asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3

Кожна тиранія потребує гомогенізації культури на тій території, де вона прагне правити. Українці мали б розуміти це. Коли Радянський Союз прагнув правити світом, то намагався зробити кожного росіянином. З різних причин, передусім географічних, українці зазнали головного удару насильницької інтеграції.

ЄС працює делікатніше, не використовуючи методів на взірець русифікації, натомість стираючи національну ідентичність та місцеву автономію. Вони намагаються створити те, що марксисти називали «новою соціалістичною людиною» – людиною без коренів і без роду, що нагадує грудку глини, якій лише треба надати форму.

Якнайкраще з цього приводу висловився чеський письменник Мілан Кундера: «Боротьба людини проти влади – це боротьба пам’яті проти забуття».

^ ЗАБУТА ОБІЦЯНКА ЄВРОПИ

Забута нині риторика створення ЄС обіцяла всезагальний достаток, за який не треба платити. Обіцяли зробити багатшим кожне суспільство.

У величезному, катастрофічному провалі цієї обіцянки може переконатися кожен, хто лиш має бажання:
-    уряди балансують на межі банкрутства;
-    європейські Центральні Банки шукають ще більш вигадливих схем та евфемізмів, щоб приховати друк грошей;
-    безробіття в Єврозоні досягло найвищого рівня з початку нового тисячоліття. Безробіття серед молоді в Греції та Іспанії сягає 60%;
-    виробництво скорочується;
-    непрацюючі позики європейських банків подвоїлися за період з 2008 по 2012 роки і тепер становлять майже 1,2 трильйона євро;
-    господарська й національна заборгованості продовжують невпинно зростати.

Стикаючись з очевидними невдачами, бюрократи в Брюсселі поводяться так, як і всі справжні тирани, – вони полюють на «диверсантів», «куркулів», людей, які не вкладають справедливу частку в загальну справу.

Полюють на тих, хто ухиляється від сплати податків, водночас встановлюють високі податкові пороги та безвнескові пенсійні схеми. Для вирішення проблем пропонують більше влади і більше контролю.
У жовтні Канцлер Німеччини Анґела Меркель наполягала на тому, що ЄС має прискіпливо наглядати за національними бюджетами.

Відтак якщо ми втратимо пильність, то договір з ЄС може стати наступним Переяславом – тимчасовим полегшенням в обмін на тривалу втрату суверенності.

Ми досі можемо поїхати на протест до Києва, однак Брюссель розташований значно далі.

Так, Захід набагато заможніший від України, однак це старе багатство. Надто багато українців
не можуть відрізнити багатство від паразита, що ним живиться.

Замість того, щоб поспішати на борт корабля, який тоне, українці мали б створити основи для майбутнього успіху, забезпечивши право місцевих автономій, самозахисту та конкуруючих грошей.
А забезпечивши ці права, ми зможемо вирішити – приєднуватися чи ні. Ми вже будемо в безпеці.

^ КУЛЬТУРА ТА ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ

Політична централізація з надзвичайною силою впливає на культуру. Французи були першою західноєвропейською нацією, що стала великою державою. Сьогодні Франція має єдиний центр культури, багатства і влади – Париж.

До XIX ст. Німеччина складалася із сотень князівств і тисяч незалежних міст із магдебурзьким правом. Де саме розташований центр німецької культури, грошей і влади? У Гамбурзі? Мюнхені? Берліні? Кьольні? Франкфурті? Бонні? Ще довго після того, як Франція стала централізованою, розрізнені німецькі князівства зберігали свободу розвивати власні економіку, культуру і політику без володарів. Кожне князівство змагалося за те, щоб мати кращий університет, кращий театр, кращі вулиці й парки.

Є докази на користь того, що селяни втікають від жорстоких князів до ліпших. Це єдиний відомий рух, що запобігає корупції. Коли володіння великі й утікати нікуди, політики можуть вільно красти
і зловживати своїм становищем.

^ ПОХОДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ

Можливо, хтось із читачів здивується, коли дізнається, що системи соціального забезпечення, такі, як пенсії, медичне страхування і безкоштовна освіта, вперше з’явилися в Німеччині Отто фон Бісмарка. Він якраз об'єднав людей, не звиклих до політичної централізації, і для цього розробив систему залежностей. Бісмаркові йшлося про те, щоб створити ілюзію, ніби без його медицини не було б жодних ліків взагалі, без новоствореної системи освіти не існувало б шкільництва, а без його пенсійної системи люди не змогли б собі зарадити.

Цей підхід виявився настільки ефективним, що його почали копіювати політичні класи інших країн, тож сьогодні він мало чим відрізняється у всьому світі.

