asyan.org
добавить свой файл
1 2


УДК: 339.923

Трофимова В.В.,

к.е.н., КНЕУ ім. В. Гетьмана
КЛЮЧОВІ КОМПОНЕНТИ НАЦІОНАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Анотація. У статті запропонований авторський підхід до визначення сутності та структури провідних сучасних національних економічних моделей. Визначені чотири кластери ключових компонент національних економічних моделей та обґрунтовано їх глобалізаційний характер. Визначено зміст терміну «валентність» компоненти національної економічної моделі та розроблено методичні підходи до аналізу валентності компонент, що здатні забезпечити самодостатність національного економічного розвитку в умовах глобалізації.
^ Ключові слова: модель, національна економічна модель, глобалізація, компонент, власність, державне регулювання, ринкове саморегулювання, корпоративна система, соціалізація, інноваційність, інтелектуалізація, технологічність, безпечність, конкурентоспроможність, суспільна відповідальність, алокація ресурсів, транснаціоналізація.
Сукупність сучасних національних економічних моделей являє собою яскраву палітру, яка складається з гами різноманітних і взаємопов’язаних елементів. Сучасні методологічні підходи дозволили визначити величезну кількість таких елементів. Проте, складність подальшого аналізу полягає в тому, що сьогодні залишаються невизначеними нові якісні характеристики та наслідки взаємного впливу цих елементів в глобалізаційну епоху. Сучасні дослідження елементів національних економічних моделей характеризуються фрагментарністю, прагненням до абсолютизації окремих компонент, нівелюванням значення неекономічних чинників розвитку, не враховують багатоваріантність їх взаємодії на різних етапах циклічного економічного розвитку. Як наслідок, використання теоретично побудованих конструкцій моделей у практиці управління національними економіками на сучасному глобалізаційному етапі розвитку стає неможливим.

Глобальна спільнота національних суспільств потребує нового комплексного бачення можливостей щодо забезпечення власної самодостатності в умовах глобалізації, трактування якої нині має ґрунтуватись на запереченні можливості автаркії як такої. Розуміння самодостатності як здатності забезпечувати фінансування економіки за рахунок власних джерел [1,243] потребує розширення, адже у такому сенсі на сучасному етапі розвитку жодна країна не може бути самодостатньою. На противагу такому вузькому розумінню самодостатності, Ф. Бродель вважає, що самодостатній економіці притаманна певна органічна єдність, що забезпечується дією внутрішніх зв’язків та обмінів [2, 12]. В. Іноземцев [3, 255] називає несамодостатніми національні економічні моделі, в яких порушений принцип еволюційного гармонійного розвитку. Є. Райнерт [4], Ж. Стігліц [5] підтримують цю тезу, досліджуючи механізми впливу глобалізації на розвиток національних економічних моделей та наголошуючи на тому, що одним з чинників подальшої дивергенції країн стали результати імплантації елементів західних національних економічних моделей до економік країн, що розвиваються за іншими моделями. Нині в умовах посилення економічного, технологічного та навіть культурного розриву країн з високим рівнем добробуту населення щодо кран, які лише прагнуть досягти цього, відсутні реальні рецепти ефективного досягнення цієї мети, оскільки в них не визначені пріоритети розвитку, які повинні будуватись на основі принципів національної самодостатності. Дискусійним також залишається питання щодо співвідношення рівня самодостатності економік США, європейських країн та Японії, які репрезентують найвищий рівень розвитку сучасних національних економік.

Традиційне вирішення наукової проблеми щодо визначення сутності елементів національних економічних моделей присутнє у працях М. Шніцера [6], С. Бріттана [7], Дж. Сакса [8], М. Альбера [9].Такий підхід знайшов своє відображення у підручниках вітчизняних авторів Г.І. Башнянина [10], О.О. Бєляєва [11], Б.Ф. Заболоцького [12], Б.В. Кульчицького [1], П.М. Леоненко, О.І. Черепніної [13] тощо. Оскільки в основі існуючої системи класифікації національних економічних моделей перебуває декілька статичних елементів, таких як співвідношення ринкового та державного регулювання, власність, алокація ресурсів тощо, які відображають лише певну частину реальних економічних процесів, тому й існуючи підходи до класифікації моделей потребують оновлення.

Дослідженню певних аспектів самодостатнього розвитку національних економічних моделей в умовах глобалізації присвячені наукові праці провідних вітчизняних вчених Амоши А.О. [14], Поручника А.М. [15], Татаренко Н.О. [16]. Разом з тим, відсутні дослідження, які б системно визначали компоненти національних економічних моделей щодо забезпечення нової якості національної самодостатності, яка нині формується в глобальному середовищі.

Метою даної статті є визначення ключових компонент сучасних національних економічних моделей, які зумовлюють забезпечення національної самодостатності в умовах глобалізації економічного розвитку.

