asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4


ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ


СКОРОБАГАТЬКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ


УДК 347. 464-057. 4

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАУКОВИХ ПРАЦІВНИКІВ
Спеціальність 12.00.05 -трудове право;

право соціального забезпечення


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук
Одеса - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Науковий керівник доктор юридичних наук,

старший науковий співробітник

ХУТОРЯН Наталія Миколаївна,

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького

НАН України, провідний науковий співробітник
^ Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

ПИЛИПЕНКО Пилип Данилович,

Львівський національний університет імені Івана

Франка, завідувач кафедри трудового, аграрного

та екологічного права
кандидат юридичних наук, доцент

^ ЖЕРНАКОВ Володимир Володимирович,

Національна юридична академія імені Ярослава

Мудрого, завідувач кафедри трудового права
Провідна установа Східноукраїнський національний університет

ім. В. Даля, кафедра правознавства,

м. Луганськ
Захист відбудеться «____» _____________2005 року о годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 41.086.03 Одеської національної

юридичної академії за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 2.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеської національної

юридичної академії за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 2.

Автореферат розісланий «____» _______________ 2005 року.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Музиченко П.П.
^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Обрання теми наукового дослідження обумовлене тим, що одним із пріоритетних напрямків державної політики є розвиток науки як визначального джерела економічного зростання і невід'ємної складової національної культури і освіти. Розвиток науки неможливий без створення належних умов реалізації наукового потенціалу наукових кадрів. Це вимагає насамперед належного правового забезпечення трудових та пенсійних прав наукових працівників, що дозволить не тільки підвищити рівень та ефективність науково-дослідних розробок, а й сприятиме стабільності трудових відносин у сфері науки та дасть змогу припинити інтенсивну плинність високоінтелектуальних наукових кадрів у зарубіжні країни. Проте чинне законодавство, яке регулює зазначені питання, в тому числі і Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», далеке від досконалості, багато питань у сфері пенсійного забезпечення працівників науки взагалі лишилися поза межами правового регулювання. У зв'язку з цим виникає необхідність дослідження проблем правового регулювання пенсійного забезпечення наукових працівників.

Тема пенсійного забезпечення наукових працівників ще не була предметом дисертаційних чи монографічних розробок.

Все вищезазначене свідчить про актуальність та необхідність проведення подальших наукових досліджень з проблем пенсійного забезпечення наукових працівників.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з плановою темою науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України «Правове регулювання трудових відносин та пенсійного забезпечення наукових і науково-педагогічних працівників» (2002-2004 рр., державний реєстраційний номер РК № 0102U007077).

^ Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення правового регулювання пенсійного забезпечення наукових працівників, а також розробка механізму реалізації правових норм, які передбачають гарантії пенсійного забезпечення наукових кадрів.

Для досягнення поставленої мети в дисертації поставлені такі основні завдання:

1) визначити етапи та дослідити особливості розвитку законодавства про пенсійне забезпечення наукових кадрів;

2) здійснити аналіз правового регулювання пенсійного забезпеченнянаукових кадрів у міжнародно-правових актах та зарубіжному
законодавстві для врахування міжнародних стандартів, а також передового зарубіжного досвіду в законодавстві України, яке регулює пенсійне забезпечення наукових працівників;

3) дослідити особливості правовідносин з пенсійного забезпечення наукових працівників;

4) дослідити особливості правового регулювання пенсійного забезпечення наукових працівників (зокрема, особливості обчислення пенсійного (страхового) стажу, врахування видів заробітку, що включаються до наукової пенсії, та ін.) та виявити прогалини в чинному законодавстві з цього питання;

5) розробити пропозиції щодо удосконалення категорійного апарату з пенсійного забезпечення наукових кадрів;

6) сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, яке регулює пенсійні відносини наукових працівників, та практики його застосування.

^ Об'єктом дослідження є пенсійні правовідносини наукових працівників.

Предметом дисертаційного дослідження є проблеми правового регулювання пенсійного забезпечення наукових працівників.

^ Методи дисертаційного дослідження. У процесі дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ: діалектичний метод, формально-логічний, історичний, нормативно-порівняльний, системно-структурний та ін.

Діалектичний метод дозволив розглянути поставлені автором проблеми пенсійного забезпечення наукових працівників у їх розвитку та взаємозв'язку. Застосування історичного методу в дисертаційному дослідженні дозволило показати розвиток законодавства про пенсійне забезпечення наукових працівників. Формально-логічний метод сприяв виявленню суперечливості у понятійному апараті пенсійного забезпечення наукових кадрів та допоміг сформулювати висновки і рекомендації, які ґрунтуються на таких принципах логіки, як визначеність, послідовність і несуперечливість суджень. Метод аналізу та синтезу використовувався при дослідженні питань підстав та умов пенсійного забезпечення працівників науки та інших; абстрагування та узагальнення - у процесі розробки дефініцій правових понять та категорій, зокрема, «науковий працівник», «пенсійні правовідносини», «науковий страховий стаж», «наукова пенсія»; формально-юридичний - при формулюванні нових правових норм і удосконаленні вже існуючих тощо.

