asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 5 6
Значна диференціація агрохімічних ознак ґрунту за природними відмінностями, недостатня ефективність добрив в умовах інтенсивного виробництва та високий рівень хімізації землеробства визначили необхідність розробки концепції формування оптимальних режимів живлення ґрунтів, що забезпечують отримання планової врожайності, розрахованої виходячи з головних лімітуючих факторів.

Досвід в рослинництві наглядно демонструє, що культурам необхідні температура, вологість, мінеральні речовини чи будь-які інші фактори не загалом, а саме їх визначенийрежим. Недостаток або надлишок будь-якого з необхіного для рослини елементу (фактору) призводить до однакового результату – уповільнення росту рослини і як наслідок недоотримання товарної частини врожаю.

Класик природознавства Климент Аркадієвич Тімірязєв справедливо вважав, що все мистецтво землеробства зосереджено в одному - в живленні рослини. Основу такого підходу заклав ще в 1840 році Юстас фон Лібих. Згідно закону мінімуму Лібиха величина урожаю визначається кількістю в ґрунті того з елементів живлення, потреба рослини в якому задоволена найменше. Робота Ю. Лібиха – «Хімія в доповненні до землеробства і фізіології» 1840 року має велике значення і в наші дні, особливо для методики виробничого контролю родючості ґрунту. Ю. Лібих писав: «Родючість поля залежить не від кількості однієї чи багатьох поживних речовин, визначених через аналіз ґрунту, а від тієї частки загальної кількості, яку ґрунт може передати рослині. Величину такої частки можна до теперішнього часу встановити лише безпосередньо за допомогою самої рослини».

Врожаї сільськогосподарських культур в жодній країні не відмічались високим рівнем та стабільністю до того часу, поки агрономічна наука не вивчила законів живлення рослин і не запропонувала новий підхід до управління процесом живлення – застосування мінеральних добрив. З часом, на прикладі цілих країн з’ясувалось, що врожай все більше і більше стає функцією добрив.

Раціональне використання великого асортименту сучасних добрив потребує знань, як агрономічних властивостей ґрунту, так і фізіологічних особливостей культур, що вирощуються, вже не говорячи про склад, вид та якість самих поживних речовин. Надлишком добрив не можна замінити недостатність знань, сказав учень і наступник Тімірязєва, видатний агрохімік ХХ століття академік Д.Н. Прянішніков.

Метою удобрення є усунення розриву між необхідною кількістю тієї чи іншої поживної речовини та тією кількістю яку може дати ґрунт для досягнення високого врожаю культури.

Агро компанії , спираючись на наукові основи землеробства, наочно демонструють сучасний підхід до системи живлення рослин на прикладі власного агровиробництва. Взявши за основу різнобічне вивчення взаємодії добрив з ґрунтом, створення оптимального балансу елементів родючості в рослинництві, вдосконалення системи застосування туків на основі ґрунтової діагностики мінерального живлення рослин, компанії досягнули значних результатів в оптимізації режимів живлення і підвищенні родючості ґрунтів. Саме такий підхід забезпечує раціональне використання та максимальну віддачу від застосування різних видів і форм мінеральних добрив.

Широко застосовуючи аміак та аміачну воду, на практиці продемонструвало справедливість тверджень Д.Н. Прянішнікова про більш високу фізіологічну цінність амонійного азоту в порівнянні з нітратним.

Азот впливає на продукування білків, органічної речовини у рослинах, регулює ріст вегета­тивних органів рослин, визначає рівень урожайності та якість сільськогосподарської продукції.

"Вся історія землеробства свідчить про те, що головною умовою, яка визначає рівень урожайності сільськогосподарських культур у різні часи, є рівень їх забезпечення азотом". Д. М. Прянішніков
Селітра аміачна (NH4N03)

амонійно-нітратне добриво у співвідношенні: NH4:NО3 -1:1

ГОСТ 2-85

З поміж усіх твердих добрив, які сьогодні використовуються у вітчизняному землеробстві, масова частка селітри аміачної стано­вить 65-70%. Застосовується в системах мінерального живлення культур у всіх грунтово-кліматичних зонах України при основному передпосівному внесенні та для підживлення сільськогосподарських культур. Доцільно застосовувати навесні для підживлення озимої пшениці, озимого ріпаку, ярих зернових, технічних, овочевих куль­тур поверхнево та локально в ґрунт.
^ Характеристика селітри аміачної

