asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

Київський Національний Економічний Університет

Обліково-економічний факультет

Кафедра обліку та аудиту в кредитних і бюджетних організаціях


Реферат на тему:
« Контрольно-ревізійні функції Національного банку України »

Підготував студент 5-го курсу


ОЕФ магістерської програми «Облік і

аудит в управлінні комерційними банками»

групи № 8106/2-5

Павленко Роман Володимирович


--------------------

Київ. 1998 р.

^ ПЛАН РЕФЕРАТУ :





Вступ


-3

1

Зовнішній нагляд


-7

2

Методологія перевірки ( ревізії )


-12

3

Перевірка фінансових даних


-25

4

Інші сфери банківського нагляду НБУ


-31

5

Інші питання стосовно банківського нагляду НБУ

-36





Для рецензій


-39


ВСТУП.
Національний банк України був створений 20 березня 1991 року на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР. До складу НБУ входять більш 20 департаментів та самостійних управлінь , функціями яких є розроблення політики центрального банку, проведення підготовчих дослідно-аналітичних робіт, здійснення операцій на кредитному й валютному ринках, а також робіт технічного та адміністративного характеру. Національному банку України підзвітні 38 структурних підрозділів, у тому числі 25 регіональних управлінь. Регіональні управління проводять єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредитного і валютного регулювання, здійснюють нагляд за діяльністю комерційних банків, займаються грошовим забезпеченням відповідних територій. Загальна кількість працюючих в системі Національного банку становить понад 13 тисяч чоловік, у тому числі в центральному апараті- більше 800 чоловік.
^ Функції Національного банку України:

  1. Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту і забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Як центральний банк держави, Національний банк здійснює грошово – кредитну політику, використовуючи відповідні інструменти. Національний банк веде Республіканську книгу реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово кредитних установ. Комерційні банки України і іноземні банки можуть здійснювати банківські операції тільки після реєстрації в Республіканській книзі реєстрації банків. Національний банк України представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, міжнародними банками та фінансово- кредитними організаціями.

  2. Національному банку України належить монопольне право на емісію грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків. Забезпечення економіки готівковими грошима здійснюється через систему регіональних управлінь НБУ.

  3. Національний банк України є головним органом, який визначає валютну політику. У сфері валютного регулювання НБУ: * здійснює валютну політику на підставі єдиної економічної політики України * складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України * контролює затверджений Верховною Радою України ліміт зовнішнього державного боргу України * визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам * нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики * видає ліцензії на здійснення валютних операцій і приймає рішення про їх анулювання * визначає способи встановлення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях. У сфері валютного контролю Національний банк України здійснює контроль за виконанням правил валютних операцій на території України і забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.

  4. На Національний банк України покладено функцію контролю за виконанням комерційними банками банківського законодавства, з банківської справи, додержанням економічних нормативів, встановлених НБУ, і з власними нормативами. З ціллю захистити інтереси клієнтів Національний банк України встановив 24 норматива, порядок розрахунку яких встановлюєтся НБУ.

  5. З метою підтримки стабільності банківської системи й розширення її кредитних можливостей Національний банк надає комерційним банкам кредити, які використовуються для задоволення тимчасових потреб банків і для кредитування цільових програм, пов’язаних з реорганізацією і модернізацією виробництва, розвитком окремих галузей народного господарства й структурною перебудовою економіки України.

  6. Національний банк України організовує і здійснює через банківську систему касове обслуговування державного бюджету України. На нього покладено виконання операцій з державними цінними паперами. Згідно Закону «Про банки і банківську діяльність» Національному банку України заборонено фінансування дефіциту державного бюджету.

  7. З січня 1994 року Національний банк відповідно до покладених на нього функцій запровадив автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з використанням прогресивних технологій. Система обслуговується комплексом програмно - технічних засобів, які забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз і захист від несанкціонованого доступу.


Банківський нагляд є невід’ємною частиною контролю, який здійснює Національний банк України за діяльністю комерційних банків. Цей процес організовується і координується службою банківського нагляду, яка функціонує як єдина система в складі центрального апарату і регіональних управлінь НБУ. Система скоординована за вертикаллю і діє від імені Національного банку і його регіональних управлінь, здійснюючи контрольно-ревізійні функції за діяльність банків і банківських установ згідно з діючим законодавством України.

На рівні центрального апарату Національного банку України структура служби банківського нагляду формується, виходячи з таких основних напрямів:

  • ліцензування банківської діяльності;

  • методологія і координація банківського нагляду та банківського аудиту ;

  • економічний аналіз, розробка нормативів і регулювання діяльності банків ;

  • інспектування діяльності банків і банківських установ.

На рівні регіонального управління НБУ служба банківського нагляду є самостійним підрозділом (відділом). Основні напрямки його діяльності:

  • реєстрація банківських установ ;

  • координація процесу нагляду ;

  • економічний аналіз і звітність ;

  • інспектування банківських установ.


