asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 5 6


Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ім. М. В. Остроградського

Відділ освіти Полтавської райдержадміністрації

Формування емоційного інтелекту учнів на уроках освітньої галузі «Естетична культура»



Матеріали семінару-практикуму

Полтава 2011

Формування емоційного інтелекту учнів на уроках освітньої галузі «Естетична культура». Матеріали обласного семінару-практикуму. – Полтава: ПОІППО, 2011. – 48 с.

Упорядник:

Халецька Л. Л., методист відділу методики виховання
Відповідальна за випуск:

Кирилюк М. В., проректор ПОІППО з науково-методичної роботи
У збірці подані матеріали обласного семінару-практикуму методистів районних (міських) методичних кабінетів та керівників методичних об`єднань вчителів музичного, образотворчого мистецтва, художньої культури та естетики з проблеми: «Формування емоційного інтелекту учнів на уроках освітньої галузі «Естетична культура». Вміщені: матеріали дослідження, конспекти уроків, рекомендації семінару, список рекомендованої літератури.
Для методистів районних (міських) методичних кабінетів, керівників методичних об`єднань, вчителів.

ПОІППО, 2011


Зміст


  1. Програма семінару……………………………………………………….. с. 4




  1. Халецька Л.Л. Емоційний інтелект як базова компетентність професійної моделі вчителя предметів освітньої галузі «Естетична культура»…………... с. 6




  1. Конспекти уроків з предметів освітньої галузі «Естетична культура»..с. 13



4. Рекомендації семінару……………………………………………………. с. 46

«Затверджую»

_______________

Зелюк В. В.,

ректор

ПОІППО ім. М. В. Остроградського

«Затверджую»

_________________

Кирилюк М. В.,

проректор

ПОІППО ім. М. В. Остроградського

з науково-методичної роботи


^ Програма семінару-практикуму

для методистів РМК та керівників методичних об`єднань

вчителів предметів освітньої галузі «Естетична культура»
Дата проведення: 12 жовтня 2011 року
Місце проведення: Розсошенська гімназія, с. Розсошенці, вул. Шкільна 18
до 11.00 Заїзд та реєстрація учасників семінару

Методисти РМК
11.00-12.10 Пленарне засідання
11.00-11.10 Відкриття семінару

Кирилюк Марина Вікторівна, проректор ПОІППО

імені М. В. Остроградського з науково-методичної роботи



        1. Про співпрацю органів влади, педагогічного загалу, батьків та

учнів Полтавського району

Сень Ольга Олексіївна, начальник відділу освіти Полтавської районної державної адміністрації
11.20-11.25 Про кадрове та методичне забезпечення якісного викладання

предметів освітньої галузі «Естетична культура» у

загальноосвітніх навчальних закладах Полтавського району

Сідокур Світлана Іванівна, завідувачка районним

методичним кабінетом відділу освіти райдержадміністрації

^ Полтавського району

        1. Про викладання предметів художньо-естетичного циклу у

профільній школі

Пилипенко Катерина Олексіївна, директор Терешківської ЗНЗ

І-ІІІ ступенів художньо-естетичного циклу


        1. Про роботу методичних об`єднань вчителів освітньої галузі

«Естетична культура» загальноосвітніх навчальних закладів

Полтавського району

^ Остапенко Людмила Юріївна, методист предметів

освітньої галузі «Естетична культура» методичного

кабінету відділу освіти райдержадміністрації Полтавського

району


        1. Про забезпечення належних умов викладання предметів

освітньої галузі «Естетична культура» в загальноосвітньому навчальному закладі

Тягнирядно Тетяна Павлівна, директор Розсошенської

гімназії
11.50-12.00 Емоціний інтелект як базова компетентність професійної моделі

вчителя предметів освітньої галузі «Естетична культура»

Халецька Лілія Леонідівна, методист ПОІППО

ім. М. В. Остроградського
12.00-12.10 Про психологічний супровід формування емоційного інтелекту