У дисертації використаний також метод нормативно-порівняльного аналізу як внутрішнього пенсійного законодавства України, так і міжнародно-правових норм, що регулюють питання пенсійного
забезпечення наукових працівників. Це дозволило автору всебічно і критично оцінити законодавство щодо пенсійного забезпечення працівників науки та запропонувати пропозиції щодо його удосконалення.

Основні положення і висновки дисертації ґрунтуються на аналізові чинного пенсійного законодавства, практики його застосування, досягнень загальної теорії права, права соціального забезпечення, цивільного права, інших галузей юридичної науки України та зарубіжних країн.

Теоретичну базу дослідження становлять праці таких вчених України, як: В.М. Андріїв, Я.І. Безугла, Н.Б. Болотіна, Т.З. Герасимів, І.О. Гуменюк, С.М. Сивак, І.М. Сирота, Б.І. Статків, Б.С. Стичинський та ін.

У роботі були використані також праці вчених колишнього СРСР та зарубіжних країн: С.С. Алексєєва, В.С. Андрєєва, Є.І. Астрахана, В.А. Ачаркана, Н.Н. Бодерськової, І.В. Гущина, А.Н. Єгорова, О.Д. Зайкина, М.Л. Захарова, Р.І. Іванової, А.Є. Козлова, А.С. Краснопольського, С.В. Крюкова, Д.А. Ніконова, В.О. Рассудовського, В.Б. Севастянової, А.В. Стремоухова, Г.В. Сулейманової, В.О. Тарасової, Є.Г. Тучкової, Я.М. Фогеля та ін.

Нормативною базою дисертаційного дослідження є Конституція України, конвенції та рекомендації Міжнародної Організації Праці, законодавство України та законодавство зарубіжних країн.

^ Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням пенсійного забезпечення працівників науки, в якому вирішено ряд теоретичних проблем та запропоновані пропозиції щодо удосконалення правового врегулювання пенсійного забезпечення наукових кадрів.

Автором одержано такі результати, що становлять наукову новизну:

1. Вперше надано класифікацію етапів розвитку законодавства з пенсійного забезпечення наукових працівників та проаналізовано і визначено особливості кожного з цих етапів.

У розвитку законодавства про пенсійне забезпечення працівників науки можна виділити наступні етапи:

1 етап — 1925 - 1949 роки — становлення та удосконалення законодавства про пенсійне забезпечення наукових кадрів;

2-й етап — 1949 - 1986 роки — подальший розвиток пенсійного забезпечення наукових працівників;

3-й етап — 1986 - 1990 роки — правове регулювання пенсійного забезпечення наукових працівників у роки перебудови;

4-й етап — 1991 рік і донині — правове регулювання пенсійного забезпечення наукових працівників у роки незалежності України.

2. Новим є висновок про те, що законодавство про пенсійне
забезпечення наукових кадрів, порівняно із загальним законодавством про пенсійне забезпечення, характеризувалось тим, що встановлювало на кожному з розглянутих етапів такі особливості: наявність чи відсутність (наприклад, при призначенні пенсії внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання) умови про необхідність спеціального стажу; встановлення чи невстановлення обмеження заробітку, з якого обраховується пенсія науковому працівникові: встановлення обмеження чи відсутність обмеження щодо розміру пенсії, яка нараховується науковому працівникові; встановлення обмеження чи відсутність обмеження виплати наукової пенсії працюючим науковим працівникам.

3. Вперше зроблено висновок про те, що на наукових працівників поширюються загальні міжнародно-правові норми щодо соціального, включаючи пенсійне, забезпечення. У зв'язку з цим, для уникнення різночитання та суперечностей на практиці, пропонується доповнити ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» частиною 25 такого змісту: «На наукових працівників поширюються міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені Законом України «Про наукову і науково- технічну діяльність», то застосовуються норми міжнародного договору».

4. Вперше обґрунтовано пропозицію щодо удосконалення Угоди «Про гарантії прав громадян держав — учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення». У ст. 5 Угоди доцільно передбачити перерахування страхових внесків, відрахованих за період трудової діяльності працівників країн СНД, які працювали за межами своєї країни, до пенсійного фонду тієї країни, де їм призначена пенсія і де вони її отримують.

5. Вперше обґрунтовано висновок про встановлення у ст. 7 Угоди «Про гарантії прав громадян держав — учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення» умов та порядку пенсійного забезпечення, якщо той чи інший вид пенсії не передбачений законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. У зв'язку з цим ч. 2 ст. 7 Угоди «Про гарантії прав громадян держав — учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення» доцільно викласти у такій редакції: «Якщо той чи інший вид пенсії не передбачений законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера, пенсіонер продовжує отримувати свій вид пенсії за рахунок коштів держави, в якій він набув право на цей вид пенсії».

