asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3

^ Зовнішні фактори, що стимулюють професійний розвиток педагогів

Значення балів оцінки реалізації потреб педагогів у професійному розвитку:

5 – так (перешкоджають, стимулюють);

4 – скоріше так,

3 – так,

2 – скоріше немає;

1 – немає.

Стимулюючі фактори, оцінка


1

2

3

4

5

Методична робота в ЗНЗ
















Курси підвищення кваліфікації
















Приклад і вплив колег
















Приклад і вплив керівників
















Організація роботи в ЗНЗ
















Увага до цієї проблеми керівників
















Довіра з боку колег
















Інтерес до роботи колег
















Зростаюча відповідальність
















Можливість одержання визнання в колективі
















К (факт)




К (макс)




К (стим)





За результатами діагностичних карт педагог будує графік професійної майстерності та порівнює його з результатами оцінки експертної групи у складі представників міської методичної служби, керівника навчального закладу, вчителя – методиста відповідної фаху, практичного психолога, представника громадськості.

Окремо обчислюється відсоток внутрішніх факторів, що заважають професійному розвитку педагога.

  1. ^ Внутрішні фактори, що перешкоджають професійному розвитку педагогів

Перешкоджаючі фактори, оцінка


1

2

3

4

5

Власна інерція
















Розчарування через колишні невдачі
















Відсутність підтримки й допомоги в цьому питанні з боку керівників
















Недоброзичливість оточення (заздрість, ревнощі й т.п.), що погано сприймають у вас зміни й прагнення до кращого
















Стан здоров'я
















Нестача часу
















Обмежені ресурси, стиснуті життєві обставини
















К (факт)




К (макс)




К (пер) внутрішні перешкоди





На підставі отриманих даних методична служба виставляє середню варіативну оцінку за всіма показниками, потім підсумовують усі оцінки і ділять на кількість показників за кожним блоком. Оптимальними є показники 75 % і вище; допустимими — від 50 до 74 %, критичними — 40—49 %.
^ КРИТЕРІАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ У %

40 – 49% - На даному репродуктивному (технологічному) етапі перебуває так званий педагог-виконавець. Для нього характерна відсутність потреби в самостійній оцінці професійної діяльності, проходження стереотипам, методичним рекомендаціям без урахування мінливих умов, , орієнтація на репродуктивні форми навчального процесу.

50 – 74% - конструктивний (евристичний) рівень – свідчать про те, що педагог є індивідуально-орієнтованим практиком. Це означає наявність у нього самостійних суджень, але з недостатньо доказовою аргументацією, він використовує в роботі аналітичні навички, діагностичні методи, сучасні засоби виховання й навчання , координує свою професійну діяльність відповідно до вимог навчально-виховного процесу закладу, в якому він працює.

Педагог, що одержав 75% і більше , знаходиться високому дослідницькому (креативному) рівні. Педагог-майстер – компетентний дослідник, який усвідомлено вибирає інноваційні методи, форми й засоби освітнього процесу, самостійно розробляє педагогічні технології й методики, дотримується власних педагогічних принципів і реалізує їх на практиці.
Приклад графіка комплексної оцінки

професійної педагогічної діяльності
За результати градації педагоги можуть бути класифіковані за наступними умовними градаціями:

  1. Педагоги-«новатори». До цієї групи належать педагоги з яскраво вираженим новаторським духом, які завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Вони вміють розв'язувати нестандартні завдання, часто самі створюють і розробляють педагогічні інновації.



  2. Педагоги-«передовики». Вони першими здійснюють практичну, експериментальну перевірку інновації у своєму закладі, підхоплюють інновації, впроваджені в інших навчально-виховних закладах.




  1. «Помірні» педагоги («золота середина» ). До інновацій вони ставляться стримано, не поспішають їх впроваджувати, водночас намагаються не бути у цій справі серед останніх. Як правило, такі педагоги розпочинають інноваційну діяльність після того, як нове сприймуть колеги.