учнів на уроках освітньої галузі «Естетична культура»

Лук`яненко Наталія Олексіївна, методист ПОІППО

ім. М. В. Остроградського

12.10-14.30 Практична частина: відвідування та аналіз уроків
12.10-12.55 Урок образотворчого мистецтва. 7 клас. Зображення інтер`єру

приміщень «Моя кімната»»

Шевченко Людмила Олексіївна, учитель Розсошенської

гімназії

Урок музичного мистецтва. 5 клас. Музика і мистецтво слова. У

країні казкових образів (балет С. Прокоф`єва «Попелюшка)

^ Гнатенко Ірина Вікторівна, учитель Щербанівської

ЗОШ І-ІІІ ступенів


        1. Урок художньої культури. 11 клас. Франція – взірець культурного розвитку

Рибіна Світлана Василівна, учитель Розсошенської

гімназії
13.45-14.30 Підведення підсумків і прийняття рекомендацій семінару

Халецька Л. Л.


    1. Від`їзд учасників семінару


Емоційний інтелект як базова компетентність професійної моделі вчителя предметів освітньої галузі «Естетична культура»
Лілія Халецька,

методист ПОІППО ім. М. В. Остроградського
Середина 90-х років ХХ століття стала справжнім вибухом, який спричинила книга американського вченого Даніеля Гоулмена (Daniel Goleman) «Емоційний інтелект» («Emotional intelligenge»), адже на думку її автора справжнім показником інтелекту є саме EQ, а не IQ (логічний інтелект).

Визначення емоційному інтелекту як здатності людини усвідомлювати власні почуття і почуття інших людей, мотивувати себе й інших, керувати емоціями як наодинці, так і у стосунках з іншими дали засновники цього напрямку досліджень Пітер Саловей (Petter Salovey) і Джон Маєр (John Mayer).

На думку Девіда Фрідмена, емоційний інтелект – це внутрішня спроможність людини, яка дозволяє їй вибудовувати оптимальні стосунки з собою та іншими людьми. EQ-навички включають використання думок, почуттів і дій для самопізнання, самоменеджменту і самоспрямування [1, С. 56].

Життя переконує нас, що наявність високого рівня IQ не є гарантією успіху. Як часто випускники-відмінники з рівнем інтелекту вище за 145 балів незадоволені своєю долею, хоча їхні однокласники з рівнем до 100 балів влаштувалися і добре себе почувають у бізнесі та сім`ї. Віктор Громовий у своїй книзі «Як Zробити помаранчеву школу?» відмічає, що вітчизняна школа «як правило, усе ще зосереджується виключно на академічних досягненнях учнів, в основному розвиває мислення, розум, пізнавальну сферу. Сфера людських почуттів… залишається поза колом педагогічних інтересів» [1, С. 50]. Хоча саме школа має зосереджуватися на розвитку трьох складових емоційного інтелекту:

  • знайти себе – це емоційна обізнаність, яка включає розуміння зв`язку між емоційним і логічним інтелектом (наприклад, того, як емоційне й когнітивне мислення впливають одне на одного), спроможність розпізнавати власні очікування на потреби;

  • вибирати себе – це емоційний менеджмент, який полягає у здатності переоформлювати комбінації з кількох емоцій, розставляти пріоритети і робити вибір, базований на власному сумлінні;

  • віддавати себе – це емоційне самоспрямування. Цей аспект емоційного інтелекту дає можливість відчути свою причетність до «більшого світу», зрозуміти взаємозалежність, ставити перед собою благородні цілі.

У сучасних теоріях емоція розглядається як особливий тип знання. Предметом особливої уваги педагогів мають бути і такі поняття, як емоційна обдарованість, емоційний баланс, емоційний стиль, емоційна свобода, емоційна зрілість, емоційна інтоксикація.

