asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
ВІДДІЛ ОСВІТИ КРАСНОАРМІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

МОДЕЛЬ

КОМПЛЕКСНОГО КРИТЕРІАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА


Підготувала

методист ММК

Соловйова Вікторія Вікторівна


м. Красноармійськ, 2012
ВСТУП
Перебудова зовнішнього і внутрішнього простору освітніх систем стала такою потужною, що педагог в потоці інформаційного буму не може, не встигає виробити власну стратегію підвищення професійної майстерності, а іноді і не вміє адекватно оцінити та проаналізувати ефективність інновацій.

У таких умовах існує потреба активізувати роботу міської методичної служби задля вироблення механізму формування у педагогів здатності не тільки накопичувати знання, досвід й навички, а й виховувати звичку й вміння розуміти власний внутрішній світ і сутність взаємодії з іншими людьми, критично аналізувати та осмислювати власну діяльність, бути спроможними вибудовувати стиль спілкування з учнями у новому форматі, адекватно оцінювати новітні технології і бути до них готовими.

Це вимагає корекції діяльності методичної служби у напрямку розкриття та розвитку інноваційного потенціалу педагога (здатності проектувати й моделювати розвиток освіти в конкретних формах, у практичній діяльності), стимулювання їх до творчого осмислення інноваційних ідей, удосконалення фахової майстерності.

Новим орієнтиром у діяльності методичних служб має стати не стільки процес інформування педагогів про наукові досягнення та досвід інноваційної практики, скільки організація інноваційної діяльності самих педагогів шляхом самоосвіти, самоорганізації й саморозвитку через опанування новими компетенціями. Надзвичайно важливим у цьому аспекті є навчання педагогів поетапному плануванню власної інноваційної діяльності на основі конкретизації завдань реалізації кожного етапу, визначення змісту й очікуваних результатів у відповідності до загальної мети здійснюваної роботи.

Ефективне керівництво й управління професійною діяльністю педагогів загальноосвітніх навчальних закладів передбачає систематичну оцінку їхньої фахової якості. Але оцінку ефективної діяльності педагога у міжатестаційний період необхідно розпочинати, в першу чергу, з самооцінювання педагогом власної професійної діяльності. Для поліпшення результативності педагогічної діяльності з урахуванням потреб і очікувань усіх учасників навчального процесу була розроблена модель комплексного оцінювання якості професійної діяльності педагогічних працівників.
Основне призначення діагностування рівня професійної компетентності педагогічних працівників – надання необхідної допомоги педагогічним працівникам у професійному розвитку та врахування результатів організації в процесі системи методичної роботи.

Були обрані наступні критерії оцінювання

Критерії комплексного оцінювання діяльності педагога:

• методичні знання;

• наукові знання теоретичні знання (педагогічні, психологічні, професійні)

• технологічні знання (знання і використання педагогічних технологій, конструювання уроків, здатність акумулювати і використовувати позитивний досвід діяльності колег). Прогнозування результатів, корекція, рефлексія власної діяльності тощо);

• особистісні особливості, необхідні для успішної професійної діяльності педагога (загальнопрофесійні уміння і навички).
^ ОСНОВНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА

Педагогічне спостереження

Щоб спостереження було науковим і при цьому психолого-педагогічним, воно має відповідати таким вимогам:

а) цілеспрямованості (що спостерігати, що фіксувати);

б) об’єктивності (фіксувати не свої припущення, а об’єктивну типову інформацію);

в) системності та систематичності;

г) упорядкованості та простоті фіксації необхідних результатів.

Аналіз методу:

Позитивне

Недоліки

Висновок

– дає змогу одержувати інформацію про вчителя за будь яких ситуацій;

– не вимагає складної підготовки, доступний;

– дає змогу вивчати вчителя без експериментального дослідження, аналізувати його діяльність, поведінку в звичайних умовах

– метод пасивний;

– метод досить трудомісткий щодо фіксації інформації можна упустити суттєве;

– спостереженню піддаються, як правило, тільки зовнішні прояви;

– значні затрати часу

Не є самостійним методом в педагогічній діагностиці, реалізується разом з іншими методами як анкетування, бесіди тощо

2. Анкетування За допомогою анкетування можна одержати емпіричний матеріал про вчителів. Будь – яка анкета складається за певними правилами системи запитань, кожне з яких логічно зв’язано з метою дослідження (діагностування).

