asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 ... 6 7
^

Розділ II ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Стаття 4. Органи державного управління в галузі ветеринарної медицини


Державне управління в галузі ветеринарної медицини здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, Державний департамент ветеринарної медицини, його територіальні органи і регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.
^

Стаття 5. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі ветеринарної медицини


До компетенції Кабінету Міністрів України належать:

забезпечення здійснення державної політики у галузі ветеринарної медицини;

розроблення і виконання відповідних загальнодержавних програм;

здійснення заходів щодо охорони території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, забезпечення ветеринарного і епізоотичного благополуччя, належної якості та безпеки продукції тваринного походження, встановлення карантину тварин та охорони довкілля;

забезпечення фінансування і матеріально-технічного постачання державних установ ветеринарної медицини;

реалізація державної політики щодо ліцензування в галузі ветеринарної медицини;

укладення міжнародних договорів;

здійснення інших повноважень з управління галуззю.
^

Стаття 6. Компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики


Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики:

забезпечує проведення державної політики у галузі ветеринарної медицини, здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, а також охороною території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин;

спрямовує та координує діяльність державних органів ветеринарної медицини щодо забезпечення ветеринарного і епізоотичного благополуччя, додержання порядку здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.
^

Стаття 7. Державний департамент ветеринарної медицини та його органи


Державний департамент ветеринарної медицини є органом державного управління, який діє у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини.

Державний департамент ветеринарної медицини для виконання покладених на нього завдань утворює відповідні територіальні органи і регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Державний департамент ветеринарної медицини, його територіальні органи і регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті становлять єдину систему державних органів ветеринарної медицини.

Голова Державного департаменту ветеринарної медицини, його заступники та начальники управлінь Департаменту одночасно є за посадою відповідно Головним державним інспектором ветеринарної медицини України та його заступниками.

Начальники територіальних органів Державного департаменту ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, області, міста, району і регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, їх заступники одночасно є за посадою відповідно головними державними інспекторами ветеринарної медицини та заступниками головних державних інспекторів ветеринарної медицини зазначених регіонів, а спеціалісти ветеринарної медицини Департаменту, його територіальних органів і регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті одночасно є за посадою державними інспекторами ветеринарної медицини.

До компетенції Державного департаменту ветеринарної медицини та його територіальних органів належать:

державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд, координація і організація здійснення заходів щодо профілактики, діагностики та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин та їх лікування;

проведення оцінки епізоотичної ситуації, розроблення, затвердження і забезпечення здійснення протиепізоотичних заходів, видача обов’язкових до виконання розпоряджень щодо профілактики та ліквідації заразних хвороб, проведення дератизації, дезінфекції та інших заходів;

державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виробництвом доброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні продукції тваринного походження, у тому числі перевірка документації, що якимось чином пов’язана з якістю та безпекою продукції тваринного і рослинного походження, здоров’ям тварин;

організація разом з органами та закладами охорони здоров’я, державною санітарно-епідеміологічною службою захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, та своєчасне проведення обміну інформацією про виявлення і реєстрацію таких хвороб;

державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за охороною території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин; перевірка ветеринарного стану тварин, продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок у разі їх експорту, імпорту;

проведення оцінки ветеринарно-санітарного стану переробних підприємств, боєнь, цехів, тваринницьких ферм, ярмарків, ринків, складських приміщень для зберігання продукції тваринного і рослинного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок і засобів їх транспортування;

аналіз причин виникнення заразних та незаразних хвороб і падежу тварин, розроблення рекомендацій щодо їх профілактики;

державний нагляд за проведенням ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного походження на забійних пунктах, бойнях, на м’ясокомбінатах, у цехах, на інших переробних підприємствах усіх форм власності, а на ринках і рослинного походження;

державний ветеринарно-санітарний контроль за харчовими продуктами тваринного і рослинного походження;

державний ветеринарно-санітарний нагляд за відбором зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження, необхідних для проведення відповідних досліджень. Порядок відбору зразків визначається Кабінетом Міністрів України;