Даніель Гоулмен називає п`ять емоційних компетенцій, які полягають у здатності:

  • розпізнати власний емоційний стан і зрозуміти зв`язок між емоціями, думками і діями;

  • керувати власним емоційним станом (контролювати емоції або навчитися переходити від небажаних емоційних станів до більш прийнятих);

  • входити в емоційні стани, які ведуть до успіху;

  • розуміти людські емоційні стани, які ведуть до успіху;

  • розуміти людські емоції, уміти впливати на них, бути чутливими до інших;

  • уміти встановлювати і підтримувати хороші міжособистісні стосунки.

І, хоча вже багато написано науковцями робіт про компетенції та компетентності, звернемося до їх визначення.

Компетентністьце здатність людини вирішувати життєві проблеми, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях [3, С. 9]. Компетентність – це поняття, яке стосується людини, розкриває аспекти її поведінки і забезпечує професійно-якісне виконання роботи [2, С. 20].

Компетенція – відчужена від суб`єкта, наперед задана соціальна норма (вимога) до професійної компетентності педагогічного працівника, необхідна для його якісної продуктивної діяльності, тобто соціально закріплений результат [2, C. 20]. Компетенція – це поняття, яке стосується роботи, і характеризує сферу професійної діяльності, у якій працівник є компетентним [2, С. 21].

Логічним є розподіл компетентностей на:

  • ключові (надфахові, або базові), що опираються на діяльнісні процеси і виявляються в контексті структури педагогічної діяльності;

  • загальнопедагогічні, що належать до певної категорії – сукупності фахівців, поєднаних одним предметом діяльності;

  • спеціально-фахові – часткові компетентності, яких набувають при підготовці за певними спеціальностями.

Отже, враховуючи визначення Даніеля Гоулмена емоційних компетенцій, компетенцій як складових компетентностей, логічно вважати емоційний інтелект однією із спеціально-фахових компетентностей.

EQ можна розвивати різними засобами. Поскільки вираження наших внутрішніх почуттів відбувається шляхом створення зовнішніх форм, основою з яких є мистецтво, високий рівень EQ можна вважати базовою компетентністю вчителя предметів освітньої галузі «Естетична культура». Кожен вчитель музичного мистецтва знає, що ставлення до музичного твору може бути висловлено не лише словом, а і рухами, мімікою, тому, коли учні на уроці слухають ритмічну музику і «танцюють» (руками, тулубом, головою), не можна говорити їм: «Сідайте рівно, не стрибайте, будьте вихованими». Адже бути раціональними вони навчаться на уроці математики, правильно формулювати думку, будувати речення – на уроці розвитку мовлення, а висловлювати чи стримувати свої емоції…

Наші емоції, почуття, настрої, переживання – це «звуки души». Вони грають у нашому житті величезну роль. Ми сумуємо, радіємо, засмучуємося, захоплюємося, гніваємося, тривожимося або веселимося – все це прояв емоцій, «звуки» нашої душі. Емоції можна «відчувати» – тобто зазвичай ми можемо описати, що відбувається з нашим тілом, коли в нас виникають сильні почуття, (ми можемо почервоніти, відчути, що «перехопило дихання», пустоту в шлунку тощо.) Девід Вейс у книзі «Возвышенное и земное», присвяченій Моцарту, так описує фізичний прояв емоцій: «Первое представление оперы «Митридат, царь Понтийский» состоялось на второй день рождества. Леопольд (отец Моцарта) гордо восседал в ложе, поглядывая на Вольфганга, который сидел за клавесином, готовый дирижировать…. Вдруг перед самым началом увертюры он заметил, как Вольфганг волнуется – это так ему несвойственно… У Леопольда сильно заныла правая, «дирижерская», рука. Всего-навсего ревматизм, понимал он, однако, кода увертюра прошла гладко, боль заметно ослабела. А когда началось действие, и Вольфганг стал дирижировать все увереннее, боль прошла бесследно».

