asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 ... 10 11



Ал - високоліквідні активи (поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти), наявні у платника податків на дату наданої заявником звітності (офіційної або оперативно розрахованої). Вираховується як сума активів на цю дату, що відповідають рядкам балансу (офіційного або оперативно розрахованого) 1160 та 1165 (форми N 1 або N 1-к). У разі коли кошти підприємства заблоковані на рахунках банком, ця сума коштів може не враховуватися у сумі Ал за наявності належно оформленого банківського підтвердження;

Кн - грошові кошти, які надійдуть з дати наданої заявником звітності (офіційної або оперативно розрахованої) до настання граничного терміну сплати грошових зобов'язань;

Зпб - загальна сума поточних грошових зобов'язань платника податків з усіх податків, зборів (обов'язкових платежів), термін сплати яких припадає на той же податковий період, що і грошове зобов'язання, яке платник просить розстрочити (відстрочити), та сума податкового боргу (у тому числі розстроченого (відстроченого)), за яким терміни сплати припадають на період дії нового розстрочення (відстрочення) на момент звернення (у разі якщо підприємство є платником податків у різних районах, необхідно за даними платника враховувати суми грошових зобов'язань та боргу в усіх цих районах), а також сума заборгованості по зарплаті.

Необхідно також враховувати інші першочергові зобов'язання платника податків, виконання яких може впливати на погашення розстроченого грошового зобов'язання, зокрема:

суму раніше розстрочених грошових зобов'язань, терміни сплати яких настануть протягом дії нового розстрочення;

наявність банківських кредитів;

суму платежів, несплата яких може спричинити зупинку виробництва (штрафні санкції підрозділів МЧС, МОЗ, інших органів, плата за ліцензії, сертифікати та дозволи, платежі за енергоносії тощо).

^ Кошти, які можуть надійти з дати наданої заявником звітності (офіційної або оперативно розрахованої) до настання граничного терміну сплати грошових зобов'язань (Кн), розраховуємо таким чином:

Кн =

Вп
Тп


* Тд, де



Вп - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)) (рядок 2000 звіту про фінансові результати (форми N 2 або N 2-к) по графі 3) та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2050 звіту про фінансові результати (форми N 2 або N 2-к) по графі 3);

^ Тп - кількість днів звітного періоду;

Тд - кількість днів з дати наданої заявником звітності (офіційної або оперативно розрахованої) до настання граничного терміну сплати грошових зобов'язань включно.

^ Коефіцієнт загрози накопичення або непогашення податкового боргу (Кзн) (розраховується при розстроченні (відстроченні) податкового боргу):

Кзн =

Ал + Кн
Зпб


, де



Ал - високоліквідні активи (поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти), наявні у платника податків на дату наданої заявником звітності (офіційної або оперативно розрахованої). Вираховується як сума активів на цю дату, що відповідають рядкам балансу (офіційного або оперативно розрахованого) 1160 та 1165 (форми N 1 або N 1-к). У разі коли кошти підприємства заблоковані на рахунках банком, ця сума коштів може не враховуватися у сумі Ал за наявності належно оформленого банківського підтвердження;

Кн - грошові кошти, які можуть надійти з дати наданої заявником звітності (офіційної або оперативно розрахованої) до закінчення 30-ти денного терміну, передбаченого для розгляду цієї заяви (цей термін у розрахунку коефіцієнта може бути скорочений у разі прийняття органом ДПС рішення про розстрочення (відстрочення) раніше 30 днів);

Зпб - загальна сума поточних грошових зобов'язань платника податків з усіх податків, зборів (обов'язкових платежів), термін сплати яких припадає на той же податковий період, у якому платником надано заяву про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, та сума податкового боргу (у тому числі раніше розстроченого (відстроченого)), за яким терміни сплати припадають на період дії нового розстрочення (відстрочення) на момент звернення (у разі якщо підприємство є платником податків у різних районах, необхідно за даними платника враховувати суми податкового боргу в усіх цих районах), а також сума заборгованості по зарплаті.

Необхідно також враховувати інші першочергові зобов'язання платника податків, виконання яких може впливати на погашення розстроченого (відстроченого) податкового боргу, зокрема:

суму раніше розстрочених грошових зобов'язань (податкового боргу), терміни сплати яких настануть протягом дії нового розстрочення;

наявність банківських кредитів;

суму платежів, несплата яких може спричинити зупинку виробництва (штрафні санкції підрозділів МЧС, МОЗ, інших органів, плата за ліцензії, сертифікати та дозволи, платежі за енергоносії тощо).

