asyan.org
добавить свой файл
1 2

ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОЇ ГІГІЄНИ




ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОЇ ГІГІЄНИ


Санітарно-гігієнічне забезпечення військ

Санітарно-гігієнічні заходи включають санітарний нагляд і ме­дичний контроль:

- за станом здоров'я особового складу;

- за розміщенням;

- за очищенням місць розташування;

- за водопостачанням;

- за організацією харчування;

- за умовами військової праці;

- за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу. Для виконання цих завдань створена і функціонує у Збройних

Силах України система організаційно-адміністративних, санітарно-технічних, господарських, медичних та інших заходів, проведення яких забезпечує санітарне благополуччя військ, збереження і зміц­нення здоров'я військовослужбовців та підтримання відповідного рівня їх боєздатності.

Санітарний нагляд - цілеспрямована діяльність органів управ­ління, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служ­би з контролю за виконанням юридичними та фізичними особами вимог санітарного законодавства з метою попередження, виявлен­ня й усунення або зменшення шкідливого впливу небезпечних чин­ників навколишнього середовища на здоров'я особового складу, а за необхідності - застосування заходів правового характеру до по­рушників. Вимоги основного документа санітарного законодавства Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" з доповненнями (1994), а також встанов­лені відповідними постановами Кабінету Міністрів України і наказами Міністра оборони України та іншими законодавчими актами державні санітарні норми і правила, гігієнічні нормативи є обов'язковими для виконання військовими командирами і начальниками усіх рівнів.

Медичний контроль - сукупність заходів, які здійснюються медичною службою військ з метою збереження і зміцнення здоро­в'я особового складу, забезпечення його санітарного та епідемічного благополуччя шляхом контролю за повсякденним виконанням встановлених вимог щодо дотримання санітарно-гігієнічних правил і проведенням протиепідемічних і профілактичних заходів, у тому числі контрольних медичних оглядів і обстежень особового складу, динамічного лікарського спостереження за станом здоров'я окре­мих професійних груп військовослужбовців та осіб, які перехворіли на інфекційні захворювання.

Медичний контроль організовується начальниками медичної служби військових формувань відповідно до вимог чинних статутів та вказівок і настанов, а здійснюється безпосередньо лікарями, фельд­шерами, медичними сестрами і санітарними інструкторами частин та підрозділів у обсягах і з періодичністю, що попередньо узгоджу­ються з представниками закладів державної санітарно-епідеміологіч­ної служби, до зони відповідальності яких належать дані формуван­ня. Одночасно медична служба останніх сама є об'єктом державно­го санітарно-епідеміологічного нагляду.

Медичний контроль за станом здоров'я особового складу військ

Основним завданням медичного контролю є визначення фізичного стану та стану здоров'я особового складу. Особлива увага приділяється виявленню хворих з явними і прихованими формами захворювань, зокрема хронічних, осіб із недостатньою масою тіла, ослаблених та виснажених, з початковими формами гіпо та авітамінозу.

Про важливість медичного контролю за станом здоров'я війсь­ковослужбовців свідчить і те, що ряд гігієнічних заходів внесено до статутних положень. Так, згідно із статтею 234 Статуту внутріш­ньої служби Збройних Сил України, збереження і зміцнення здоров'я військовослужбовців досягається шляхом проведення командирами (начальниками) заходів, спрямованих на створення здорових умов служби і побуту; систематичного загартовування І фізичного трену­вання; виконання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і лікуваль­но-профілактичних заходів. Він починається з відбору та призову до лав Збройних Сил фізично здорових осіб і здійснюється протя­гом усього терміну служби шляхом проведення медичних і тілес­них оглядів, а також повсякденного спостереження за особовим складом з метою визначення фізичного стану військовослужбовців, здатності їх витримувати умови бойової обстановки.

Основними напрямками діяльності командирів (начальників) щодо створення здорових умов служби і побуту військовослуж­бовців є (ст. 236 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України):

- встановлення і своєчасне доведення до військовослужбовців вимог техніки безпеки та забезпечення їх виконання;

- суворе виконання санітарних норм і вимог військових ста­тутів щодо розміщення військовослужбовців, організації їх харчу­вання, водопостачання та інших видів матеріального і побутового забезпечення;

- організація точного виконання розпорядку дня;

- своєчасне і повне доведення до кожного військовослужбов­ця встановлених норм забезпечення;

- усунення або зниження до встановлених меж впливу шкідли­вих факторів на здоров'я військовослужбовців, вжиття заходів щодо поліпшення екологічної обстановки в районі розташування військо­вої частини (підрозділу).