Коли ще учень може відчувати щастя, єдність і цілісність власної натури, спільність з іншими людьми та Всесвітом, як не на уроках мистецтва? Особливо, якщо учень має мовленнєві порушення або ще не вміє чітко і швидко сформулювати свою думку. Яке щастя для такої дитини висловлювати власне ставлення до твору за допомогою фарб або ліній! Відвідувачі художньої галереї в першу чергу сприймають емоційний, а не змістовний бік екскурсії.

Твори мистецтва допомагають розпізнати емоційні здібності, які, на думку Девіда Крафта полягають:

  • у здатності розпізнати власні почуття з тим, щоб впевненіше приймати рішення;

  • в емоційній грамотності, умінні заспокоїтись, уникнути дратівливості, розвіяти безпідставну тривожність тощо. Ті, хто не має достатнього рівня емоційної грамотності, постійно відчуває психологічний дискомфорт, повільно приходить до тями після стресів;

  • в емоційному самоконтролі, умінні спрямовувати свої почуття на досягнення мети. Самоконтроль полягає не тільки і не стільки в умінні стримувати свої емоції, а в умінні ними управляти, давати їм волю. Головне завдання – навчитися «дозувати» емоції з тим, щоб у бідь-якій ситуації зберігати почуття здорового глузду та оптимізм;

  • у чутливості до емоцій інших. Розвинуте почуття емпатії блокує агресивність, жорстокість, дозволяє краще зрозуміти навколишній світ.

Усім знайомі з дитинства мамині або татові слова: «Чоловіки не плачуть, ти ж не дівчинка», і хлопчики, стримують свої емоції, спочатку сльози, а потім і всі, навіть радість. В. Громовий підкреслює, що «придушене бажання поплакати може згодом обернутися серйозними порушеннями ментально-духовної рівноваги» [1, С. 54]. І. Н. Андрєєва у своїй роботі «Емоційна компетентність у роботі вчителя» відмічає, що: «Емоційні спалахи не завжди пагубні для відносин. Інколи вони приносять і деяку користь, якщо не затягуються надовго і не супроводжуються взаємними, а особливо публічними образами. Однак емоційна холодність ніколи не приносить користі взаємовідносинам. Вона неприємна у соціально-рольовому і діловому спілкуванні, як демонстрація байдужого ставлення до того, що відбувається, а в інтимно-особистому спілкуванні – просто недопустима, оскільки знищує саму можливість взаєморозуміння між близькими людьми.

Звичка придушувати власні негативні емоції приносить шкоду психологічному і фізичному здоров’ю. Виявлено, що люди, які схильні до переживання негативних емоцій, за рахунок більш високого ступеню контролю емоційної експресії значно рідше виражають негативні емоції. Вони «маскують» свої негативні переживання вираженням позитивних емоцій, котрих вони насправді не переживають. Неефективність і навіть шкідливість такого контролю-придушення очевидна. Відомо, що заборона на емоції веде до витіснення їх із свідомості. В свою чергу, неможливість психологічної переробки емоцій сприяє розростанню їх фізіологічного компоненту у вигляді болей і неприємних відчуттів, призводить до психосоматичних захворювань» [4].

Емоційно-психічний стан породжує і реєструє емоції в межах двох полюсів: любов-ненависть, радість-сум, спокій-тривога, довіра-недовіра, сміливість-страх, захищеність-беззахисність тощо. Поскільки твори мистецтва відображають життя, всю палітру емоцій ми можемо знайти саме в них. Якщо проаналізувати, наприклад, матеріал для слухання на уроці музичного мистецтва для 7 класу, побачимо там і трагічні теми (Ф. Шуберт. «Лісовий цар», Л. Бетховен. Увертюра «Егмонт», Д. Шостакович. VІІ «Ленінградська» симфонія), і ліричні (М. Лисенко. «Наталка Полтавка», К. Сен-Санс. «Лебідь», М. Огінський. Полонез «Прощання з Батьківщиною»), і героїчні й ліричні в одному творі (М. Лисенко. «Тарас Бульба», М. Глінка. «Руслан і Людмила»). Звичайно, цей розподіл умовний. Різноманітність тематизму творів мистецтва забезпечує емоційний баланс під час освітнього процесу. Саме слухаючи музику, учні навчаються усвідомлювати свої емоції та відкрито висловлювати власні почуття. Януш Корчак казав: «…Ми забуваємо, що потрібно навчити дитину не тільки цінувати правду, а й розпізнавати брехню, не тільки любити, а й ненавидіти, не тільки поважати, а й зневажати, не тільки погоджуватися, а й обурюватись, не тільки підкорюватися, а й бунтувати».