Я закликаю до створення місцевих та приватних рішень у питаннях медицини, пенсій і освіти.

Ви так боїтеся відповідальності за власне здоров'я, що готові поставити під загрозу все, чого нині досягнули?

Хіба ви не можете поглянути на проблеми освіти так само сміливо, як ви дивились на «Беркут»?

Хіба ви не можете подбати про літніх людей так самовіддано, як годували й одягали протестувальників на Майдані?

Ухиляння від власної відповідальності і дозвіл на створення неймовірної бюрократії запросить іноземні сили – чи то європейські, чи російські – сіяти борги і залежність.

Така поведінка змусить новий керівний політичний клас вибирати між Україною та центральним банком чи Кремлем.

ОСВІТА

Чи справді українці хочуть вічно воювати зі своїм міністром освіти? А що було б, якби школами керували з області так, як у США цим займаються міста? Чи не стишило б таке рішення конфліктів між українцями, замість розпалювати їх? Чи не змусило б воно корумпованих керівників освіти відповідати за наслідки своєї діяльності?

Ви можете відповісти, що для націоналістів, наприклад, дуже важливо, щоб усі українці вивчали
в школі боротьбу УПА проти нацистів. А може, ліпше змиритися з незгодою? Чи не досить знати правду для себе? Чи допоможуть спроби переконати всіх у своїй правоті у процесі створення загальнодержавної системи освіти? Чи не здається вам, що таким чином ви створите систему, яку легко зможуть контролювати ваші опоненти?

^ ХТО САМЕ Є УКРАЇНЦЕМ? 

Багато націоналістів інстинктивно підтримують політичну централізацію. Вони побоюються, що коли центральний уряд не контролюватиме людей, то вони перестануть бути українцями. Постає питання: що сьогодні є мірилом українського? І як українська ідея працювала досі без централізації?

Отже, хто саме є українцем? Чи сплата податків центральній владі в Києві справді зробить когось українцем? Кожен, хто приїде до Канади, може пересвідчитись, що наші емігранти берегли там свою культуру і традиції з такою пристрастю, як мало хто тут. Вони не перестали бути українцями лише тому, що більше не перебувають під політичним контролем Києва.

Коли політики намагаються контролювати культуру, вона гине в болоті корупції і журби. Коли ж вони звільняють її, вона розвивається й квітне. Вона надихає інші культури.

^ СУСПІЛЬСТВО ВИСОКОЇ ДОВІРИ

Не варто сприймати Україну як острів корупції в чесному світі. Ми робимо так тому, що постійно оглядаємося на Захід. Насправді корупція – це норма у всьому світі, а країни Європи, зокрема західної
та північної, радше винятки. Суспільство високої довіри, яке вони зуміли створити, слід вважати дивом
і рідкістю, і його, звісно, варто наслідувати.

Створення такого суспільства високої довіри можна охарактеризувати як поширення на ціле суспільство моралі сім'ї. При цьому кожен ставиться одне до одного, як до родича. Південна і Східна Європа ніколи не досягали такого поширення моралі. У них аграрна мораль, якій притаманна вірність родині окремо від лояльності до всього суспільства. Існують одні правила ведення бізнесу з родичами, і зовсім інші – з рештою громадян. Невипадково саме Південна і Східна Європа залишаються більш корумпованими.

Аграрна мораль непридатна для великого простору. Вона працює в межах родини чи села, однак не може реалізовуватись у великій країні. Вона підштовхує до шахрайства і захисту економічних переваг за допомогою насильства і законодавства. Перешкоджає людям займатися тим, що є, по суті, найважливішим – конкурувати. Людство має змагатися у безкровній ринковій конкуренції. Потрібно прийняти виклик конкуренції в роботі та бізнесі без використання законів чи насильства для захисту
можливостей.

САМОЗАХИСТ

^ ПРАВО ВОЛОДІННЯ ЗБРОЄЮ

Протести показали мужність і братерство наших людей. Чому ж ми запрошуємо злочинців для захисту від наших сусідів, а не запрошуємо сусідів для захисту від злочинців?

Дуже просто визначитися щодо дозволу чи заборони на загальне володіння вогнепальною зброєю, спираючись на конкретні приклади. Розстріли у школах повсякчас згадують для дискредитації ідеї володіння зброєю. Натомість тисячі випадків, коли люди успішно захищалися від злочинців, як аргументи на користь необхідності зброї мають значно менший розголос.

