asyan.org
добавить свой файл
1
Коріандр

Коріандр (кінза) - одна з найпоширеніших і найулюбленіших однорічних пряно-ароматичних і лікарських рослин родини Сельдерейних (Apiaceae). В їжу використовуються листки в свіжому, сушеному чи засоленому вигляді та насіння. Коріандр використовують для ароматизації хліба, печива, ковбасної, рибної та овочевої консервації. Листки коріандра мають сильний аромат і гострий смак, завдяки чому використовуються як пряність. Вони містять аскорбінову кислоту, каротин, рутин, вітаміни В1 і В2, С; пектин, дубильні речовини, цукри, крохмаль та ін. Насіння також використовують для виробництва ефірного (0,7-1,5%) і жирного масел (17-24% від маси насіння), які використовуються в лікарняній, парфумерній, миловарній і текстильній промисловості, а жмих – на корм худобі. В народній медицині коріандр використовують як антисептичний і жовчогінний засіб, при простудних захворюваннях, для посилення апетиту, покращення сну та зниження кров’яного тиску.

Коріандр особливо чутливий до забезпеченості рослин азотом, фосфором та мікроелементами. Нестача елементів живлення у рослин коріандру проявляється візуально: нижні листки стають блідо-зелені, зелено-жовті, стебла тонкі, дерев’янисті та волокнисті, затримуються цвітіння і зав’язування плодів.

Незбалансоване азотне живлення та вирощування коріандру на ґрунтах, бідних на мікроелементи (молібден, залізо, мідь, марганець, бор, сірка) призводить до збільшення вмісту нітратів у зеленної продукції.
^ Рекомендації щодо проведення позакореневого підживлення коріандру комплексними мікродобривами




^ Фаза розвитку

Препарат

Норма внесення, л/га(т)

Значення

1

Обробка насіння

«РОСТОК» Макро

3

Підвищення якості посівного матеріалу (схожість).

2

3-4 справжніх листки

«РОСТОК» Макро

2-3

Посилення кущення, підвищення стійкості рослин до хвороб.

3

Бутонізація

(через 2-3 тижні)*

«РОСТОК» Плодоношення

2-3

Підвищення урожайності та покращення якості зеленної продукції, зменшення вмісту нітратів у плодах шляхом їх відновлення до аміаку та стимулювання накопичення вітаміну С.

*Дане підживлення проводиться у фазі бутонізації для рослин, що вирощуються на насіннєві цілі, а на посівах, де основний продукт – зелені листки, проводять збір зеленної продукції до фази бутонізації і після кожного зрізу проводять підживлення з метою більш швидкого відростання зеленої маси, використовуючи «РОСТОК» Макро у нормі 2-3 л/га.
Норма витрати робочого розчину 200-300 л/га.
Доцільно поєднувати підживлення з внесенням ЗЗР та карбаміду (за необхідності).
За потреби рекомендовано додатково вносити «^ РОСТОК» Молібден та «РОСТОК» Марганець

Вміст поживних елементів у добривах „РОСТОК” та дози їх внесення розраховані відповідно до потреби рослин в них у певний період їх росту та розвитку.
Застосування мікродобрив „РОСТОК” сприяє:

  • підвищенню життєздатності насіння;

  • прискоренню росту та розвитку рослин;

  • підвищенню інтенсивності фотосинтезу на 10-40%;

  • зменшенню стресів рослин від ґрунтово-кліматичних і антропогенних чинників;

  • підвищенню стійкості рослин до хвороб;

  • підвищенню врожайності культури на 10-15%;

  • поліпшенню показників якості (підвищення вмісту вітамінів С та групи В, сухих речовин, каротину, зменшення вмісту нітратів).




Мікродобриво

Склад, г/л

N

Р2О5

К2О

MgO

3

Fe

Mn

B

Zn

Cu

Mo

«РОСТОК» Макро

60

120

60

0,2

10

1,4

1

0,2

2,2

2,5

0,055

«РОСТОК» Плодоношення

-

100

200

-

5

0,5

2

0,75

0,6

0,6

0,05

«РОСТОК» Молібден

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

«РОСТОК» Марганець

-

-

-

-

-

-

100

-

-

-

-


^ Мікродобрива «РОСТОК» є нетоксичними для людей та бджіл, не викликають алергії та екологічно безпечні.
Марганець (Мn) Фізіологічне значення марганцю полягає у тому, що він бере участь в окисно-відновних реакціях у рослинних клітинах і пов’язаний з діяльністю окиснювальних ферментів – оксидаз. У разі нестачі цього елемента знижується інтенсивність окисно-відновних процесів і синтезу органічних речовин у рослинах.

Марганець бере участь і в транспортуванні речовин по органах рослин. Він відіграє важливу роль у процесах засвоювання амонійного та нітратного азоту. При амонійному живленні рослин він діє як сильний окисник, а при нітратному – як сильний відновник. Отже, у разі нестачі марганцю порушується відновлення нітратного азоту, що призводить до нагромадження нітратів у тканинах рослин – досить негативного явища.

Марганець бере участь не тільки в процесі фотосинтезу, а й у синтезі вітаміну С. За нестачі марганцю в рослинах знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу в рослинах, що призводить до захворювання їх на хлороз. Перешкоджають засвоєнню марганцю низька вологість повітря, низька температура ґрунту і похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, а на кислих - доступність його висока.

^ Молібден (Мо) Складова частина ферментів нітратредуктаз, які беруть участь у відновленні нітратів до аміаку в клітинах коренів і листків. Якщо цього елемента не вистачає, в тканинах рослин нагромаджується багато нітратів, відновлення їх затримується, внаслідок чого порушується нормальний хід азотного обміну, тому після внесення нітратних добрив потреба рослин у молібдені значно вища, ніж після внесення аміачних добрив. Крім того, під впливом молібдену аміак інтенсивніше використовується рослиною для утворення амінокислот і білків.

Молібден бере участь в окисно-відновних реакціях і відіграє важливу роль у перенесенні електронів від субстрату, який окислюється, до речовини, яка відновлюється. Молібден бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.

Застосування мікродобрив «РОСТОК» дає змогу задовольнити потребу культури у елементах живлення, підвищує стійкість її до хвороб, шкідників, несприятливих ґрунтово-кліматичних та антропогенних чинників, впливає на поліпшення процесів фотосинтезу і обмінних реакцій у рослині та сприяє одержанню високого і якісного врожаю.