видача ветеринарних документів на об’єкти, що підлягають обов’язковому державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду;

державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд і координація діяльності спеціалістів та об’єднань ветеринарної медицини незалежно від підпорядкування;

видача органам страхування висновків щодо захворювання тварин, вимушено забитих, загиблих або знищених;

проведення експертизи і узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, підприємств, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств з виробництва ветеринарних препаратів, ринків; участь у діяльності робочих і державних комісій з прийняття в експлуатацію цих об’єктів та у відведенні земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;

заборона експлуатації, тимчасове припинення або обмеження діяльності тваринницьких ферм, підприємств, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, складських приміщень для зберігання цієї продукції, ринків у разі порушення суб’єктами господарювання ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством;

організація проведення лабораторно-клінічних (вірусологічних, бактеріологічних, хіміко-токсикологічних, патолого-анатомічних, гістологічних, паразитологічних, радіологічних) та інших досліджень з метою діагностики хвороб тварин, оцінки якості та безпеки продукції тваринного походження, кормів і води;

методичне керівництво та здійснення контролю за станом охорони праці з покладенням цих обов’язків на відповідних посадових осіб.

До компетенції Державного департаменту ветеринарної медицини належить:

реєстрація ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок, забезпечення видачі висновків щодо застосування засобів ветеринарної медицини, затвердження технічної документації, пов’язаної з їх виробництвом і використанням;

ведення Державної реєстраційної книги ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок;

здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за виробництвом, реалізацією і використанням ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок, оцінка їх впливу на здоров’я тварин і якість продукції тваринного походження;

розподіл коштів, що виділяються з Державного бюджету України на проведення протиепізоотичних заходів між органами державного управління та іншими державними установами ветеринарної медицини;

інформування Міжнародного епізоотичного бюро про встановлення карантину тварин за хворобами, внесеними до списку А, строк його дії та про скасування;

встановлення обмежень або заборони на експорт, імпорт та транзит тварин, продукції тваринного походження, сільськогосподарських продуктів з окремих країн або регіонів у зв’язку з виникненням особливо небезпечних хвороб, у тому числі спільних для тварин і людей;

представлення інтересів ветеринарної медицини України, підписання міжнародних угод у межах повноважень, наданих йому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики відповідно до законодавства;

розроблення та затвердження положень про державні установи ветеринарної медицини (територіальні органи, лікарні, науково-дослідні контрольні інститути, державні лабораторії, аптеки тощо), а також інструкцій, настанов, ветеринарно-санітарних правил, інших нормативно-правових актів з питань ветеринарної медицини в межах своєї компетенції.

Нормативно-правові акти Державного департаменту ветеринарної медицини, видані у межах його компетенції, є обов’язковими для виконання державними органами, суб’єктами господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які проживають на території України.
^

Стаття 8. Підрозділи ветеринарної медицини міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів


Підрозділи ветеринарної медицини міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів організовують і проводять роботу відповідно до цього Закону і функціонально підпорядковуються Державному департаменту ветеринарної медицини з питань, визначених цим Законом. Керівники цих підрозділів призначаються на посаду і звільняються з посади за погодженням з Державним департаментом ветеринарної медицини.

Підрозділи ветеринарної медицини міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів діють на підставі положень, що затверджуються керівниками цих органів відповідно за погодженням з Державним департаментом ветеринарної медицини та його територіальними органами.
^

Стаття 9. Підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів


Підрозділ ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України та відповідні підрозділи його головних управлінь і управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах, районах утворюються для надання практичної допомоги державним установам ветеринарної медицини в організації та здійсненні заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин і комплектуються виключно лікарями ветеринарної медицини, які за посадами є державними інспекторами ветеринарної медицини.

Підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України функціонально підпорядковуються Державному департаменту ветеринарної медицини.

Підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів фінансуються за рахунок бюджетних коштів, що виділяються Державному департаменту ветеринарної медицини та його територіальним органам на здійснення протиепізоотичних заходів.

Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів затверджується Кабінетом Міністрів України.



<< предыдущая страница   следующая страница >>