6. Вперше дано визначення наукової пенсії. Наукова пенсія - це пільгова щомісячна грошова виплата, яку отримує науковий або науково- педагогічний працівник при наявності спеціального стажу у разі досягнення
ним передбаченого Законом пенсійного віку, чи визнання його інвалідом, або отримують члени його сім'ї у випадку втрати годувальника, яка здійснюється з різних джерел фінансування.

7. Новим є висновок про те, що пенсія науковим працівникам за своїми підставами надання не підлягає для віднесення її до пенсії за вислугу років, незважаючи на те, що надання такої пенсії і вимагає наявність спеціального стажу наукової (науково-педагогічної) роботи.

8. Зроблено висновок, що за характером суспільно-корисної діяльності, у зв'язку з якою здійснюється пенсійне забезпечення громадян, наукові пенсії займають особливе місце в системі інших видів пенсій і їх можна віднести до пільгових пенсій.

9. Новою є пропозиція у Законі України «Про наукову і науково- технічну діяльність» замінити по тексту слова «стаж роботи» на «страховий стаж» і відповідно «стаж наукової роботи» на «страховий науковий стаж».

10. Вперше внесено пропозицію про зміну ч. 21 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і викласти її у такій редакції: Науковим (науково-педагогічним) працівникам, які стали інвалідами І, II, III груп внаслідок загального захворювання до чи під час перебування на посаді наукового (науково-педагогічного) працівника, призначається пенсія по інвалідності у розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку.

11. Уточнено визначення наукового працівника, у зв'язку з чим вперше запропоновано викласти абзац 9 ст. 1 Закону у такій редакції: «Науковим працівником є вчений, який відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково- організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації».

12. Вперше пропонується уточнити поняття науково-педагогічного працівника, у зв'язку з чим викласти абзац 10 ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у такій редакції: «Науково- педагогічним працівником є вчений, який на підставі трудового договору (контракту) займається професійно педагогічною та науковою або науково- технічною діяльністю у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III- IV рівнів акредитації».

13. Новим є висновок, що існування переліків посад наукових та науково-педагогічних працівників, в одному випадку - визначених Законом, в іншому - визначених Кабінетом Міністрів України, не буде сприяти однозначному розумінню та застосуванню їх на практиці при призначенні наукової пенсії. У зв'язку з викладеним доцільно встановити норму, згідно
з якою перелік посад наукових та науково-педагогічних працівників, перебування на яких дає право на призначення наукової пенсії, визначається виключно законами України.

14. Вперше вноситься пропозиція останній абзац ст. 223 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» викласти у такій редакції: «час навчання в докторантурі, а також час навчання в аспірантурі, ад'юнктурі з очною та заочною формами навчання, час підготовки дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в якості здобувана, але не більше 4 років; час навчання в аспірантурі, ад'юнктурі з очною та заочною формами навчання, час підготовки дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в якості здобувана зараховується за умови наявності наукового ступеня».

15. Обґрунтована доцільність включення часу служби у Збройних Силах України до стажу наукової роботи. У зв'язку з цим ст, 223 Закону необхідно доповнити ще одним абзацем, який викласти у такій редакції «час служби у Збройних Силах України».

16. Вноситься пропозиція, згідно з якою різниця між сумою призначення пенсії за Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, повинна фінансуватися за рахунок коштів Пенсійного фонду для всіх працівників, які мають право на наукову пенсію, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності юридичної особи.

17. Вперше зроблено висновок, що справляння збору на обов'язкове соціальне страхування не повинне обмежуватися граничною сумою заробітку. Граничну суму заробітку можна було б встановити лише для введення обмеження збору за прогресивною ставкою, тарифом.

18. Вперше вноситься пропозиція доповнити ст. 223 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» ч. 2 такого змісту: До стажу наукової роботи, який дає право на науковову пенсію, зараховується стаж наукової роботи за період відрядження за кордон.

19. Обґрунтовується доцільність закріплення в Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність» норми, згідно з якою науковим чи науково-педагогічним працівникам, які виконують науково-дослідну чи науково-педагогічну роботу на умовах трудового договору і одночасно виконують на основній роботі чи поза її межами науково-дослідну роботу на умовах цивільно-правового договору, оплата праці за науково-дослідну роботу на умовах цивільно-правового договору зараховується при визначенні середньомісячного заробітку для призначення наукової пенсії за умови сплати пенсійного внеску (збору) у розмірах, передбачених для наукових працівників, які працюють за трудовим договором (контрактом).
20. Новим є висновок, що допомога при виході на пенсію повинна включатися до суми заробітку, з якого обчислюється середня заробітна плата для нарахування пенсії науковому працівникові.



следующая страница >>