Анкети поділяють за:

Змістом

Функціями

Формою

– факти;

– характеристика колег, подій та інше;

– суджень, намірів;

– самооцінювання тощо

–– запитання – фільтри із функцією, що відсіває (тобто відповідають не всі);

– контрольні чи перевірочні запитання, основна функція яких – перевірити достовірність інформації тощо

– відкритті (прямі запитання – вільна відповідь);

– закриті, в яких до запитань дані відповіді у формі «так», «ні», «не знаю» і т.п. (вчитель вибирає одну з них)

Запитання анкет мають задовольняти ряду вимог, а саме:

а) запитання закритих анкет мають передбачати відповідь тільки в одному плані чи один вибір із кількох;

б) небажане пропонування запитань, що вимагають моральної чи соціальної оцінки особистих якостей;

в) запитання мають бути лаконічними, чіткими, точними та зрозумілими;

г) на виявлення однієї характеристики має бути спрямовано кілька запитань, що передбачають відвертість відповідей;

д) в анкеті бажано мати запитання як у прямій, так і непрямій формі, особисті, так і безособові;

ж) на початку анкети бажано пропонувати нескладні запитання, потім складні (судження, оцінки), на завершення – знову нескладні.

Аналіз методу:

Позитивне

Недоліки

Висновок

– масовість вивчення;

– значна швидкість одержання інформації;

– нескладне опрацювання результатів;

– можливе використання математичних методів аналізу даних;

– можливість фіксування будь-яких питань;

– зручні способи фіксування результатів

– не дає змогу одержати достовірну інформацію у повному обсязі;

– важко розрахувати на повністю відверті відповіді стосовно суттєвих питань;

– здобуту інформацію не можна вважати остаточною

діагностування може бути допоміжним методом одержання інформації


3. Бесідаметод одержання інформації досить широкого діапазону в процесі безпосереднього спілкування з вчителем. Може проводитись як у вільній, так і регламентованій формі.

Чітка постановка мети бесіди та завчасна підготовка запитань допомагає її найбільш цілеспрямувати і здобути необхідну інформацію.

Аналіз методу:

Позитивне

Недоліки

Висновок

прямий контакт з учителем;

– можливість враховувати його реакцію, змінювати запитання тощо, тобто широта маневру;

– має більш індивідуальний характер.

– складність фіксації;

– невисока можливість одержання об’єктивної інформації;

– розрахунок на відвертість, що не завжди справджується.

Кращий результат – в поєднані бесіди з елементами дискусії. В більшості випадків доцільне поєднання педагогічного спостереження з бесідою.


4. Незалежні характеристики (метод отримання інформації). За його допомогою можна дістати загальну оцінку професіоналізму педагогічного працівника. Вимоги до методу: чіткість, усвідомлення завдань, анонімність, мінімум витрат часу, варіативність. К. М. Старченеко пропонує один із варіантів одержання такої інформації.



п/п

Прізвища

вчителів

Культура

Фах

Методика

Рівень

Рівень

Рівень

В

С

Н

В

С

Н

В

С

Н



































Проводиться інструктаж: записати прізвища колег та визначити, поставивши позначку (+) рівень культури, фахову та методичну компетентності.

Опрацювання анкет: визначається середній показник. Наприклад, з фахової підготовки більшість колег оцінили конкретного вчителя як середній рівень. Звичайно, що у наступних індивідуальних бесідах можна вияснити мотиви чи причини даної оцінки.

5. Тестування (як метод) – це фактично усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими контрольними запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів професійної компетентності педагогічних працівників.

В сучасному педагогічному діагностуванні нерідко використовуються комплексні самостійні та контрольні роботи, розв’язування педагогічних ситуацій та їх обґрунтування, моделювання чи проектування педагогічних процесів.

Анкетування вчителів з основних проблем навчально-виховного процесу варто проводити щорічно в квітні-травні.

Після коригування адміністрацією школи та керівниками методичних об’єднань, кафедр діагностичних анкет учителів варто за результатами діагностування скласти діагностичну карту школи. Карта може мати такий вигляд: по вертикалі – прізвища всіх педагогічних працівників, по горизонталі – основні, найбільш актуальні проблеми навчально-виховного процесу, які були вміщені в діагностичних анкетах учителів. Умовними позначками фіксується, що в роботі вчителя добре, що задовільно, з яких питань йому необхідна методична допомога. В останній горизонтальній колонці карти проти прізвища кожного вчителя необхідно вказати колективні форми з підвищення педагогічної майстерності (робота в шкільному, районному методичному об’єднанні, участь у роботі школи передового досвіду, творчій групі, наставництво, робота в психолого-педагогічному семінарі тощо) з урахуванням результатів діагностування.