Медичний контроль за станом здоров'я військовослужбовців здійснюється шляхом проведення:

- щоденного медичного спостереження за ними у процесі бойо­вої підготовки І в побуті;

- систематичних медичних оглядів;

- поглиблених і контрольних медичних обстежень. Медичному оглядові підлягають:

- весь особовий склад полку - перед проведенням профілак­тичних щеплень;

- рядовий, сержантський і старшинський склад - у лазні пе­ред миттям;

- особовий склад чергових сил (змін) - перед заступанням на бойове чергування (бойову службу);

- військовослужбовці, робота яких пов'язана з можливим впливом несприятливих факторів, а також особи, які перебу­вають під диспансерним наглядом, — в установлені для них терміни;

- особи, які постійно працюють в їдальнях, на продовольчих складах, об'єктах водопостачання, у пекарнях, лазнях, пральнях і санітари - один раз на тиждень;

- особовий склад добових нарядів, призначений для роботи в їдальні та той, що несе службу зі стрілецькою зброєю;

- усі військовослужбовці строкової служби - новоприбулі, а також ті, хто повернувся з відпустки, відряджень і лікувальних закладів після одужання - в день прибуття до військової части­ни після доповіді про це безпосередньому командирові (началь­никові);

- водії - перед виїздом у рейс;

- учасники спортивних змагань - перед змаганням;

— заарештовані у дисциплінарному порядку - перед відправ­ленням на гауптвахту, а також після повернення до підрозділу.

Поглиблені медичні обстеження проводять з метою оцінки фізич­ного розвитку, стану здоров'я. Вони охоплюють:

— нове поповнення — протягом двох тижнів після прибуття до військової частини;

- військовослужбовців строкової служби - двічі на рік перед початком зимового і літнього періодів навчання;

- офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців, які прохо­дять службу за контрактом - один раз на рік.

До проведення медичного обстеження військовослужбовців залучаються лікарі-спеціалісти з військових лікувальних закладів.

Тілесні огляди проводяться медичною службою (зазвичай, фель­дшером чи санітарним інструктором) в дні миття особового складу в лазні. При цьому виявляють хворих з ранніми формами шкірних та венеричних захворювань, осіб із зниженою масою тіла, авітамі­нозом тощо. Одночасно перевіряють дотримання військовослуж­бовцями правил особистої гігієни.

Дотримування правил особистої гігієни включає:

- ранкове і вечірнє вмивання з чищенням зубів;

- миття рук перед прийманням їжі;

- своєчасне гоління, підстригання волосся та обрізання нігтів;

- щотижневе миття в лазні зі зміною натільної і постільної білизни, онуч або шкарпеток;

- утримання в чистоті обмундирування, взуття і постелі, своє­часну заміну підкомірців.

Зачіска військовослужбовця, а також вуса, борода, якщо вони є, повинні відповідати гігієнічним вимогам і не заважати викорис­танню засобів індивідуального захисту та носінню спорядження. Мати бороду дозволяється тільки офіцерам і прапорщикам (мічма­нам) при наявності медичних показань (деформування обличчя внас­лідок травми тощо).

Необхідно підтримувати чистоту в спальних приміщеннях, уби­ральнях та інших кімнатах загального користування, а також на території розташування військової частини.

Дотримування правил особистої гігієни в праці й побуті, вико­нання вимог статутів І настанов з питань колективної гігієни і тех­ніки безпеки, нетерпимість до шкідливих звичок є необхідними умовами щодо забезпечення збереження і зміцнення здоров'я військо­вослужбовців та підвищення їх боєздатності.

Здоров'я і працездатність, показники в бойовій та фізичній підготовці значною мірою залежать від якості води та їжі, умов життя і побуту. Це вимагає постійного піклування про особовий склад та уваги до нього командирів, а також знання і неухильного виконання кожним військовослужбовцем вимог чинних статутів.

Кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збере­ження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо дотримувати­ся правил особистої І колективної гігієни та утримуватися від шкідли­вих звичок (куріння і вживання алкоголю), відповідно кожний ко­мандир (начальник) зобов'язаний забезпечувати у підпорядкованій йому частині (підрозділі) дотримування військовослужбовцями пра­вил особистої і громадської гігієни.

До лікувально-профілактичних заходів, які визначають стан здоров'я військовослужбовців, відносять диспансеризацію, що вклю­чає медичний контроль за станом здоров'я особового складу, актив­не вчасне виявлення захворювань, вивчення умов служби і побуту військовослужбовців, виявлення факторів, що негативно вплива­ють на їх здоров'я, проведення профілактичних І лікувально-оздо­ровчих заходів. Проведення їх підвищує стійкість організму військо­вослужбовців до змін фізичних факторів довкілля, полегшує пристосування до умов, військової служби І виконання бойових зав­дань, сприяє процесу загартування. Диспансеризація організовується командирами (начальниками) під систематичним контролем началь­ника медичної служби із врахуванням стану здоров'я військовос­лужбовців, їх віку та кліматичних умов місцевості. Важливими умо­вами процесу загартування є безперервність і комплексне викорис­тання водних, сонячних та повітряних процедур у поєднанні із заняттями з фізичної підготовки і спорту. Основними способами загартування військовослужбовців є: щоденне виконання фізичних вправ на відкритому повітрі; обмивання до пояса холодною водою або нетривале прийняття холодного душу; полоскання вранці та ввечері горла холодною водою, а також миття ніг холодного водою перед сном; проведення у зимовий період лижних тренувань і за­нять, а влітку - спортивно-масових заходів у легкому одязі; прий­няття сонячних ванн, купання у відкритих водоймах у вільний від занять і робіт час та у вихідні дні. Для військовослужбовців строко­вої служби дозволено тільки організоване купання, навчальні за­няття і змагання з плавання.



следующая страница >>