу та цивільно-правові засоби його здійснення. В наукових працях різних вчених, зокрема О. О. Прасова, О. І. Смотрова, О. В. Крилової досліджується проблематика договору про надання медичної допомоги, зміст даного права, в роботі С. В. Антонова досліджувалося питання цивільної відповідальності за заподіяння шкоди здоров’ю при наданні платних медичних послуг.

Дисертаційне дослідження присвячено аналізу договірних форм здійснення права на медичну допомогу. В роботі проаналізовано особливості договірного правовідношення з надання медичних послуг, зміст договору, правовий статус його сторін, специфіка його виконання та особливості цивільно-правової відповідальності у разі неналежного виконання договору. Досліджуються питання медичного страхування в механізмі здійснення права на медичну допомогу.

Розвиток медичного страхування в Україні пов’язаний зі створенням відповідної інфраструктури. Враховуючи це, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04.12.1998 р. “Про створення мережі закладів з організації надання медичної допомоги “Асистанс - Україна”. Вважається, що її створення може сприяти збільшенню кількості страхових компаній, які пропонують послуги з медичного страхування. “Асистанс - Україна” повинна не тільки взяти на себе функцію щодо укладання договорів з медичними установами, а й координувати роботу з обслуговування страхувальників.

Вагоме місце в механізмі здійснення права на медичну допомогу займає договір страхування медичних витрат, який опосередковано спрямований на здійснення права фізичної особи на медичну допомогу. Тому дослідження цієї проблематики є актуальним у контексті теми дисертації.

Дослідженню особистих немайнових прав фізичної особи і серед них права на медичну допомогу присвячені окремі праці українських та зарубіжних вчених В. І. Акопова, A. Руссо, А. М. Балло, А. А. Балло, Н. Б. Болотіної, В. С. Владек , Л. А. Габуєвої, З. С. Гладуна, Н. В. Косолапової, О. В., Крилової, І. В. Лінькової, А. Лішевської, Ю. П. Лісіцина, Г. Лопатенко, Е. А. Моссіалос, В. Л. Попова, Н. П. Попова, О. О. Прасова, А. М. Савицької, І. Я. Сенюти, О. І. Смотрова, С. Г. Стеценка, С. О. Томпсона, М. Ю. Федорова, К. А. Флейшиц. Особистим немайновим правам присвячені праці Л. Д. Воєводіна, Н. Н. Давидової, В. А. Жакенова, Ю. Х. Калмикова, Л. О. Красавчікової, Н. І. Матузова, М. Н. Малеіної, М. С. Малеіна, З. В. Ромовської, Р. О. Стефанчука, Р. О. Ярошенка та інших вчених.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної проблематики кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка “Проблеми вдосконалення цивільного законодавства в світлі нового цивільного кодексу України” (номер державної реєстрації 0105U004945).

^ Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження змісту та засобів здійснення права на медичну допомогу.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні завдання:

1. з’ясувати суть поняття право на медичну допомогу;

2. дослідити цивільно-правові засоби реалізації права на медичну допомогу;

3. проаналізувати нормативно-правове забезпечення права на медичну допомогу;

4. визначити поняття та правову природу договору про надання медичних послуг, порядок його укладення та розірвання, визначити права та обов’язки пацієнта та медичного закладу (лікаря);

5. встановити поняття та правову природу договору страхування медичних витрат.

^ Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, врегульовані нормами цивільного права і пов’язані із здійсненням права людини на медичну допомогу через призму цивільно-правових договорів про надання медичних послуг та страхування медичних витрат.

^ Предметом дослідження є норми та правові інститути ЦКУ як чинні, так і ті, що діяли раніше, нормативно-правові акти цивільного законодавства, доктринальні погляди на питання, що є об’єктом дослідження, судова практика.

^ Методи дослідження. Ними є загальнонаукові і спеціально-юридичні методи. Діалектичний метод пізнання використовувався протягом усього процесу дисертаційного дослідження і дозволив проаналізувати тенденції розвитку права фізичної особи на медичну допомогу та медичне страхування. Методи аналізу і синтезу використовувались у зв’язку із формулюванням понять, пов’язаних із здійсненням права фізичної особи на медичну допомогу, медичне страхування. Системно-структурний метод дозволив виявити місце права фізичної особи на медичну допомогу серед інших особистих немайнових прав. У дисертаційному дослідженні використовувались й такі методи, як порівняльно-правовий (порівняння нормативно-правових актів України і інших держав при з’ясуванні властивостей медичного страхування), конкретно-соціологічний (розкриття договірного характеру відносин щодо надання медичних послуг та страхування медичних витрат).

Безпосередньою змістовно-методологічною основою даного дослідження слугувала концепція права фізичної особи на медичну допомогу та цивільно-правові засоби його здійснення.

