asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
За концепцією В.Петті, Д.Рікардо, зарплата є грошовим виразом "мінімуму засобів існування". За А.Смітом, заробітна плата включає в себе вартість життєвих засобів людини, щоб вона могла "працювати". А.Маршал в "життєво необхідні засоби" включає вже засоби "щоб працювати" і "щоб жити". В.Петті в XVII ст. вважав, що зарплата - це ціна праці.

К.Маркс розробив теорію заробітної плати як грошового виразу вартості і ціни робочої сили, тобто робітник продає не працю, а робочу силу (здатність до праці). На початку XIX століття була поширена теорія заробітної плати, що ґрунтується на теорії "трьох факторів" Ж.Б.Сея.

М.Туган-Барановський вважав заробітну плату часткою робітничого класу в суспільному продукті, яка залежить від продуктивності суспільної праці і соціальної сили робітничого класу. Е.Бем-Баверк звертав увагу на можливість поступок підприємців у частині підвищення розміру заробітної плати під загрозою страйків, організованих профспілками, але відзначав наступний відтік капіталу з галузей з підвищеною зарплатою, заміну живої праці машинною, що в кінцевому підсумку неминуче призведе до зниження зарплати. Необхідність прямого втручання в регулювання величини і динаміки заробітної плати обґрунтував Дж.М.Кейнс. Щоб уникнути соціальних потрясінь, він запропонував замість зниження зарплати шляхом перегляду колективних угод використати поступове або автоматичне зниження реальної зарплати в результаті зростання цін. Кейнс обґрунтував необхідність політики жорсткої грошової заробітної плати. Його ідеї розвинуті в працях Е.Хансена , Л.Клейна, Д.Робінсонa та ін., які запропонували різні методи регулювання заробітної плати і доходів населення, виходячи з визнання активної ролі держави у розподільчих процесах.

У сучасній економічній теорії праця однозначно вважається фактором виробництва, а заробітна плата - ціною використання праці робітника. Прихильниками цієї концепції є відомі американські економісти П.Самуельсон, В.Нордгауз.

З точки зору відносин розподілу заробітна плата - це грошове вираження частини необхідного продукту, яка надходить в індивідуальне споживання робітникам фірми згідно з кількістю і якістю затраченої ними праці у виробництві.

Організації і фірми виплачують заробітну плату в грошовій формі, це обумовлено наявністю товарно-грошових відносин і ринку. В цивілізованій економіці виплата зарплати не може проходити в натуральній формі. Грошова заробітна плата - найбільш гнучкий засіб обліку затрат і результатів праці. Регулювання заробітної плати здійснюється фірмою і державою. Перш за все встановлюється міра праці. Вона відбиває кількість праці (величина затраченої мускульної і нервової енергії), інтенсивність праці і якість праці (ступінь складності і значення роботи). В результаті з'являються норми виробітку, норми часу, норми обслуговування на тих чи інших роботах. Підприємства і держава проводять нормування праці. Виконана норма - це перш за все кількість праці певної якості, яку віддав робітник фірмі чи державі протягом певного часу. За це він отримує грошову винагороду в формі заробітної плати.

Держава і підприємство встановлюють такі принципи диференціації заробітної плати працівників: --- величина заробітної плати залежить від складності праці, професійних навичок і кваліфікації робітника; --- величина заробітної плати залежить від умов роботи, від її важкості, шкідливості для здоров'я. Праця у важких і шкідливих умовах оплачується вище; --- величина заробітної плати залежить від результатів виробничої діяльності фірми в цілому. Розрізняють дві основні форми заробітної плати: погодинну та відрядну. Погодинна зарплата нараховується робітникам залежно від кваліфікації і фактично відпрацьованого часу. Вона застосовується для оплати праці тих робітників: 1) виробіток яких неможливо чітко нормувати; 2) в роботі яких головним є не зростання продуктивності праці, а підвищення якості продукції; 3) виробіток яких в основному залежить не від їх індивідуальних трудових зусиль, а визначається технологічним процесом.

Функції ж робітника зводяться тільки до налагоджування, спостереження і контролю за роботою обладнання. При погодинній формі величина заробітної плати обчислюється як добуток погодинної ставки і кількості праці. Погодинна оплата передбачає просту погодинну систему, що обумовлює оплату за фактично відпрацьований час та погодинно-преміальну, яка враховує ще й інші моменти: виконання норми, ріст продуктивності праці, якість робіт і продукції, економію ресурсів. Відрядна форма заробітної плати застосовується на роботах, де праця піддається точному і повному обліку, де широко використовуються норми виробітку. Величина заробітної плати при ній обчислюється як добуток розцінки одиниці виробу і кількості виробів.