Аналіз кожної колонки діагностичної карти по горизонталі дає змогу адміністрації школи знати можливості педагогічного колективу щодо кожного аспекту навчально-виховного процесу, допомагає спланувати методичну роботу з урахуванням потреб і можливостей даного педагогічного колективу, намічати конкретні шляхи її удосконалення, вибираючи єдину науково-методичну проблему (тему), а також наочно бачити, кому з педагогів потрібна методична допомога і хто з учителів може її надати.

Аналізуючи кожну колонку діагностичної карти по вертикалі, можна виявити рівень психолого-педагогічної підготовки та педагогічної майстерності кожного члена педагогічного колективу, спланувати індивідуальну роботу з ним з підвищення рівня педагогічної майстерності.

Діагностична карта школи повинна бути динамічною, тобто замінюватися при вибутті, прибутті вчителів або при розв’язанні конкретного питання замінювати його іншим, більш актуальним на даний час.

Крім того, умовними позначками варто окреслити динаміку педагогічної майстерності кожного педагогічного працівника з кожного питання.

Аналіз зібраних матеріалів дасть можливість виявити групи вчителів, які визначили для себе перелік утруднень і потребують навчання, методичної допомоги; педагогів, які мають високий рівень професійної підготовки, оволодівають інноваційними технологіями та цілеспрямовано впроваджують їх у процесі навчальної діяльності; створити динамічні творчі групи учителів для вирішення термінових проблем, пов’язаних з навчально-виховною діяльністю школи.

За результатами діагностування керівники методичної роботи у школі через методичні технології (школа перспективного педагогічного досвіду, школа молодого вчителя, школа педагогічної майстерності, майстер-класи, творчі групи), через різні форми методичної роботи (творчий звіт учителя, творчий портрет учителя, самоосвіта, науково-практична конференція, оперативно-методична нарада, групова та індивідуальна консультація, семінар, бесіда, дебати, дискусія, дидактична гра, ділова гра, методичний (аукціон, фестиваль, турнір), взаємовідвідування уроків, відкритий урок, методична декада і інші) реалізують систему неперервної педагогічної освіти.
^ ОРІЄНТОВНА КРИТЕРІАЛЬНА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА

Модель комплексного оцінювання педагогічної діяльності містить у собі комбінацію змістовно-цільового, організаційно-технологічного, мотиваційно - особистісного, контрольно-діагностичного й корекційно-аналітичного компонентів, і як результат - визначені критерії й показники ефективної педагогічної діяльності.

Основні напрямки забезпечення комплексного оцінювання якості професійної діяльності педагогів засновані на концептуальних положеннях педагога – психолога А.І. Остроухової

Професійна діяльність педагогів оцінюється за 5-бальною шкалою.

Зміст комплексного оцінювання професійної діяльності педагогів передбачає робочі інструкції й оціночно-вимірювальні матеріали: схеми аналізу планування, карти, у т.ч. розроблені Л.М. Денякіною, М.В. Корепановою, І.А. Липчанською. Для проведення об'єктивної оцінки якості професійної діяльності педагогів за допомогою вищевказаних схем у допомогу педагогам були розроблені робочі інструкції.

Сприйнятливість педагогів до нового оцінюють, послуговуючись спеціальною шкалою оцінок, яка передбачає:

5 — критерій сильно виражений;

4 — критерій виражений;

3 — виявляється, але не завжди;

2 — слабо виявляється;

1 — не виявляється.

Рівень педагогічної діяльності педагога можна визначити, використовуючи відповідні коефіцієнти за формулою:

К = Кфакт / Кмакс, (у %)

де Кфакт – сума балів, проставлених в анкетах

Кмакс – максимально можлива кількість балів в анкетах.
4-5 балів – професійна діяльність педагога яскраво виражена й стабільна;

3-4 бала – професійній діяльності педагога проявляється досить стійко, педагог прагне досягти якості;

2-3 бала – дана характеристика проявляється в професійній діяльності педагога нестабільно, але в межах припустимої норми, педагог не в досконалості опанував теоретичними знаннями й методами використання їх на практиці;

1-2 бала – характеристика професійної діяльності по даному показникові виражена недостатньо, проявляється нестабільно, рівень розвитку педагога на грані критичного.



следующая страница >>