Стратегічну політику служби визначають її контрольно- ревізійні функції, які можна сконцентрувати за такими формами:

  • вступний контроль. Здійснюється з метою чіткого і повного визначення вимог для отримання ліцензії на проведення банківських операцій;

  • попередній контроль. Здійснюється з метою дотримання вимог зваженого (з оптимальним ризиком) ведення справ, заборони або обмеження окремих видів діяльності, відрахувань до резервів страхування активних операцій банків, які гарантують безпеку і стабільність банку, захист інтересів його вкладників та кредиторів;

  • поточний контроль. Здійснюється шляхом інспектування, проведення комплексних і тематичних перевірок поточної діяльності комерційних банків і їх установ, а також розробки та заходів щодо їх організаційного зміцнення і фінансового оздоровлення.


Загальною функцією банківського нагляду Національного банку України є підтримка довіри суспільства до надійної та здорової фінансової системи.

^ Кінцева мета служби банківського нагляду – це гарантування впевненості у тому, що всі комерційні банки, які здійснюють свою діяльність на основі ліцензії, мають:

  • компетентний, чесний контрольний орган і керівні органи, що усвідомлюють свою діяльність та планують на довгостроковий період безпеку і прибуткове (рентабельне) функціонування установи;

  • ефективну практику управління, зокрема системи фінансового і внутрішнього контролю, підкріплені відповідними аудиторськими функціями;

  • відповідну стабільну практику оцінки активів і ведення бухгалтерського обліку, особливо щодо визначення доходів;

  • відповідні доречні стандарти визначення достатності капіталу і достатньої ліквідності;

  • відповідальну та життєздатну конкурентну позицію на ринку, що базується на підтримці високої прибутковості для компенсації непередбачених збитків.

^ 1.Зовнішній нагляд.
РОБІТНИКАМ ОРГАНІВ НАГЛЯДУ НЕОБХІДНО МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ЗДІЙСНЮВАТИ ПОСТІЙНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ БАНКІВ. ОСКІЛЬКИ ІНСПЕКТОРИ НЕ МАЮТЬ МОЖЛИВОСТІ ПОСТІЙНО БУТИ ПРИСУТНІМИ В БАНКАХ, СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ, ЩО ЧАСТО НАЗИВАЄТЬСЯ МОНІТОРИНГОМ, СТАЛА ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИМ МЕТОДОМ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ.


  • Система дистанційного нагляду за роботою банків передбачає використання звітів, що періодично надаються органам нагляду.

- Ці звіти піддають аналізу з точки зору пруденційного банківського нагляду шляхом розгляду фінансових даних, в основному, по методу коефіцієнтів.

- Кваліфікований фінансовий аналітик використовує ці дані для раннього виявлення проблем.

  • · Метод дистанційного нагляду має цілий ряд переваг, якими є:

- Можливість здійснювати регулярний контроль за діяльністю банків, у крайньому випадку, раз в квартал, раз в місяць або навіть раз в тиждень, по таким важливим аспектам, як, наприклад, ліквідність.

- Можливість проводити порівняння банків між собою, використовуючи сумісну базу даних, а також легкість піддання даних такого типу електронній обробці.

- Дистанційний нагляд потребує значно меншої чисельності персоналу і, таким чином, менш трудомісткий, ніж проведення перевірок на місцях.

  • Важливо також розуміти недоліки, які зустрічаються в системі банківського нагляду.

- Дані часто не відповідають цілям пруденційного нагляду, особливо, у випадку, коли звітні дані, в першу чергу, призначені для розробки грошово-кредитної політики.

- Іноді дані вводять в оману, а іноді просто є фіктивними.

- Дані часто бувають неточними або неповними, особливо це стосується банків з широкою мережею філіалів.

- Дані не завжди містять проблемні аспекти, а також не завжди дають пояснення існуючих проблем.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИСТАНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАДАНИХ ЗВІТНИХ ДАНИХ, ЯКІ, В СВОЮ ЧЕРГУ, ПОВИННІ БУТИ СКЛАДЕНІ ВІДПОВІДНИМ ЧИНОМ, З УРАХУВАННЯМ НЕОБХІДНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПРУДЕНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ ЗА БАНКІВСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ.


  • Головною проблемою для багатьох країн, що розвиваються, при використанні системи дистанційного нагляду є порядок складання звітів, що надаються банками.

- Традиційно, у більшості випадків, порядок складання звітів початково був призначний для використання їх при розробці кредитно-грошової політики, і вони надходили в руки економістів Дослідницьких відділів, і таким чином, не були використані в пруденційному банківському регулюванні.

- В результаті, в таких звітах є дані про спрямування кредитів, але не про кредитоспроможність позичальників.

  • Щоб упевнитись в достатності представлених даних для проведення дистанційного нагляду, банківським інспекторам звичайно слід приймати безпосередню участь у складанні форм звітності, а також їм, можливо, буде потрібно розробити власні додаткові звітні форми.

  • Додатково до розробки форм звітності, банківські інспектори повинні надати чіткі вказівки та інструкції з їх підготовки, включаючи строки, форму та зміст звітів.

- Як правило, банку дається максимум 30 днів після вказаного строку для надсилання звітних данних органам нагляду.

- Після отримання звітів перевіряється їх повнота та правильність числових розрахунків.


следующая страница >>