^ Кошти, які можуть надійти з дати наданої заявником звітності (офіційної або оперативно розрахованої) до закінчення 30-ти денного терміну, передбаченого для розгляду цієї заяви (Кн), розраховуємо таким чином:

Кн =

Вп
Тп


* Тд, де



Вп - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)) (рядок 2000 звіту про фінансові результати (форми N 2 або N 2-к) по графі 3) та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2050 звіту про фінансові результати (форми N 2 або N 2-к) по графі 3);

^ Тп - кількість днів звітного періоду;

Тд - кількість днів з дати наданої заявником звітності (офіційної або оперативно розрахованої) до закінчення 30-ти денного (або відповідно скороченого) терміну розгляду заяви про розстрочення (відстрочення) включно.

^ Нормативне значення Кз (або Кзн) - менше одиниці.

При значенні Кз (або Кзн) більше одиниці підприємство забезпечено високоліквідними оборотними активами для виконання грошових зобов'язань та погашення податкового боргу. Отже, аналізом звітних даних та розрахункових показників орган Міндоходів може встановити відсутність загрози накопичення або непогашення податкового боргу.

Значення ^ Кз (або Кзн) менше одиниці свідчить про недостатність таких активів і відповідно про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.

При значенні Кз (або Кзн) більше одиниці підприємство може надати інформацію про очікуване надходження коштів у рахунок погашення дебіторської заборгованості до граничного терміну сплати з урахуванням особливості фінансової діяльності підприємства.

Підприємство може додатково пояснити рух коштів та поточних фінансових інвестицій, надати відповідні обґрунтування, розрахунки та розшифрувати структуру дебіторської заборгованості з наданням відомостей про чинники, які унеможливлюють її своєчасне отримання.

Вся додаткова інформація, розрахунки та обґрунтування можуть враховуватися виключно у разі документального підтвердження.

На підставі цих даних заявник має додатково розрахувати Кз (або Кзн) і скласти висновок про неможливість виконання грошових зобов'язань.

Орган Міндоходів розглядає ці розрахунки, висновок і у разі визнання належно обґрунтованими за результатами аналізу встановлює наявну загрозу накопичення або непогашення податкового боргу.

У разі якщо підприємство не в змозі надати зазначені обґрунтування, орган Міндоходів визнає відсутність такої загрози, що є підставою для відмови у наданні розстрочення (відстрочення) сплати податкового боргу.

Приклад розрахунку загрози виникнення податкового боргу

15 січня підприємство звернулося з проханням розстрочити грошові зобов'язання з податку на додану вартість (за терміном сплати 30 січня) на суму 3125 тис. грн. та надало офіційні бухгалтерські форми станом на 1 січня. Крім того, у цьому ж податковому періоді за іншими платежами платник має сплатити до бюджету ще 900 тис. гривень. Сума податкового боргу складає 450 тис. грн., крім того настануть терміни сплати розстроченого податкового боргу на суму 50 тис. гривень. Сума розстрочених грошових зобов'язань, терміни сплати яких припадають на період дії нового розстрочення, - 100 тис. гривень. Заборгованості по виплаті зарплати підприємство не має.

При цьому, за інформацією підприємства, станом на 15.01.2009 коштів рахувалося у сумі 3641 тис. гривень.

Встановлюємо, чи існує загроза виникнення податкового боргу.

1. Визначаємо обсяги коштів, що можуть надійти на рахунки підприємства, у тому числі за реалізовану продукцію:

Кн =

53745
365

* 15 = 2208 тис. грн.



2. Визначаємо коефіцієнт загрози виникнення податкового боргу:

Кз =

3641 + 2208
______________________________
3125 + 900 + 450 + 50 + 100

= 1,264.



Оскільки Кз більше 1, підприємство забезпечено ресурсами для погашення податкових зобов'язань, загроза виникнення податкового боргу відсутня.

Приклад розрахунку загрози накопичення або непогашення податкового боргу

15 січня підприємство звернулося з проханням розстрочити податковий борг з податку на додану вартість на суму 3575 тис. грн. та надало офіційні бухгалтерські форми станом на 1 січня. Крім того, у цьому ж податковому періоді за іншими платежами платник має сплатити до бюджету податкових зобов'язань на суму 900 тис. гривень. Також настануть терміни сплати розстроченого податкового боргу на суму 50 тис. гривень. Сума розстрочених грошових зобов'язань, терміни сплати яких припадають на період дії нового розстрочення, - 100 тис. гривень. Заборгованості по виплаті зарплати підприємство не має.

При цьому, за інформацією підприємства, станом на 15 січня коштів (у національній та іноземній валюті) рахувалося у сумі 3641 тис. гривень.

Встановлюємо, чи існує загроза накопичення податкового боргу при умові, що рішення про розстрочення приймається 30 січня.

1. Визначаємо обсяги коштів, що можуть надійти на рахунки підприємства, у тому числі за реалізовану продукцію:

Кн =

53745
365

* 14 = 2208 тис. грн.



2. Визначаємо коефіцієнт загрози накопичення або непогашення податкового боргу:

Кзн =

3641 + 2208
________________________
3575 + 900 + 50 + 100

= 1,264.



<< предыдущая страница   следующая страница >>