З появою нових елементів економічного життя традиційна схема аналізу механізмів функціонування національних економік зазнає суттєвих змін. У найбільш розвинених країнах світу формується нова модель економіки, аналіз окремих ознак якої призвів до виникнення концепцій інформаційного суспільства, економіки знань, технотронного суспільства тощо. Намагаючись пояснити сутність новітніх механізмів національного економічного розвитку, вчені прагнуть розробити універсальні підходи до аналізу сучасних моделей та їх елементів. Так, в концепції економічного метаболізму російського вченого М.І. Мікульського розвиток національної моделі забезпечують функціональні економічні системи на кшталт системи формування та підтримки конкурентного середовища, забезпечення стабільності грошової одиниці та прийнятного рівня інфляції, захисту навколишнього середовища, підтримки вітчизняних товаровиробників тощо [17].

Вирішуючи поставлені у даній статті завдання, автор пропонує вирізняти чотири кластери компонент національних економічних моделей, які є ключовими для функціонування сучасних національних економік в епоху глобалізації (рис 1.). Новизна застосовуваного автором підходу до аналізу основних сучасних національних економічних моделей полягає у визнані та обґрунтуванні глобалізаційного характеру кожної її ключової компоненти. Відсутність будь-якої з цих компонент у національній економічній моделі на сучасному етапі економічного розвитку робить її вразливою як до екзогенних, так і ендогенних впливів, а тому несамодостатньою. У кожній моделі спостерігається різний характер взаємодії компонент та послідовність їх розвитку. Навіть в межах однієї моделі спостерігається різноманітність їх поєднання залежно від етапу економічного розвитку.





Соціалізація


Ринкове само-регулювання


Державне регулювання

Корпоративна

система



Власність

Суспільна від повідальність





Національна економічна модель





Безпека

Алокація ресурсів





Екологічність

Інтелектуалі зація


Міжнародна конкурент-тоспроможність

Транснаціоналі

зація


Рис 1. Ключові компоненти національної економічної моделі.

Складено автором.


Ключові компоненти національної економічної моделі - це її складові, базові частини, які становлять зміст і структуру моделі. Новизна підходів до аналізу полягає у тому, що автор пропонує розглядати ключові компоненти не лише як статичні інститути, а й як динамічні механізми організації та функціонування національної економіки.

Вперше автор пропонує визначити проекцію кожного компонента стосовно інших компонент і охарактеризувати її показником валентності. Валентність виступає як характеристика сили впливу (позитивного, нейтрального або негативного) одного компоненту на інший за умов одночасного розвитку інших компонент у тому самому напрямку. Валентність пропонованих автором компонент представлено у таблиці 1.

Врахування принципу валентності дозволяє розробити механізми розвитку певних компонент, визначити стагнуючі компоненти та системно проаналізувати стан національної економіки. Пропонований автором підхід також дозволяє долати деякі обмеження, адже у синергетичному світі відсутність певного елементу може бути компенсована за рахунок іншого або сумарного потенціалу всієї системи.

Отримані таким чином результати можуть бути використані для розробки стратегії національного економічного розвитку шляхом забезпечення інструментарію чіткої ідентифікації сфер, напрямків та механізмів, задля розвитку яких мають бути мобілізовані ресурси на кожному етапі економічного циклу. Наприклад, неможливим є одночасне поєднання заходів економічної політики, спрямованих на розвиток таких компонент, як ринкове саморегулювання та соціалізація економіки через їх негативну валентність по відношенню один до одного. Спроба їх поєднати спричиняє виникнення конфлікту у суспільстві, що підтверджує зокрема досвід економічної політики, проваджуваної у пострадянських країнах. Зрозумілим є прагнення уряду підтримати високі стандарти соціального забезпечення населення, проте дієві та потужні заходи соціальної політики можуть мати місце виключно за умов належного фінансового забезпечення.

Таблиця 1.

Валентність компонент національної економічної моделі




Власність

Корпоративна система

Ринкове саморегулювання

Державне регулювання

Суспільна відповідальність


Соціалізація

Інтелектуалізація

Алокація ресурсів

Транснаціоналізація

Міжнародна конку-рентоспроможність

Безпечність

Екологічність

Власність

Х

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Корпоративна система

+

Х

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

Ринкове саморегулювання

+

+

Х

-

-

-

-

+

+

+

-

-

Державне регулювання

+

+

-

Х

+

+

+

+

+

+

+

+

Суспільна відповідальність

+

+

-

+

Х

+

+

+

-

-

+

+

Соціалізація

+

-

-

+

+

Х

+

+

-

-

+

+

Інтелектуалізація

+

+

-

+

+

+

Х

+

+

+

+

+

Алокація ресурсів

+

+

+

+

+

+

+

Х

+

+

+

+

Транснаціоналізація

+

+

+

+

-

-

+

+

Х

+

-

-

Міжнародна конкурентоспроможність

+

+

+

+

-

-

+

+

+

Х

+

+

Безпека

+

+

-

+

+

+

+

+

-

+

Х

+

Екологічність

+

+

-

+

+

+

+

+

-

+

+

Х



следующая страница >>