asyan.org
добавить свой файл
1
Класний керівник - це особа, яка за дорученням народу має повсякденний

доступ до найдорожчого народного багатства - душі, розуму, почуттів дітей,

підлітків і юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені,

вистраждані протягом століть, з другого - багатство народу, його майбутнє,

його надія - молоде покоління. Класний керівник творить найбільше

багатство суспільства - Людину...
В. О. Сухомлинський

Класний керівник — стрижень виховного процесу. Це нитка, яка зв’язує в одне ціле дитину, вчителя - предметника, батьків, громадськість. Класний керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор.

Дуже часто трапляється, що всі спогади про школу так чи інакше пов’язані з іменем класного керівника. Якщо ця людина поєднує в собі якості педагога, вихователя, психотерапевта, то саме до нього звертаються учні зі своїми радощами і смутками, саме він допомагає розв’язати конфлікти з батьками і педагогами, його посвячують в дитячі таємниці. Отож, ця діяльність школі необхідна, і людина, що виконує ці функції, потрібна.

Основне призначення класного керівництва зумовлене сучасним завданням, яке

ставить перед собою суспільство, - максимальний розвиток кожної дитини, збереження її неповторності, розкриття її потенційних талантів та створення умов для нормального духовного, розумового та фізичного вдосконалення.

Вчитель повинен бути і наставником, і помічником, і захисником, і другом, який допоможе дитині набути не тільки знання про навколишній світ, оволодіти уміннями і навичками, а й допоможе адаптуватися в цьому світі, розкрити і проявити свої здібності, відчути себе самостійною, творчою особистістю, яка здатна змінити світ.

Ефективність роботи класного керівника визначається тим, якою мірою навчально – виховний процес забезпечує розвиток творчих здібностей кожної дитини, формує творчу особистість і готує її до творчої, пізнавальної та суспільно - трудової діяльності.

Виховання - процес безперервний. Нагромадження нових знань, зміна або зміцнення поглядів, переконань, звичок відбувається постійно.

Завдання вчителя – відкрити, захопити і спрямувати кожного учня на цікавий, змістовний особистісно і суспільно корисний шлях самовдосконалення.

^ Відкрити учня - це означає, спираючись на життєвий досвід, показати йому самого себе, способи розвитку його сил, якостей, здібностей. Важливо переконати його в тому, що всі чесноти, як і недоліки, залежать від нього. Від його рівня свідомості і вміння будувати життя. Щоб розкрити учня, потрібно організувати його діяльність у колективі.

^ Захопити учня – це означає викликати у нього потребу організувати себе для досягнення суспільно і особистісно значущих цілей. Потрібно ставити посильні для дитини завдання, за успішне їх виконання похвалити. Навіть невелика перемога над собою робить людину успішною.

Виходячи з таких позицій, на мою думку, успішність організації виховного процесу з класним колективом залежить щонайперше від добре продуманого планування виховної роботи вчителем.

Класний керівник – це людина творча, як будь – який дослідник, він створює свою творчу лабораторію, яка допомагає йому побудувати виховний процес захоплюючим.

Звичайно, перш ніж будувати свою систему роботи по формуванню творчої особистості дитини, необхідно вивчити її індивідуальні і особистісні якості, її інтереси і нахили.

Нові реалії життя в Україні, її поступове перетворення на демократичну, соціально орієнтовану країну обумовили глобальні зміни у філософії освіти, визначенні її мети, завдань, методів діяльності і виховання.

Сьогодні створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності. Креативність – це основа, психологічний механізм, що зумовлює творчу активність людини для само актуалізації та творчої самореалізації у різних видах життєдіяльності. (Слайд 3) Отже, креативність є характерною ознакою творчої особистості, спроможної реалізовувати свій творчий потенціал за власною ініціативою і з вибором відповідних засобів.

( слайд 4) За визначенням Е.Фромма, креативність – це здатність дивуватися, знаходити рішення в нестандартній ситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати свій досвід.