Протягом усього життя ми намагаємося регулювати власні емоції. Усім відомий вислів: «Розумна людина вчиться на чужих помилках, а дурна на власних». Перефразувати цей вислів можна таким чином: «Можна навчитися моделювати власні емоції, спостерігаючи за досвідом чужого переживання». Який зокрема несуть у собі твори мистецтва».

Відомо, що кожна людина сприймає один і той самий витвір мистецтва по-своєму. Через те, що кожна людина має власний смак, в тому числі естетичний; сприйняття залежить від настрою, самопочуття і ще багатьох факторів. Аналізуючи твори мистецтва, учні навчаються не тільки висловлювати власну думку, а й прислухатися (а головне вчитися поважати!) думку іншої людини. Як важко стримувати емоції, коли думка сусіда не співпадає з твоєю! Але створення на уроках мистецтва можливостей для учнів бути відкритими один до одного, обговорювати відмінності у відчуттях, почуттях навчають «робити відмінності» самому й поважати відмінності інших людей. А це вже свідчить про емоційну грамотність.

Серед способів «приручення» емоцій психологи зокрема виділяють танці під музику, при чому як спокійну, так і бурхливу; чергування голосних та тихих вигукувань, співів улюбленої пісні; висловлення власних емоцій в колі друзів, які зрозуміють і поспівчувають; сміх та плач; вправи на дихання, які «подрібнюють» шкідливі потоки імпульсів.

На вищезазначених пріоритетах побудовані програми предметів освітньої галузі «Естетична культура». У пояснювальній записці до Програми з музичного мистецтва для 5-8 класів зазначено, що загальна мета конкретизується в основних завданнях, які спрямовані на формування освітніх компетенцій, зокрема:

  • формування культури почуттів, збагачення емоційно-естетичного досвіду, розвиток універсальних якостей творчої особистості;

  • формування здатності сприймати та інтерпретувати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження, оцінки.

У пояснювальній записці до Програми з образотворчого мистецтва для 5-7 класів підкреслено, що розвиток особистісних якостей учнів ґрунтується на освітніх компетенціях:

  • когнітивних (пізнавальних) – чуттєво-емоційне сприйняття, вміння відчувати і бачити навколишній світ, виявлення пізнавальної активності;

  • креативних (творчих) – асоціативно-образне мислення; виявлення фантазії, уяви у створенні власних образів у художньо-практичній діяльності.

Навчання без позитивних емоцій малопродуктивне. Уроки музичного, образотворчого мистецтва та художньої культури не можливі без позитивного емоційного забарвлення, тому їх можна вважати уроками – лікарями від емоційної інтоксикації.

^ Емоційно обдарованим повинен бути й вчитель мистецтва, він має вміти ладнати зі своїми почуттями і враховувати почуття учнів. Маючи розвинуту емоційну грамотність, він повинен створювати навколо себе ауру добра й доброзичливості, вступати в конструктивний діалог. Особистісний та професійний ріст сучасного вчителя неможливий без самопізнання, з котрим тісно пов’язані емоційні переживання.