Нормативну базу дослідження складають міжнародно-правові акти, які регулюють суспільні відносини щодо забезпечення права на медичну допомогу, Конституція України, національне цивільне законодавство.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на дисертаційному рівні вперше здійснено аналіз цивільно-правових засобів здійснення права на медичну допомогу через призму договорів, які безпосередньо та опосередковано спрямовані на здійснення права на медичну допомогу. Крім того, з’ясована правова природа і способи реалізації права на медичну допомогу в цивільному праві і вироблено пропозиції щодо застосування досягнутих у дисертаційному дослідженні результатів у практичній діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях:

уперше:

- пропонується власне визначення договору про надання медичної послуги, згідно з яким одна сторона (медичний заклад, лікар) зобов’язується надати послугу, яка полягає в медикаментозному, маніпуляційному, оперативному та інших видах лікування і спрямована на усунення загрози здоров’ю, життю або на оздоровлення фізичної особи (пацієнта), а пацієнт зобов’язується оплатити зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором;

- обґрунтовується та пропонується власне визначення договору страхування медичних витрат, як такого, що опосередковано спрямований на здійснення права на медичну допомогу, - це письмова домовленість між страховиком та страхувальником, згідно з якою страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити оплату медичних послуг, які надавались страхувальнику медичним закладом, а страхувальник зобов’язаний своєчасно сплачувати страхові платежі;

- обґрунтовується висновок про те, що договір страхування медичних витрат є договором про приєднання, і офертою в договорі страхування медичних витрат - є правила страхування медичних витрат, що розроблені самим страховиком, і які виступають в якості публічної оферти, яка містить вказівку на всі істотні умови договору; явно виражає намір страховика вважати себе зв’язаним договором у випадку згоди страхувальника;  адресована до кожного, хто виявить бажання укласти договір, а акцептом – укладення страхувальником договору, на умовах запропонованих страховиком.

удосконалено:

- класифікацію договорів у сфері надання медичної допомоги на договори, які безпосередньо спрямовані на здійснення права на медичну допомогу, зокрема договір про надання медичних послуг, та договори, які опосередковано спрямовані на здійснення права на медичну допомогу (договір страхування медичних витрат).

дістали подальшого розвитку:

- аргументація висловленої в науковій літературі позиції про необхідність створення типових правил добровільного страхування медичних витрат;

- особливості укладення договору про надання медичних послуг у загальному порядку та шляхом приєднання пацієнта до умов, визначених медичним закладом у формулярах чи інших стандартних формах. Обгрунтовується висновок про те, що оферентом, за загальним правилом, в обох випадках виступає медичний заклад, а акцептантом – фізична особа, яка звертається за медичними послугами.

^ Практичне значення одержаних результатів. Висновки дослідження можуть бути використані: в законопроектній роботі при розробці відповідних нормативних актів, при викладанні курсів “Цивільне право”, спецкурсу “Медичне право”, при підготовці підручників з курсу “Цивільне право”, написання навчальних посібників з медичного права та медичного страхування, при укладенні договорів про надання медичних послуг, договорів страхування медичних витрат.

^ Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалась на засіданнях кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка. Положення дисертації висвітлювались у доповідях та повідомленнях здобувача на наукових конференціях: “Проблеми забезпечення конституційних прав громадянина у кримінальному судочинстві” ( м.Львів, 2008 ), “Проблеми здійснення корпоративних прав” (м.Львів, 2008 ).

Публікації. Основні положення дисертації відображено в п’яти статтях у наукових виданнях, визнаних ВАК України фаховими з юридичних наук.

^ Структура дисертації зумовлена метою, завданням і логікою дослідження та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 175 сторінок друкованого тексту, а список використаних джерел (199 найменувань) - 13 сторінок.
Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


ВИСНОВКИ

1. Право на медичну допомогу є одним з найважливіших прав, що забезпечують природне існування фізичнох особи і вперше на законодавчому рівні закріплено у ст. 284 ЦКУ.

2. Право на медичну допомогу охарактеризовано через призму цивільних договорів. Такі договори пропонується класифікувати на такі, що безпосередньо (договір про надання медичних послуг) та опосередковано (договір страхування медичних витрат) спрямовані на здійснення права на медичну допомогу.

3. Надано власне визначення медичного страхування, що включає в себе сукупність видів страхування, які передбачають обов’язки страховика по здійсненню страхових виплат в розмірі часткової чи повної компенсації видатків застрахованого, викликаних у зв’язку із зверненням застрахованого до медичного закладу за наданням медичних послуг, включених в програму медичного страхування. Подана детальна характеристика добровільного медичного страхування в Україні і за кордоном.

4. В дисертаційному дослідженні запропоновано наступне визначення договору страхування медичних витрат – це письмова домовленість між страховиком та страхувальником, згідно з якою страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку (певного захворювання) здійснити оплату медичних послуг, які надавались страхувальнику лікувальним закладом, а страхувальник зобов’язаний своєчасно сплачувати страхові платежі.

5. Правовідносини з страхування медичних витрат мають складну структуру. Їх суб’єкти – страховик (юридична особа) і страхувальник (юридична і фізична особа) наділені цілою низкою прав і обов’язків. Фактично кожному праву страхувальника відповідає похідний обов’язок страховика.

6. Доповнити ст. 8 Закону України “Про страхування” такого змісту: “Страховими випадками, з настанням яких страховик здійснює виплату страхового відшкодування за договором страхування медичних витрат є : випадки звернення застрахованої особи під час дії договору до медичного закладу, у зв’язку з раптовим захворюванням, загостренням хронічного захворювання або травмою, отруєнням, наслідками нещасного випадку, та в інших випадках, що охоплюються страховим ризиком, з метою одержання медичних послуг (зокрема, медикаментів та матеріалів, лікування, реабілітації, діагностичного обстеження тощо) у межах та в обсязі певних Програм медичного страхування”.

7. Викласти ст. 28 Закону України “Про страхування” з врахуванням змісту додаткового пункту: “Спеціальними випадками припинення договору страхування медичних витрат є порушення страхувальником (застрахованим) приписів медичного закладу (лікаря), що призвело до погіршення стану здоров’я страхувальника, відмова від запропонованого лікувальним закладом лікування”.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html



следующая страница >>