Психолого-педагогічні дослідження розглядають походження терміна «креативність» від англійського (creative – творчий) або від латинського (creatio – творення, створення) . Існує безліч різних трактувань даного поняття, однак для нас найбільший інтерес представляють визначення (для зручності аналізу розбиті нами на групи), у яких креативність трактується як:

  1. здатність до творчості, оригінального мислення; рівень розвитку творчих здатностей, що характеризує особистість у цілому:

  • креативність являє собою здатність людини до нестандартного, оригінального мислення й поведінки, що має творчий, конструктивний характер ;

  • під креативністю розуміється рівень творчих здібностей індивіда, що характеризується готовністю до продукування принципово нових ідей;

  • креативність характеризує рівень творчої обдарованості, здатності до творчості, що утворює відносно стійку характеристику особистості, незвідну до інтелекту; креативність – це функція цілісної особистості, залежна від цілого комплексу її психологічних характеристик;

  • креативність являє собою загальну здатність до творчості, що характеризує особистість у цілому, проявляється в різних сферах її активності й розглядається як відносно незалежний фактор обдарованості;

  • креативність – це, насамперед, здатність приймати блискавичні, творчі рішення;

  • креативність являє собою творчі здібності людини, які можуть проявлятися в мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати особистість у цілому або її окремі сторони, продукти діяльності, процес їх створення; ступінь сприйнятливості нових ідей;

  • креативність – це деяка особливо стійка властивість людського індивідуума, що обумовлює здатність проявляти соціально значиму творчу активність;

  • здатність індивіда створювати нові поняття й формувати нові навички, тобто здатність до творчості; дане поняття вивчається незалежно від інтелекту й зв'язується із творчими досягненнями особистості;

2) найвищий рівень інтелектуальної активності мислення:

  • креативність являє собою максимальний рівень інтелектуальної активності людини, за рахунок якої відбувається проникнення в сутність явища, постановка й рішення нових проблем; на цьому рівні виявлена індивідом емпірична закономірність стає для нього не евристикою, формальним прийомом, а самостійною проблемою, заради якої він готовий припинити всю іншу діяльність;

  • креативність – це вищий рівень інтелектуальної активності мислення;

здатність до творчості, продуктивно-творча «іпостась» особистості плюс перетворення, плюс самореалізація;

3) діяльність, процес або сукупність певних процесів:

  • креативність – це творча, новаторська діяльність;

  • креативність є природним процесом, що породжується сильною потребою людини в знятті напруги, що виникає в ситуації невизначеності або незавершеності; даний процес, включає наступні стадії: 1) появи чутливості до проблем, дефіциту знань, їхньої дисгармонії, незгідності й т.д.; 2) фіксації проблем; пошуку їх рішень, висування й перевірки гіпотез; 3) формулювання й повідомлення результату рішення;

  • креативність являє собою безліч процесів, які варто розглядати в єдиному контексті; один або декілька із цих процесів привносять новизну у звичні дії, – у тому числі й при виявленні й формулюванні завдання, виробленні й оцінці всіляких рішень; у понятті креативності поєднуються незвичайне або унікальне й якісне або корисне;

4) здатність до породження множини оригінальних і корисних ідей:

  • креативність є ні чим іншим, як здатністю до породження оригінальних ідей і використанню нестандартних способів інтелектуальної діяльності;

  • креативність характеризує можливість особистості уникнути рутинних шляхів мислення й поведінки і виробляти велику кількість оригінальних, нових і корисних ідей; креативність – це успішний крок у невідомість, ламання характеру, відкритість в одержанні нового досвіду; розкладання, розкомбінування ідей або бачення нових взаємин між ідеями;

5) здатність сприймати й усвідомлювати нове, не боятися змін:

  • креативність – здатність дивуватися й пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, націленість на відкриття нового й здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду ;

  • креативність – це здатність адаптивно реагувати на необхідність у нових підходах і нових продуктах; дана здатність дозволяє також усвідомлювати нове в бутті, хоча сам процес може носити як свідомий, так і несвідомий характер;

  • креативність можна охарактеризувати як відсутність остраху змін, готовність прийняти нове, уміння імпровізувати; уміння не боротися зі змінами, а передбачати їх;

6) риса особистості, що проявляється при трансформації інформаційних процесів:

  • інформаційний підхід до рішення проблеми дослідження креативності дозволяє розглядати дане поняття як рису особистості, що проявляється при трансформації інформаційних процесів (при дефіциті або суперечливості знань; у процесі включення інформації в нові структури й зв'язки; у процесі ідентифікації недостатньої інформації; у процесі висування й зміни гіпотез, пошуку рішень та їх перевірки; у процесі формулювання результату рішення).