Тому «портрет» сучасного вчителя мистецтва складався самими вчителями художньо-естетичного циклу – слухачами курсів підвищення кваліфікації. Після доповнень, пов`язаних із виходом з друку збірки «Кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності педагогічних працівників: аналітичний звіт за результатами дослідження з освітньої політики», він «намалювався» наступним чином:
учитель музичного мистецтва

^ Ключові компетентності

Загальнопедагогічні

компетентності

Спеціальні компетентності

загальнокультурна (порядність, інтелігентність, мовна культура, сприймання та розуміння необхідного об`єму соціально-культурної інформації);

громадянська (здатності у сфері суспільно-політичнеого життя України, захисті власних прав і свобод, виконання громадянських обов`язків);

здоров`язберігаюча (властивості, спрямовані на збереження власного фізичного, соціального психичного і духовного здоров`я та здоров`я оточуючих);

інформаційна (комп`ютерна грамотність та володіння сучасними технічними засобами навчання);

соціальна (здатність жити в соціумі, враховуючи інтереси і потреби різних груп; дотримання соціальних норм і правил; співпраця з різними партнерами).

навчальна (безперервна освіта; знання педагогіки, вікової психології, анатомії та фізіології,

нормативно-правової бази, основних напрямків розвитку освіти в Україні і світі, системи контролю та оцінювання навчальних досягнень, принципів загальної дидактики);

функціональна (здатність виконувати функції професійної діяльності, які можуть бути доручені повністю або частково працівникові, що займає певну просаду).


спеціально-теоретична (знання освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» Державного стандарту,

особливостей інтеграції мистецьких дисциплін, програм та уроку музичного мистецтва);

спеціально-методичні (знання закономірностей та особливостей природи музичного мистецтва, принципів художньої дидактики, філософії мистецької освіти);

спеціально-технологічна (володіння мистецькою грамотністю та виконавською діяльністю: грою на музичному інструменті, голосом: (постановка голосу і вокал) та диригентським жестом; володіння важливими для розвитку особистості якостями емпатії, рефлексії, креативності, музичного мислення, музичності, творчої уяви).


учитель образотворчого мистецтва

^ Спеціальні компетентності

спеціально-теоретична (знання освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» Державного стандарту, особливостей інтеграції мистецьких дисциплін, програм та уроку образотворчого мистецтва);

спеціально-методичні (знання закономірностей та особливостей природи образотворчого мистецтва, принципів художньої дидактики, філософії мистецької освіти);

спеціально-технологічна (володіння мистецькою грамотністю: академічним малюнком, художніми техніками, народними ремеслами, комп`ютерною графікою, композицією, дизайном, кольорознавством; володіння важливими для розвитку особистості якостями емпатії, рефлексії, креативності, художнього мислення, творчої уяви).



учитель художньої культури

^ Спеціальні компетентності

спеціально-теоретична (знання освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» Державного стандарту, особливостей інтеграції мистецьких дисциплін, програм та уроку художньої культури як інтегрованого уроку мистецького циклу);

спеціально-методичні (знання закономірностей та особливостей природи образотворчого, музичного та театрального мистецтва, принципів художньої дидактики, філософії мистецької освіти);

спеціально-технологічна (володіння мистецькою грамотністю: орієнтація в мистецьких стилях та напрямках, ключові знання з образотворчого, музичного, театрального мистецтва; володіння інтегративною технологією та важливими для розвитку особистості якостями емпатії, рефлексії, креативності, художнього мислення, творчої уяви).



Література:
1. Громовий В. Як Zробити помаранчеву школу?! / Віктор Громовий. –– К. : Видавничий дім «Шкільний світ», 2006. –– С. 338. –– (Вибрані статті та діалоги).

2. Кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності педагогічних працівників: аналітичний звіт за результатами дослідження з освітньої політики / [Г. В. Єльникова, Л. М. Ващенко, Н. М. Чепурна та ін. –– [Кн. 1]. –– Київ-Черкаси, 2010. –– 128 с.

3. Сохань Л. В. Життєва компетентність особистості / Сохань Л. В., Сохань І. Г. , Несен Г. М. . –– К. : –– Богдана, 2003. –– 520 с.

4. http://www.epolotsk.com/psy/faq.php?lng=ru.

Конспекти уроків освітньої галузі «Естетична культура»

Урок музичного мистецтва. 5 клас



следующая страница >>