  1. Педагоги-«передостанні». Цю групу утворюють педагоги, які передостанніми наважуються на інноваційну діяльність. Нове вони сприймають, переконавшись в утвердженні щодо нього загальної позитивної думки.




  1. Педагоги-«останні». Для стилю мислення, поведінки, професійної діяльності цих педагогів характерні традиційність, консервативні форми роботи.



ВИСНОВОК

Для осмисленої, повноцінної участі педагога в підвищенні професійної діяльності важливо, щоб фахівець був не тільки її безпосереднім учасником, а й безпристрасним експертом на етапі її аналізу, що сприятиме реалізації його особистісного потенціалу, підвищенню загальної культури, актуалізації самооцінки і здійсненню самокорекції своєї діяльності.

Запропонована комплексна модель оцінювання дає змогу реально описати показники розвитку професійної діяльності педагогічного працівника порівняно з вихідним рівнем, а також очікуваним за прогнозом і реальним на кінець атестаційного періоду результатом.

Завдяки цьому виявляють фактори, що сприяли або заважали отриманню прогнозованих результатів розвитку професійних якостей педагога. Таке оцінювання називають оцінюванням результату і силового поля, оскільки до уваги беруть як одержані результати, так і внутрішні та зовнішні фактори організації педагогічної діяльності.

Використання моделі комплексного оцінювання допомагає педагогові виявити наявні проблеми, стимулює його підвищувати якість власної професійної діяльності й рівень професіоналізму. Комплекс коригувальних дій і заходів щодо результатів оцінки якості професійної діяльності педагогів дозволяє одержати кінцевий результат, заради якого розроблена дана модель (досягнення, підтримка й підвищення якості професійної діяльності педагогів).

Представлені матеріали не претендують на повне висвітлення всіх аспектів розглянутої проблеми, але дають імпульс до подальшого вивчення питань оцінки якості професійної діяльності педагогів. Взаємозв'язок цих питань із розв'язком проблеми суб'єктів оцінювання вказує на актуальність подальшого теоретичного й емпіричного вивчення теми комплексної оцінки якості професійної діяльності педагогічних працівників.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Волощук А. М. «Тести з педагогіки» за ред. М. В. Левківського. – Житомир: Полісся, 2007 – 116 с.

  2. Гальцева Т.О Психологічні проблеми диференціації системи освіти та інноваційна діяльність педагогів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. -Том ІІІ, частина 4. - Київ, 2001.- С. 44 – 50.

  3. Гальцева Т.О. Психологічна зрілість – необхідна умова свідомого вибору та професійного самовизначення вчителя // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. -Том ІІІ, частина 5.- Київ, 2001.-С. 192 – 198.

  4. Гальцева Т.А. Взгляд психолога на проблему выбора учителем инновационных технологий // Науково-методичний альманах “Нива знань”. - Дніпропетровськ, 1996. - С. 11-13.

  5. Гальцева Т.О Деякі аспекти прийняття вчителем нових педагогічних систем // Науково-методичний альманах “Нива знань”. – Дніпропетровськ, 1998. – С. 104-105.

  6. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник – К., Академвидав, 2004 – 352 с..

  7. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти. – К., 2004.

  8. Методична робота в школі. – К.: «Шкільний світ», 2007.

  9. Науково-методичний журнал «Управління школою», №12, 2006.

  10. Старченко К. М., Пуцов В. І., Гадзецький Б. В. Технологія управлінської діяльності. – К., 2002.

  11. Сівак Станіслав. Скринінг шкільного життя. – 2002. Тернопіль. – 92 с.

  12. "Справочник старшего воспитателя дошкольного учреждения" № 10, 2011 года

  13. Хорунжі Л. Діагностика готовності вчителя // Завуч. – 2006.

  14. Юсуфбекова Н.Р. Общие основы педагогической инноватики. Опыт разработки теории инновационных процессов в образовании – М., Образование, 2008 – 526с.





<< предыдущая страница