Креативна освіта відповідає такій організації навчання , виховання і розвитку творчої активності, у якій як педагог, так і учень має сприятливі умови для самореалізації, прагне до отримання творчого продукту інтелектуальної діяльності і самостійного створення нового.

( слайд5) Дж. Гілфорд визначає шість параметрів креативності:

  1. здатність до визначення та постановки проблеми;

  2. здатність до генерування великої кількості ідей;

  3. гнучкість – продукування різноманітних ідей

  4. оригінальність – здатність нестандартно відповідати на подразники;

  5. здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі;

  6. уміння вирішувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу.


Що характеризує діяльність класного керівника як творчу?

Під творчістю найчастіше розуміють створення нових матеріальних або духовних цінностей. Творча діяльність є антиподом наслідування, копіювання, діяльності за шаблоном, готовим взірцем, правилом, алгоритмом.

Л. Виготський, визначаючи поняття «творча діяльність» підкреслював, що творчий тип діяльності дійсно спрямований на створення «нового», утім це «нове» може бути не лише витвором нової речі зовнішнього світу, а й побудовою розуму чи почуття, що живуть і виявляються лише у самій людині, і є новим відносно її системи знань, способів дій, оціночних орієнтацій тощо. На основі такого підходу виділяється навчально – творча діяльність, якій притаманна суб’єктивність «новизни». Творчим може бути не лише результат діяльності, а й прийоми та операції, за допомогою яких вона здійснюється.

У сьогоднішньому мінливому суспільстві необхідні креативні особистості. У зв'язку з цим виникає питання: чи можна навчить творчості, виховати креативну особистість, сформувати досвід творчої діяльності. Відповідь на нього може бути, швидше за все, негативним. Креативність не є деяка особлива характеристика пізнавальних процесів, являє собою одну з найглибших характеристик особистості. Особистість же не можна сформувати, її можна тільки виховати. Виховання, у свою чергу, не може бути нічим іншим, як створенням умов для самовиховання особистості. Але якщо пряме навчання творчості неможливо, про цілком можливе створення умов, що стимулюють чи гальмують творчу діяльність.

Ми будемо розуміти креативність як інтегральну стійку характеристику особистості, що визначає її здатності до творчості, прийняття нового, нестандартного творчого мислення, генеруванню великого числа оригінальних і корисних ідей.

Основна мета креативного освітнього середовища – «розбудити» в людині творця й максимально розвинути закладений в ньому творчий потенціал.

А в чому полягає відмінність творчості класного керівника від креативності? (слайд6)

Творчість :

  • вільна від конкретної прагматичної мети

  • спонтанна

  • мотиви визначаються натхненням автора і традицією, в яку він включений

  • оцінюватися і інтерпретуватися критиками тільки постфактум

Креативність

  • алгоритм дії

  • орієнтація на прагматичні параметри

  • орієнтація на цільову аудиторію

  • вимоги до «рецептури»


Креативність проявляється різноманітно: це оригінальність і швидкість мислення, здатність знаходити несподівані рішення, здавалося б, у безвихідній ситуації, багата уява, почуття гумору, створення нових оригінальних продуктів. Продукт креативної діяльності є, по-перше, новим й адекватним своїй задачі, по-друге, дана задача не може бути вирішена за заздалегідь відомим алгоритмом.

