asyan.org
добавить свой файл
1


Конспект уроку підготувала



Конспект уроку підготувала учитель

української мови та літератури

Гадяцької спеціалізованої школи

I–III ступенів № 4 Мікульська А.С.

Тема. Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова, його форми і речення. Головне і залежне слово у словосполученні

Мета: розкрити сутність словосполучення як одиниці синтаксису; навчити учнів виділяти словосполучення у реченні та серед інших поєднань слів; самостійно складати словосполучення, визначати головне та залежне слово, встановлювати зв’язки між ними; формувати вміння відрізняти словосполучення від речення;ознайомити учнів із граматичною помилкою та її умовним позначенням; розвивати навички аналізу мовних явищ; виховувати в школярів увагу, мовну культуру; прищеплювати любов до мови.

^ Тип уроку: формування нових знань, умінь і навичок.

Словосполучення – це я,

А синтаксис – сім’я моя!

З двох чи й більше слів складаюся

І зі словом все змагаюся.

^ ХІД УРОКУ

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Підготовка до сприйняття нового матеріалу. Робота з підручником. Читання мовчки. Прочитайте уважно текст вправи 95.

Післятекстові завдання. – Скільки осіб узяло участь у розмові? - З чого це ви зрозуміли? - Що вивчає синтаксис? Як про це сказано в уривку? - Які теми з розділу “Синтаксис” вам запам’яталися з попередніх класів? - Що вивчає пунктуація? Що про це сказано в уривку вправи? - Як ви думаєте, чому вивчення синтаксису та пунктуації неможливо розділити?

^ II.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ІІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

- Діти, я знаю,що всі ви любите подорожувати. То ж сьогодні ми побуваємо у красивому і дуже цікавому місті Лінгвістика. Перестрибнувши зі звука на звук, зі складу на слово, доберімося до цього міста і підемо вулицею Синтаксичною, де дізнаємося багато цікавого про її мешканців: словосполучення та речення, про їх будову, ознаки.

Ось перед нами ^ БУДИНОК. КАМЯНИЙ БУДИНОК. СТОЇТЬ ВИСОКИЙ КАМ’ЯНИЙ БУДИНОК. Зверніть увагу на його фундамент – він зроблений зі слів. На першому поверсі мешкає словосполучення, яке утворилося поєднанням двох чи більше повнозначних слів:

^ ЦІКАВА + КРАЇНА = ЦІКАВА КРАЇНА

БАЖАНИЙ + ГІСТЬ = БАЖАНИЙ ГІСТЬ

Пригадайте, які повнозначні частини мови ви знаєте? А коли повнозначні частини мови не можуть між собою порозумітися, тоді їм на допомогу приходять службові. Які службові частини мови ви знаєте? Найнеобхіднішими для словосполучень є прийменники. Давайте пригадаємо, які ви знаєте прийменники?

Як ви думаєте, як можна поєднати у словосполучення два слова – ЖИТИ, КРАЇНА? (Очікувана відповідь: дібрати необхідний за змістом прийменник та змінити закінчення у слові ^ КРАЇНА. ЖИТИ У КРАЇНІ.)

А ось іще двоє сором’язливих мешканців – ДРУЖНІЙ та РОЗМОВА. Допоможіть їм подружитися. Отже, ми переконалися, що для цього треба поєднати слова не лише за змістом, а й граматично: за допомогою закінчень (дружня розмова) або за допомогою закінчень та прийменників (жити у країні).

Спробуємо поєднати за значенням ^ ДОРОСЛЕ та НЕМОВЛЯ, чи СОЛОДКА та СІЛЬ. Смішно? Так, адже таке поєднання не відповідає дійсності, тому словосполучення утворитися не може.

Якщо ви були уважними під час подорожі, то неодмінно помітили, що у словосполученні є слово, від якого ставимо запитання, та слово, до якого ставимо запитання. Добре запам’ятайте імена: ГОЛОВНЕ та ЗАЛЕЖНЕ, бо без цього словосполучення не може існувати.

Подумайте і скажіть, які із поданих нижче записів не будуть словосполученнями? Уважно їх роздивіться.

^ По дорозі, блакитні хмарини, у вікнах, нас вітають, ми привіталися, вскочити в халепу, цікаво та весело.

Справжня ХАЛЕПА чи не так?

Якщо ви є допитливими, то неодмінно хотіли б дізнатися, що це за така ХАЛЕПА і чому в неї треба скакати. Насправді це слово – іменник, що означає біда, нещастя, нещасний випадок. ^ А ВСКОЧИТИ У ХАЛЕПУ – значить потрапити у неприємну ситуацію, зробивши щось необдумано, допустивши якусь помилку; завдати собі клопоту. Це стійке сполучення слів, яке називається фразеологічним зворотом.

Хто ж із вас розпізнає справжніх мешканців вулиці Синтаксичної та її гостей?(Очікувані відповіді. Не є словосполучення і є гостями:

  1. Прийменник з іменником (бо одне зі слів – службова частина мови, а не повнозначна) – по дорозі, у вікнах.