Показник

Параметр,%

Загальний азот (N), не менше

34,4

Азот в нітратній формі

17,2

Азот в амонійній формі

17,2

Вода, не більше

0,2-0,3

Гігроскопічна точка, % при t=25°C

43.5

Насипна щільність, т/м3

0,82

Заводи виробники обробляють гранули аміачної селітри, спеціальними антизлежувальними речовинами, що дозволяє зберігати добриво в поліпропіленовій тарі 6-8 місяців, покращує сипучість та рівномірне розподілення азоту в ґрунті.
Дози використання добрива вираховуються за результатами агрохімічних аналізів ґрунту, кліматичних умов, біологічних потреб і запланованої врожайності культур.
^ Рекомендовані середні дози використання аміачної селітри за фізичною масою:

Озимі

300-400 кг/га

Ярі

200-300 кг/га

Ріпак озимий та ярий

300-400 кг/га

Горох, соя

100-200 кг/га


Орієнтовні рекомендовані дози внесення селітри аміачної для посилення міне­ралізації післяжнивних решток (пшенична солома, кукурудзяне бадилля, тощо) становлять 1 - 2 ц/га або з розрахунку 12-15 кг азоту на 1 тону соломи.

Селітру аміачну, в окремих випадках, застосовують і для позакореневого листкового підживлення зернових культур (пшениця озима, яра) у кон­центрації не більше 5-6% за фізичною вагою. Збільшення концентрації робочого розчину викликає опіки у рослин. Листкове підживлення розчином аміачної селітри рекомендується проводити при температурі повітря не більше 20...25°С та не менше 10...12°С у вечірні години, що сприяє підвищенню коефіцієнта використання азоту з добрива та запобігає пригніченню рослин.

Селітра аміачна є добрим компонентом для виробництва сумішей мінеральних добрив.


^ Завод виробник

Залізнична станція відправлення

Постачання добрива по видам упаковки

Мішок

(50 кг.)

Біг-Бег

Насип

ВАТ «АЗОТ» м. Черкаси

Черкаси

так

0,5 т.

так

ВАТ «Рівнеазот»

Обарів

так

0,5-1 т.

так

ТОВ «ТД Сєверодонецький АЗОТ»

Рубіжне

так

-

так

ВАТ «Концерн «Стірол» м. Горлівка

Горлівка

так

-

так

Виробництво Росії

ст. переходу кордону

так

-

так

Виробництво Узбекистану

так

-

так



Вапняково-аміачна селітра (NH43+CaCО3)

Марка А – ТУ У 24.1-0.5607824-041-2004
Добриво гранульоване характеризується високими агрохімічними вла­стивостями. Рекомендується застосовувати у всіх грунтово-кліматичних зонах, проте високу ефективність проявляє на кислих ґрунтах (дерно­во-підзолистих, сірих лісових та ін.) в умовах Полісся і західної ча­стини Лісостепу України. Вапняково-аміачна селітра не підкислює ґрунт, що обумовлено її нейтральною реакцією завдяки цим особливостям вона широко застосовується в світовому землеробстві.

Добре реагують на підживлення селітрою вапняково-аміачною такі культури, як: буряки цукрові, кормові, столові, пшениця озима і яра, ку­курудза, ячмінь, ріпаки озимий і ярий, соняшник, соя, горох, кормові боби, конюшина, люцерна, еспарцет, бавовна, коноплі, капуста, цибу­ля, огірки, салати та інші рослини, що потребують слабокислої реакції ґрунту (рН 6-6,8-7). Ця селітра застосовується під усі сільськогосподарські культури поверхнево або локально під час основного внесення і для прикореневого підживлення з обов'язковим загортанням у ґрунт.
^ Характеристика селітри вапняково-аміачної:

Основні показники

Марки

А

Б

Зовнішній вигляд

Гранули від світло-сірого до бордово-червоного кольору

Масова доля загального азоту (N), %

25-28

20-24

Масова доля нітрату кальцію (Ca(NO3)2), % не більше

1,5


Масова доля оксиду магнію (MqO), % не більше

6,0


Масова доля суми карбонатів в перерахунку на карбонат кальцію (CaСO3), % не більше

12-28

28-40

Масова доля води, % не більше

0,8


pH 10% водного розчину

6,5-7,5


Сипучість, % не менше

100


Статична міцність гранул, Н/ гранулу, не менше

15


Гранулометричний склад, масова доля гранул

Менше 1,0 мм, % не більше

5


Від 1,0 мм. до 5,0 мм., % не менше

95


Більше 6,0 мм., %

0




следующая страница >>