asyan.org
добавить свой файл
1



НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ



№ « __ » _________ 2010 р.
Члену Вищої ради юстиції

Бондику В.А.

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ

(в порядку ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України»)

Шановний Валерію Анатолійовичу!

Як мені стало відомо, 24 червня 2010 року суддя Печерського районного суду м. Києва, пані Пилаєва М.К. у кримінальній справі №4-1546/10 ухвалила постанову про обрання у відношенні Макаренка Анатолія Вікторовича запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Вважаю, що при ухваленні зазначеного судового рішення суддя вчинила дії, що дають підстави кваліфікувати їх як такі, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, а це, в свою чергу, згідно ст. 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» є порушенням суддею присяги.

Обґрунтовую це наступним.

Як виявилось, текст постанови у певних положеннях (абзацах) повністю відтворює текст подання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України Дронова Є.В. від 23 червня 2010 року про обрання Макаренку А.В. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Можна було б припуститись уявлення, що висновки, яких дійшла суддя при ухваленні постанови, є тотожними до висновків слідчого (хоча і це було б проявом дії, що містить в собі ознаки упередженості, адже суд має дещо інші функції, аніж правоохоронні органи). Але постанова (в тих частинах, де вона за текстом повністю відтворює текст подання) містить ті ж самі помилки та опечатки, що допущені у поданні. Це може свідчити тільки про те, що суддя не здійснювала оцінку доказів, не зясовувала достовірність пояснень учасників процесу, не обтяжувала себе всебічним та безстороннім розглядом поданих свідчень та матеріалів справи, а лише копіювала текст з носія інформації, де був збережений текст подання про обрання запобіжного заходу. Вважаю цей факт підставою сумніватись в об’єктивності судді, а самий факт копіювання тексту подання та «вставляння» його до змісту постанови – дією, що може кваліфікуватись як така, що порочить звання судді та згідно ст. 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» є порушенням суддею присяги.

Подальших порушень суддя припустилась при нібито об’єктивному аналізі свідчень, фактів, матеріалів справи, що знайшло відображення у постанові від 24 червня 2010 року.

Відповідно до частини 2 статті 148 Кримінально-процесуального кодексу України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Такі достатні підстави мають бути викладені у відповідній частині постанови.

Наразі суддя в постанові визначила, що Макаренко А.В. підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від двох до п’яти років. Цей факт не може бути підставою вважати, що підозрюваний буде ухилятись від слідства або припускатись інших порушень.

Також, у постанові суддя зазначила, що при ухваленні постанови приймає до уваги обставини та спосіб вчинення злочину. Звертаю особливу увагу: не вдаючись до основ кримінального права та законодавства, зазначу лише одне – спосіб вчинення злочину може бути складовою частиною його об’єктивної сторони лише щодо окремих діянь, що вчинюються умисно! Натомість суддя бере до уваги спосіб вчинення злочину підозрюваним, якому пред’явлено обвинувачення за необережне (!) діяння. А необережне діяння завжди вчинюється у вигляді бездіяльності! Бездіяльність, навіть злочинна, не може мати способу. Тобто, суддя не може не усвідомлювати, що спосіб вчинення злочину, як його кваліфікуюча ознака, не може бути застосований взагалі щодо діянь, вчинених за необережністю. Тим не менш, вона визначає його в якості підстави для обмеження конституційного права громадянина на особисту свободу та недоторканість, застосовуючи до нього найсуворіший вид запобіжного заходу. При цьому суддя нехтує клопотаннями про застосування таких заходів, як порука народних депутатів України та застава. Практика вітчизняного судочинства на сьогоднішній день взагалі не має прецедентів взяття під варту осіб, що підозрюються у вчиненні подібних злочинів. У той же час суддя Пилаєва М.К. приймає до уваги спосіб вчинення злочину, якого немає і бути не може стосовно діянь, вчинених за необережністю, та кваліфікує цей самий спосіб як достатню підставу вважати, що підозрюваний буде намагатися ухилятися від слідства та суду. Звісно, враховуючи, що істотна частина постанови скопійована в невідредагованому вигляді з тексту подання слідчого, можна вважати, що суддя просто не читала та не аналізувала текст цієї постанови. А відповідно, що це не є проявом повного юридичного непрофесіоналізму судді. Але є різниця. Посадові особи правоохоронних органів, які, зокрема, готують відповідні подання, не складають присягу здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим. У той же час обрання суддею правової позиції, що до останньої опечатки відтворює позицію обвинувачення, є проявом її цілковитої необ’єктивності та брутальної упередженості.

Далі суддя в якості достатньої підстави вважати що підозрюваний ухилятиметься від слідства та суду, тощо, визначає наявність у нього в минулому статусу високопосадового державного службовця. На думку судді, наявність цього факту вже є підставою передбачати, що підозрюваний Макаренко А.В. намагатиметься ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. Поняття «намагатися» передбачає активні дії з боку суб’єкта, а не його статус. За логікою судді будь-яка особа, що займає в державі високу посаду, є потенційним правопорушником, оскільки наявність високого статусу у підозрюваного не потребує інших достатніх підстав передбачати з боку такого підозрюваного будь-яких протиправних намагань. Вважаю, що це дискредитує державу в цілому та її апарат, працівників та службовців. Та ні в якому разі наявність такого статусу не може бути підставою для висновків, що їх дійшла суддя.

При цьому на окрему увагу заслуговує той факт, що суддя (як видно зі змісту постанови) вирішила не вдаватись до оцінки в якості доказів, щодо відомостей про особу Макаренка А.В., який на час злочину, у вчиненні якого він підозрюється, був нагороджений державними нагородами та відзнаками, мав понад одну вищу освіту, високу кваліфікацію державного службовця. Звісно, навіщо враховувати бездоганну репутацію підозрюваного при вирішення питання про позбавлення його особистої свободи, якщо є такі підстави, як спосіб вчинення необережного злочину та факт зайняття підозрюваним високої посади на державній службі. Окремо зазначу, що захисник неодноразово наводив факти, що підозрюваний за останній час неодноразово покидав межі України, повертався до України, а також той факт, що Макаренко А.В. зявився особисто і добровільно на допит в якості свідка по іншій кримінальній справі (саме після завершення такого допиту він і був затриманий). Але саме ці факти (а не спосіб та високий статус підозрюваного) повинні були переконати суддю, що підозрюваний не мав та не має наміру чинити слідству перепони у встановленні об’єктивної істини.

Але це все лишилось поза увагою судді.

Підсумовуючи наведене, я вважаю, що в діях судді при ухваленні постанови по кримінальній справі №4-1546/10 від 24 червня 2010 року є ознаки діянь, що порочать звання судді і можуть викликати
сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у
чесності та непідкупності судових органів, та, згідно ст. 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», є порушенням суддею присяги.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України»,

ПРОПОНУЮ:

  1. Звернутись відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про Вищу раду юстиції» до Вищої ради юстиції з пропозицією щодо порушення питання про звільнення судді Печерського районного суду міста Києва Пилаєвої Марії-Маргарити Костянтинівни з посади за порушення присяги судді.

  2. Витребувати згідно ст. 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції» в Печерському районному суді м. Києва копію кримінальної справи №4-1546/10.

Народний депутат України