Траплялось, що масовим розстрілам у школах перешкоджали озброєні студенти, викладачі чи сусіди – наприклад, у місті Перл, штат Міссісіпі в 1997 році та в Правничій Школі Аппалачі в 2002 році. Випадки запобігання розстрілам рідкісні, оскільки більшість шкіл не дозволяють людям носити зброю на своїй території, що водночас дозволяє злочинцеві бути єдиним, хто має гвинтівку.

Іншим суттєвим наочним доказом на підтримку вогнепальної зброї можна назвати швейцарців або мешканців американського міста Кеннесо, штату Джорджія, в якому у 1982 році мер прийняв закон про те, що кожна сім’я в місті повинна мати зброю (цікаво, що виконувати закон ніхто нікого не примушував). ЗМІ пророчили катастрофу – щоденні розстріли та вбивства, однак сталося протилежне. Злочинність зникла. З моменту прийняття закону населення збільшилося з 5000 до майже 30 000. 2013 року аналогічний закон прийняло ще одне місто в Джорджії.

Можна також згадати про те, як вплив мафії в США 1920-х років зростав саме в містах і штатах, де зброю було заборонено законом.

Однак у нашій розмові все ж ліпше покладатися на емпіричні свідчення. У Гарвардському університеті нещодавно було опубліковано дослідження рівня вбивств у різних країнах Європи. Зокрема, автори звертають увагу, що Російська Федерація забезпечує дуже суворий контроль над зброєю в руках своїх громадян, проте статистика вбивств у РФ залишається досить високою. Число вбивств у Росії
в чотири рази перевищує показники «завалених стволами»  у Сполучених Штатах Америки. 

На думку дослідників, «результати дозволяють припустити, що там, де вогнепальна зброя обмежена, використовують іншу зброю для здійснення вбивства». Інакше кажучи, ліквідація вогнепальної зброї не виключає вбивства, а посилений контроль за зброєю (як наприклад, у Росії) не знижує суттєво рівня вбивств. 

Дослідження також показує, що окремі європейські країни зі значними показниками володіння зброєю – такі, як Норвегія , Фінляндія , Німеччина і Франція, – відзначаються напрочуд низькою статистикою вбивств. Порівняйте їх із Люксембургом, «де пістолети зовсім заборонені, а володіння вогнепальною зброєю будь-якого виду мінімальне, натомість показник скоєних убивств за 2002 рік у дев'ять разів вищий, ніж відповідно в Німеччині».

Коли в 1996 році пістолети заборонили в деяких частинах Великобританії (після стрільби в школі містечка Данблейн), вбивства з використанням пістолета скоротилися, проте загальні показники убивств й інших насильницьких злочинів значно зросли. Заборона пістолетів в Австралії призвела до аналогічних результатів.

Натомість рівень злочинності в Чикаґо з 2010 року чи  у Вашингтоні з 2008 року, коли обмежувальні закони про зброю були скасовані рішеннями вищих судів, показав, що кількість насильницьких злочинів значно знизилася.

За опитуванням 2005 року двадцяти двох тисяч американських шерифів і керівників поліції, 92% респондентів наполягають, що законослухняні громадяни, як і раніше, повинні мати право купувати зброю для самозахисту. 66% вважають, що національний дозвіл на приховане носіння зброї (нині незаконне у багатьох штатах) «знизить показники насильницьких злочинів». Попередні масштабні опитування, проведені Southern States Police Benevolent Association та Law Enforcement Technology Magazine, дали подібні результати.

Критики права володіння зброєю, оперуючи емпіричними даними, вдаються до зіставлення двох цілком різних культур. Скажімо, порівнюють вищий показник убивств в США і нижчий у Британії. Це шахрайський хід. Вони не звертають уваги на той факт, що навіть на початку ХХ століття, коли в обох країнах володіння зброєю було дозволеним, у Штатах уже тоді рівень убивств був вищим. Вони ігнорують і те, що високі показники рівня убивств в Америці зумовлені даними з міст, в яких володіння зброєю незаконне, що рівень убивств у Великобританії зріс після того, як там заборонили зброю, що США навпаки знизили показники злочинності в тих місцях, де володіння зброєю дозволили.

Тож насправді озброєне суспільство – це мирне суспільство.

ГВИНТІВКА

Потужні гвинтівка чи карабін – це, мабуть, найважливіша зброя для вільного суспільства. Гвинтівку рідко використовують для злочинних дій, оскільки її важко сховати. Кожна людина має відповідальне право володіти гвинтівкою і вправлятися в стрільбі та безпечному поводженні зі зброєю. До безпечного поводження входить вимога ніколи не наводити гвинтівку на іншу людину, якщо не маєте наміру стріляти. Незалежно від того, чи гвинтівка заряджена. Гвинтівку треба тримати дулом до землі.



<< предыдущая страница   следующая страница >>