Виділяють такі системи відрядної заробітної плати:

пряма відрядна заробітна плата. Вона передбачає прямо пропорційну залежність між зростанням обсягу виробки і збільшенням заробітної плати;

відрядно-прогресивна заробітна плата. Суть її полягає в тому, що виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а продукція понад норму - за розцінками вищими й зростаючими;

відрядно-регресивна заробітна плата. При ній кожному відсотку збільшення виробітку понад норму відповідає приріст заробітку менше одного відсотку. Вона робить невигідним перевиконання норми виробітку.

відрядно-преміальна заробітна плата. При цій системі виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а за продукцію, виготовлену понад норму, за дотримання технологічної дисципліни, за безаварійну роботу передбачена премія;

акордна заробітна плата. У цьому випадку заробітна плата встановлюється не за кожний виріб або операцію, а за весь обсяг робіт за акордними розцінками;

колективна відрядна заробітна плата. При цьому заробітна плата робітника знаходиться в залежності від виробітку бригади, лінії, зміни. Колективний заробіток розподіляється між членами бригади згідно з присвоєними їм розрядами, коефіцієнтами і відпрацьованим часом.

Останні десятиріччя характеризуються все ширшим застосуванням погодинної заробітної плати і відповідним скороченням відрядної внаслідок зростання механізації та автоматизації виробництва. У Великобританії, США, Німеччині і Франції 60-70% промислових робітників отримують погодинну заробітну плату.

Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата являє собою суму грошей, яку отримує робітник за виконану роботу. На її величину впливають різні фактори: рівень кваліфікації, різні умови й ефективність праці та кількість і якість праці. Підвищення середньомісячної зарплати на перший погляд свідчить про певне поліпшення добробуту населення. Але точнішим показником тут є реальна заробітна плата. Реальна заробітна плата - це сума матеріальних і духовних благ та послуг, які можна придбати за номінальну зарплату. Реальна зарплата залежить від ряду факторів : а) рівня номінальної зарплати; в) цін на товари і послуги, які споживає населення; с) величини податків, які сплачуються різними верствами населення в бюджет.

Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності передбачає кримінальну відповідальність. Водночас, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

У підручнику «Організація бухгалтерського обліку» за редакцією професора Ф.Ф. Бутинця розглядаються теоретичні засади обліку заробітної плати. Основна увага приділяється формам та видам заробітної плати, її документальне оформлення та облік заробітної плати. Матеріал в цій книзі особливим чином систематизований, вміщує багато різних тем, що робить його корисним для всіх.

Бутинець Ф.Ф. Войналович О.П., Томашевська І.Л. Організація бухгалтерського обліку: Підручник для студентів спеціальності

7.050106 “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. / За ред. д.е.н., проф., Ф.Ф. Бутинця. – 4-е вид., доп. і перероб. – Житомир:ПП “Рута”, 2005. – 528 с.

В підручнику Н. М. Грабової „Теорія бухгалтерського обліку” розкрито роль обліку в системі управління і контролю в умовах розвитку ринкової економіки. Викладено теоретичні основи предмета, методу техніки, форм і організацій ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, напрямки їх удосконалення відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та прийнятих в Україні Положень (стандартів) з бухгалтерського обліку.

Підручник Н.М. Грабової та Ю.Г. Кривоноса «Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках» розглядає облік заробітної плати. В книзі наведені бухгалтерські проводки з обліку заробітної плати, враховується ведення національних Положень (стандартів) з бухгалтерського обліку та План рахунків. Подання матеріалу в цій книзі є детальним та зрозумілим.

В посібнику М. І. Должанського „Бухгалтерський облік в Україні” висвітлюється облік заробітної плати, її види та форми. Особлива увага приділяється використанню Положень (стандартів) з бухгалтерського обліку як необхідного компонента в умовах реформування бухгалтерського обліку відповідно до ринкових відносин. Також в цьому посібнику описаний План рахунків та операції по них.

В підручнику О. В. Лишиленко „Бухгалтерський облік” розкриті питання теоретичних основ обліку праці та її оплати, а саме: види, форми заробітної плати, її облік, а також утримання та нарахування заробітної плати. Також в цій книзі враховано вимоги чинного законодавства, застосування нового Плану рахунків, а також Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

У навчальному посібнику І. І. Сахарцева „Бухгалтерський облік” розглянуто теоретичні і практичні питання обліку праці та заробітної плати. Дано кореспонденцію рахунків за тематикою обліку згідно з національними та міжнародними стандартами. Наведено задачі та методики їх розв’язання з обліку праці та заробітної плати.

Підручник Н.М. Ткаченка «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України» розглядає основи теорії бухгалтерського обліку, органiзацiї його на підприємствах України. Основна увага приділяється вивченню економічного змісту рахунків бухгалтерського обліку i методології його ведення згідно Національних стандартів, для чого спiвставляють старий та новий плани рахунків. Використовується найновіша на момент видання підручника нормативна база.