  2. Підмет із присудком (бо вони є взаємозалежні) – ми привіталися.

  3. Однорідні члени речення – цікаво та весело.

  4. Фразеологізми (стійке поєднання слів, що має цілісне і неподільне значення) – вскочити в халепу.)


РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ. Опрацювання учнями теоретичного матеріалу (стор. 63 – 64).

^ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНИХ ЯВИЩ І КОЛЕКТИВНЕ СКЛАДАННЯ ТАБЛИЦІ

СЛОВО І СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

/ \

називає предмети, явища, порівняно зі словом повніше

ознаки, дії (сонце, привітний, називає предмети, ознаки, явища,

читати, книжку) дії; утворюється поєднанням двох

і більше повнозначних слів, одне з

яких є головним, а друге залежним

(сонце(яке?)привітне;читати( що?)

книжку)
^ ОПРАЦЮВАННЯ СХЕМИ «СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ»


залежне слово головне слово

Слово вчителя. Отже, який висновок ми можемо зробити з розглянутого нами на уроці матеріалі? (Очікувані відповіді учнів).

Словосполучення — це два (чи більше) слів, пов'язанихм між собою граматично або за змістом, одне з яких головне, а інші — залежні.

Зв'язок у словосполученні підрядний. Словосполучення відрізняється від слова тим, що точніше, конкретніше називає предмети, дію, чи ознаку.

- Як ви розумієте епіграф до нашого уроку? (очікувані відповіді дітей: словосполучення складається з двох або більше слів; розділ науки про мову, який вивчає словосполучення, - це синтаксис; словосполучення несе в собі більше інформації, ніж слово).

^ Робота за підручником.

Вправа 97.

Завдання: виписати словосполучення, визначити головне слово, поставити запитання до залежного.

Робота біля дошки і в зошитах.

Завдання: утворити з поданих слів словосполучення, визначити головні й залежні слова.З’ясувати, якою частиною мови виражене кожне з них.

(Батьківський) земля; не знати (втома); спокійний за(вдачею);четверо з (ми);кожен із (ви); не побачити (помилка); (цікавий) книга; турбуватись про (батьки);( надзвичайно) (приємно).

^ Пояснення вчителя. Отже, ви побачили, що мешканці Синтаксичної вулиці живуть не поодиноко, а цілими сім’ями залежно від морфологічного вираження головного слова. Якщо головне слово виражене іменником, то такі словосполучення називаються іменникові, якщо головне слово виражене дієсловом – дієслівні, якщо головне слово виражене прислівником – прислівникові, прикметником – прикметникові, числівником – числівникові, займенником – займенникові.

^ Робота за підручником.

Вправа 98. Поясніть, у чому полягає різниця між непоширеними і поширеними словосполученнями?

Творча робота.

Завдання: скласти з поданих слів прислів'я. Визначити в кожному реченні словосполучення. Яка, на вашу думку, відмінність між словосполученням і реченням?

^ Грому, від, не, і, воді, в, сховаєшся.

Найменша, і, зрадить, вогонь, іскорка, найбільший. Малих, море, з, крапель, робиться.

Проблемне завдання. Який, на вашу думку, правильний варіант? Вибрані відповіді записати. Пробачте мені чи пробачте мене; опанувати науку чи опанувати наукою; сміятися із себе чи сміятися над собою;оволодіти знаннями чи оволодіти знання. Пояснення вчителя. Граматична помилка – це порушення правил граматики: неправильно утворені слова; вжиті не в тій формі; неправильно побудоване речення чи словосполучення. Граматична помилка позначається великою літерою Г.

^ V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Лінгвістична гра «Прослухай – розкажи». Прослухавши жартівливий вірш, складіть розповідь про словосполучення.
Словосполучення – це я, а Синтаксис – сім’я моя!

З двох і більше слів складаюся

І зі словом все змагаюся,

Бо слово тільки називає,

А я ще й поясню: коли,кому, куди,

За що, як, де, у чім, чому?

Люблю в словах залежність я,

Тому не дивина: в словосполученні

Завжди є слово-голова.

Та і залежне слово є:

Хоч іноді й брикається,

Та з головним воно завжди

Чи так, чи сяк єднається.

Якщо іменник – голова,

То ІМЕННЕ – ім’я,

( Не сплутай з ДІЄСЛІВНИМ, що дію назива,

Та ще з ПРИСЛІВНИКОВИМ ( незмінні є слова).

Якщо з двох слів складаюся,

То дуже ображаюся,

Бо НЕПОШИРЕНИМ зовусь

І дуже швидко розберусь.

А як поширяться, то й не знають,

Що це ще я, з реченням називають.

Хто ж добре вчив, той добре знає,

У чому тут різниця полягає,

Мій друже, не барися,

Мерщій до синтаксичного розбору

Ти берися.

Робота за підручником. Ознайомлення із зразками усного та письмового розборів словосполучень (ст. 65). Виконання вправи 101.

VI.ПІДСУМОК УРОКУ. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ УЧНІВ.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник, § 5, вправа 102. Зробити синтаксичний розбір виписаних 2-3 словосполучень.