Можна виділити наступні основні параметри креативності:

1) оригінальність – здатність продукувати віддалені асоціації, рідкі ідеї, відповідати на подразники нестандартно;

2) проблемність – здатність до виявлення й постановки проблем;

3) продуктивність (або в інших джерелах побіжність) – здатність до генерування великої кількості ідей;

4) гнучкість (або сприйнятливість) – чутливість до протиріч, здатність провадити різноманітні, всебічні ідеї, швидко перемикатися з однієї ідеї на іншу;

5) творчість – здатність поліпшувати об'єкт, додаючи деталі;

6) теоретичність – здатність до вирішення проблем шляхом аналізу й синтезу;

7) метафоричність – схильність до фантазії, об'ємних асоціацій, використання символічних і графічних засобів для вираження своїх думок, ідей, уявлень.
До креативних якостей деякі дослідники відносять також натхненність, винахідливість, ініціативність, інтуїцію, нестандартність, прогностичність, розкутість думок і почуттів, самобутність, кмітливість.

Креативний компонент проявляється у нестандартному розв'язанні педагогічних завдань, в імпровізації, експромті.

Ознаками креативності є:

  • здатність до створення нового;

  • нетрадиційний підхід до організації навчально-виховного процесу;

  • вміння творчо вирішувати будь-які професійні проблеми;

  • взаємодіяти з вихованцями, колегами, батьками дітей;

  • уміння розвивати креативність дітей, що втілювалося б у їх поведінці.

Формування креативності у вихованців залежить від таких професійних умінь та установок педагога:

  • визнання цінності творчого мислення та права на помилку;

  • розвиток чутливості дітей до стимулів оточення;

  • вільне маніпулювання об'єктами та ідеями;

  • уміння всебічно розкрити особливість творчого процесу;

  • уміння розвивати конструктивну критику;

  • заохочення самоповаги та самооцінки;

  • нейтралізація почуття страху тощо.

Креативність педагога розвивається на основі наслідування досвіду, концепції, ідеї, окремого прийому, форми, методу з поступовим зменшенням питомої ваги наслідувального і зростанням питомої ваги творчого компонента педагогічної діяльності.

Класному керівнику повинні бути притаманні властивості:

  • дружелюбність і чуйність;

  • уміння розібратися в психологічних особливостях обдарованих дітей, відчуття їх потреб, інтересів, розуміння нахилів, терпіння;

  • досвід роботи з дітьми (в тому числі і своїми особистими);

  • високий рівень інтелекту;

  • широке коло інтересів і вмінь;

  • наявність крім педагогічної ще якоїсь освіти;

  • живий, активний характер;

  • розвинене почуття гумору, але без сарказму;

  • гнучкість до перегляду своїх поглядів, постійному самовдосконаленню;

  • готовність до виконання найрізноманітніших обов'язків, зв'язаних з навчанням обдарованих дітей;

  • творчий нетрадиційний світогляд;

  • висока цілеспрямованість;

  • здібність до самоаналізу, самооцінки

  • хороше здоров'я, життєстійкість.


Існує думка, що творчі здібності є вродженими й не підлягають вихованню. Більшість із нас часто відчуває розчарування від наявності у своєму мисленні блокуючи перешкод до творчості у вирішенні завдань – особливо коли необхідно засвоїти дещо нове. Зникає впевненість у собі. Навіть якщо виникла творча думка, все одно не дає спокою страх бути незрозумілим, в результаті чого ідеї не впроваджуються в життя, а з часом і зникають.

Вчений Терстоун визначив, що у творчій активності важливу роль відіграють такі чинники: особливості темпераменту, здатність швидко засвоювати й генерувати ідеї, що творчі рішення приходять у момент релаксації, розсіювання уваги, а не в момент, коли увага свідомо концентрується на вирішенні проблеми.

Можна виділити такі рівні творчості класного керівника: (слайд 7)

  • Репродуктивний;

  • Раціоналізаторський;

  • Конструкторський;

  • Новаторський

У дорослому житті люди стримують свою творчу уяву, в них зникає бажання експериментувати й досліджувати. Таким чином, не можна реалізувати свій творчий потенціал та подолати перешкоди на шляху до творчості.