asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 2 3 4
Дж. Мут („Раціональні очіку­вання і теорія руху цін", 1961). Через десять років до цієї ідеї повернувся і ви­користав її американський економіст, лауреат Нобелівської премії Рооерт Лукас. Він став фундатором „нової класичної школи економікс", яка поставила під сумнів справедливість багатьох положень як кейнсіанської, так і монетари-стської доктрин, заперечувала будь-які форми державного втручання в еконо­міку і базувалася на суб'єктивістському підході до аналізу економічних явищ.

Американські економісти Г. Сарджент та Н. Уоллес на основі ідеї „раці­ональних очікувань" довели неефективність активної фіскальної та грошової кейнсіанської політики. Гіпотеза про раціональні очікування стала новим ім­пульсом для використання методу функціонального аналізу. Заперечуючи політику державного регулювання, новітні класики пропонують формувати економічну політику держави так, щоб вона забезпечувала стабільність рі­шень та законів, щоб нові правила набирали чинності через достатній промі­жок часу, аби суб'єкти могли адаптувати і прогнозувати свої дії.

Теорія економіки пропонування оула обгрунтована на початку 1980 РР- американським економістом Альфредом Лаффером. На відміну від кеинсіанців, які вважали, що сукупний попит породжує відповідне про­понування, прихильники теорії (Р. Манделл, М. Фелдстайп. А/. Воскіп) ви­сунули тезу про залежність сукупного попиту від сукупного пропонування. яка стала базовою для визначення напрямків стабілізації економіки.

Будь-яке суспільство виходить з можливостей пропонування, що визна­чаються ресурсними можливостями економіки. Основною причиною неста­більності с нестача національного продукту. Для збільшення виробництва потрібно стимулювати інвестиції. Оскільки основним джерелом інвестицій с заощадження, автори теорії виступили проти високих податків, в яких вбача-щ причину перерозподілу ресурсів з приватного до державного сектора, шо призводить до зниження продуктивності праці, зростання витрат виробницт­ва та дія. Розумна податкова політика, орієнтована на зниження ставки пода­тку, є основою збільшення пропонування, зростання національного доходу, що в свою чергу збільшить податкові надходження до бюджету. Цей причин-но-наслідковий зв'язок і змоделював Лафоер .крива Лаффера продемон-струвавши, що коли податковий прес виходить за межі оптимальної податко­вої ставки, податкові надходження скорочуються.

Теоретики ..економіки пропонування" обстоювали обмеження державно-го втручання в економіку, виступили проти кейнсізнськйх методів антициклічного оегулювання, наполягали на суттєвому скороченні соціальних витрат, зниженні податків на прибутки кооперацій і зменшенні прогресивності шкали оподаткування. Вони також критикували монетаристські методи розв'язання проблеми інфляції. Причину інфляції вони вбачали не у грошо­вих чинниках, а насамперед - у високих податках, які спричиняють зростання ніш Тому методом боротьби з інфляцією вважали не обмеження грошової' маем, а скорочення урядових видатків, яке дозволить знизити податки.

Впровадження у 1980 рр. адміністрацією Р.Рейгана рекомендацій теоре---ішів ..економіки пропонування" надало суперечливі результати: зниження ставок податку з корпорацій суттєво не скоротило дефіциту державного бю­джету США. але виконало функції антикризового чинника.

1 Орлад^мультиплікатор" вперше увів у 1931 р. англійський економіст, учень Дж.М. КейнсатР.Ж Кан^_

2 Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег /Пер. с англ. - М.; Про­гресс, 1978.-с. 157




<< предыдущая страница