asyan.org
добавить свой файл
1
Особливості психологічного консультування неповних сімей

Кулєш Ю.В., Козакова Г.О.

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний

університет імені. К.Д. Ушинського»

При виконанні магістерської роботи була опрацьована і проаналізована психологічна література по проблемі психологічного консультування неповних сімей з подальшим виділенням їх типів. З урахуванням того, що в умовах української дійсності неповна сім’я в більшості випадків складається з матері та дитини або декількома дітьми, тобто є по суті материнською, ми розглянули актуальні проблеми материнсько-дитячих відносин [1].

Важливою передумовою відхилення в психічному розвитку дитини може служити відсутність в сім’ї батька, а перш за все чоловіка. В ході нашої роботи ми з’ясували , що дефіцит чоловічої уваги у дитини може виявлятися в наступному: порушення статевої ідентичності; низький рівень соціальної активності; порушення гармонійного розвитку інтелектуальної сфери, за рахунок розвитку здібностей; ускладнення в формуванні навичок спілкування з протилежною статтю; виникнення підвищеної тривожності, і як наслідок цього дезорганізація і розпад складних форм поведінки, а також формування надмірної прихильності дитини до матері [3].

Робота психолога при консультуванні виділених психологічних проблем повинна вирішувати наступні задачі: усвідомлення дитиною своїх здібностей; вироблення нових способів поведінки; розвиток у дитини пізнавальної сфери; формування навичок спілкування; подолання тривожності. Для вирішення цих задач доцільно використовувати індивідуальну і групову ігротерапію, арттерапію, сказкотерапію, системну психотерапію, психодраму [2, 5].

Як дієвий засіб налагодження сімейних взаємостосунків може бути використана імпровізація на ту або іншу тему, запропоновану по черзі дитиною, батьком та консультантом. Той, що запропонував тему імпровізації розподіляє ролі, при цьому звичайно дорослі виконують роль дітей, а діти – дорослих. Зміна ролей сприяє розвитку у членів неповних сімей не тільки навиків керівництва, але і уміння підкорятися. З тією ж метою консультантом в ігровій формі може бути створена оптимальна модель сімейних відносин як один з можливих варіантів рішення сімейних проблем. Після неодноразових сумісних програвань сімейних ситуацій характер відношення матері до своєї дитини поступово наближається до моделі оптимальних сімейних відносин в діаді «мати-дитина». В цьому випадку спільну ігрову діяльність можна розглядати як повчальний експеримент. Подібні ігрові сеанси доцільно проводити вдома [4].

Психологічна допомога неповним сім’ям повинна бути спрямована не тільки на вирішення дитячих проблем, але і на психологічну допомогу їх батькам. Робота консультанта з батьками повинна полягати в змінах стратегій подолання кризи батьків, якщо ті стратегії не придатні для досягнення передбачуваних цілей і в знаходженні альтернативних рішень в організації психолого-педагогічної освіти батьків. Оскільки неповне сімейне життя часто викликає у матерів особову деформацію, а це в свою чергу психологічному самопочутті її дітей, то перш за все матері потребують кваліфікованої допомоги психолога [2].

Паралельно з груповою психотерапією дітей бажано проводити лекції і дискусії в батьківській групі, де її учасники в процесі колективного спілкування набувають адекватного досвіду у вирішенні проблем виховання

Література

  1. Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. – М.: Изд-во МГУ, 1996.

  2. Варга А.Я. Системная семейная терапия. Курс лекций. – СПб.: Речь, 2001.

  3. Гребенников И.В. Основы семейной жизни. – М.: Просвещение, 1991.

  4. Немов Р.С. Психологическое консультирование: Учеб. для студ. вузов. – М.: ВЛАДОС, 2001.

  5. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В.В. Психология и психотерапия семьи. – СПб.: Питер, 1991.