asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 10 11
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо встановлення загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу та проведення аналізу фінансового стану підприємств, які звертаються до органів Міндоходів для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу)


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Методичні рекомендації розроблено для оцінки фінансово-господарського стану підприємств з метою прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) (далі - Методичні рекомендації).

Основні засади розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань визначені ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс), постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу, і доказів існування таких обставин" (далі - постанова N 1235) та наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 N 1261, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 грудня 2012 року за N 2143/22455 (далі - наказ N 1261).

Платники податків - юридичні особи (резиденти і нерезиденти) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом (далі - підприємства), мають право звернутися до органу Міндоходів з заявою про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до підрозділу обслуговування платників податків (з питань координації погашення заборгованостей) органу Міндоходів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1 до наказу N 1261), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

 переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначено постановою N 1235, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Підставою для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначено постановою N 1235, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Методичні рекомендації не використовуються для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (крім податкового боргу) за податковими векселями.

1.2. Терміни, що вживаються у Методичних рекомендаціях, мають таке значення:

розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) - надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) без урахування сум пені на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані проценти погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення;

відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) - перенесення сплати основної суми грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків на умовах податкового кредиту без урахування сум пені, за якими основна сума грошових зобов'язань (податкового боргу) та нараховані проценти погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 статті 100 Кодексу затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі;

загроза виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу - характеристика фінансового стану підприємства на момент настання граничного терміну сплати грошових зобов'язань або на момент звернення із завою про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, яка свідчить про неспроможність підприємства розрахуватися у повному обсязі за грошовими зобов'язаннями та погасити наявний податковий борг;

платоспроможність - спроможність підприємства у визначені терміни самостійно виконувати зобов'язання, у тому числі перед бюджетом зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

фінансова стійкість підприємства - ступінь забезпечення власним капіталом для ефективного ведення діяльності;

забезпечення податкового кредиту - аналіз наявних оборотних активів та прогнозованих основних економічних показників підприємства на період дії розстрочення (відстрочення).

1.3. За результатами аналізу фінансового стану визначаються:

загроза виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу підприємства;

оцінка фінансово-господарської діяльності та платоспроможності підприємства;

фінансова стійкість та динаміка основних показників діяльності підприємства;

достатність заходів, які планується реалізувати для виконання розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (боргу).

1.4. Об'єктом аналізу фінансового стану є фінансові, виробничі та інвестиційні показники діяльності підприємства.

1.5. Суб'єктами аналізу фінансового стану є власники, органи, уповноважені управляти майном, керівництво підприємства та органи Міндоходів.

За результатами розгляду документів та аналізу фінансового стану підприємства-заявника керівник (заступник керівника) органу Міндоходів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви, які у разі прийняття рішення органом ДПС вищого рівня розподіляються між органами Міндоходів різних рівнів відповідно до пункту 3.2 наказу N 1261, приймає рішення про розстрочення (відстрочення) сплати сум грошових зобов'язань (податкового боргу) або відмовляє платнику у розстроченні (відстроченні) письмово з викладенням причин відмови.

^ 2. ОБ'ЄКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО РОЗСТРОЧЕННЯ (ВІДСТРОЧЕННЯ) СУМ ГРОШОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ (ПОДАТКОВОГО БОРГУ)

2.1. Основними джерелами інформації для проведення аналізу фінансового стану можуть бути:

баланс або консолідований баланс (звіт про фінансовий стан) (форми N 1 та N 1-к Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 N 73 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за N 336/22868, далі - Стандарт);

звіт або консолідований звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) (форми N 2 та N 2-к);

звіт або консолідований звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) (форми N 3 та N 3-к);

звіт або консолідований звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) (форми N 3-н та N 3-кн);

фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку N 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затверджений наказом Мінфіну від 25.02.2000 N 39, зареєстрованим у Мін'юсті 15.03.2000 за N 161/4382, - у редакції наказу Мінфіну від 24.01.2011 N 25, із змінами);

фінансова звітність, встановлена законодавством для окремих категорій підприємств (приватні, сільськогосподарські підприємства, підприємства з іноземними інвестиціями, бюджетні, неприбуткові підприємства та організації тощо);

декларації (розрахунки) платежів до бюджету, які стали підставою для нарахування податкового зобов'язання;

акти перевірок контролюючих органів, які стали підставами для нарахування податкових зобов'язань;

заходи підприємства для підвищення рівня платоспроможності та фінансової стійкості;

прогноз доходів підприємства на термін дії розстрочення (відстрочення);

величина активів на дату звернення, що відповідає рядкам балансу 220, 230 та 240;

значення величин довгострокового та короткострокового залученого капіталу;

дані облікової системи органів державної податкової служби щодо стану розрахунків платників з бюджетом.

У разі потреби можуть бути використані додатково:

звіт або консолідований звіт про власний капітал (форми N 4 та N 4-к);

інформація по додаткових статтях фінансової звітності (перелік згідно додатка 3 до Стандарту);

інша інформація, необхідна для якісного аналізу та виявлення резервів виробництва.

Інформація надається станом або на перше число місяця, в якому подається звернення про розстрочення або відстрочення (у разі якщо цей місяць є проміжним між періодами надання офіційної квартальної фінансової звітності, надаються копії такої звітності за попередній звітний квартал, а також додатково - розраховані підприємством за тими ж формами показники станом на перше число місяця направлення запиту), або на дату звернення із заявою про розстрочення (відстрочення).

^ 2.2. Після проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства-заявника органом Міндоходів складається висновок, який повинен мати такі основні розділи:

загальна характеристика діяльності підприємства (назва, статус та інші реєстраційні дані, структура власників, основні узагальнюючі показники діяльності підприємства за поточний та минулий роки тощо);

висновок щодо існування загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу з наведенням обґрунтувань;

оцінка фінансово-господарського стану (фінансова, виробнича та інвестиційна діяльність) та висновок щодо платоспроможності або неплатоспроможності підприємства;

оцінка резервів поліпшення ефективності функціонування підприємства та висновок про фінансову стійкість підприємства;

оцінка забезпечення податкового кредиту;

узагальнюючий висновок про доцільність застосування режиму розстрочення (відстрочення).

^ 3. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

3.1. Загроза виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу

Оцінка загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу базується на аналізі звітних даних підприємства на момент звернення до органу Міндоходів із заявою про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) та окремих прогнозних показників фінансово-господарської діяльності.

Встановити загрозу непогашення грошових зобов'язань (податкового боргу) можливо при порівнянні наявних у підприємства високоліквідних оборотних активів з сумою грошових зобов'язань (податкового боргу).

^ Коефіцієнт загрози виникнення податкового боргу (Кз) (розраховується при розстроченні (відстроченні) грошових зобов'язань):

Кз =

Ал + Кн
Зпб


, де



следующая страница >>