Заробітна плата — це плата за залучення у виробництво трудових послуг.

^ Як розрахувати податки та збори із заробітної плати працівника?

Увага!!! З 2011 року діє Єдиний соціальний внесок, в якому об'єднані перераховані нижче платежі, крім податку з доходів фізичних осіб. Детальніше читайте в статтях Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та Розміри єдиного соціального внеску. Для 2010 року та попередніх років можна використовувати інформацію, наведену нижче

Для кожного підприємця чи бухгалтера рано чи пізно постає питання: як правильно розрахувати податки та збори із заробітної плати того чи іншого працівника? Це зумовлено складністю нарахування зарплати в Україні та великою кількістю різних не завжди прозорих моментів у законодавстві. Спробуємо трохи розібратися з цією проблемою.Отже, на даний момент обов'язковими є такі види відрахувань із зарплати працівника:

Збір до пенсійного фонду (ПФ)

Збір до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС ТВП)

Збір до фонду соціального страхування на випадок безробіття (ФСС ВБ)

Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО)

Далі розберемося, як розраховується сума відрахування по кожному виду окремо.

Для початку декілька визначень:

- заробітна плата — це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до трудового договору;

- основна заробітна плата — фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Наприклад, це може бути оклад, оплата за договором, тощо. Докладніше всі види основної заробітної плати можна переглянути в п.2.1 Інструкції зі статистики заробітної плати;

- додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи, винахідливість, особливі умови праці. Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Докладніше всі види додаткової заробітної плати можна переглянути в п.2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати — включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Докладніше всі види заохочувальних та компенсаційних виплат можна переглянути в п.2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати; Всі виплати, які не включаються до фонду заробітної плати можна дізнатися з п.3 Інструкції зі статистики заробітної плати

- вид нарахування — окрема частина основної чи додаткової заробітної плати, нарахована за певний вид діяльності. Наприклад, це може бути оплата за договором, оклад, щомісячна премія, доплата за заміщення, винагорода за раціоналізаторство та винахідництво, тощо;

- база оподаткування\збору — частина із загальної суми нарахування працівнику, з якої виконується нарахування величини податку\збору. Ця частина може бути повною сумою нарахування, або меншою за неї (деякі види нарахування не обкладаються певними податками\зборами);

Для обчислення величини податку\збору (надалі кожен податок чи збір будемо називати просто - податок) необхідно знати базу оподаткування, величину обмеження на базу оподаткування (зазвичай податки мають певне верхнє та нижнє обмеження на величину бази оподаткування), встановлені пільги для певних категорій працівників та алгоритм розрахунку. Складемо для кожного податку правила розрахунку.

Збір до пенсійного фонду (ПФ) у 2008 році розраховується дуже легко:

- база оподаткування включає в себе всі види нарахувань;

- верхнє обмеження на базу оподаткування складає п'ятнадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб і станом на 01.06.2010 р. дорівнює 13260,00 грн. (докладніше дивіться на сайті журналу Дебет-Кредит);

- пільги:

- алгоритм розрахунку:

ЗбірДоПФ = БазаОподаткування * 2%

Збір до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС ТВП) (також відомий як "соцстрах")

- база оподаткування включає в себе всі види нарахувань за мінусом нарахувань, пов'язаних з тимчасовою втратою працездатності (лікарняних);

- верхнє обмеження на базу оподаткування складає п'ятнадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб і станом на 01.06.2010 р. дорівнює 13260,00 грн. (докладніше дивіться на сайті журналу Дебет-Кредит);

- пільги:

- алгоритм розрахунку:

Якщо (БазаОподаткування <= ПрожитковийМінімум) Тоді

ЗбірДоФССТВП = БазаОподаткування * 0,5%

Інакше

ЗбірДоФССТВП = БазаОподаткування * 1%

Кінець Якщо

Збір до фонду соціального страхування на випадок безробіття (ФСС ВБ) (також відомий як "безробіття", "фонд зайнятості")

- база оподаткування включає в себе всі види нарахувань;

- верхнє обмеження на базу оподаткування складає п'ятнадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб і станом на 01.06.2010 р. дорівнює 13260,00 грн. (докладніше дивіться на сайті журналу Дебет-Кредит);

- пільги: працівники-пенсіонери не підлягають страхуванню на випадок безробіття (Стаття 5 Закону України від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ)

- алгоритм розрахунку:

ЗбірДоФССВБ = БазаОподаткування * 0,6%

Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) (також відомий як "прибутковий податок")

- база оподаткування включає в себе всі основні види нарахувань за мінусом Податкової соціальної пільги;

- обмеження на базу оподаткування складає;

- пільги: діє податкова соціальна пільга (ПСП). Докладніше дивіться на нашому сайті статтю Податкова соціальна пільга

- алгоритм розрахунку:

ПДФО = БазаОподаткування * 15%



следующая страница >>